Постанова

від 08.07.2014 по справі 823/2258/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2014 року м. Черкаси справа № 823/2258/13-а

16 годин 59 хвилин

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Роя О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №823/2258/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан - Логістик» (надалі - ТОВ «Богдан - Логістик») [представники позивача Бевза Я.В., Чередніченко І.І., Карманніков М.О. - за довіреностями]

до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (надалі - ДПІ у м. Черкасах) [представник відповідача Радченко О.П. - за довіреністю]

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, прийняв постанову.

ТОВ «Богдан - Логістик», звернувшись до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Черкасах, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.06.2013 № 0003032301 форми «Р» про збільшення суми грошового зобов'язання за основним платежем у сумі 3 200 736 грн. та за штрафними санкціями у сумі 800 184 грн. та від 12.06.2013 №0003042301 форми «П» про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 1 404 281 грн.

В ухвалі ВАСУ від 12.03.2014 зазначено про необхідність «дослідження питання щодо строків здійснення оплати сум за спірним векселем», «в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних відносин норми матеріального права» (а.с. 298-302 т.1).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що уповноваженими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Богдан - Логістик» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2011 - 31.12.2012. Результати перевірки оформлено актом від 30.05.2013 №220/22-11/35755009, яким встановлено порушення пп.4.6.7 п.4.6 ст.4 наказу МФУ від 25.11.2011 №1492 (надалі за текстом - Наказ МФУ №1492) (зареєстровано в Мінюсті 20.12.2011) із змінами внесеними згідно наказу МФУ від 10.02.2012 №143 у результаті чого за жовтень 2012 завищено залишок від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 2 730 840 грн., пп.1.22.1 п.1.22 ст. 1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.8.3.1, пп.8.3.2 п.8.3 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР (надалі за текстом - Закон №334), пп.14.1.27, пп.14.1.36, пп.14.1.257, пп.14.1.258 п.14.1 ст.14, п.135.1, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.4 ст.137, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.8, пп.138.10. 50 п.138.10 ст.138, п.141.1 ст.146 , п.3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 2.12.2010 №2755-VI (надалі за текстом - Кодекс №2755) із змінами і доповненнями, у результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 3 200 736 грн., у тому числі за 2012 рік та зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 1 404 281 грн. ТОВ «Богдан-Логістик» придбано основні засоби згідно договору купівлі-продажу від 03.04.2008, розрахунки проведено шляхом передачі простого векселя, передачу векселя проведено за актом приймання-передачі векселя від 11.04.2008. ТОВ «Богдан-Логістик» здійснено оплату векселя частинами, станом на кінець 2012 вексель повністю погашено. Відповідно до ухвали ВАСУ від 14.10.2013 у справі №К/800/38503/13 встановлено переривання строків давності, тому у позивача були відсутні правові підстави для включення до інших доходів сум безповоротної фінансової допомоги у 2 кварталі 2012 року у сумі 16 385 037 грн. Позивачем укладено договори позики з ТОВ «Компанія з управління активами «Ф'южн Капітал Партнерз» (надалі за текстом - ТОВ «КУА «Ф'южн Капітал Партнерз»), що діє від імені та за рахунок ВАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Богдан Капітал» (надалі за текстом - ВАТ «ЗНВКІФ «Богдан-Капітал») для поповнення обігових коштів, що використані з метою здійснення розрахунків за векселем за придбане нерухоме майно, тому висновок відповідача, що надана позика не пов'язана із веденням господарської діяльності позивача, чим завищено витрати у сумі 1 043 254 грн. є протиправною. Залучення грошових коштів у вигляді позик та кредитів були використані позивачем для погашення векселя, що надано у рахунок придбання у власність будівель (договір купівлі-продажу від 03.04.2008).

