Постанова

від 09.07.2014 по справі 910/5412/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2014 р. Справа№ 910/5412/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Шапрана В.В.

за участю представників:

від позивача - Лабутіна О.А., довіреність № 13/1-1-8 від 08.01.14;

від відповідача - представник не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу комунального підприємства Київської обласної ради "Управління споруд" на рішення господарського суду міста Києва від 24.04.2014 у справі № 910/5412/14 (суддя Сівакова В.В.) за позовом управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області до комунального підприємства Київської обласної ради "Управління споруд" про стягнення 604 996,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до комунального підприємства Київської обласної ради "Управління споруд" про стягнення 604 996,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.04.2014 у справі № 910/5412/14 позов задоволено повністю; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 604 996,00 грн.

Суд першої інстанції при ухваленні рішення по даній справі виходив з того, що відповідач не виконав своє грошове зобов'язання за договором на охорону.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 24.04.2014 у справі № 910/5412/14 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що договір з охорони було укладено на вкрай невигідних для нього умовах, оскільки бюджетні кошти для оплати наданих позивачем послуг не було виділено.

При подачі апеляційної скарги апелянтом були заявлені клопотання про залучення до участі у справі Київської обласної державної адміністрації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та про витребування від Київської обласної державної адміністрації і Кабінету Міністрів України певних документів.

Колегія суддів розглянувши зазначені клопотання дійшла висновку про їх відхилення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Отже, частина 2 вищенаведеної статті вимагає зазначення у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача підстав, на яких третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Разом з тим, апелянт звертаючись до суду з клопотанням про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, взагалі не зазначив про те, як саме рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Київської обласної державної адміністрації.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на недоведеність впливу рішення у даній справі на права та обов'язки Київської обласної державної адміністрації, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Стосовно клопотання про витребування від Київської обласної державної адміністрації і Кабінету Міністрів України доручень Кабінету Міністрів України про забезпечення укладання договорів і виставлення охорони адміністративних будівель, а також доручень про внесення змін до Порядку проведення додаткових заходів захисту безпеки громадян, слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Положеннями ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено принципи належності та допустимості доказів.

Згідно зі ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, що перешкоджають його наданню;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація;

4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Так, слід зазначити, що вказані у клопотанні документи не можуть вплинути на результат дослідження судом обставини, яку намагається спростувати заявник клопотання. Оцінка наявних доказів з цього приводу буде наведена нижче у даній постанові.

За наведених обставин, клопотання відповідача про витребування доказів задоволенню не підлягає.

Представник позивача в судовому засіданні 09.07.2014 проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Апелянт не скористався правом на участь свого представника в судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутнім у даному судовому засіданні від відповідача до суду не надійшло.

Слід також зазначити, що явка представників сторін не визнавалася обов'язковою, певних пояснень суд не витребував.

Враховуючи належне повідомлення відповідача, а також те, що саме комунальним підприємством Київської обласної ради "Управління споруд" подана апеляційна скарга, а отже його позиція є викладеною та зрозумілою, апеляційна скарга розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між Управлінням Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області (охорона) та комунальним підприємством Київської обласної ради "Управління споруд" (замовник) 27.01.2014 було укладено договір на охорону об'єкта постами фізичної охорони № 260/14.

Згідно предмету даного договору замовник передає належне йому майно, яке зберігається у відокремлених приміщеннях (будівлях), земельних ділянках, що перераховані у дислокації (додаток № 1 до договору) об'єкта, що охороняється під охорону постів фізичної охорони, а охорона зобов'язується здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення схоронності цілісності майна замовника на об'єкті з метою відвернення безпосередніх посягань на нього, припинення несанкціонованого замовником доступу сторонніх осіб до майна на об'єкті, збереження його фізичного стану і забезпечення здійснення замовником всіх належних йому повноважень щодо майна (п. 1.1 договору).

Пунктом 3.1 договору встановлено, що ціна послуг охорони за цим договором є договірною і зазначається сторонами у розрахунку та протоколу узгодження договірної ціни (додатки №№ 2, 3 до договору).

Відповідно до п. 3.2 договору вартість охоронних послуг по договору на кожний окремий місяць розраховується сторонами на підставі дислокації та розрахунку (додатки №№ 1, 2 до договору), відповідно до кількості годин надання цих послуг по кожному дню.

Згідно з п. 3.5 договору оплата за послуги охорони здійснюється замовником після підписання акту виконаних робіт щоденно по факту відпрацьованих годин шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок охорони у розмірі, визначеному згідно з п. 3.2 договору.

Замовник своєчасно надсилає до охорони свого уповноваженого представника для отримання рахунків на оплату, актів виконаних робіт та інших необхідних йому фінансових документів (п. 3.7. договору).

