Постанова

від 07.07.2014 по справі 810/3142/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2014 року 10 год. 29 хв. 810/3142/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н.Д., за участю секретаря судового засідання Корецького І.О.,

представника позивача: не з'явився,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Альянс 2000» доБроварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Альянс 2000» (далі - ПП «Альянс 2000» або позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - Броварська ОДПІ або відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.12.2013 № 0009292200.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність порушення ним вимог податкового законодавства, оскільки договірні відносини щодо поставки товарів і надання послуг між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспорт-експрес», Товариством з обмеженою відповідальністю «Астана К», Товариством з обмеженою відповідальністю «Гансор», Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Баст» (далі - ТОВ «Транспорт-експрес», ТОВ «Астана К», ТОВ «Гансор», ТОВ «Фірма «Баст») мали реальний характер - товар поставлено, послуги надано й оплачено позивачем. Зазначені факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності.

Як зазначає позивач, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження фіктивності (безтоварності) договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Транспорт-експрес», ТОВ «Астана К», ТОВ «Гансор», ТОВ «Фірма «Баст», а викладені в акті перевірки висновки ґрунтуються виключно на матеріалах перевірок ТОВ «Транспорт-експрес», ТОВ «Астана К», ТОВ «Гансор», на даних податкової звітності ТОВ «Фірма «Баст» та на поясненнях директора ТОВ «Астана К» ОСОБА_1 без надання оцінки первинних документів наданих позивачем до перевірки.

Тому, на думку позивача, рішення податкового органу є незаконним, оскільки при його прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що оскаржуване рішення прийняте з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Представники сторін у судове засідання, призначене на 07.07.2014, не з'явились. Водночас, матеріали справи містять письмові клопотання сторін про розгляд справи за відсутності їх представників.

Дослідивши наявні матеріали справи у їх сукупності та враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи сторони були повідомленні своєчасно та належним чином, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги положення частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ПП «Альянс 2000», ідентифікаційний код 31129440, місцезнаходження: 07410, Київська область, Броварський район, с. Соболівка, вул. Чапаєва, зареєстроване як юридична особа 06.11.2000. Як платник податків позивач узятий на податковий облік у податковому органі з 07.11.2000 за № 1042.

Основними видами діяльності ПП «Альянс 2000» є будівництво житлових і нежитлових будівель; електромонтажні роботи; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; неспеціалізована оптова торгівля; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.

ПП «Альянс 2000» відповідно до ліцензій, виданих Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (ліцензія серія АВ № 489124 строк дії з 30.11.2009 по 30.11.2012 та ліцензія серія АЕ № 180339 строк дії з 09.11.2012 по 09.11.2017), має на право займатись господарською діяльністю, пов'язаною із створенням об'єктів архітектури (том ІІ а.с.31-34).

У листопаді 2013 року на підставі наказу від 25.11.2013 № 481 посадовою особою Броварської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Альянс 2000» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Транспорт-експрес» (код ЄДРПОУ 35745362) за період з 01.12.2011 по 31.12.2011, ПП «Мастер-кабель» (код ЄДРПОУ 34685884) за період з 01.12.2012 по 31.12.2012, ТОВ «Астана К» (код ЄДРПОУ 37270449) за період з 01.04.2011 по 30.04.2011, ТОВ «Гансор» (код ЄДРПОУ 37146440) за період з 01.11.2010 по 31.12.2010 та ТОВ «Фірма «Баст» (код ЄДРПОУ 32734295) за період з 01.07.2010 по 30.09.2010.

За результатами перевірки складений акт від 06.11.2013 № 331/10-06-22-00/31129440 (надалі - Акт перевірки), який містить висновки, з урахуванням предмету спору, про порушення позивачем вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пунктів 44.1 статті 44, підпункту 139.1.9 пунктів 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств на суму 402716,00 грн.

При цьому суд звертає увагу на ту обставину, що як вбачається із змісту Акта перевірки його було складено 06.11.2013, у той же час зазначено, що перевірка проводилась на підстав наказу від 25.11.2013 № 481 у період з 25.11.2013 по 29.11.2013.

Тобто, виходячи із зазначених в Акті перевірки даних, вбачається, що Акт перевірки було складено значно раніше ніж оформлено наказ про проведення перевірки та направлення на проведення перевірки.