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивачем надано засвідчені копії: актів перевірки від 30.05.2013 №220/22-11/35755009, від 21.03.2011 №767/23-2-35755009 (а.с.8-51 т.1, 193-200 т.2), акту перевірки від 09.10.2012 №1244/15-4/35755009 (а.с.79-87 т.1), податкових повідомлень-рішень (надалі за текстом - ППР) від 12.06.2013 №0003032301, від 12.06.2013 №0003042301 (а.с.52, 53 т.1), довідки від 20.06.2013 за вих. №116/13 (а.с.54 т.1), виписки з ЄДР (а.с.55 т.1), довідки з ЄДР (а.с.56 т.1), наказів від 24.01.2011 №02-к, від 01.04.2011 №26/1-о/д, від 04.04.2011 №26/2-о/д (а.с.57 т.1, 208-237 т.2, 238 т.2), протоколу від 20.01.2011 №8 (а.с.58 т.1), ППР від 22.10.2012 №0000611504 (а.с.88 т.1), платіжних доручень (а.с.115-120 т.1, 37-51 т.2, 69 т.3), договорів (а.с.121, 123, 125-126, 128-129, 131-132, 135-136, 140-141,146-147, 149-150, 154-155,160-161 т.1), банківських виписок (а.с.127,130,133-134,137-139,142-145,148,151-153,156-159,162-164 т.1, 52-70 т.2, 135-173 т.2), постанови ВАСУ від 14.10.2013 у справі №Л/800/38503/13 (а.с.211-216 т.1), листа ДПС України від 06.07.2012 №12288/6/15-1415 (а.с.217-218 т.1), карток рахунків (а.с.71-72 т.2), листів (а.с.73-75 т.2, 132-134 т.2), договорів з додатками (а.с.87-90 т.2, 174-179 т.2, 180-184 т.2), векселю (а.с.107 т.2), актів (а.с.108-109 т.2), податкової накладної (а.с.110 т.2), договорів (а.с.111-112 т.2), ухвал (а.с.113-123 т.2), статуту (а.с.124-131 т.2), додаткових угод до договорів (а.с.185-186, 187-188, 189-190, 191-192 т.2), оборотно-сальдових відомостей (а.с.201 т.2, 59-61 т.3), декларацій з додатками (а.с.239-240 т.2, 241-250 т.2, 1-10 т.3, 11-20 т.3, 21-28 т.3, 29-32 т.3, 33-36 т.3), фінансових звітів (а.с.38,39,40,41,42,44,46,48 т.3), балансів (а.с.43,45,47 т.3), звіту про наявність і рух основних засобів, амортизацію за 2012 рік (а.с.49 т.3), розрахунків відсотків (а.с.52-58 т.3), зведених даних (а.с.85 т.3).

Відповідач позов не визнав і подав 05.09.2013 заперечення проти адміністративного позову (а.с.94-95 т.1) та додаткові заперечення проти адміністративного позову (а.с.165-167 т.1). Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, зазначивши, що оскаржувані ППР прийнято на підставі акта від 30.05.2013 №220/22/22-11/35755009 щодо фактів проведення розрахунків за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 03.04.2008 із використанням простого векселя серії АА 0211294 номінальною вартістю 33 600 000 грн., виданого ТОВ «Богдан-Логістик» на ТОВ «Автомобільна група «Богдан» згідно акту прийому-передачі векселя від 11.04.2008. Вексель серії АА 0211294 пред'явлено до оплати 06.04.2009 згідно картки рахунку бухгалтерського обліку 621 (станом на 01.05.2012 кредиторська заборгованість за векселем складала 16 385 037 грн.). Відповідно до абз.1 ст.70 Уніфікованого закону позовні вимоги до акцептанта, що випливають з переказного векселя, погашаються через три роки, які обчислюються від настання строку платежу, перебіг трирічного строку на пред'явлення позовних вимог до акцептанта починається з дати настання строку платежу, зазначеного у векселі. Вексель виданий 11.04.2008 міг бути пред'явлений до платежу не пізніше 11.04.2009, отже термін позовної давності закінчився 11.04.2012. У зв'язку із закінченням строків давності позивач повинен включити до інших доходів суму безповоротної фінансової допомоги у ІІ кварталі 2012 у сумі 16385037 грн. та зменшити залишок від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 2730840 грн. ТОВ «Богдан-Логістик» з ТОВ «КУА «Ф'южи Капітал Партнерз» договір позики від 29.04.2011 №П-14/11 укладено додаткову угоду від 23.04.2012 №1 та договір позики від 21.04.2011 №П-13/11. ТОВ «Богдан - Логістик» використано залучені грошові кошти у період з 01.01.2011 до 31.12.2012 з метою здійснення розрахунків за векселем, яким здійснено розрахунок за придбане нерухоме майно на підставі договору від 03.04.2008. Відповідачем правомірно відповідно до вимог п.п.54.3.2 п.54.3 Кодексу №2755 прийнято ППР від12.06.2013 №0003032301 та №0003042301.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення, відповідачем надано: заперечення (а.с.94-95 т.1), додаткові заперечення (а.с.165-167 т.1), розрахунок податкових зобов'язань (а.с.202 т.2), виписку з ЄДР (а.с.203-204 т.2)

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю з огляду на таке.

ТОВ «Богдан-Логістик» зареєстровано як юридичну особу 04.03.2008 (ідентифікаційний код 35755009) згідно довідки з ЄДР (а.с.131 т.2).

