Ухвала

від 05.11.2014 по справі 823/2258/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/2258/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Трофимова Л.В. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

05 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан - Логістік» до Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Богдан - Логістік» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 12.06.2013 року № 0003032301 форми «Р» про збільшення суми грошового зобов'язання за основним платежем у сумі 3 200 736 грн. та за штрафними санкціями у сумі 800 184 грн. та від 12.06.2013 № 0003042301 форми «П» про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 1 404 281 грн.

Черкаський окружний адміністративний суд своєю постановою від 08 липня 2014 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 липня 2014 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду не підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Богдан-Логістик» зареєстровано як юридичну особу 04.03.2008 року (ідентифікаційний код 35755009) згідно довідки з ЄДР.

Уповноваженими особами відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Богдан - Логістик» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року - по 31.12.2012 року. Результати перевірки оформлено актом від 30.05.2013 року № 220/22-11/35755009, яким встановлено порушення пп.4.6.7 п.4.6 ст.4 наказу МФУ від 25.11.2011 № 1492 (надалі за текстом - Наказ МФУ № 1492) (зареєстровано в Мінюсті 20.12.2011 року) із змінами внесеними згідно наказу МФУ від 10.02.2012 року № 143 у результаті чого за жовтень 2012 року завищено залишок від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 2 730 840 грн., пп.1.22.1 п.1.22 ст. 1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.8.3.1, пп.8.3.2 п.8.3 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР (надалі за текстом - Закон № 334), пп.14.1.27, пп.14.1.36, пп.14.1.257, пп.14.1.258 п.14.1 ст.14, п.135.1, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.4 ст.137, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.8, пп.138.10.50 п.138.10 ст.138, п.141.1 ст.146, п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (надалі за текстом - Кодекс № 2755) із змінами і доповненнями, у результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 3 200 736 грн., у тому числі за 2012 рік та зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 1 404 281 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкові повідомлення - рішення від 12.06.2013 року № 0003032301 форми «Р» про збільшення суми грошового зобов'язання за основним платежем у сумі 3 200 736 грн. та за штрафними санкціями у сумі 800 184 грн. та від 12.06.2013 року № 0003042301 форми «П» про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 1 404 281 грн.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Судом встановлено, що у ППР №0003032301 форми «Р» та № 0003042301 форми «П» допущено недоліки у визначенні змісту порушень податкового законодавства, а саме відповідач послався на п.141.1 ст.146 та пп.138.10.50. Але, як вбачається з акту перевірки, податковий орган стосовно виявлених порушень зазначив: п.141.1 ст.146 та пп.138.10.50 (а.с.50 т.1), пп.138.10.50 (а.с.24), хоча є п. 138.10.5 щодо витрат на нараховані проценти і останній підпункт цього пункту - це 138.10.6. Податковим кодексом передбачено, що п. 86.10 в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника. Наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» зазначено: факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п.6 р.1); у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень (п. 5.2 р. 2). Разом з тим, згідно наказу МФУ від 28.11.2012 року № 1236 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2012 року за № 2135/22447 відповідальним за достовірність інформації про ППР у реєстрах ППР є структурний підрозділ органу державної податкової служби, який склав таке ППР. Таким чином, відповідач, приймаючи податкові повідомлення - рішення, послався на пункти та статті кодексу, які в ньому відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Богдан-Логістик» придбано основні засоби згідно договору купівлі-продажу від 03.04.2008 року, розрахунки проведено шляхом передачі простого векселя, передачу векселя проведено за актом приймання-передачі векселя від 11.04.2008 року. ТОВ «Богдан-Логістик» здійснено оплату векселя частинами, станом на кінець 2012 вексель повністю погашено.

Законом № 334 п.6.1 ст.6 передбачено: якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону № 334 валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді. Підпунктом 8.3.1, пп.8.3.2 п.8.3 Закону № 334 встановлено, що сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду (надалі - розрахункові квартали).

Пунктом 135.1 ст.135 Кодексу № 2755 передбачено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у п.135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до п.135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до п.135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у п.135.3 цієї статті та у ст.136 цього Кодексу. Вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи (пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Кодексу №2755). Згідно п.137.4 ст.137 Кодексу № 2755 датою отримання доходів, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та ст. 159 цього Кодексу.

