Ухвала

від 15.07.2014 по справі 1519/9246/2012

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 1519/9246/2012

№пр.2зз/521/17/14

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 липня 2014 року суддя Малиновського районного суду м. Одеси Буран О.М., при секретарі Янкул Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2. про скасування заходів забезпечення позову, накладеного по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, АТЗТ «Будгаз-2» про визнання договорів позики дійсними, стягнення в солідарному порядку боргу за договорами позики, суд

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Малиновського районного суду м.Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, АТЗТ «Будгаз-2» про визнання договорів позики дійсними, стягнення в солідарному порядку боргу за договорами позики.

Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 15.06.2011 року у межах забезпечення позовних вимог, було накладено арешт на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_4, в тому числі на квартиру АДРЕСА_1.

До суду звернувся представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та просить скасувати ухвалу Суворовського районного суду м.Одеси від 15.06.2011 року в частині накладання арешту на квартиру АДРЕСА_1, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що 25.06.2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Державний ощадний банк України» було укладено договір про іпотечний кредит №2379-н, згідно якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 1 000 000 грн. на придбання квартири АДРЕСА_1. 26.06.2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Державний ощадний банк України» було укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір, згідно якого ОСОБА_1 передала в іпотеку банку вказану квартиру. На теперішній час, у зв*язку зі скрутним матеріальним становищем, ОСОБА_1 має заборгованість перед ПАТ «Державний ощадний банк України» за кредитним договором №2379-н від 25.06.2008 року. Узв*язку з досягненням між ОСОБА_1 та ПАТ «Державний ощадний банк України» згоди щодо добровільної реалізації квартири АДРЕСА_1, представник заявника просить задовольнити заяву та зняти арешт зі спірної квартири.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 обставини, викладені у заяві підтримав, просив заяву задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 проти задоволення заяви заперечувала, вважає вимоги, викладені у заяві необгрунтованими та безпідставними.

Суд, заслухавши думку сторін, оцінивши наявні докази у їх сукупності, вважає, що у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про часткове скасування заходів забезпечення позову, накладені ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 15.06.2011 року, слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ч.5 ст.154 ЦПК України неявка сторін не перешкоджає розгляду питання скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України , забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України , позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві та знаходяться у нього або інших осіб.

Згідно ч.1чт.182, 331, 334 ЦК України, а також ч.1 ст.3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їхз обтяжень», державна реєстрація прав є обов*язковою, права на нерухоме майно виникають з моменту державної реєстрації.

Проте ОСОБА_1не зареєструвала свої права на спірну квартиру АДРЕСА_1 на протязі шости років, внаслідок цього, згідно ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їхз обтяжень» лише зареєстровані права мають юридичну силу перед іншими (третіми) особами. Таким чином, вказана квартира є власністю відповідача ОСОБА_4

Крім того, предметом позову, що знаходиться в провадженні судді Малиновського районного суду м.Одеси Бурана О.М. є договори позики від 11.03.2008 року та від 10.03.2008 року, укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на загальну суму основного боргу у розмірі 2 200 000,00 грн., а також станом на 14.06.2011 року індекс інфляції за весь час прострочення виплат з урахуванням 3% річних від простроченої суми, що становить 155 710,56 грн.

Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 15.06.2011 року у межах забезпечення позовних вимог ОСОБА_3 по вказаній справі, було накладено арешт на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_4, а саме: нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 3134,7 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_3, які належать АТЗТ «Будгаз-2», керівником якого на той момент був ОСОБА_4; квартиру АДРЕСА_1; квартиру АДРЕСА_2; підвальне приміщення, загальною площею 75,1 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_4.

Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 17.10.2013 року за заявою представника ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було скасувано та виключено з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна арешт, накладений на нежитлове приміщення підвалу, розташоване за адресою: АДРЕСА_4, що належить ОСОБА_4, тому що вищевказане приміщення є предметом іпотечного договору, укладеного 21.12.2007 року між АТ "Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 в якості забезпечення виконання ним зобов'язань за Кредитним договором №010\15-27\07-679 від 20.12.2007 року, відповідно до ч. 6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку».

З матеріалів справи вбачається, що згідно відповіді КП «ОМБТІ та РОН» від 15.06.2011 року за вих.№265610.63 за ОСОБА_4 на праві власності зареєстровано лише ? частина квартири АДРЕСА_2.

Згідно договору купівлі продажу нерухомого майна від 13.12.2009 року, ТОВ «Комплекс Агромакс» придбало у АТЗТ «Будгаз-2» 33/50 частини нежилих будівель, загальною площею 2 055,3 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_3.

Згідно рішення Господарського суду Одеської області від 23.03.2009 року (справа №10/5-09-165) на користь ВАТ «БГ Банк» з АТЗТ «Будгаз-2» було стягнуто суму заборгованості за кредитом у розмірі 900 00,00 грн, заборгованість за відсотками - 16 406,77 грн.; пеню по кредиту - 96 103,02 грн.; пеню по відсоткам - 1 441,65 грн,; 3% річних - 12 918,93 грн.; судові витрати - 10 384,00 грн.

Враховуючи вище викладене, а також співмірность розміру позовних вимог з ринковою вартістю об*єктів нерухомого майна, на які накладено обтяження, суд вважає, що зняття арешту з нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1, зробить неможливим виконання рішення по справі, у разі його ухвалення рішення із задоволенням позову, що призведе до суттєвих порушень прав та інтересів позивача.

Згідно ч.6 ст.154 ЦПК України заходи забезпечення позову скасовуються, якщо у задоволені позову відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду.

Виходячи з цих вимог закону та обставин справи, суд не вбачає підстав для скасування заходів забезпечення позову.

На підставі вище викладеного, керуючись ч.ч.4-6 ст.154 ЦПК України , суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, накладених ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 15.06.2011 року в частині накладання арешту на квартиру АДРЕСА_1 по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, АТЗТ «Будгаз-2» про визнання договорів позики дійсними, стягнення в солідарному порядку боргу за договорами позики - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя: О.М. Буран