Постанова

від 08.07.2014 по справі 47/218

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2014 року Справа № 47/218

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Дунаєвської Н.Г.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Приватного підприємства "Глана" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 травня 2014 року у справі № 47/218 Господарського суду міста Києва за позовом Приватного акціонерного товариства "МТС Україна", м. Київ, до Приватного підприємства "Глана", м. Київ, про стягнення 40 483,35 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Щедров І.В. (дов. № 0604/13 від 27.12.2013);

відповідача - Дружинський А.С. (дов. № 04/04/14-1 від 04.04.2014);

встановив:

У липні 2011р. позивач - Приватне акціонерне товариство "МТС Україна" пред'явив у господарському суді позов до відповідача - Приватного підприємства "Глана" про стягнення 40 483,35 грн.

Вказував, що 30.10.2006р. між ЗАТ "Український мобільний зв'язок", правонаступником якого є позивач, та ПП "Глана" (абонент) був укладений договір про надання послуг мобільного зв'язку № 3148569/1.10266044 та додаткова угода до нього, за умовами якого він зобов'язався надавати абоненту послуги мобільного зв'язку, а абонент - здійснювати оплату отриманих послуг на умовах, передбачених договором.

Посилаючись на порушення відповідачем умов договору в частині оплати отриманих в листопаді 2010р. послуг, позивач просив стягнути із відповідача на його користь 40 483,35 грн. боргу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20 липня 2011 року (суддя Станік С.Р.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20 травня 2014 року (колегія суддів у складі: Сотнікова С.В. - головуючого, Доманської М.Л., Копитової О.С.), позов задоволено.

Постановлено стягнути з ПП "Глана" на користь ПрАТ "МТС Україна" 40 483,35 грн. заборгованості, 404,83 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судові акти мотивовані посиланнями на порушення відповідачем умов договору в частині оплати отриманих послуг, що є підставою для покладення на нього обов'язку по сплаті боргу.

Разом з тим, відхиляючи заперечення відповідача щодо відсутності його вини у виникненні спірної заборгованості, з огляду на те, що у листопаді 2010р. корпоративна картка мобільного зв'язку була втрачена відповідальним працівником ПП "Глана" і використана невідомою особою, господарські суди посилалися на невиконання відповідачем умов договору в частині термінового повідомлення позивача про втрату або крадіжку обладнання.

У касаційній скарзі ПП "Глана", посилаючись на порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 526, 628, 632, 903 ЦК України, ст.ст. 33, 34 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Розглянувши доводи касаційної скарги і перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 30.10.2006р. між сторонами у справі був укладений договір про надання послуг мобільного зв'язку № 3148569/1.10266044 та додаткова угода до нього, за умовами якого позивач зобов'язався надавати абоненту послуги мобільного зв'язку, а абонент - здійснювати оплату отриманих послуг на умовах, передбачених договором.

Пунктом 3.3 договору сторони погодили, що рахунки за надані послуги та авансові внески абонент сплачує готівкою, перерахуванням на поточний рахунок позивача або кредитною карткою в національній валюті України. За наявності авансу рахунки повинні бути сплачені в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, але в будь-якому разі до моменту фактичного використання авансу.

Кількість та вартість послуг, наданих абоненту за розрахунковий період, визначається відповідно до показників належних позивачу технічних засобів виміру тривалості, кількості та вартості наданих послуг (п. 3.5 договору).

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно договору відповідачу був присвоєний один особовий рахунок № 1.10266044 з метою здійснення розрахунків за надані послуги зв'язку.

Судами встановлено та наявним в матеріалах справи звітом про баланс особового рахунку абонента, сформованим у відповідності до показників належних позивачеві технічних засобів виміру тривалості, кількості та вартості розмов, сума заборгованості по поточному балансу абонента станом на 01.06.11 становить 40 483,35 грн.

10.03.11 позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату боргу, яка була залишена останнім без задоволення.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Встановивши відсутність доказів сплати боргу, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що у зв'язку з порушенням відповідачем договірного зобов'язання в частині оплати отриманих послуг утворилась заборгованість, яка підлягає сплаті відповідачем.

Враховуючи викладене, судами попередніх інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Посилання скаржника на відсутність підстав для стягнення із ПП "Глана" заборгованості на підставі договору № 3148569/1.10266044 від 30.10.2006р., у зв'язку з крадіжкою у співробітника відповідача картки мобільного оператора, не заслуговують на увагу суду, оскільки як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено повідомлення позивача про викрадення картки, що є порушенням умов п.п. 2.4.1, 2.4.5 договору та свідчить про надання позивачем послуг мобільного зв'язку на спірну суму саме відповідачу на підставі вказаного договору.

Суди дали оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 111 7 ГПК України, не входить до повноважень суду касаційної інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9, 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Глана" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 травня 2014 року у справі № 47/218 залишити без змін.

Головуючий суддя: І.А. Плюшко

Судді: Н.Г. Дунаєвська

С.С. Самусенко