cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
УХВАЛА
Справа № 910/5412/14 28.10.14
За позовом Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в
Київській області
До Комунального підприємства Київської обласної ради «Управління споруд»
Про стягнення 604 996,00 грн.
Суддя Сівакова В.В.
Представники сторін:
від позивача Красновид Н.Л. - по дов. № 13/1-1-7 від 08.01.2014
Лабутіна О.А. - по дов. № 13/1-1-8 від 08.01.2014
від відповідача Хасанов А.М, -п о дов. № б/н від 30.11.2013
СУТЬ СПОРУ:
Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/5412/14 від 24.04.2014 повністю задоволені позовні вимоги та стягнуто з Комунального підприємства Київської обласної ради «Управління споруд» на користь Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області 604 996,00 грн. основного боргу, 12 099,92 грн. витрат по сплаті судового збору.
12.05.2014 Господарським судом міста Києва був виданий відповідний наказ.
Постановою Київського апеляційного господарського суду № 910/5412/14 від 09.07.2014 рішення Господарського суду міста Києва № 910/5412/14 від 24.04.2014 залишено без змін.
15.10.2014 відповідачем до відділу діловодства суду подано заяву про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва № 910/5412/14 від 24.04.2014 розстрочивши суму заборгованості у розмірі 617 095,92 грн. на дванадцять місяців (по 51 424,58 грн. щомісяця, перший місяць оплати листопад 2014 року, останній місяць жовтень 2015 року).
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/5412/14 від 17.10.2014 заяву призначено до розгляду на 28.10.2014.
Відповідачем в судовому засіданні 28.10.2014 подано додаткові письмові пояснення до заяви.
Відповідач в судовому засіданні 28.10.2014 вимоги заяви про розстрочку виконання рішення суду підтримав повністю.
Позивач в судовому засіданні 28.10.2014 проти задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду заперечував, погоджуючись на розстрочку виконання рішення на два місяці.
Розглянувши подану заяву Комунального підприємства Київської обласної ради «Управління споруд», суд відзначає, що
Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Вказаними нормами визначено процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних з проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.
Згідно з п. 7.1.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Відповідно до п. п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.
Суд відзначає, що особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, тобто тягар доказування покладається саме на особу, яка подала заяву про розстрочку виконання рішення. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України.
Так, за змістом статті 32 Господарського процесуального кодексу України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів - фактичних даних.
Докази, у відповідності зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, повинні відповідати, зокрема, вимогам належності та допустимості.
Заявник зазначає, що обставиною яка ускладнює та унеможливлює виконання рішення суду є відсутність грошових коштів. Зазначив, що ним частково борг в сумі 594 187,53 грн. був сплачений.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/5412/14 від 17.10.2014 відповідача було зобов'язано подати належні докази в підтвердження обставин, викладених в поданій заяві про розстрочку виконання рішення суду.
Проте, всупереч положенням статті 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, заявник під час вирішення питання про можливість розстрочки виконання рішення суду не надав належних доказів, які підтверджують відсутність коштів .
Також суд приймає до уваги, що згідно приписів статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.
Згідно з вимогами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У зв'язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Суду з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні (абз. 3 п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 «Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини»).
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, «державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням . У такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як «виняткові обставини» (див. § 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Півень проти України» від 29.06.2004).
При цьому, Європейський суд з прав людини допускає, що «затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції» (див. § 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бакай та інші проти України» від 09.11.2004).
Тобто, в будь-якому випадку відсутність коштів, тяжкий фінансовий стан боржника не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та не є підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення.
У відповідності до п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України не вважаються обставинами, які звільняють боржника від відповідальності, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Враховуючи викладене господарський суд вважає, що причини з яких відповідач не має можливості виконати рішення суду, не є поважними, не підтверджені належними доказами, а тому заява про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2014 у справі № 910/5412/14 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, -
У Х В А Л И В:
В задоволенні заяви Комунального підприємства Київської обласної ради «Управління споруд» про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва № 910/5412/14 від 24.04.2014 відмовити повністю.
СуддяВ.В.Сівакова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.10.2014 |
Оприлюднено | 31.10.2014 |
Номер документу | 41116900 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Сівакова В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні