Постанова

від 15.07.2014 по справі 923/434/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2014 р.Справа № 923/434/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Колоколова С.І.

суддів Разюк Г.П., Петров М.С.

(Склад колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду сформовано згідно із розпорядженням голови суду № 1328 від 25.06.2014 року)

(Склад колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду змінений згідно із розпорядженням в.о.голови суду № 347 від 10.07.2014 року)

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача

- Суічмезов Р.В. (довіреність № б/н від 05.04.2014 року)

- Кедровська Ю.Ю. (довіреність № б/н від 14.07.2014 року)

- Грищенко І.С. (довіреність № б/н від 05.06.2014 року)

від відповідачів:

- ТОВ "Каховка "Маркет": Глиняна Г.В. (довіреність № б/н від 19.06.2014 року)

- ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 2": не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1"

на рішення господарського суду Херсонської області від „29" травня 2014 року, повний текст якого складено та підписано „02" червня 2014 року

по справі № 923/434/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1"

до відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка "Маркет"

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 2"

про визнання недійсним договору та витребування майна

В судовому засіданні 15.07.2014 року згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови

ВСТАНОВИВ:

01.04.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" (позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка Маркет", Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 2" про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна № 0804/3-ЗСМ від 08.04.2010 року, укладеного між ТОВ „Завод будівельних матеріалів №1" та ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 2", та про витребування у ТОВ "Каховка Маркет" наступного майна: обладнання котельні 1 шт.

Позовні вимоги мотивовані посиланням позивача на те, що спірний Договір купівлі-продажу майна № 0804/3-ЗСМ від 08.04.2010 року не відповідає вимогам закону, оскільки підписаний особою яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності та не була уповноважена на підписання загальними зборами товариства.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 29.05.2014 року (суддя Ємленінова З.І.) у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору № 0804/3-ЗСМ від 08.04.2010 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів №1" та товариством з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів №2" - відмовлено. В задоволенні позовних вимог про витребування у товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка "Маркет" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів №1" майна обладнання котельні - відмовлено.

Таке рішення суду мотивоване не доведенням позивачем віднесення майна, відчуженого за спірним договором до активів товариства; оспарюваний Договір купівлі-продажу майна № 0804/3-ЗСМ від 08.04.2010 року підписаний від імені ТОВ „Завод будівельних матеріалів № 1" його неповноважним представником, який діяв на підставі довіреності; подальше схвалення позивачем спірного Договору рішенням загальних зборів ТОВ „Завод будівельних матеріалів №1"від 14.03.2013 року; неможливість витребування майна у ТОВ "Каховка "Маркет" у зв'язку з перебуванням останнього у фактичному володінні та користуванні позивача.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ТОВ „Завод будівельних матеріалів № 1" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким позовні вимоги ТОВ „Завод будівельних матеріалів № 1" в повному обсязі Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що спірний Договір укладено з порушенням загальних вимог ч.1, ч. 2, ч. 5 ст. 203 ЦК України, оскільки договір з боку ТОВ „Завод будівельних матеріалів №1" підписав директор з економіки,якій не мав повноважень представляти інтереси заводу та не мав жодного права його підписувати від імені юридичної особи.

Крім того скаржник зазначає, що місцевий господарський суд неправомірно надав оцінку повідомленню Центрального Новокаховського відділення Херсонської обласної дирекції ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" щодо руху грошових коштів, оскільки повідомлення банку не є допустимим доказом при встановленні факту оплати за оспорюваним договором.

Скаржником також зазначено, що судом не надано правильної юридичної оцінки рішенню загальних зборів ТОВ „Завод будівельних матеріалів №1" № 1/03-2013-2 від 14.03.2013р. щодо схвалення договору купівлі-продажу майна 0804/3-ЗСМ від 08.04.2010 року та висновок суду першої інстанції щодо неможливості вилучення майна у ТОВ "Каховка Маркет" є помилковим, оскільки зроблено без врахування тих обставин, що витребуване майно незаконно вибуло з володіння ТОВ „Завод будівельних матеріалів №1", юридично знаходиться у користуванні ТОВ "Каховка Маркет", хоча фактично знаходиться у користуванні ТОВ „Завод будівельних матеріалів №1", і ніяк не у володінні товариства.