У зв'язку з тим, що перевірка позивача проводилась за період з 01.01.2011 до 31.12.2012, розгляд та вирішення адміністративної справи щодо виявлених порушень здійснювався з урахуванням норм чинного податкового законодавства у відповідний період.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Кодекс №2755. Відповідно до ст.15 Кодексу №2755 платниками податків визнаються юридичні особи (резиденти і нерезиденти України), які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Згідно ст.75 Кодексу №2755 органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. За змістом п.54.3 ст.54 Кодексу №2755 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань. Згідно з п.123.1 ст.123 Кодексу №2755 якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Судом встановлено, що у ППР №0003032301 форми «Р» та № 0003042301 форми «П» допущено недоліки у визначенні змісту порушень податкового законодавства і зазначено: п.141.1 ст.146 та пп.138.10.50 (а.с.52, 53 т.1), проте і у висновках акту перевірки стосовно виявлених порушень зазначено: п.141.1 ст.146 та пп.138.10. 50 (а.с.50 т.1), пп.138.10. 50 (а.с.24), хоча є п.138.10.5 щодо витрат на нараховані проценти і останній підпункт цього пункту - це 138.10.6. Кодексом № 2755 ст.86 «оформлення результатів перевірок» передбачено: (86.10) в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника. Наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» зазначено: факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п.6 р.1); у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень(п.5.2 р.2). Разом з тим, згідно наказу МФУ від 28.11.2012 № 1236 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2012 за №2135/22447 відповідальним за достовірність інформації про ППР у реєстрах ППР є структурний підрозділ органу державної податкової служби, який склав таке ППР. У рішенні у справі «Ейрі проти Ірландії» від 09.10.1979 зазначено: держава не може обмежуватися пасивною роллю та «не можна проводити розмежування між діями та бездіяльністю».

Вирішуючи спір, суд враховує, що у силу вимог ч.2 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, що з огляду на запроваджений ст.8 Конституції України принцип верховенства права та в кореспонденції з приписами ч.1 ст.71 КАС України означає обов'язок кожної особи, яка бере участь в адміністративній справі довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У цьому контексті суд зазначає, що заперечуючи проти позову за правилами ч.2 ст.71 КАС України, відповідач не довів правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, зокрема з огляду на таке.

Законом №334 п.6.1 ст.6 передбачено: якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. ВАСУ у листі від 13.09.12 № 2019/12/13-12 щодо особливостей врахування від'ємного значення минулих періодів при розрахунку об'єкта оподаткування зазначено: розрахунок суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснюється з урахуванням сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2011 року у попередніх податкових періодах (як ті, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року).

Згідно пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону №334 безповоротна фінансова допомога - це: сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності; сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги. Відповідно до пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону №334 валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді. Підпунктом 8.3.1, пп.8.3.2 п.8.3 Закону №334 встановлено, що сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду (надалі - розрахункові квартали).

Підпунктом 14.1.27 п.14.1 ст.14 Кодексу №2755 передбачено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, у результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст.14 Кодексу №2755 визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 Кодексу №2755 безповоротна фінансова допомога - це: сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги. Фінансовий кредит - кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами - нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент (пп.14.1.258 п.14.1 ст.14 Кодексу №2755).

Пунктом 135.1 ст.135 Кодексу №2755 передбачено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у п.135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до п.135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до п.135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у п.135.3 цієї статті та у ст.136 цього Кодексу. Вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи (пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Кодексу №2755). Згідно п.137.4 ст.137 Кодексу №2755 датою отримання доходів, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та ст.159 цього Кодексу.

Відповідно до пп.138.1.1 п.138.1, п.138.8 витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням п. 138.2, 138.11 цієї статті, п. 140.2 - 140.5 ст.140, ст.142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. Фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства у межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, що включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) (пп.138.10.5 п.138.10 ст.138 Кодексу №2755). До складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку (п.141.1 ст.141 Кодексу №2755).

Згідно даних (а.с.17, 44 т.1) акту перевірки від 09.10.2012 (стор.10) у зв'язку із закінченням терміну позовної давності (квітень 2012 р.) за простим векселем серії АА0211294 ТОВ «Богдан Логістик» повинно було включити до інших доходів суму безповоротної фінансової допомоги у 2 кварталі 2012 року у сумі 16 385 037 грн. та зменшити залишок від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22-23), у сумі 2 730 840 грн. (стор.37).

В ухвалі ВАСУ К/800/8517/14, зокрема щодо кредиторської заборгованості 16 3854 037 грн., у т.ч. ПДВ 2 730 840 грн. (т.1 а.с.301) так само як і в ухвалі ВАСУ від 14.10.2013 у справі №К/800/38503/13 про визнання протиправним і скасування ППР щодо від'ємного значення ПДВ від 22.10.2012 №0000611504 у сумі 2 730 840 грн. (а.с.214, 264, 282 т.1; а.с.18 т.2) зазначено, що поняття «переривання» строків позовної давності є відмінним від понять «зміна строків позовної давності за угодою сторін», «зупинення строків позовної давності», «відновлення строків позовної давності», відтак жодних обмежень щодо можливості переривання строків позовної давності, що випливають із векселя, законодавством не передбачено. Київським апеляційним адміністративним судом у справі №823/3335/13-а залишив без змін рішення суду першої інстанції про визнання протиправним ППР від 22.10.2012 №0000611504 у сумі 2 730 840 грн. (а.с.26-32 т.2), що безпосередньо пов'язане із визначенням суми заборгованості 163 854 037 грн., оскільки в акті зазначено: дане порушення вплинуло на визначення податкових зобов'язань з ПДВ за квітень 2012 року за простроченою кредиторською заборгованістю у сумі 2 730 840 грн. (а.с.17 т.1). Згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд, досліджуючи питання щодо строків здійснення оплати за векселем (а.с.71-72, 107-109 т.2) щодо придбаного майна (а.с.94-106 т.2) згідно податкової накладної (а.с.110 т.2), встановив факт проведення розрахунків між позивачем та ТОВ «Автомобільна група «Богдан» згідно платіжних документів: від 26.10.2009 №10 у сумі 3 680 000 грн.; від 27.10.2009 №11 у сумі 4 045 920 грн.; від 30.10.2009 №13 у сумі 3 877 000 грн.; від 29.01.2010 №16 у сумі 1 000 000 грн.; від 17.02.2010 №18 у сумі 1 200 000 грн.; від 19.02.2010 №19 у сумі 1 323 238 грн. 37 коп.; від 22.02.2010 №20 у сумі 676 761 грн. 63 коп.; від 24.02.2010 №21 у сумі 788 043 грн.; від 21.06.2011 у сумі 624 000 грн.; від 30.08.2012 у сумі 3 000 000 грн.; від 26.09.2012 №6 у сумі 3 500 000 грн.; від 05.10.2012 №11 у сумі 489 852 грн.; від 30.10.2012 №12 у сумі 1 750 000 грн.; від 30.10.2012 №13 у сумі 1 750 000 грн.; від 01.11.2012 №28 у сумі 5 895 185 грн. (а.с.115-120 т.1; а.с.37-51 т.2 ), що не заперечується представником відповідача з огляду на відомості акта (а.с.10 т.1). Згідно ч.3 ст.72 КАС України обставини, що визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Частиною 5 ст.3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 №3480-ІV (надалі за текстом - Закон №3480) передбачено групи цінних паперів, які можуть бути у цивільному обороті, серед яких зазначено боргові цінні папери (боргові цінні папери - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента або особи, яка видала неемісійний цінний папір, сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов'язання), до яких Законом №3480 віднесено векселі. Відповідно до ст.14 Закону №3480 вексель - цінний папір, що посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Особливості обігу векселів визначено Законом України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 №2374-ІІІ (надалі за текстом - Закон №2374), Женевською конвенцією 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком ІІ до цієї Конвенції, та Женевською конвенцією 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевською конвенцією 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів. Згідно ст.77 Женевської конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі. До простих векселів застосовуються такі самі положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (ст.11 - 20 ); строку платежу (ст.33 - 37 ); платежу (ст.38 - 42 ); права регресу у разі неплатежу (ст.43 - 50 , 52 - 54 ); платежу у порядку посередництва (ст.55 , 59 - 63 ); копій (ст.67 і 68 ); змін (ст.69 ); позовної давності (ст.70 і 71 ); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (ст.72 , 73 і 74 ). Статтею 33 цієї Конвенції передбачено, що переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу: за пред'явленням; у визначений строк від пред'явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату. Відповідно до ст.34 Конвенції переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк . Позовні вимоги до акцептанта, що слідують із переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, що обчислюються від дати настання строку платежу (ст.70 Женевської конвенції).

У постанові ВСУ від 20.07.2007 (а.с.108 т.1) зазначено: початок та переривання перебігу позовної давності Уніфікованим законом не визначено, тому застосовано положення ст.264 ЦК України. Відповідно до ч.3 ст.264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІ із змінами та доповненнями (надалі за текстом - Закон №996) встановлено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність. Пункт 2 ст. 3 Закону №996 визначає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, що ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції відповідно до п. 2.1. ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстровано у Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704. Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, що містяться у документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення правочинів (коли відомості ґрунтуються на документах), недійсність яких установлена судом.