Відповідно до пп.138.1.1 п.138.1, п.138.8 витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням п. 138.2, 138.11 цієї статті, п. 140.2 - 140.5 ст.140, ст.142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. Фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства у межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, що включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) (пп.138.10.5 п.138.10 ст.138 Кодексу №2755). До складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку (п.141.1 ст.141 Кодексу №2755).

Згідно даних (а.с.17, 44 т.1) акту перевірки від 09.10.2012 року (стор.10) у зв'язку із закінченням терміну позовної давності (квітень 2012 року) за простим векселем серії АА0211294 ТОВ «Богдан Логістик» повинно було включити до інших доходів суму безповоротної фінансової допомоги у 2 кварталі 2012 року у сумі 16 385 037 грн. та зменшити залишок від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22-23), у сумі 2 730 840 грн. (стор.37).

Як вбачається з ухвали ВАСУ К/800/8517/14, щодо кредиторської заборгованості 16 3854 037 грн., у т.ч. ПДВ 2 730 840 грн. (т.1 а.с.301) так само як і в ухвалі ВАСУ від 14.10.2013 року у справі №К/800/38503/13 про визнання протиправним і скасування ППР щодо від'ємного значення ПДВ від 22.10.2012 року № 0000611504 у сумі 2 730 840 грн. (а.с.214, 264, 282 т.1; а.с.18 т.2) зазначено, що поняття «переривання» строків позовної давності є відмінним від понять «зміна строків позовної давності за угодою сторін», «зупинення строків позовної давності», «відновлення строків позовної давності», відтак жодних обмежень щодо можливості переривання строків позовної давності, що випливають із векселя, законодавством не передбачено. Київським апеляційним адміністративним судом у справі № 823/3335/13-а залишив без змін рішення суду першої інстанції про визнання протиправним ППР від 22.10.2012 № 0000611504 у сумі 2 730 840 грн. (а.с.26-32 т.2), що безпосередньо пов'язане із визначенням суми заборгованості 163 854 037 грн., оскільки в акті зазначено: дане порушення вплинуло на визначення податкових зобов'язань з ПДВ за квітень 2012 року за простроченою кредиторською заборгованістю у сумі 2 730 840 грн. (а.с.17 т.1). Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так суд, досліджуючи питання щодо строків здійснення оплати за векселем (а.с.71-72, 107-109 т.2) щодо придбаного майна (а.с.94-106 т.2) згідно податкової накладної (а.с.110 т.2), встановив факт проведення розрахунків між позивачем та ТОВ «Автомобільна група «Богдан» згідно платіжних документів: від 26.10.2009 №10 у сумі 3 680 000 грн.; від 27.10.2009 №11 у сумі 4 045 920 грн.; від 30.10.2009 №13 у сумі 3 877 000 грн.; від 29.01.2010 №16 у сумі 1 000 000 грн.; від 17.02.2010 №18 у сумі 1 200 000 грн.; від 19.02.2010 №19 у сумі 1 323 238 грн. 37 коп.; від 22.02.2010 №20 у сумі 676 761 грн. 63 коп.; від 24.02.2010 №21 у сумі 788 043 грн.; від 21.06.2011 у сумі 624 000 грн.; від 30.08.2012 у сумі 3 000 000 грн.; від 26.09.2012 №6 у сумі 3 500 000 грн.; від 05.10.2012 №11 у сумі 489 852 грн.; від 30.10.2012 №12 у сумі 1 750 000 грн.; від 30.10.2012 №13 у сумі 1 750 000 грн.; від 01.11.2012 №28 у сумі 5 895 185 грн. (а.с.115-120 т.1; а.с.37-51 т.2 ), що не заперечується представником відповідача з огляду на відомості акта (а.с.10 т.1). Згідно ч.3 ст.72 КАС України обставини, що визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Частиною 5 ст.3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 №3480-ІV (надалі за текстом - Закон № 3480) передбачено групи цінних паперів, які можуть бути у цивільному обороті, серед яких зазначено боргові цінні папери (боргові цінні папери - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента або особи, яка видала неемісійний цінний папір, сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов'язання), до яких Законом № 3480 віднесено векселі. Особливості обігу векселів визначено Законом України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 № 2374-ІІІ (надалі за текстом - Закон № 2374), Женевською конвенцією 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком ІІ до цієї Конвенції, та Женевською конвенцією 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевською конвенцією 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів. Згідно ст. 77 Женевської конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі. До простих векселів застосовуються такі самі положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (ст.11 - 20); строку платежу (ст.33 - 37); платежу (ст.38 - 42); права регресу у разі неплатежу (ст.43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (ст.55, 59 - 63); копій (ст.67 і 68); змін (ст.69); позовної давності (ст.70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (ст.72, 73 і 74). Статтею 33 цієї Конвенції передбачено, що переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу: за пред'явленням; у визначений строк від пред'явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату. Відповідно до ст.34 Конвенції переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Позовні вимоги до акцептанта, що слідують із переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, що обчислюються від дати настання строку платежу (ст.70 Женевської конвенції).