10.07.2014 року через канцелярію суду ліквідатором ТОВ „Завод будівельних матеріалів №1" були подані додаткові пояснення до апеляційної скарги, відповідно до яких просив апеляційну скаргу та позовні вимоги задовольнити, а рішення місцевого господарського суду від 29.05.2014 року скасувати

Представником відповідача ТОВ "Каховка Маркет" до початку розгляду справу в ході апеляційного провадження по сутті подано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому він в судовому засіданні 14.07.2014 року просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.

15.07.2014 року до початку розгляду справи по суті, через канцелярію суду надійшла заява від ОСОБА_6 щодо його можливості, як колишньому директору ТОВ „Завод будівельних матеріалів №1" надання пояснень по зазначеній справі.

Крім того, під час розгляду справи, представником ТОВ "Каховка Маркет" були неодноразово заявлені клопотання про відкладення розгляду справи: у зв'язку з можливістю надання пояснень по справі колишнім директором ТОВ „Завод будівельних матеріалів №1" - ОСОБА_6, у зв'язку з необхідністю ознайомлення з додатковими поясненнями до апеляційної скарги від ліквідатора ТОВ „Завод будівельних матеріалів №1" та у зв'язку з тим, що в суді першої інстанції представник ТОВ "Каховка Маркет" - Глиняна Г.В. участі не приймала та довіреність на представництво інтересів товариства вона отримала лише нещодавно.

Проте, колегією суддів були відхилені клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки після розгляду справи по суті, необхідності щодо надання пояснень колишнім директором ТОВ „Завод будівельних матеріалів №1" не виникло; в судовому засідання представнику відповідача ТОВ "Каховка Маркет" були надані додаткові пояснення до апеляційної скарги для ознайомлення, а довіреність на представництво інтересів товариства була видана представнику ще 19.06.2014 року та він мав можливість ознайомитися з матеріалами справи до судового засідання 15.07.2014 року.

ТОВ „Завод будівельних матеріалів №2", будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце засідання суду, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням № б/н від 27.06.2014 року, не скористався своїм процесуальним правом брати участь в засіданні суду апеляційної інстанції.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, додаткові пояснення до неї та відзив на неї, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 08.04.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" (продавець) в особі директора з економіки Бабія С.Ю., діючого на підставі довіреності б/н від 25.12.2009 року та Товариством з обмеженою відповідальністю „Завод будівельних матеріалів №2" (покупець) укладено договір купівлі-продажу майна №0804/3-ЗСМ (а.с.40-48).

Згідно з пунктом 1.1 договору продавець продав, а покупець купив майно відповідно до додатку №1 до цього договору. Майно знаходиться за адресою: Херсонська область місто Нова Каховка вул. Першотравнева, 79.

Відповідно до п.1.3 договору продавець підтверджує, що майно, визначене у п.1.1 цього договору, на момент укладення договору належить продавцю на праві власності, не знаходиться під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави чи іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами чи державою, а також не обтяжений будь-яким чином, передбаченим чинним законодавством.

Загальна вартість майна складає 677 179,36 грн. в тому числі ПДВ, а окремо по кожному виду майна його вартість викладена у додатку № 1 до цього договору (пункт 2.1 договору).

Розрахунок за цим договором проводиться у безготівковій формі, шляхом попередньої 100% передоплати суми зазначеної у п.2.1 Договору на банківський рахунок продавця після підписання цього Договору( пункт 2.2 договору).

Згідно з п. 3.1 договору передача майна покупцю здійснюється продавцем протягом 10-ти робочих днів після надходження від покупця на банківський рахунок продавця 100% суми, зазначеної у п.2.1 договору.

Приймання-передача майна здійснюється за актом приймання-передачі майна, який є невід'ємною частиною договору та підписується належним чином уповноваженими представниками та скріплюється печатками сторін у термін - 2 робочих дні після виконання п.3.1 договору (пункт 3.2 договору купівлі-продажу майна № 0804/4-КП від 08.04.2010 року).

З акту приймання-передачі майна, який наявний в матеріалах справи від 07.07.2010 року вбачається, що ТОВ „Завод будівельних матеріалів №1" в особі директора з економіки ОСОБА_7 передало, а ТОВ „Завод будівельних матеріалів №2" прийняло наступне майно: обладнання котельні 1 шт. на суму 677 179,36 грн. (з ПДВ) (а.с.44).

