Постанова

від 16.07.2014 по справі 5011-51/9773-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2014 року Справа № 5011-51/9773-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач) Гольцової Л.А., Козир Т.П., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Італіка Україна" на рішення та постанову Господарського суду міста Києва від 27.11.2013 Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 у справі№ 5011-51/9773-2012 Господарського суду міста Києва за позовомОСОБА_4 до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Італіка Україна" 2. Головного управління юстиції у місті Києві в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. ОСОБА_5 2. ОСОБА_6 провизнання недійсним рішення загальних зборів та скасування державної реєстрації за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_7, дов. від 04.07.2012 б/н

відповідача-1: Мандригеля Р.С., дов. від 01.07.2014

відповідача-2: не з'явилися

третьої особи-1: не з'явилися

третьої особи-2: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Італіка Україна" та Головного управління юстиції у місті Києві в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Італіка Україна", яким було вирішено питання про вихід ОСОБА_4 зі складу учасників товариства, та скасування державної реєстрації змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Італіка Україна", якими змінено склад учасників цього товариства.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.08.2012 у справі № 5011-51/9773-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2013, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.09.2013 рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2013 у справі № 5011-51/9773-2012 скасовано, справу № 5011-51/9773-2012 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2013 у справі № 5011-51/9773-2012 (суддя Любченко М.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 (колегія суддів у складі: Коротун О.М., Гаврилюка О.М., Корсакової Г.В.), позовні вимоги задоволено частково; визнано недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Італіка Україна", яким було вирішене питання про вихід ОСОБА_4 зі складу учасників товариства, що оформлено протоколом №1/2012 від 02.03.2012; в іншій частині позовних вимог відмовлено; стягнуто з ОСОБА_4 на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1073 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Італіка Україна" на користь ОСОБА_4 судовий збір в сумі 1742,70 грн. та витрати на проведення судової експертизи в розмірі 1501,44 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Італіка Україна" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2013 у справі № 5011-51/9773-2012 в частині визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Італіка Україна", оформлене протоколом №1/2012від 02.03.2012, передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

До Вищого господарського суду України надійшов відзив ОСОБА_4 на касаційну скаргу, в якому позивач просить рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 у справі № 5011-51/9773-2012 залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач-2 та треті особи не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як зазначено місцевим господарським судом, відповідно до п.п. 5.2, 5.3 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Італіка Україна" (далі - Товариство) в редакції, яка була затверджена рішенням № 1/2007 від 31.05.2007 загальних зборів учасників Товариства, станом на 02.03.2012 учасниками Товариства були: ОСОБА_4 - 51% статутного капіталу Товариства; ОСОБА_6 - 14% статутного капіталу Товариства; ОСОБА_12 - 35% статутного капіталу Товариства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 02.03.2012 відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Італіка Україна", результати яких оформлені протоколом №1/2012 від 02.03.2012, на яких було прийнято, зокрема, рішення про виведення ОСОБА_4 зі складу учасників ТОВ "Італіка Україна", а також про прийняття заяви ОСОБА_4 про передачу частки розміром 26% статутного капіталу (що становить 19897,96 грн.) від позивача до ОСОБА_6, а частки розміром 25% (що становить 19132,66 грн.) від позивача до ОСОБА_5.

Вказаний протокол містить інформацію про те, що ОСОБА_4 безпосередньо була присутня на засіданні загальних зборів учасників ТОВ "Італіка Україна", а також позитивно та одностайно проголосувала щодо усіх питань, про що свідчить підпис напроти її прізвища на останній сторінці протоколу.

Судами першої та апеляційної інстанцій з'ясовано, що 02.03.2012 позивачем складено та підписано заяву від 02.03.2012 наступного змісту: "Я, ОСОБА_4, вийшла зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Італіка Україна", ідентифікаційний код юридичної особи 34730994, місцезнаходження юридичної особи: 03146, АДРЕСА_1, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи: серія А00 №074726, місце проведення державної реєстрації: Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація, дата проведення державної реєстрації: 13.11.2006р., номер запису про державну реєстрацію: 1072102 0000 018874.

Із належної мені частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Італіка Україна" 51%, що в грошовому еквіваленті складає 39030, 62 грн., 26%, що в грошовому виразі складає 19897, 96 грн., передала (відступила) ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає у АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та 25%, що в грошовому виразі складає 19132,66 грн. передала (відступила) ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, що проживає в АДРЕСА_1. ідентифікаційний номер НОМЕР_2. Майнових, фінансових та інших претензій до Товариства з обмеженою відповідальністю "Італіка Україна", до ОСОБА_12 та до ОСОБА_6 не маю".