У постанові ВСУ від 20.07.2007 року (а.с.108 т.1) зазначено: початок та переривання перебігу позовної давності Уніфікованим законом не визначено, тому застосовано положення ст. 264 ЦК України. Відповідно до ч. 3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІ із змінами та доповненнями (надалі за текстом - Закон № 996) встановлено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність. Відповідно до п. 2.1. ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстровано у Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704. Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться у документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення правочинів (коли відомості ґрунтуються на документах), недійсність яких установлена судом.

Позивачем було здійснено з 06.04.2009 року до 11.04.2012 року платежі за векселем, строк позовної давності у момент здійснення таких платежів переривався і починав свій перебіг заново. Про переривання строку позовної давності і визнання цього факту учасниками цивільно-правових відносин свідчить також ділова переписка між ТОВ «Автомобільна група «Богдан» (надалі за текстом - ТОВ «АГ «Богдан») та ТОВ «Богдан-Логістик» (листи від 19.01.2012 року № 6/1-Б, від 25.01.2012 №14/12, від 01.02.2012 №42/1-Б) де останнім визнано заборгованість за оплатою векселя (а.с.83 т.2) у сумі 16 385 037, що виникла на підставі векселя серії АА 0211294; ТОВ «Богдан - Логістик» заявлено клопотання про розстрочення сплати боргу; ТОВ «АГ «Богдан» надано згоду на розстрочення погашення боргу до 31.12.2012 року (а.с.132-134 т.2).

Про правомірність поведінки позивача щодо складання податкової звітності у зв'язку із віднесенням процентів за використання позики (а.с.111 т.2) необхідно зазначити, що відповідно до акту перевірки від 09.10.2012 (ст.17-18) ТОВ «Богдан - Логістик» було укладено договори позики із ТОВ КУА «Ф'южн Капітал Партнерз», що діє від імені та за рахунок ВАТ «ЗНВКІФ «Богдан Капітал». Позики надано на поновлення обігових коштів. Згідно висновків перевіряючих суми отриманих позик використано не для провадження господарської діяльності платника податку, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг та не спрямована на отримання доходу. Витрати пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями - позиками, на думку перевіряючих не пов'язані з веденням господарської діяльності платника, що призвело до завищення інших витрат у вигляді фінансових витрат у сумі 1 043 254 грн.

Відомості щодо наявності суб'єктів ВАТ «ЗНВКІФ «Богдан-Капітал» та ТОВ «КУА «Ф'южн Капітал Партнерз» у Державному реєстрі фінансових установ, що надають фінансові послуги на ринку цінних паперів, розміщено на сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (http://www.nssmc.gov.ua/activities/license/finust - інформація щодо фінансових установ, які станом на 01.02.2013 року включені до державного реєстру фінансових установ). Фінансовими вважаються такі послуги: надання коштів у позику, у т. ч. і на умовах фінансового кредиту (п.6 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 №2664-ІІІ).

Судом встановлено, що у податковій консультації (інформації про її недійсність немає) листі ДПС України від 06.07.2012 №12288/6/15-1415 зазначено: (а.с.218 т.1) проценти, сплачені (нараховані) позичальником за укладеним договором позики з компанією з управління активами на користь венчурного інвестиційного фонду, активами якого вона управляє, відносяться позичальником до фінансових витрат та включаються до складу інших витрат.