10.08.2010 року ТОВ "Каховка Маркет" (орендодавець) уклало з ТОВ „Завод будівельних матеріалів №1" (орендатор) договір оренди №1, відповідно до якого ТОВ "Каховка Маркет" в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язалося передати орендарю у строкове платне користування майно, що є власністю орендодавця, а орендатор зобов'язався прийняти це майно та сплачувати за нього орендну плату (а.с.45-48).

Додатковою угодою № 1 до договором оренди № 1 від 10.08.2010 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Каховка Маркет" передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" в оренду майно, що було відчужено за договором купівлі-продажу № 0804/3-ЗСМ від 08.04.2010 року (а.с.49-51).

Так, в обґрунтування апеляційної скарги та позовної заяви, скаржник зазначає,

що оспорюваний договір укладено від імені ТОВ „Завод будівельних матеріалів №1" особою, яка не мала на це належних повноважень, правочин не було схвалено юридичною особою, а відтак, договір є недійсним.

Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 ЦК України регламентує вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину; вказані вище частини ст.203 ЦК України встановлюють, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно частин 1-3 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Згідно частини 1 ст. 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Згідно з п. 10.1 Статуту ТОВ „Завод будівельних матеріалів №1" (далі - Статут) вищим органом товариства є загальні збори засновників (учасників) товариства (далі по тексту - збори засновників (учасників)).

Згідно з підпунктом 15 пункту 10.3 Статуту до виключної компетенції зборів засновників (учасників) належить надання попередньої згоди на відчуження будь-яких активів товариства, якщо таке відчуження не передбачено річним бізнес-планом товариства.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено колегією суддів, річний бізнес-план товариства не складався та не затверджувався зборами засновників (учасників) відповідно до підпункту 13 п 10.3 Статуту.

Пунктом 14.1.2 статті 14 Податкового кодексу України активи - у його значенні, наведені в Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлює, що активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

З огляду на вищевикладене, оспарюваною угодою № 0804/3-ЗСМ від 08.04.2010 року були відчужені активи ТОВ „Завод будівельних матеріалів №1" без попередньої згоди зборів засновників (учасників), оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні докази.

Відносно схвалення спірного договору купівлі-продажу від 08.04.2010 року №0804/3-ЗСМ рішенням загальних зборів ТОВ „Завод будівельних матеріалів №1" від 14.03.2013 року, прийняттям товариством виконання за спірним договором купівлі-продажу, шляхом прийняття оплати за Договором, проведення операції купівлі-продажу в бухгалтерському та податковому обліку продавця та покупця за договором купівлі-продажу майна № 0804/3-ЗСМ від 08.04.2010 року та наявний акт приймання-передачі та договір оренди № 1 від 10.08.2010 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 4 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" для проведення переказу можуть використовуватися кошти як у готівковій, так і в безготівковій формі. Види безготівкових розрахунків визначаються законами та прийнятими на їх основі нормативно-правовими актами Національного банку України.

Згідно з пунктом 5.1 ст. 5 вказаного Закону суб'єктами правових відносин, що виникають при здійсненні переказу коштів, є учасники, користувачі (платники, отримувачі) платіжних систем.

Стаття 1 Закону України "Платіжні системи та переказ коштів в Україні" містить визначення термінів та понять, зокрема, переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою (п.1.24); платіжна вимога - розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача або при договірному списанні отримувача до обслуговуючого платника банку здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача (п. 1.25); платіжна вимога-доручення - розрахунковий документ, що містить вимогу отримувача безпосередньо до платника сплатити суму коштів та доручення платника банку, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної платником суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (п. 1. 26); платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (п. 1.30); розрахунковий документ - документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача (п. 1.35).

Колегія суддів зауважує, що виходячи з положень Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" наявні в матеріалах справи копії листа Центрального Новокаховського відділення Херсонської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 29.03.2013 року № 104 та повідомлення цієї дирекції від 15.05.2014 року № 127 не є допустимими доказами на підтвердження проведення переказу коштів у межах України між суб'єктами переказу (а.с.117-119, 215-216).

При цьому, місцевий господарський суд не прийняв до уваги неможливість надання позивачем до суду первісної документації товариства, внаслідок її зникнення, з приводу чого товариством до Новокаховського МВ УМВС України в Херсонській області подано заяву від 08.10.2013 року щодо крадіжки документації; Цей факт підтверджується довідкою ТОВ "Завод будівельних матеріалів №1" від 03.07.2014 року за № 128.