Відповідачем не надано суду жодних пояснень з цього приводу.

Як вбачається із змісту Акта перевірки, висновок податкового органу про заниження суми податкового зобов'язання, за його твердженням, пов'язується із безпідставним віднесення позивачем до витрат, витрати на придбання товарів і послуг у ТОВ «Транспорт-експрес», ТОВ «Астана К», ТОВ «Гансор», ТОВ «Фірма «Баст», що ґрунтується на даних перевірок ТОВ «Транспорт-експрес», ТОВ «Астана К», ТОВ «Гансор», на даних податкової звітності ТОВ «Фірма «Баст» та на поясненнях директора ТОВ «Астана К» ОСОБА_1

В обґрунтування правомірності спірного рішення відповідач вказав, що на його адресу від ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві надійшли акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Транспорт-Експрес» (код за ЄДРПОУ 35745362) по взаємовідносинах з ТОВ «Електропрессцентр», ТОВ «Консалтингова формація «Форсайт Альянс», ПП «Автоекспромт» та акт про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Астана К» (код за ЄДРПОУ 37270449) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за квітень 2011 року.

У зазначених актах посадовими особами ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «Транспорт-Експрес» та ТОВ «Астана К» господарських операцій через відсутність у них майна, матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій з поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, а отже, як наслідок про нікчемність усіх укладених ними договорів.

Крім цього, відповідач зазначив, що відповідно до пояснень керівника ТОВ «Астана К» ОСОБА_1, остання зареєструвала дане підприємство за грошову винагороду та не має жодного відношення до його фінансово-господарської діяльності.

Також відповідач зазначив, що Броварською ОДПІ отримано податкову інформацію, згідно якої, у ході розслідування кримінальної справи було встановлено, що невстановленими особами з метою незаконної діяльності створено ряд юридичних осіб, які мають ознаки фіктивності та зареєстровані на підставних осіб, з метою здійснення незаконних операцій з переведення безготівкових коштів у готівку. До числа вказаних підприємств відноситься і ТОВ «Гансор».

З огляду на зазначене, посадові особи Броварської ОДПІ дійшли висновку про укладання ТОВ «Гансор» фіктивних договорів без мети здійснення господарської діяльності.

Крім цього, відповідач зазначив, що як вбачається із податкової звітності ТОВ «Фірма «Баст», у останнього відсутнє майно, матеріальні та трудові ресурси, економічно необхідні для здійснення господарських операцій з поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, а отже, як наслідок про нереальність здійснення вказаним товариством господарських операцій з постачання товарів.

У зв'язку із зазначеним, податковий орган дійшов висновку, що угоди, укладені позивачем з ТОВ «Транспорт-експрес», ТОВ «Астана К», ТОВ «Гансор», ТОВ «Фірма «Баст», мають протиправний характер, а первинні документи складенні у ході їх виконання не мають юридичної сили. Тому, надані до перевірки первинно-бухгалтерські документи позивача не взято до уваги, що в свою чергу призвело до встановлення недостатнього документального підтвердження виконання умов за договорами.

На підставі Акта перевірки, відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, Броварською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.12.2013 № 0009292200, згідно з яким позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 479642,00 грн., у тому числі, за основним платежем - 402716,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 76926,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач скористався своїм правом оскаржити його у судовому порядку, звернувшись із даним позовом до суду.

У ході з'ясування обставин справи і перевірки їх доказами судом встановлено, що між покупцем - ПП «Альянс 2000» та продавцями було укладено ряд договорів купівлі-продажу, а саме, з ТОВ «Фірма «Баст» договір від 01.02.2010 № 02/1-10, з ТОВ «Астана К» договір від 02.02.2011 № 02/02 та з ТОВ «Гансор» договір від 03.11.2010 № 11/3, відповідно до яких продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар - електроосвітлювальні прилади, електроарматура та інші матеріали, які використовуються для вуличного освітлення (том І а.с.124, 125, 181, 182, 198, 199).

Крім цього, між замовником - ПП «Альянс 2000» та виконавцем - ТОВ «Транспорт-експрес» укладено договір про надання послуг автотранспорту від 25.11.2011 № 25, відповідно до якого виконавець зобов'язується надавати послуги автотранспорту необхідного для виконання електромонтажних робіт по реконструкції мереж вуличного освітлення с. Пухівка Броварського району Київської області, а замовник оплатити наданні послуги (том І а.с.169, 170).