Умовами договорів позики від 21.04.2011 №П-13/11 та від 29.04.2011 №П-14/11 передбачено обов'язок позивача сплачувати проценти від суми позики, отриманої відповідно до виписок банку і даних акта перевірки (а.с.25 т.1). Відповідно до розрахунків за позиками нараховані суми процентів і віднесено до складу інших витрат за ІІ квартал 2011 року - 336 780 грн. 62 коп., за ІІІ квартал 2011 року - 437 081 грн. 92 коп., за ІV квартал 2011 року - 245 025 грн. 00 коп., за І квартал 2012 року - 6 058 грн. 36 коп., ІІ квартал 2012 року - 6 058 грн. 36 коп., за ІІІ квартал 2012 року - 6 124 грн. 93 коп., за ІV квартал 2012 року - 6 124 грн. 93 коп. (а.с.52-58 т.2). Згідно оборотно-сальдової відомості (контрагент - ВАТ «ЗНВКІФ «Богдан-Капітал») за 2011 сальдо на кінець періоду за кредитом становило - 186 124 грн. 93 коп., за 2012 рік - 210 491 грн. 51 коп.(а.с.52-60 т.3).

У акті перевірки зазначено, що позивачем суми отриманих позик використано не для провадження господарської діяльності і не спрямовано на отримання доходу (ст.18 акту - а.с.25 т.1) у зв'язку з чим, проценти за позикою у вигляді фінансових витрат сумі 1 043 254 грн. призвели до завищення інших витрат. У додатковому запереченні ДПІ у м. Черкасах від 12.09.2013 року вказано, що та сама операція відноситься до господарської діяльності і витрати можна включати у облік щодо результатів діяльності, збільшуючи балансову вартість основних засобів (а.с. 167 т.1), але в Акті жодним чином таке ствердження не знайшло відображення щодо капіталізації активів та відповідного перерахунку перевіряючими амортизаційних відрахувань з огляду на позицію відповідача, що фінансові витрати повинні збільшувати балансову вартість основних засобів (не вказано яких саме, коли введених в експлуатацію, за який період і у якій сумі), оскільки зазначено: призвело до завищення інших витрат у вигляді фінансових витрат (а.с.25 т.1). Відповідно до наказу від 01.04.2011 №26/1-о/д «Про облікову політику підприємства ТОВ «Богдан-Логістик» на 2011-2012 рік» та наказу від 04.04.2011 №26/2-о/д «Про внесення змін до Наказу від 01.04.2011 №26/1» (а.с.208-238 т.2) на основні засоби груп 1 та 13 амортизація нараховується.

Відповідно до пп.2.2.6 наказу TOB «Богдан - Логістик» від 01.04.2011 № 26/1-0/Д «Про облікову політику підприємства TOB «Богдан - Логістик 2 на 2011-2012», вартість, що амортизується, за кожним об'єктом основних засобів, інших необоротних активів та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з врахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкцію тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку станом на 01.04.2011 року, окрім до оцінки 2010 року та 1 кварталу 2011 року. Згідно пп.2.2.9 наказу TOB «Богдан - Логістик» від 01.04.2011 № 26/1-0/Д від «Про облікову політику підприємства TOB «Богдан - Логістик» на 2011-2012р.» на основні засоби груп 1 та 13 амортизація не нараховується (згідно змін до наказу амортизація нараховується). Первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат: суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків); реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням/отриманням прав на об'єкт основних засобів; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються платнику); витрати на страхування ризиків доставки основних засобів; витрати на транспортування, установлення, монтаж, налагодження основних засобів; фінансові витрати, включення яких до собівартості кваліфікаційних активів передбачено положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку; інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Судом встановлено, що позику (а.с.135-173 т.2) взято на поповнення обігових коштів, про що свідчать договори позики від 21.04.2011 №П-13/11(а.с.123 т.2) та від 29.04.2011 №П-14/11 (а.с.121 т.2). В акті зазначено, що відповідно до виписок банку ПАТ «МІБ», МФО 380 582 за рахунком 26007010306812 ТОВ «Богдан - Логістик» отримало позики 21.04.2011 у сумі 12 665 000 грн. та 29.04.2011 у сумі 180 000 грн. та перерахувало 21.04.2011 у сумі 12 665 000 грн. та 29.04.2011 у сумі 180 000 грн. ПАТ «АК «Богдан Моторс», код ЄДРПОУ 05808592 на повернення безвідсоткової фінансової допомоги за договором від 22.03.2011 №22/03-4.