Відповідно до п. 3.8 договору, якщо протягом 5-ти робочих днів з дати отримання від охорони актів виконаних робіт замовник не повернув підписаний та скріплений печаткою примірник позивачу, не подав письмової мотивованої відмови від його підписання або обґрунтованих письмових заперечень, послуги вважаються наданими в повному обсязі, прийнятими замовником та підлягають оплаті в повному обсязі.

Пунктом 10.1 договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 11.02.2014) передбачено, що він укладається на 45 днів і починає свою дію з 00 годин 00 хвилин 28.01.2014. Якщо за 1 день до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомити іншу сторону про припинення дії договору, дія договору вважається продовженою за згодою обох сторін на той же строк на тих же умовах. Кількість пролонгацій не обмежена.

Згідно з актом приймання під міліцейську охорону від 27.01.2014 з 22.00 год. 27.01.2014 позивач прийняв під охорону адміністративну будівлю за адресою: м. Київ, площа Лесі Українки, 1.

На виконання умов договору позивачем було надано відповідачу послуги з охорони зазначеної адміністративної будівлі, що підтверджується наступними актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг: № УПР-000141 від 28.01.2014 на суму 29 520,00 грн., № УПР-000142 від 29.01.2014 на суму 29 520,00 грн., № УПР-000143 від 30.01.2014 на суму 29 520,00 грн., № УПР-000144 від 31.01.2014 на суму 29520,00 грн., № УПР-000145 від 10.02.2014 на суму 292 740,00 грн., всього на суму 410 820,00 грн., які підписані та скріплені печатками обох сторін.

Крім цього, позивачем було надано послуги відповідачу суму 194 176,00 грн., що підтверджується актом прийому-здачі виконаних робіт/послуг № УПР-000223 від 28.02.2014.

Зазначений акт було підписано позивачем та направлено для підпису відповідачу.

Направлення цього акту на адресу комунального підприємства Київської обласної ради "Управління споруд" підтверджується описом вкладення у цінний лист (а.с. 36-37).

Відповідач зазначений акт не підписав, мотивованої відмови від підписання також не надав, а отже в силу умов п. 3.8 договору послуги за даним актом вважаються наданими позивачем та прийнятими відповідачем без зауважень.

Таким чином, позивачем за січень-лютий 2014 року було надано відповідачу послуги з охорони на загальну суму 604 996, 00 грн.

Відповідачем зазначена сума оплачена не була.

Відповідач листом від 24.02.2014 № 65 повідомив позивача про те, що з 22.00 год. 24.02.2014 договір на охорону об'єкта постами фізичної охорони № 260/14 від 27.01.2014 є розірваним.

Виходячи з наведеного, позивач згідно з актом про зняття з-під міліцейської охорони від 24.02.2014 з 22.00 год. 24.02.2014 зняв пости фізичної охорони адміністративної будівлі за адресою: м. Київ, площа Лесі Українки, 1.

У зв'язку з не виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині оплати послуг охорони об'єкта, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з комунального підприємства Київської обласної ради "Управління споруд" 604 996, 00 грн. боргу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Факт наявності заборгованості за надані позивачем послуги з охорони сумі 604 996, 00 грн. підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з комунального підприємства Київської обласної ради "Управління споруд" 604 996, 00 грн. за надані позивачем послуги з охорони об'єкта.

Доводи апелянта про неможливість виконання зобов'язання за договором у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів для фінансування послуг наданих позивачем підлягають відхиленню, оскільки на підставі частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року відсутність бюджетних коштів передбачених у видатках Державного бюджету України не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відхиляються судом і доводи апелянта стосовно того, що договір було укладено на підставі доручення щодо забезпечення охорони адміністративних будівель, а також, що договір з охорони було укладено на вкрай невигідних для нього умовах.

Саме керівник юридичної особи відповідача є уповноваженим на підписання спірного договору.

Тому, наведені доводи апелянта не впливають на результат розгляду даного спору.

Відсутність бюджетних коштів для фінансування послуг наданих позивачем не свідчить про невигідність умов зазначено договору для комунального підприємства Київської обласної ради "Управління споруд".

Договір, на підставі якого заявлено позовні вимоги, не визнано недійсним.

Враховуючи положення ст. 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з комунального підприємства Київської обласної ради "Управління споруд" заборгованості за надані позивачем послуги з охорони об'єкта в сумі 604 996, 00 грн.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу комунального підприємства Київської обласної ради "Управління споруд" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 24.04.2014 у справі № 910/5412/14 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Матеріали справи № 910/5412/14 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

В.В. Шапран