Відповідно до пояснень представника позивача, перед укладенням договорів з метою запобігання укладенню правочинів з недобросовісними суб'єктами господарювання він учинив низку дій щодо перевірки наявності спеціальної податкової правосуб'єктності та добросовісності ТОВ «Транспорт-експрес», ТОВ «Астана К», ТОВ «Гансор», ТОВ «Фірма «Баст», а саме, позивачем було запитано та отримано від контрагентів документи про наявність державної реєстрації та стан юридичних осіб контрагентів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; наявність державної реєстрації як платників податків на додану вартість.

Лише після отримання всіх документів позивачем були укладені відповідні договори.

У зв'язку з цим, судом встановлено, що позивачем було вжито всіх необхідних від нього заходів стосовно перевірки наявності спеціальної податкової правосуб'єктності ТОВ «Транспорт-експрес», ТОВ «Астана К», ТОВ «Гансор», ТОВ «Фірма «Баст», наявності дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації як платника податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо) в офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість, що ведеться податковим органом.

На підтвердження поставки товарів від ТОВ «Астана К», ТОВ «Гансор», ТОВ «Фірма «Баст» та виконанням ТОВ «Транспорт-експрес» на користь позивача послуг, позивачем до перевірки та матеріалів справи надані видаткові накладні від 27.07.2010 № 127, від 01.08.2010 № 129, від 06.08.2010 № 130, від 17.08.2010 № 131, від 23.08.2010 № 132, від 30.08.2010 № 133, від 01.09.2010 № 136, від 10.09.2010 № 137, від 14.09.2010 № 138, від 22.09.2010 № 139, від 25.04.2011 № 215, від 05.11.2010 № 3, від 07.12.2010 № 71, від 23.10.2010 № 79 та акт про надання послуг автотранспорту від 28.12.2011 № 1 (том І а.с.136-145, 171, 183, 203-205).

За результатами господарських операцій ТОВ «Транспорт-експрес», ТОВ «Астана К», ТОВ «Гансор», ТОВ «Фірма «Баст» видано на користь ПП «Альянс 2000» податкові накладні від 27.07.2010 № 127, від 01.08.2010 № 129, від 06.08.2010 № 130, від 17.08.2010 № 131, від 23.08.2010 № 132, від 30.08.2010 № 133, від 01.09.2010 № 136, від 10.09.2010 № 137, від 14.09.2010 № 138, від 22.09.2010 № 139, від 28.12.2011 № 196, від 25.04.2011 № 215, від 05.11.2010 № 3, від 07.12.2010 № 71, від 23.10.2010 № 79 (том І а.с.126-135, 172, 184, 200-202).

Розрахунки між позивачем та ТОВ «Транспорт-експрес», ТОВ «Астана К», ТОВ «Гансор», ТОВ «Фірма «Баст» здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями та виписками з банку по рахунку позивача (том І а.с.146-163, 173-145, 185-192, 211-220).

Суд звертає увагу, що усі зазначені двосторонні документи підписані зі сторони ПП «Альянс 2000» - ОСОБА_2, зі сторони ТОВ «Фірма «Баст» - ОСОБА_3, зі сторони ТОВ «Транспорт-експрес» - ОСОБА_4, зі сторони ТОВ «Астана К» - ОСОБА_1, зі сторони ТОВ «Гансор» - ОСОБА_5, які відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на дату виникнення спірних правовідносин, були керівниками та підписантами ПП «Альянс 2000», ТОВ «Фірма «Баст», ТОВ «Транспорт-експрес», ТОВ «Астана К» і ТОВ «Гансор», відповідно, та скріплені печатками підприємств.

У ході розгляду справи представник відповідача зазначив, що наданні позивачем до перевірки та матеріалів справи первинні документи не відповідають, зокрема, по формі та змісту вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановленні загальні вимоги до первинних документів.

Так, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми);

дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено судом, надані позивачем до перевірки та матеріалів справи первинні документи (видаткові, податкові накладні та акт про надання послуг автотранспорту) на підтвердження поставки товарів від ТОВ «Астана К», ТОВ «Гансор», ТОВ «Фірма «Баст» та виконанням ТОВ «Транспорт-експрес» на користь позивача послуг, містять усі необхідні реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для надання їм юридичної сили та доказовості.