Судом також встановлено, що позику отримано у квітні 2011 року (а.с.122,124 т.1) у сумі 12 845 000 (12 665 000 + 180 000) грн. та використано на погашення поворотної безпроцентної фінансової допомоги ПАТ «АК «Богдан Моторс» (а.с.125-161 т.1; а.с.55-70 т.2), що підтверджує здійснення фінансово-господарської діяльності позивачем.

Залучення грошових коштів у вигляді позик та кредитів, було використано позивачем для погашення векселя, що був наданий у рахунок придбання у власність нежитлових будівель, що знаходяться у місті Черкаси, пр. Хіміків, 74 з використанням яких позивачем здійснювалася господарська діяльність. Придбання нерухомого майна підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна, що укладено ТОВ «Богдан - Логістик» з ТОВ «АГ «Богдан» від 03.04.2008 року, актом приймання-передачі майна та витягами про реєстрацію права власності КП «ЧООБТІ» від 17.04.2008 року, договорами оренди та додатковими угодами, актами приймання-передачі, актом перевірки від 21.03.2011 року №767/23-2/35755009 (а.с.87-106, 174-201 т.2). Належних та допустимих доказів на підтвердження неправомірності віднесення процентів за позиками до складу витрат відповідачем не надано.

Відповідно п. 2.3 наказу від 01.04.2011 № 26/1-0/д «Про облікову політику підприємства ТОВ «Богдан - Логістик» на 2011-2012 року» визначено, що на субрахунку 100 «інвестиційна нерухомість» ведеться облік наявності та руху об'єктів інвестиційної нерухомості; до об'єктів інвестиційної нерухомості віднесено земельні ділянки, будівлі та споруди, що використовуються у виробничій діяльності підприємства (а.с.213 т.2).

Згідно п. 3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «фінансові витрати», затвердженого наказом МФУ від 28.04.2006 № 415, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.05.2006 за № 610/12484 (надалі Положення № 31) визначено, що капіталізація фінансових витрат - включення фінансових витрат до собівартості кваліфікаційного активу. Кваліфікаційний актив - актив, що обов'язково потребує суттєвого часу для його створення. Фінансові витрати - витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями. Згідно п.5 Положення № 31 капіталізація фінансових витрат застосовується лише до суми тих фінансових витрат, яких можна було би уникнути, якби не здійснювались витрати на створення кваліфікаційного активу. Витрати на створення кваліфікаційного активу для цілей капіталізації включають лише витрати, для здійснення яких сплачуються грошові кошти, передаються інші активи або приймаються зобов'язання з нарахуванням відсотків. Витрати на створення кваліфікаційного активу для цілей капіталізації зменшуються на суму будь-яких отриманих проміжних виплат та цільового фінансування, безпосередньо пов'язаних зі створенням кваліфікаційного активу. Пунктом 6 Положення № 31 визначено, що у разі безпосереднього позичання коштів з метою створення кваліфікаційного активу сумою фінансових витрат, що підлягає включенню до собівартості кваліфікаційного активу, є фактичні, визнані у звітному періоді, фінансові витрати, що пов'язані з цим запозиченням (за вирахуванням доходу від тимчасового фінансового інвестування запозичених коштів). Якщо запозичення безпосередньо не пов'язані зі створенням кваліфікаційного активу, то сума фінансових витрат, що підлягає включенню до собівартості кваліфікаційного активу, є добутком норми капіталізації та середньозважених витрат на створення кваліфікаційного активу (з урахуванням витрат на створення такого кваліфікаційного активу на початок звітного періоду, включаючи раніше капіталізовані фінансові витрати) (п.7 Положення № 31). У разі наявності запозичень, безпосередньо пов'язаних зі створенням кваліфікаційного активу, та інших запозичень, що безпосередньо не пов'язані зі створенням кваліфікаційного активу, сума фінансових витрат, що підлягає включенню до собівартості кваліфікаційного активу, визначається у такому порядку: визначається сума фінансових витрат у порядку, передбаченому п. 6 цього Положення (стандарту); визначається добуток норми капіталізації фінансових витрат (яка визначається за вирахуванням непогашених запозичень, безпосередньо пов'язаних зі створенням кваліфікаційного активу) та середньозважених витрат, безпосередньо пов'язаних зі створенням кваліфікаційного активу (за вирахуванням непогашених запозичень, безпосередньо пов'язаних зі створенням кваліфікаційного активу); складанням сум фінансових витрат, визначених за розрахунками згідно з підпунктами 8.1 і 8.2 пункту 8 цього Положення (стандарту), установлюється загальна сума фінансових витрат, що підлягає включенню до собівартості кваліфікаційного активу (п.8 Положення № 31). Згідно п.9 Положення № 31 сума фінансових витрат, що підлягає у звітному періоді включенню до собівартості кваліфікаційного активу, не може перевищувати загальної суми фінансових витрат цього звітного періоду. Відповідно до п.10 Положення № 31 капіталізація фінансових витрат починається за наявності таких умов: визнання витрат, пов'язаних зі створенням кваліфікаційного активу; визнання фінансових витрат, пов'язаних зі створенням кваліфікаційного активу; виконання робіт зі створення кваліфікаційного активу, уключаючи технічні та адміністративні заходи, що виконуються до початку створення такого активу. Капіталізація фінансових витрат призупиняється на період, у якому на суттєвий час зупинилось виконання робіт зі створення кваліфікаційного активу. На період зупинення виконання робіт фінансові витрати, пов'язані з утриманням частково завершених кваліфікаційних активів, визнаються фінансовими витратами того звітного періоду, за який їх нараховано (п.11 Положення № 31). TOB «Богдан-Логістик» було використано залучені грошові кошти у періоді з 01.01.2011 до 31.12.2012 для здійснення розрахунків за векселем, за яким проведено розрахунок за придбане нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03.04.2008, тобто не йдеться про створення (у зв'язку із зазначеним) кваліфікаційного активу.