Позивачем було з 06.04.2009 до 11.04.2012 було здійснено платежі за векселем, строк позовної давності у момент здійснення таких платежів переривався і починав свій перебіг заново. Про переривання строку позовної давності і визнання цього факту учасниками цивільно-правових відносин свідчить також ділова переписка між ТОВ «Автомобільна група «Богдан» (надалі за текстом - ТОВ «АГ «Богдан») та ТОВ «Богдан-Логістик» (листи від 19.01.2012 №6/1-Б, від 25.01.2012 №14/12, від 01.02.2012 №42/1-Б) де останнім визнано заборгованість за оплатою векселя (а.с.83 т.2) у сумі 16 385 037, що виникла на підставі векселя серії АА 0211294; ТОВ «Богдан - Лостістик» заявлено клопотання про розстрочення сплати боргу; ТОВ «АГ «Богдан» надано згоду на розстрочення погашення боргу до 31.12.2012 (а.с.132-134 т.2).

Про правомірність поведінки позивача щодо складання податкової звітності у зв'язку із віднесенням процентів за використання позики (а.с.111 т.2), то необхідно зазначити, що відповідно до акту перевірки від 09.10.2012 (ст.17-18) ТОВ «Богдан - Логістик» було укладено договори позики із ТОВ КУА «Ф'южн Капітал Партнерз», що діє від імені та за рахунок ВАТ «ЗНВКІФ «Богдан Капітал». Позики надано на поновлення обігових коштів. Згідно висновків перевіряючих суми отриманих позик використано не для провадження господарської діяльності платника податку, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг та не спрямована на отримання доходу. Витрати пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями - позиками, на думку перевіряючих не пов'язані з веденням господарської діяльності платника, що призвело до завищення інших витрат у вигляді фінансових витрат у сумі 1 043 254 грн.

Відомості щодо наявності суб'єктів ВАТ «ЗНВКІФ «Богдан-Капітал» та ТОВ «КУА «Ф'южн Капітал Партнерз» у Державному реєстрі фінансових установ, що надають фінансові послуги на ринку цінних паперів, розміщено на сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (http://www.nssmc.gov.ua/activities/license/finust - інформація щодо фінансових установ, які станом на 01.02.2013 включені до державного реєстру фінансових установ). Фінансовими вважаються такі послуги: надання коштів у позику, у т. ч. і на умовах фінансового кредиту (п.6 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 №2664-ІІІ).

Судом встановлено, що у податковій консультації (інформації про її недійсність немає) листі ДПС України від 06.07.2012 №12288/6/15-1415 зазначено: (а.с.218 т.1) проценти, сплачені (нараховані) позичальником за укладеним договором позики з компанією з управління активами на користь венчурного інвестиційного фонду, активами якого вона управляє, відносяться позичальником до фінансових витрат та включаються до складу інших витрат.

Відповідно до пп.1.11.1 п.1.11 ст.1 Закону №334 фінансовий кредит - кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент. Правила надання фінансових кредитів встановлюються Національним банком України (стосовно банківських кредитів), а також Кабінетом Міністрів України (стосовно небанківських фінансових організацій) відповідно до законодавства.

Умовами договорів позики від 21.04.2011 №П-13/11 та від 29.04.2011 №П-14/11 передбачено обов'язок позивача сплачувати проценти від суми позики, отриманої відповідно до виписок банку і даних акта перевірки (а.с.25 т.1). Відповідно до розрахунків за позиками нараховані суми процентів і віднесено до складу інших витрат за ІІ квартал 2011 року - 336 780 грн. 62 коп., за ІІІ квартал 2011 року - 437 081 грн. 92 коп., за ІV квартал 2011 року - 245 025 грн. 00 коп., за І квартал 2012 року - 6 058 грн. 36 коп., ІІ квартал 2012 року - 6 058 грн. 36 коп., за ІІІ квартал 2012 року - 6 124 грн. 93 коп., за ІV квартал 2012 року - 6 124 грн. 93 коп. (а.с.52-58 т.2). Згідно оборотно-сальдової відомості (контрагент - ВАТ «ЗНВКІФ «Богдан-Капітал») за 2011 сальдо на кінець періоду за кредитом становило - 186 124 грн. 93 коп., за 2012 рік - 210 491 грн. 51 коп.(а.с.52-60 т.3).

У акті перевірки зазначено, що позивачем суми отриманих позик використано не для провадження господарської діяльності і не спрямовано на отримання доходу (ст.18 акту - а.с.25 т.1) у зв'язку з чим, проценти за позикою у вигляді фінансових витрат сумі 1043254 грн. призвели до завищення інших витрат. У додатковому запереченні ДПІ у м. Черкасах від 12.09.2013 вказано, що та сама операція відноситься до господарської діяльності і витрати можна включати у облік щодо результатів діяльності, збільшуючи балансову вартість основних засобів (а.с.167 т.1), проте в акті жодним чином таке ствердження не знайшло відображення щодо капіталізації активів та відповідного перерахунку перевіряючими амортизаційних відрахувань з огляду на позицію відповідача, що фінансові витрати повинні збільшувати балансову вартість основних засобів (не вказано яких саме, коли введених в експлуатацію, за який період і у якій сумі), оскільки зазначено: призвело до завищення інших витрат у вигляді фінансових витрат (а.с.25 т.1). Відповідно до наказу від 01.04.2011 №26/1-о/д «Про облікову політику підприємства ТОВ «Богдан-Логістик» на 2011-2012 рік» та наказу від 04.04.2011 №26/2-о/д «Про внесення змін до Наказу від 01.04.2011 №26/1» (а.с.208-238 т.2) на основні засоби груп 1 та 13 амортизація нараховується.

Відповідно до пп.2.2.6 наказу TOB «Богдан - Логістик» від 01.04.2011 № 26/1-0/Д «Про облікову політику підприємства TOB «Богдан - Логістик2 на 2011-2012», вартість, що амортизується, за кожним об'єктом основних засобів, інших необоротних активів та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з врахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкцію тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку станом на 01.04.2011 року, окрім до оцінки 2010 року та 1 кварталу 2011 року. Згідно пп.2.2.9 наказу TOB «Богдан - Логістик» від 01.04.2011 № 26/1-0/Д від «Про облікову політику підприємства TOB «Богдан - Логістик» на 2011-2012р.» на основні засоби груп 1 та 13 амортизація не нараховується (згідно змін до наказу амортизація нараховується). Первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат: суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків); реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням/отриманням прав на об'єкт основних засобів; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються платнику); витрати на страхування ризиків доставки основних засобів; витрати на транспортування, установлення, монтаж, налагодження основних засобів; фінансові витрати, включення яких до собівартості кваліфікаційних активів передбачено положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку; інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Суд встановив, що позику (а.с.135-173 т.2) взято на поповнення обігових коштів, про що свідчать договори позики від 21.04.2011 №П-13/11(а.с.123 т.2) та від 29.04.2011 №П-14/11 (а.с.121 т.2). В акті зазначено, що відповідно до виписок банку ПАТ «МІБ», МФО 380 582 за рахунком 26007010306812 ТОВ «Богдан - Логістик» отримало позики 21.04.2011 у сумі 12 665 000 грн. та 29.04.2011 у сумі 180 000 грн. та перерахувало 21.04.2011 у сумі 12 665 000 грн. та 29.04.2011 у сумі 180 000 грн. ПАТ «АК «Богдан Моторс», код ЄДРПОУ 05808592 на повернення безвідсоткової фінансової допомоги за договором від 22.03.2011 №22/03-4.

Судом встановлено, що позику отримано у квітні 2011 року (а.с.122,124 т.1) у сумі 12 845 000 (12665000+180000) грн. та використано на погашення поворотної безпроцентної фінансової допомоги ПАТ «АК «Богдан Моторс» (а.с.125-161 т.1; а.с.55-70 т.2), що підтверджує здійснення фінансово-господарської діяльності позивачем.

Судом встановлено, що залучення грошових коштів у вигляді позик та кредитів, було використано позивачем для погашення векселя, що був наданий у рахунок придбання у власність нежитлових будівель, що знаходяться у м. Черкаси, пр. Хіміків, 74 з використанням яких позивачем здійснювалась господарська діяльність. Придбання нерухомого майна підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна, що укладено ТОВ «Богдан - Логістик» з ТОВ «АГ «Богдан» від 03.04.2008, актом приймання-передачі майна та витягами про реєстрацію права власності КП «ЧООБТІ» від 17.04.2008, договорами оренди та додатковими угодами, актами приймання-передачі, актом перевірки від 21.03.2011 №767/23-2/35755009 (а.с.87-106, 174-201 т.2). Належних та допустимих доказів на підтвердження неправомірності віднесення процентів за позиками до складу витрат відповідачем не надано.

