Ухвала

від 10.06.2014 по справі 2-1085/2009

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 2-1085/2009

Провадження № 6/488/187/14 р.

У Х В А Л А

Іменем України

10 червня 2014 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва

у складі головуючого по справі судді - Безпрозванного В.В.,

при секретарі судового засідання - Харитоновій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця Корабельного відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про обмеження виїзду за кордон ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець державної Корабельного відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорту ОСОБА_1.

Подання обґрунтовується тим, що на виконанні в Корабельному ВДВС ММУЮ перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1085 від 21.04.2009 року, виданого Корабельним районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь Органу опіки та піклування Миколаївської міської ради аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку щомісячно, на утримання неповнолітньою дитини: сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 і до його повноліття.

Суд, вивчивши приєднані до подання матеріали, прийшов до висновку, що вказане подання є безпідставним та задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право в разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.

Застосування таких обмежень може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватися лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом засобів примусового виконання судового рішення, оскільки стосується гарантованого ст. 33 Конституції України та ст. 313 ЦК України особистого немайнового права особи вільно залишати територію України та права на свободу пересування, передчасне і безпідставне обмеження яких є неприпустимим.

Згідно узагальнення судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі від 01.02.2013 Верховний Суд України зазначив про те, що під ухиленням від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) варто розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання. Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків, передбачених ч. 6 ст. 12 Закону № 606-XIV .

Враховуючи те, що належні та допустимі докази ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням в матеріалах справи відсутні, суд відмовляє у задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника.

Згідно з ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Всупереч вище викладених вимог законодавства, суду не надано доказів того, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього рішеннями державних органів, та має намір вибути за межі України з метою невиконання цих рішень, доведення якого є обов'язковою умовою для встановлення щодо боржника тимчасового обмеження права виїзду за межі України.

Також не надано доказів на підтвердження здійснення виконавцем усіх заходів для своєчасного і повного примусового виконання судових рішень у спосіб та в порядку, встановленому законом.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для встановлення щодо боржника тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Керуючись ст.ст.210, 377-1 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання державного виконавця Корабельного відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про обмеження виїзду за кордон ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 - відмовити.

Копію ухвали направити в Корабельний відділ державної виконавчої службі Миколаївського міського управління юстиції для відома.

Ухвала може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва шляхом подання в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвали, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.В.Безпрозванний