Відповідачем не надано доказів і не відображено в акті перевірки порушень на підтвердження неправомірного відображення у податковому обліку витрат, пов'язаних із створенням кваліфікаційних активів та не здійснено розрахунку фінансових витрат, що належить у звітному періоді включенню до собівартості кваліфікаційного активу у співвідношенні із загальною сумою фінансових витрат такого звітного періоду.

ТОВ «Богдан-Логістик» надано інформацію щодо узгодження сум, зазначених в акті перевірки від 30.05.2013 року: заниження у сумі 9 882 грн. доходу за І квартал 2011 року (ст.4-5 акту) за нарахуванням умовних відсотків із поворотної фінансової допомоги (арифметична помилка); завищення у сумі 42 грн. витрат за І квартал 2011 року (ст.21 акту) амортизаційних відрахувань; заниження у сумі 82 914 грн. витрат за ІІ квартал 2011 року (ст.16 акту) амортизаційних відрахувань. Згідно ч. 3 ст. 73 КАС України ТОВ «Богдан-Логістик» погоджується зі збільшенням витрат у ІІ кварталі 2011 року на суму 72 990 грн. (82914 - 9882 - 42), що враховано при визначенні сум грошових зобов'язань.

Пунктом 150.1 ст.150 Кодексу №2755 передбачено, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У висновку акта (а.с.29-30 т.1) зазначено, що перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.11.2011 до 31.12.2012 встановлено заниження податку на прибуток у сумі 3 200 736 грн., у тому числі за 2012 рік у сумі 3 200 736 грн. та зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у сумі 1 404 281 грн., у результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в п.3.1.1, 3.1.2, 3.1.3 розділу 3 акта перевірки.

Судом враховано відомості розшифровки визначення грошових зобов'язань (а.с.202 т.2, а.с.85 т.3) щодо визначення зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток та з огляду на досліджені судом докази встановлено, що висновки за наслідками перевірки відповідача щодо визначення переривання строків давності у момент здійснення платежів за векселем, використання позик отриманих на поповнення обігових коштів для господарської діяльності, формування собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку у частині заниження податку на прибуток всього у сумі 3 200 736 грн. та зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у сумі 1 404 281 грн. не ґрунтуються на фактичних обставинах справи і вимогах чинного законодавства з питань оподаткування.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Мєзєнцев Є.І.