Ухвала

від 16.10.2014 по справі 826/6410/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6410/14 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Файдюка В.В., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2014 року адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» до Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Публічне акціонерне товариство «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» (надалі за текстом - «Товариство») звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000264301 від 27 березня 2014 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 1 055 505 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0000294301 від 27 березня 2014 р., яким Товариству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 7 770 915 грн. 86 коп.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про задоволення позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 12.12.2013 р. по 04.03.2014 р. посадовцями Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників (надалі за текстом - «Міжрегіональне управління» проведено виїзну позапланову документальну перевірку Товариства з питання взаємовідносин з ТОВ «ЮА-С.Т.А.Р.» за період з 01.06.2010 р. по 30.09.2013 р.

Результати перевірки оформлено актом № 8/43-10/25959784 від 12.03.2014 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 138, 139, 140 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України») внаслідок віднесення до складу валових витрат сум, сплачених ТОВ «ЮА-С.Т.А.Р.».

Такий висновок органу доходів та зборів вмотивовано наступним.

У період з серпня 2010 р. по лютий 2012 р. між Товариством та ТОВ «ЮА-С.Т.А.Р.» укладено ряд договорів за умовами якого останнє зобов'язалось виконати роботи з виготовлення та встановлення/монтажу зовнішніх рекламних вивісок і внутрішніх рекламних конструкцій, а позивач - прийняти та оплатити ці роботи.

На підставі названих договорів були складені акти здачі-прийняття виконаних робіт та податкові накладні.

Розрахунки позивач здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачені суми відніс до валових витрат.

Разом з тим, вироком Печерського районного суду м. Києва встановлено, що ОСОБА_3, працюючи на посаді директора з фінансів (директора з економіки) ТОВ «ЮА-С.Т.А.Р.», складав та видав Товариству завідомо неправдиві офіційні документи, які засвідчують факти здійснення господарських операцій з рекламного оформлення відділень позивача.

На думку органу доходів та зборів наведене свідчить про безтоварність зазначених господарських операцій та призвело до заниження податку на прибуток на 844 404 грн. 24 коп. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 7 770 915 грн. 86 коп.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Міжрегіональним управлінням прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000264301 від 27 березня 2014 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 1 055 505 грн., у тому числі 844 404 грн. 24 коп. за основним платежем та 211 101 грн. 06 коп. за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0000294301 від 27 березня 2014 р., яким Товариству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 7 770 915 грн. 86 коп.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на прибуток валових витрат врегульовано статтями 138, 139 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 ст. 14 ПК України визначає господарську діяльність, як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції за наслідками дослідження первинних документів (складених за результатами здійснення господарських операцій) дійшов висновку про порушення Товариством встановленого порядку формування валових витрат у зв'язку з безтоварністю укладених угод.

Судова колегія знаходить, що наведений висновок окружного адміністративного суду є обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

Так, судом попередньої інстанції встановлено, що на підтвердження неправомірності спірних податкових повідомлень-рішень позивачем, серед іншого, було надано копії: договору на виконання робіт по виготовленню та установці рекламних вивісок № 01-02/2012 від 01 лютого 2012 р.; договорів на виконання робіт по виготовленню та установці внутрішніх рекламних елементів № 16/08/10 від 10.08.2010 року, № 13/12/10 від 13.12.2010 року, № 14/06/10 від 14.06.2010 року; додаткових угод до цих договорів; меморіальних ордерів, актів здачі-приймання робіт (надання послуг), рахунків-фактур, платіжних доручень, специфікацій.

Водночас, вироком Печерського районного суду м. Києва від 19.07.2013 р. директора з фінансів (директора з економіки) ТОВ «ЮА-С.Т.А.Р.» ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України (службове підроблення).

Цим вироком встановлено, що ОСОБА_3 навмисно підробив офіційні документи фінансово-господарської діяльності, які засвідчують факти здійснення господарських операцій з рекламного оформлення відділень Товариства (додатки до договорів № 14/06/10 від 14.06.2010 р., № 16/08/10 від 10.08.2010 р., № 13/12/10 від 13.12.2010 р., № 01-02/2012 від 01 лютого 2012 р., акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні).

За змістом же ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

За таких обставин слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки отримання економічної вигоди виключно за рахунок штучного збільшення валових витрат, без реальної поставки робіт (послуг), не можна розглядати як самостійну ділову мету незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) первинних документів, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати виконавцю вартості робіт.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.В.Файдюк

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 21 жовтня 2014 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Файдюк В.В.

Мацедонська В.Е.