Відносно реєстру отриманих та виданих податкових накладних, копія якого міститься в матеріалах справи та на який посилається ТОВ "Каховка Маркет", то колегія суддів зазначає, що згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відтак, видача постачальником податкової накладної обумовлена вимогами Податкового кодексу України, і не може слугувати доказом схвалення оспорюваного правочину.

Посилання ТОВ "Каховка Маркет" на акт приймання-передачі майна до договору оренди між ТОВ "Каховка Маркет" та ТОВ „Завод будівельних матеріалів №1", як на докази наступного схвалення Товариством з обмеженою відповідальністю „Завод будівельних матеріалів №1" договору купівлі-продажу майна № 0804/3-ЗСМ від 08.04.2010 року, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки ані акт, ані договір оренди не виражають волю ТОВ „Завод будівельних матеріалів №1" наділити оспорюваний договір купівлі-продажу майна юридичною силою.

Місцевий господарський суд під час прийняття рішення помилково дійшов висновку про подальше схвалення договору купівлі-продажу майна № 0804/3-ЗСМ від 08.04.2010 року загальними зборами ТОВ „Завод будівельних матеріалів №1", що оформлено рішенням від 14.03.2013 року № 1/03-2013-2, з огляду на наступне.

Згідно частин 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Так, зазначене вище рішення загальних зборів від 14.03.2013 року є неналежним доказом схвалення правочину в розумінні ч.2 ст.34 ГПК України.

З наявної в матеріалах справи копії рішення № 1/03-2013-2 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод будівельних матеріалів №1" (код ЄДРПОУ 35115625) вбачається, що 14.03.2013 року на зборах присутні учасник ТОВ „Завод будівельних матеріалів №1" ОСОБА_6; порядок денний: про наступне схвалення Товариством з обмеженою відповідальністю „Завод будівельних матеріалів №1" договору купівлі-продажу майна № 0804/3-ЗСМ від 08.04.2010 року, укладеного між ТОВ „Завод будівельних матеріалів №1" та ТОВ " Завод будівельних матеріалів №2". Вирішено: надати наступне схвалення ТОВ „Завод будівельних матеріалів №1" договору купівлі-продажу майна № 0804/3-ЗСМ від 08.04.2010 року, укладеному між ТОВ „Завод будівельних матеріалів №1" та ТОВ " Завод будівельних матеріалів №2".

Вказане рішення загальних зборів є неправомочним та підписаним неналежною особою - ОСОБА_6, якого 03.03.2013 року було звільнено з посади генерального директора ТОЗ «Завод будівельних матеріалів №1» та який не був учасником загальних зборів ТОВ "Завод будівельних матеріалів №1".

При цьому, витяг з ЄДРЮОФП, станом на 14.04.2013 року, на який посилається суд першої інстанції в своєму рішенні, також не є належним доказом складу учасників ТОВ "Завод будівельних матеріалів №1", в розумінні ч.2 ст.34 ГПК України.

Так, рішенням апеляційного суду Херсонської області від 05.03.2013 року у справі № 22-ц/791/1138/2013 скасовано рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 22.09.2010 року, на підставі якого компанію "Натавіль Іімітед" фактично виключено зі складу засновників ТОВ "Завод будівельних матеріалів №1". Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 15.04.2013 року допущено поворот виконаня рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 22.09.2010 року.

Колегією суддів апеляційної судом інстанції встановлено, що вчинення договору купівлі-продажу майна № 0804/3-ЗСМ від 08.04.2010 року всупереч та з порушенням вимог Статуту ТОВ „Завод будівельних матеріалів №1", рішення № 1/03-2013-2 від 14.03.2013 року не має вирішального значення, оскільки п.п.15 п.10.3 Статуту ТОВ „Завод будівельних матеріалів №1" передбачено надання попередньої згоди на відчуження будь-яких активів товариства.

Таким чином, господарським судом першої інстанції не надано в повній мірі належної правової оцінки рішенню № 1/03-2013-2 загальних зборів, щодо його дійсності, оформленого протоколом від 14.03.2013 року.

Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 05.04.2013 року по справі № 22-ц/791/1138/2013 було скасовано рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 22.09.2010 року, при виконанні якого Компанію "Навіталь Лімітед" було виключено зі складу ТОВ „Завод будівельних матеріалів №1", та внесено відповідні відомості до Державного реєстру; Апеляційним судом Херсонської області прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 до ОСОБА_6, Компанії "Натавіль Лімітед", служби у справах дітей виконкому Новокаховської міської ради про визнання договору купівлі-продажу недійсним. Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 15.04.2013 року по справі № 22-ц/791/1138/2013 допущено поворот виконання рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 22.09.2010 року; зобов'язано державного реєстратора виконкому Новокаховської міської ради Херсонської області скасувати реєстраційний запис № 15019990017001380 від 06.03.2013 року щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу (а.с.170-173).

Приймаючи до уваги викладене, позовні вимоги ТОВ „Завод будівельних матеріалів №1" в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу майна № 0804/3-ЗСМ від 08.04.2010 року є обґрунтованими та доведеними і підлягають задоволенню.

Щодо неможливості витребування майна у ТОВ "Каховка Маркет" внаслідок перебування останнього у користуванні позивача ТОВ „Завод будівельних матеріалів №1" , що унеможливлює застосування правового механізму визначеного ст. 387 Цивільного кодексу України, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як встановлено матеріалами справи, ТОВ "Завод будівельних матеріалів №1" є власником майна, відчуженого за спірним договором купівлі-продажу від 08.04.2010 року № 0804/3-ЗСМ.

Згідно статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до приписів статті 330 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Частиною 1 статті 388 Цивільного кодексу України передбачено, що у випадку, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" передбачено, що реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину. Норма частини першої статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК. Відповідно до частини п'ятої статті 12 ЦК добросовісність набувача презюмується. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна. Рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19, 27 Закону України від 1 липня 2004 року N 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень").

Згідно з п. 2.15 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" № 11 від 29.05.2013 року, наслідки недійсності правочину підлягають застосуванню лише стосовно сторін даного правочину, тому на особу, яка не брала участі в правочині, не може бути покладено обов'язок повернення майна за цим правочином. У зв'язку з цим не підлягають задоволенню позови власників (володільців) майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження майна, які були вчинені після правочину, визнаного недійсним. У відповідних випадках майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, позовів відповідно до статей 387 - 390 або глави 83 ЦК України, зокрема, від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. При цьому необхідно мати на увазі, що добросовісність набувача майна в силу частини п'ятої статті 12 названого Кодексу презюмується. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав або повинен був знати про наявність перешкод до вчинення правочину, зокрема те, що продавець майна не мав права його відчужувати, це може свідчити про недобросовісність набувача й бути підставою для задоволення позову про витребування у нього цього майна. Продаж майна на торгах (аукціоні), проведених з порушенням порядку, встановленого чинним законодавством, виключає можливість визнання особи, яка придбала товар на таких торгах (аукціоні), добросовісним набувачем відповідного майна.

Зважаючи на встановлення судом апеляційної інстанції недійсності договору купівлі-продажу майна № 0804/3-ЗСМ від 08.04.2010 року, тих обставин, що ТОВ "Каховка Маркет" не є стороною даного правочину, позовні вимоги ТОВ „Завод будівельних матеріалів №1" про витребування майна, що заявлені шляхом подання віндикаційного позову до ТОВ "Каховка Маркет", є доведеними і підлягають задоволенню.

Таким чином, право на витребування майна у добросовісного набувача має саме власник - особа, яка має речове право на майно і в тому випадку, коли майно перебувало безпосередньо у його володінні або особи, якій він передав майно у володіння, та вибуло з такого їх володіння не з їхньої волі.

Майно за спірним договором купівлі-продажу від 08.04.2010 року № 0804/3-ЗСМ відчужено поза волі ТОВ «Завод будівельних матеріалів №1», що підтверджується зазначеними вище доводами та встановленими обставинами.

Доводи ТОВ "Каховка Маркет" щодо відсутності в матеріалах справи доказів на підтвердження права власності ТОВ „Завод будівельних матеріалів №1" на спірне майно спростовуються положенями ст. 328 ЦК України, відповідно до якої право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Каховка Маркет", зауважуючи на вказаних обставинах, не надало доказів неправомірності або незаконності права власності ТОВ „Завод будівельних матеріалів №1" на відчужене майно, право продажу якого згідно зі ст. 658 ЦК України належить власникові.