З огляду на зазначене твердження відповідача про невідповідність по формі та змісту наданих позивачем первинних документів вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» спростовуються наявними матеріалами справи.

Крім того, відповідачем не надано доказів, які б вказували на недійсність чи підробку первинних документів.

Тобто, позивачем відповідачеві під час проведення перевірки надані усі документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, які встановлюють факт здійснення господарських операцій щодо придбання товарів у ТОВ «Астана К», ТОВ «Гансор», ТОВ «Фірма «Баст» та послуг у ТОВ «Транспорт-експрес».

Як вбачається зі змісту Акта перевірки, жодних податкових правопорушень в діях позивача відповідачем не виявлено. Надані позивачем до перевірки документи відповідачем не проаналізовано.

Акт перевірки не містить жодних посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію ПП «Альянс 2000», ТОВ «Транспорт-експрес», ТОВ «Астана К», ТОВ «Гансор», ТОВ «Фірма «Баст» були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду, як на дату укладання чи виконання договорів, так і на дату прийняття судом рішення по даній справі.

На неодноразову вимогу суду відповідач не надав жодних доказів того, що контрагенти позивача не звітувались до податкових органів, не відображали результати господарських операцій з позивачем та не сплатили до бюджету обов'язкових платежів.

У зв'язку з цим, у суду не виникає сумнівів щодо належного відображення результатів господарських операцій між позивачем та його контрагентами у податковій звітності.

В силу положень пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

Згідно підпунктів139.1.1, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не належать до складу витрат будь-які витрати не пов'язані з провадженням господарської діяльності, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Тобто, за змістом положень Податкового кодексу України наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування витрат, за наявності необхідних підтверджувальних документів первинного бухгалтерського обліку.

Як вже зазначалось судом, податкові зобов'язання було визначено позивачеві у зв'язку з віднесення до складу витрат, витрати на придбання товарів, послуг у контрагентів.

Оскільки, на думку податкового органу, товари фактично не поставлялись, послуги не надавались, а учасниками правочинів переслідувалась мета мінімізації податкових зобов'язань, угоди є безтоварними, та, як наслідок, формування витрат за ними вчинено позивачем незаконно.

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності тверджень податкового органу про безтоварність господарських операцій, які покладено в основу висновків про безтоварність правочинів та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд зазначає, що про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

З метою забезпечення повного та об'єктивного розгляду справи суд, відповідно до ухвали від 26.05.2014 про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду витребував у відповідача, зокрема, письмову інформацію про те, чи задекларовані податкові зобов'язання, які виникли у ТОВ «Транспорт-Експрес», ТОВ «Астана К», ТОВ «Гансор» та ТОВ «Фірма «Баст» за результатами господарських відносин з ПП «Альянс 2000», а також інформацію про наявність у них основних фондів виробництва (власних чи орендованих), управлінського персоналу тощо; форму № 1ДФ ТОВ «Транспорт-Експрес», ТОВ «Астана К», ТОВ «Гансор» та ТОВ «Фірма «Баст»; письмову інформацію про наявність заборгованості у ТОВ «Транспорт-Експрес», ТОВ «Астана К», ТОВ «Гансор» та ТОВ «Фірма «Баст» щодо сплати податків, зборів, обов'язкових платежів.

Однак, відповідачем вказаних вимог ухвали суду не виконано, запитуваних документів у повному обсязі не надано та не повідомлено про причини неможливість їх надання. Більш того, як вбачається із змісту Акта перевірки, податковими органами взагалі не перевірялись контрагенти позивача - ТОВ «Транспорт-Експрес», ТОВ «Астана К», ТОВ «Гансор» та ТОВ «Фірма «Баст» на предмет наявності у них необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності, зокрема, основних фондів виробництва, наявності матеріальних ресурсів, кваліфікованого персоналу тощо.

Судом не береться до уваги, як на беззаперечний доказ безтоварності господарських операцій надані відповідачем роздруківки з АІС «Автомобіль» ДАІ ВВС України, відповідно до яких за ТОВ «Транспорт-експрес», ТОВ «Астана К», ТОВ «Гансор», ТОВ «Фірма «Баст» не зареєстровані транспортні засоби, оскільки, як вбачається із змісту вказаних витягів вони сформовані станом на 28.05.2014, у той час як господарські правовідносини між позивачем та вказаними контрагентами відбувались у 2010, 2011 та 2012 роках (том ІІІ а.с.136-139).