Відповідно п.2.3 наказу від 01.04.2011 №26/1-0/д «Про облікову політику підприємства ТОВ «Богдан - Логістик» на 2011-2012р.» визначено, що на субрахунку 100 «інвестиційна нерухомість» ведеться облік наявності та руху об'єктів інвестиційної нерухомості; до об'єктів інвестиційної нерухомості віднесено земельні ділянки, будівлі та споруди, що використовуються у виробничій діяльності підприємства (а.с.213 т.2).

Згідно п.3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «фінансові витрати», затвердженого наказом МФУ від 28.04.2006 № 415, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.05.2006 за № 610/12484 (надалі Положення № 31) визначено, що капіталізація фінансових витрат - включення фінансових витрат до собівартості кваліфікаційного активу. Кваліфікаційний актив - актив, що обов'язково потребує суттєвого часу для його створення . Фінансові витрати - витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями. Згідно п.5 Положення № 31 капіталізація фінансових витрат застосовується лише до суми тих фінансових витрат, яких можна було би уникнути, якби не здійснювались витрати на створення кваліфікаційного активу. Витрати на створення кваліфікаційного активу для цілей капіталізації включають лише витрати, для здійснення яких сплачуються грошові кошти, передаються інші активи або приймаються зобов'язання з нарахуванням відсотків. Витрати на створення кваліфікаційного активу для цілей капіталізації зменшуються на суму будь-яких отриманих проміжних виплат та цільового фінансування, безпосередньо пов'язаних зі створенням кваліфікаційного активу. Пунктом 6 Положення № 31 визначено, що у разі безпосереднього позичання коштів з метою створення кваліфікаційного активу сумою фінансових витрат, що підлягає включенню до собівартості кваліфікаційного активу, є фактичні, визнані у звітному періоді, фінансові витрати, що пов'язані з цим запозиченням (за вирахуванням доходу від тимчасового фінансового інвестування запозичених коштів). Якщо запозичення безпосередньо не пов'язані зі створенням кваліфікаційного активу, то сума фінансових витрат, що підлягає включенню до собівартості кваліфікаційного активу, є добутком норми капіталізації та середньозважених витрат на створення кваліфікаційного активу (з урахуванням витрат на створення такого кваліфікаційного активу на початок звітного періоду, включаючи раніше капіталізовані фінансові витрати) (п.7 Положення № 31). У разі наявності запозичень, безпосередньо пов'язаних зі створенням кваліфікаційного активу, та інших запозичень, що безпосередньо не пов'язані зі створенням кваліфікаційного активу, сума фінансових витрат, що підлягає включенню до собівартості кваліфікаційного активу, визначається у такому порядку: визначається сума фінансових витрат у порядку, передбаченому п. 6 цього Положення (стандарту); визначається добуток норми капіталізації фінансових витрат (яка визначається за вирахуванням непогашених запозичень, безпосередньо пов'язаних зі створенням кваліфікаційного активу) та середньозважених витрат, безпосередньо пов'язаних зі створенням кваліфікаційного активу (за вирахуванням непогашених запозичень, безпосередньо пов'язаних зі створенням кваліфікаційного активу); складанням сум фінансових витрат, визначених за розрахунками згідно з підпунктами 8.1 і 8.2 пункту 8 цього Положення (стандарту), установлюється загальна сума фінансових витрат , що підлягає включенню до собівартості кваліфікаційного активу (п.8 Положення № 31). Згідно п.9 Положення № 31 сума фінансових витрат, що підлягає у звітному періоді включенню до собівартості кваліфікаційного активу, не може перевищувати загальної суми фінансових витрат цього звітного періоду. Відповідно до п.10 Положення № 31 капіталізація фінансових витрат починається за наявності таких умов: визнання витрат, пов'язаних зі створенням кваліфікаційного активу; визнання фінансових витрат, пов'язаних зі створенням кваліфікаційного активу; виконання робіт зі створення кваліфікаційного активу, уключаючи технічні та адміністративні заходи, що виконуються до початку створення такого активу. Капіталізація фінансових витрат призупиняється на період, у якому на суттєвий час зупинилось виконання робіт зі створення кваліфікаційного активу. На період зупинення виконання робіт фінансові витрати, пов'язані з утриманням частково завершених кваліфікаційних активів, визнаються фінансовими витратами того звітного періоду, за який їх нараховано (п.11 Положення № 31). TOB «Богдан-Логістик» було використано залучені грошові кошти у періоді з 01.01.2011 до 31.12.2012 для здійснення розрахунків за векселем, за яким проведено розрахунок за придбане нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03.04. 2008 , тобто не йдеться про створення (у зв'язку із зазначеним) кваліфікаційного активу.

Відповідачем не надано доказів і не відображено в акті перевірки порушень на підтвердження неправомірного відображення у податковому обліку витрат, пов'язаних із створенням кваліфікаційних активів та не здійснено розрахунку фінансових витрат, що належить у звітному періоді включенню до собівартості кваліфікаційного активу у співвідношенні із загальною сумою фінансових витрат такого звітного періоду.

ТОВ «Богдан-Логістик» надано інформацію щодо узгодження сум, зазначених в акті перевірки від 30.05.2013: заниження у сумі 9 882 грн. доходу за І квартал 2011 року (ст.4-5 акту) за нарахуванням умовних відсотків із поворотної фінансової допомоги (арифметична помилка); завищення у сумі 42 грн. витрат за І квартал 2011 року (ст.21 акту) амортизаційних відрахувань; заниження у сумі 82 914 грн. витрат за ІІ квартал 2011 року (ст.16 акту) амортизаційних відрахувань. Згідно ч.3 ст.73 КАС України ТОВ «Богдан-Логістик» погоджується зі збільшенням витрат у ІІ кварталі 2011 року на суму 72 990 грн. (82914 - 9882 - 42), що враховано при визначенні сум грошових зобов'язань.

Пунктом 150.1 ст.150 Кодексу №2755 передбачено, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У висновку акта (а.с.29-30 т.1) зазначено, що перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.11.2011 до 31.12.2012 встановлено заниження податку на прибуток у сумі 3 200 736 грн., у тому числі за 2012 рік у сумі 3 200 736 грн. та зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у сумі 1 404 281 грн., у результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в п.3.1.1, 3.1.2, 3.1.3 розділу 3 акта перевірки.

Судом враховано відомості розшифровки визначення грошових зобов'язань (а.с.202 т.2, а.с.85 т.3) щодо визначення зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток та з огляду на досліджені судом докази встановлено, що висновки за наслідками перевірки відповідача щодо визначення переривання строків давності у момент здійснення платежів за векселем, використання позик отриманих на поповнення обігових коштів для господарської діяльності, формування собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку у частині заниження податку на прибуток всього у сумі 3 200 736 грн. та зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у сумі 1 404 281 грн. не ґрунтуються на фактичних обставинах справи і вимогах чинного законодавства з питань оподаткування.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що згідно п.44.1 ст.44 Кодексу №2755 для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст.162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Якщо позивач без поважних причин ухиляється від надання доказів на вимогу суду, а наявних у справі матеріалів недостатньо для спростування підтверджених належними доказами висновків контролюючого органу, покладених в основу ухваленого ним спірного рішення, у задоволенні позову платника податків може бути відмовлено (лист ВАСУ від 01.11.2011 №1936/11/13-11). Суд запропонував особам, які беруть участь у справі, подати докази і з власної ініціативи витребував докази, яких, на думку суду, не вистачало для вирішення справи (ст.11 КАС України). За таких обставин, оцінивши надані сторонами і зібрані згідно ст.11 КАС України у справі, судом оцінено докази, що не підтверджують правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, зокрема щодо заниження податку на прибуток всього у сумі 3 200 736 грн., у тому числі за 2012 рік та зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у сумі 1 404 281 грн.

З огляду на викладене, на підставі досліджених обставин і наявних доказів адміністративної справи, норм законодавства, враховуючи доводи сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги належить задовольнити повністю: податкове повідомлення - рішення від 12.06.2013 № 0003032301 форми «Р» про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 4 000 920 (чотири мільйони дев'ятсот двадцять) грн. та податкове повідомлення - рішення від 12.06.2013 № 0003042301 форми «П» про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 1 404 281 (один мільйон чотириста чотири тисячі двісті вісімдесят одна) грн. скасувати, визнавши протиправними.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 160, 161, 162, 165, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 12.06.2013 № 0003032301 форми «Р» про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 4 000 920 (чотири мільйони дев'ятсот двадцять) грн., у т.ч. за основним платежем - 3 200 736 (три мільйони двісті тисяч сімсот тридцять шість) грн. та за штрафними фінансовими санкціями - 800 184 (вісімсот тисяч сто вісімдесят чотири) грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 12.06.2013 № 0003042301 форми «П» про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 1 404 281 (один мільйон чотириста чотири тисячі двісті вісімдесят одна) грн.

Стягнути з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан - Логістик» (18000, Черкаська область, м. Черкаси, просп. Хіміків, 74, ідентифікаційний код 35755009) судові витрати із сплати судового збору у сумі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн., сплачені згідно квитанції від 20.06.2013 № 1822.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 14 липня 2014 року.

Суддя Л.В.Трофімова