Ухвала

від 26.06.2014 по справі 2а-6087/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

26 червня 2014 року м. Київ В/800/2800/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Цвіркуна Ю.І. - судді-доповідача,

Бухтіярової І.О., Приходько І.В., Сіроша М.В., Федорова М.О.,

розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.03.2014 року у справі №2а-6087/12/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Варс Груп»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.03.2014 року, якою касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 10.09.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 року - без змін.

У заяві про перегляд судового рішення заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88; п.3 ст. 5, п. 1 ст. 7 Господарського кодексу України, п. 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України.

Як приклад неоднакового застосування одних і тих самих правових норм, заявник вказує на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 23.09.2013 року №К/800/3540/13 та постанову Вищого адміністративного суду України від 20.02.2013 року №К/9991/59642/12.

Згідно із статтею 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.

У судових рішеннях, на які посилається заявник, відсутнє різне правозастосування в подібних правовідносинах, яке відповідно до статті 237 КАС України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року №2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України»).

Однак, як вбачається зі змісту поданих судових рішень, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд, та справах, на які посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними.

Оскільки чинне законодавство підставою для подання заяви про перегляд судових рішень та допуску адміністративної справи для перегляду Верховним Судом України визначає різне застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.

Керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві в допуску до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.03.2014 року у справі №2а-6087/12/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Варс Груп» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та не може бути оскаржена.

Судді Ю.І.Цвіркун

І.О.Бухтіярова

І.В.Приходько

М.В.Сірош

М.О.Федоров