Крім цього, відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що податковим органом перевірялись ТОВ «Транспорт-експрес», ТОВ «Астана К», ТОВ «Гансор», ТОВ «Фірма «Баст» на предмет наявності у них у користуванні орендованих транспортних засобів або залучення ними третіх осіб для виконання своїх господарських зобов'язань перед ПП «Альянс 2000».

Також суд звертає увагу на те, що відповідно до наявних у матеріалах справи Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Гансор» припинено 07.02.2012 за рішенням Господарського суду Київської області у зв'язку з визнанням його банкрутом, а ТОВ «Транспорт-експрес» з 07.07.2012 перебуває у стані припинення за рішенням засновника (том ІІІ а.с.38-43).

З огляду на зазначене, суд констатує, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів неможливості здійснення позивачем та його контрагентами зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів; відсутність у платників податку, на день вчинення господарських операцій, необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Вивчивши надані документальні підтвердження, судом не встановлено відсутності мети у позивача щодо реального настання правових наслідків та укладення правочинів задля заниження об'єкту оподаткування і несплати податків.

Факт придбання позивачем товарів та послуг підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності.

Наявні в матеріалах справи документи первинного бухгалтерського та податкового обліку містять усі дані стосовно змісту операції. Вказані документи містять всі необхідні реквізити, які передбачені положеннями статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і фіксують факт здійснення господарської операції позивача.

Щодо посилання в Акті перевірки, як на доказ безтоварності господарських операцій, на наявність пояснень директора ТОВ «Астана К» ОСОБА_1 суд зазначає таке.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.05.2014 про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, суд витребував у відповідача пояснення директора ТОВ «Астана К» ОСОБА_1

На виконання вимог вказаної ухвали суду, відповідачем надано протоколи допиту директора ТОВ «Астана К» ОСОБА_1 від 08.04.2014, директора ТОВ «Фірма «Баст» ОСОБА_3 від 08.04.2014 та директора ТОВ «Транспорт-експрес» ОСОБА_4 від 14.04.2014 (том ІІІ а.с.141-158).

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що вказані пояснення відібрані у квітні 2014 року, у той час як перевірка позивача була проведена у листопаді 2013 року.

Крім цього, суд констатує, що правовідносини з приводу укладання та виконання договорів, які відповідач вважає безтоварними, виникли між юридичними особами, а фізичні особи, які учиняли підписи на первинних документах, діяли як представники цих юридичних осіб.

В силу частини четвертої статті 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як установлено під час судового розгляду, на момент укладення правочинів, які відповідач вважає безтоварними та здійснення господарських операцій, і позивач і його контрагенти були правоздатними і перебували в якості зареєстрованих юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За переконанням суду перевірка автентичності підписів на кожному документі, представленому контрагентами, виходить за межі розумної обачливості позивача. Адже платник не може проводити почеркознавчу експертизу під час здійснення підприємницької діяльності, на нього не може бути покладено надмірний тягар доказування своєї добросовісності.

Водночас належних та переконливих доказів того, що особи, які підписали документи від імені контрагентів позивача, не мали відповідних повноважень, а також того, що про ці обставини було відомо або мало бути відомо позивачеві, податковим органом не надано.

Слід також зазначити, що дії фізичних осіб - представників, які учиняли підписи на первинних документах, у контексті правової оцінки правочинів, що вчинені між юридичними особами, слід оцінювати з точки зору наявності у цих фізичних осіб відповідних повноважень на укладення правочину від імені юридичної особи.

Відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

У силу частини другої статті 1158 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана при першій нагоді повідомити її про свої дії. Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір.

Таким чином, сам лише факт того, що певна фізична особа учинила правочин (певні дії, що мають юридичне значення) в інтересах юридичної особи без її доручення або з перевищенням повноважень, не має наслідком безтоварності такого правочину, адже такого наслідку законом не передбачено.

Суд звертає увагу також на те, що податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку.

Як вбачається з Акта перевірки, позивачем до перевірки були надані посадовим особам відповідача всі необхідні документи та регістри, які підтверджують фактичний рух активів позивача.

Суд звертає увагу також на те, що факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлено з урахуванням якісних характеристик товарів, які б однозначно свідчили про призначення придбаних товарів, робіт, послуг для використання в господарській діяльності платника податків та відповідали б змісту цієї діяльності.

Документи та інші дані, що спростовують або підтверджують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Водночас, факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Як встановлено судом, усі наявні у матеріалах справи документи дають змогу визначити, які саме товари поставлялись, які послуги надавались, за якою ціною, між якими контрагентами та надано належні докази використання та обліку придбаних товарів, послуг у власній господарській діяльності.

Суду не надано також жодних доказів того, що електроосвітлювальні прилади, електроарматура та інші матеріали, які використовуються для вуличного освітлення, які було придбано позивачем у ТОВ «Фірма «Баст», з ТОВ «Астана К», ТОВ «Гансор» придбавалися у інших контрагентів або обліковувались на складах позивача до укладення правочинів, які, на думку відповідача, містять ознаки безтоварності.

Суд також звертає увагу на те, що відповідачем не заперечувався факт наявності у позивача товарів та його використання у власній господарській діяльності, зазначеної у КВЕД.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом не надано доказів на підтвердження відсутності зв'язку придбаних товарів, робіт (послуг) з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції або неможливістю їх використання в господарській діяльності позивача, а також не надано беззаперечних доказів про відсутність у позивача мети використання у своїй господарській діяльності товарів, робіт, послуг, що ним придбані.

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, придбання у ТОВ «Фірма «Баст», ТОВ «Астана К», ТОВ «Гансор» товарів та у ТОВ «Транспорт-експрес» послуг було здійснено позивачем з метою належного виконання ним своїх зобов'язань перед сільськими радами по ремонту та реконструкції мереж вуличного освітлення.

На підтвердження зазначеного, надав суду відповідні договори на ремонт та реконструкцію мереж вуличного освітлення, докази їх виконання, а саме акти приймання виконання будівельних робіт (форма КБ-2в) та докази оплати сільськими радами виконаних позивачем робіт та фотоматеріали (том ІІ а.с.68-247, том ІІІ а.с.1-37)

Суд зазначає, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких визначаються податкові зобов'язання платника податків, приймаються податковим органом за результатами безпосередньої оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури.

З дослідженого Акта перевірки позивача вбачається, що посадові особи податкового органу факти поставки товарів та надання послуг не перевіряли, безпосереднього аналізу фінансово-господарських документів не робили.

У зв'язку з цим, суд вважає, що висновки податкового органу про фіктивність господарських операцій між позивачем та його контрагентами є формальними та не об'єктивними, оскільки ґрунтуються не на первинних документах та результатах співставлення даних бухгалтерського і податкового обліку, як то передбачено пунктом 73.5 статті 75 Податкового кодексу України, а на інших обставинах, які не мають безпосереднього значення для формування податкових зобов'язань.

Ураховуючи вищезазначені обставини та наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що укладені між позивачем та ТОВ «Транспорт-експрес», ТОВ «Астана К», ТОВ «Гансор», ТОВ «Фірма «Баст» правочини відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочинів, є економічно виправданими, факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулися, а операції між позивачем та його контрагентами враховані відповідно до їх дійсного економічного змісту, обумовлені розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) та відповідають меті здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

Водночас, позивач під час судового розгляду довів суду належними та достатніми доказами факт придбання товарів, послуг. Надані позивачем докази є переконливими і достатніми для беззаперечного висновку суду щодо реальності господарських операцій та використання придбаних товарів та послуг у власній господарській діяльності з урахуванням видів діяльності за КВЕД.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази наявні у матеріалах справи у їх сукупності зважаючи на те, що первинні документи, складені позивачем та його контрагентами у ході господарських операцій, відповідають вимогами чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості; твердження про відсутність факту поставки товарів та послуг спростовується наявними матеріалами справи; суду не надано належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що позбавляли б позивача права на формування витрат, не доведено його недобросовісності суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 27.12.2013 № 0009292200.

Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Альянс 2000» понесені судові витрати у формі судового збору у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. згідно квитанції від 21.05.2014 № 61.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 17 липня 2014 р.