Щодо доводів ТОВ "Каховка Маркет" стосовно неправомірного витребування в нього майна, яке фактично знаходиться у Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод будівельних матеріалів №1", колегія суддів вважає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до умов договору оренди № 1 від 10.08.2010 року, укладеного між ТОВ "Каховка Маркет" (орендодавець) та ТОВ „Завод будівельних матеріалів №1" (орендар), майно передано орендарю у строкове платне користування (п. 1.1 договору).

Договір оренди як один з видів цивільно-правових договорів за своєю правовою природою не передбачає зміну власника майна, тому обставина знаходження витребуваного майна в оренді у ТОВ „Завод будівельних матеріалів №1" не може бути законною перешкодою для витребування майна товариством, як його власником.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно частини 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

ТОВ "Каховка Маркет", заперечуючи проти позову, заявило про застосування судом позовної давності, яка сплинула, як вказує відповідач, за вимогою про визнання договору купівлі-продажу майна № 0804/3-ЗСМ від 08.04.2010 року - 09.04.2013 року, а за вимогою про витребування майна - 15.05.2013 року, тоді як позивач звернувся до суду з позовом 02.04.2014 року.

Крім того слід зазначити, що наявні в матеріалах справи рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 22.09.2010 року, рішення апеляційного суду Херсонської області від 05.04.2013 року по справі № 22-ц/791/1138/2013, ухвала апеляційного суду Херсонської області від 15.04.2013 року по вказаній справі, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців свідчать про існування довготривалого спору щодо засновників (учасників) та органів управління ТОВ „Завод будівельних матеріалів №1", який остаточно вирішено 15.04.2013 року, а відтак, строк позовної давності не сплив, що не суперечить вимогам ч. 1 ст. 261 ЦК України.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія приходить до висновку, що Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" обґрунтовано, правомірно та належним чином доведено правові підстави для задоволення апеляційної скарги в повному обсязі

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Херсонської області від 29.05.2014 року по справі № 923/434/14 не відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" та позовна заява - задоволенню.

Керуючись статтями 44, 49, 99, 101-105 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" скаргу задовольнити.

2.Рішення господарського суду Херсонської області від 29.05.2014 року по справі № 923/434/14 скасувати.

3. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" - задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу майна № 0804/3-ЗСМ від 08.04.2010 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 2".

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка Маркет" (ідентифікаційний код 24107955, 74900 м. Нова Каховка, вул. Ентузіастів, 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" (ідентифікаційний код 35115625 юридична адреса: 01024 м. Київ, вул. Софіївська будинок 10 приміщення 4; місцезнаходження: 74900 Херсонська область м. Нова Каховка вул. Першотравнева будинок 79) рухоме майно: обладнання котельні 1 шт.

Стягнути в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка Маркет" (ідентифікаційний код 24107955, 74900 м. Нова Каховка, вул. Ентузіастів, 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 2" (19030, Черкаська обл. Канівський район, с. Литвинець, вул. Жовтнева, 2, код ЄДРПОУ 35115384) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" (ідентифікаційний код 35115625 юридична адреса: 01024 м. Київ Шевченківський район вул. Софіївська будинок 10 приміщення 4; місцезнаходження: 74900 Херсонська область м. Нова Каховка вул. Першотравнева будинок 79) 1 218,00 грн. та 13 543,58 грн. судового збору за розгляд позовної заяви.

4. Стягнути у солідарному поряду з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка Маркет" (ідентифікаційний код 24107955, 74900 м. Нова Каховка, вул. Ентузіастів, 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 2" (19330, Черкаська обл. Кананівський район, с. Литвинець, вул.Жовтнева, 2, код ЄДРПОУ 35115384) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" (ідентифікаційний код 35115625 юридична адреса: 01024 м. Київ Шевченківський район вул. Софіївська будинок 10 приміщення 4; місцезнаходження: 74900 Херсонська область м. Нова Каховка вул. Першотравнева будинок 79) судовий збір у розмірі 6 771,79 грн. та 609,00 грн. за розгляд апеляційної скарги.

5. Видачу наказів за постановою із зазначенням реквізитів сторін доручити господарському суду Херсонської області.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови

складено „16" липня 2014 року.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров