Ухвала

від 01.06.2016 по справі 826/6410/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2016 року м. Київ К/800/55298/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Костенка М.І. при секретарі судового засідання Бовкуні В.В.

за участю представників сторін: від позивача - Гулейков І.Ю.,

від відповідача - Хітько В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2014 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2014 р.

у справі № 826/6410/14

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ»

до Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2014 року Публічне акціонерне товариство «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» (далі - позивач, ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - відповідач, МГУ Міндоходів - ЦО з обслуговування ВП), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.03.2014 р. № 00000264301 та № 00000294301.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2014 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2014 р., у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2014 р. і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідач у письмових запереченнях на касаційну скаргу та в судовому засіданні проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм діючого законодавства, а тому просив суд касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 12.12.2013 р. по 04.03.2014 р., на підставі направлень від 12.12.2013 р. № 672 та № 673 та наказу від 12.12.2013 р. № 833, згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.4 пункту 78.1, пункту 78.4 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України посадовими особами МГУ Міндоходів - ЦО з обслуговування ВП була проведена документальна позапланова виїзна перевірка АТ «Сбербанк Росії» з питань взаємовідносин з ТОВ «ЮА-С.Т.А.Р., за результатами якої складено акт від 12.03.2014 р. № 8/43-10/25959784 та зроблено висновок про порушення позивачем вимог: пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 140.2 статті 140 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 844 404,24 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем 27.03.2014 р. були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000264301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток банківських організацій у загальному розмірі 1 055 505,3 грн., з яких 844 404,24 грн. - за основним платежем та 211 101,06 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0000294301 відповідно до якого позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 7 770 915,86 грн.

Як вбачається з акту перевірки від 12.03.2014 р. № 8/43-10/2595978 підставою для донарахування позивачу зазначених податкових зобов'язань слугували висновки перевіряючих про заниження позивачем податку на прибуток та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по правочину укладеному зі своїм контрагентом ТОВ «ЮА-С.Т.А.Р.», оскільки, на переконання відповідача, угода укладена позивачем із зазначеним контрагентом не має мети реального настання правових наслідків обумовлених змістом правочину. При цьому податковий орган посилався на посилаючись на вирок Печерського районного суду м. Києва від 19.07.2013 р. у справі № 757/14106/13-К, за яким встановлено, що ОСОБА_7, працюючи на посаді директора з фінансів (директора з економіки) ТОВ «ЮА-С.Т.А.Р.», складав та видав завідомо неправдиві офіційні документи, які засвідчують факти здійснення господарських операцій з рекламного оформлення відділень позивача.

Суд першої інстанції, висновки якого підтримала колегія суддів апеляційної інстанції, вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, виходячи з того, що позивач отримував економічну вигоду виключно за рахунок штучного збільшення валових витрат, без реального отримання послуг та без наявності ділової мети, незважаючи на наявності у платника податку первинних документів, а відтак висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства є обґрунтованим, а тому позовні вимоги не підлягаю задоволенню.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такою позицією судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Із зазначених правових норм вбачається, що валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що вироком Печерського районного суду м. Києва від 19.07.2013 р. директора з фінансів (директора з економіки) ТОВ «ЮА-С.Т.А.Р.» ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України (службове підроблення).

Цим вироком встановлено, що ОСОБА_7 у період з 14.06.2010 року по 23.08.2012 року умисно підробив офіційні документи фінансово-господарської діяльності, бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «ЮА-С.Т.А.Р.» на паперових носіях, які засвідчують юридично значимі факти здійснення господарських операцій з рекламного оформлення відділень ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» на території України, а саме: договори на виконання робіт (надання послуг) і акти виконаних робіт (наданих послуг) між ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» (замовник) і ТОВ «ЮА-С.Т.А.Р.» (виконавець), податкові накладні ТОВ «ЮА-С.Т.А.Р.» видані ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ»; договори на виконання робіт (надання послуг) і акти виконаних робіт (наданих послуг) між ТОВ «ЮА-С.Т.А.Р.» (замовник) і ТОВ «ПРІСТЕКС ЛТД» (виконавець), шляхом підробки обов'язкових реквізитів первинних документів, передбачених ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року - «особистих підписів, які дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції» - підписів від імені директора ТОВ «ЮА-С.Т.А.Р.» ОСОБА_9 - власноручно виконав в них пишучим приладом барвником синього кольору підписи схожі на підписи ОСОБА_9 (що підтверджується висновками судово-почеркознавчих експертиз №370 від 14.11.2012 року та № 369 від 12.11.2012 року), які засвідчив відбитками кліше круглої печатки ТОВ «ЮА-С.Т.А.Р.», після чого видав ці завідомо неправдиві підроблені офіційні документи службовим особам ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ», а також представникам ТОВ «ПРІСТЕКС ЛТД».

Таким чином, первинні бухгалтерські документи, які надані позивачем на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «ЮА-С.Т.А.Р.», не відповідають вимогам Закону № 996-XIV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, оскільки є підробленими, що встановлено вироком Печерського районного суду м. Києва .

За змістом частини 4 статті 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи.

Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Доводи позивача, викладені у касаційній скарзі щодо відсутності вироку стосовно посадової особи ТОВ «ЮА-С.Т.А.Р.» спростовуються матеріалами справи (а.с.64-93 том 2).

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2014 р. у справі № 826/6410/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) М.І. Костенко