Справжність підпису на вказаній заяві була засвідчена державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_13

Предметом позову у справі є позовні вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Італіка Україна" від 02.03.2012, яким було вирішено питання про вихід ОСОБА_4 зі складу учасників товариства, та про скасування державної реєстрації змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Італіка Україна", якими змінено склад учасників цього Товариства.

Обґрунтовуючи підстави недійсності вказаних рішень, позивач вказує на те, що 02.03.2012 у зв'язку з наміром вийти зі складу учасників Товариства нею було лише підготовлено та оформлено відповідну заяву про вихід з Товариства, однак позивачем не було реалізовано такий намір, оскільки позивач та відповідач-1 не дійшли згоди стосовно домовленостей щодо виходу позивача зі складу учасників Товариства. Крім того, позивач зазначає про порушення її прав в частині участі у загальних зборах Товариства від 02.03.2012, посилаючись на те, що Товариством не було дотримано порядку повідомлення її (як учасника Товариства) про час та місце проведення засідання загальних зборів, а також в незаконному прийнятті рішення про виключення її з учасників Товариства та розподілу її частки між учасниками Товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із положеннями статті 98 Цивільного кодексу України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є, зокрема прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (п.п. 17, 18, 21 постанови Верховного суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Статтею 61 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Відповідно положень статті 10 Закону України "Про господарські товариства", статті 148 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства. Учасники товариства з обмеженою відповідальністю повинні повідомити товариство про свій вихід не пізніше, ніж за три місяці або у інший передбачений статутом строк.

Учасник товариства вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим, моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.

Згідно із статтею 53 Закону України "Про господарські товариства" учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

На підставі оцінки поданих учасниками процесу доказів суди попередніх інстанцій при вирішенні спору встановили, що:

- позивач мала намір реалізувати своє право на вихід зі складу учасників Товариства шляхом оплатного відступлення (передання) належної їй частки розміром 51% статутного капіталу Товариства на користь третіх осіб;

- учасниками спору не було досягнуто фактичної домовленості стосовно передачі корпоративних прав, правочини купівлі-продажу частки позивача у статутному капіталі Товариства не укладались, факт передачі позивачу з боку третіх осіб грошових коштів за корпоративні права не доведений;

- матеріали справи не містять доказів передання позивачем уповноваженому органу Товариства заяви про вихід із Товариства;

- станом на момент проведення спірних загальних зборів 02.03.2012 позивач була учасником Товариства та мала право приймати участь у зборах вищого органу Товариства;

- позивач не була повідомлена про проведення загальних зборів учасників Товариства, участі у загальних зборах учасників 02.03.2012 не приймала, протокол № 1/2012 від 02.03.2012 не підписувала, що підтверджується висновком №2270/2271/13-32 від 20.05.2013, який складений судовими експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_14 та ОСОБА_15

З урахуванням встановлених судами першої та апеляційної інстанції фактичних обставин справи, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновком судів про те, що під час скликання та проведення загальних зборів учасників Товариства 02.03.2012 були допущені порушення щодо повідомлення позивача про проведення зборів, а оскаржувані рішення прийняті за відсутності кворуму, у зв'язку із чим суди правомірно задовольнили позовні вимоги ОСОБА_4 в частині визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Італіка Україна", оформленого протоколом №1/2012 від 02.03.2012, яким було вирішене питання про вихід ОСОБА_4.

Правомірність оскаржуваних судових актів в іншій частині не є предметом касаційного оскарження, у зв'язку з чим, виходячи з меж перегляду справи в касаційному порядку, законність та обґрунтованість судових актів в цій частині касаційною інстанцією не перевіряється.

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами попередніх інстанції в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції лише перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Оцінка та перевірка обставин справи і доказів не віднесена до повноважень касаційної інстанції.

Викладені у касаційній скарзі доводи скаржника по суті зводяться виключно до заперечень щодо здійсненої господарськими судами оцінки доказів у справі, в той час як згідно з вимогами статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти наявні у справі докази.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм законодавства при прийнятті оскаржуваних рішень не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2013 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2013 у справі № 5011-51/9773-2012, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Італіка Україна" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 у справі № 5011-51/9773-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

Т. Козир