№2-1531/2008
№2-1531/2008
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 травня 2008
року
м.Добропілля
Добропільський
міськрайонний суд Донецької області
у складі: головуючого судді
одноособово Діденко С.О.
при секретарі Сухіна
О.Ю.
позивача
ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Державного підприємства „Добропіллявугілля”
Відокремлений підрозділ “Шахта Новодонецька” ОСОБА_3.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні
суду в місті Добропілля справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства
„Добропіллявугілля” Відокремлений підрозділ “шахта Новодонецька” про виплату
одноразової допомоги при
звільненні у зв'язку з виходом на пенсію,
В С Т А Н О В И В:
8 травня 2008
рокуОСОБА_1 звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області
з позовом до Державного підприємства „Добропіллявугілля”
Відокремлений підрозділ “шахта Новодонецька” про виплату одноразової допомоги
при звільненні у зв'язку з
виходом на пенсію.
В судовому
засіданні позивачОСОБА_1 та його представник підтримали позовні вимоги. Позивач
пояснив, що він з жовтня 1973 року
перебував у трудових відносинах з шахтою «Новодонецька» комбінату
«Красноармійськвугілля». 3 жовтня 1998
року позивач був звільнений з шахти „Новодонецька” з професії машиніст
підземних установок 3 розряду за власним бажанням у зв'язку з виходом на
пенсію. Загальний стаж роботи в вугільній промисловості на момент звільнення
склав 25 років. При звільненні йому не була виплачена одноразова допомога у зв'язку
з виходом на пенсію.
У березні 2008
року позивач звернувся на шахту із заявою про виплату одноразової допомоги при
звільненні у зв'язку з виходом на пенсію, передбаченої пунктом 12.15 Галузевого
(тарифного) угоди. Він отримав відповідь від 27.03.2008 № 711, в якій йому було
відмовлено у виплаті одноразової допомоги з тих підстав, що з 1995 по 2001 рік
витрати з виплати вказаної одноразової допомоги проводились за рахунок коштів
підприємства, фондів матеріального заохочення. На протязі цього періоду шахта
не мала вільних коштів (прибутку), тому виплати допомоги не проводились.
Крім того, оскільки право на отримання
одноразової допомоги у позивача виникло в 1998 році, йому було відмовлено у
зв'язку зі спливом строку для захисту порушеного права.
Позивач, вважаючи
причини, по яких йому було відмовлено у виплаті одноразової допомоги,
безпідставними, звернувся до суду.
Позивач просить
поновити строк звернення до суду, як пропущений з поважних причин, також
стягнути з ДП “Добропіллявугілля” ВП “Шахта Новодонецька” одноразову допомогу
при звільненні у зв”язку з виходом на пенсію
у сумі 9383,06 грн.
У судовому
засіданні представник відповідача ДП „Добропіллявугілля”ОСОБА_3позов не визнав
та пояснив, що з 1995 по 2001 рік витрати з виплати вказаної одноразової допомоги
проводились за рахунок коштів підприємства, фондів матеріального заохочення. На
протязі цього періоду шахта не мала вільних коштів (прибутку), тому виплати
допомоги не проводились. Просить в позові відмовити.
Вислухавши
пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги
підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з
матеріалів справи, позивач з жовтня
1973 року перебував у трудових
відносинах з шахтою «Новодонецька» комбінату «Красноармійськвугілля». 3 жовтня 1998 року позивач був звільнений з
шахти „Новодонецька” з професії машиніст підземних установок 3 розряду. В
трудовій книжці позивача в графі „Причини звільнення” вказано „звільнений за
власним бажанням у зв'язку із виходом на пенсію”.
Дана обставина сторонами
не заперечується і підтверджується наявними в справі документами.
Відповідно до
пункту 12.15 Галузевої (тарифної) угоди між Держвуглепромом і галузевими
вугільними профспілками від 12.02.1992 при звільненні у зв'язку з виходом на пенсію працівнику виплачується одноразова
допомога, розмір якої залежить від стажу роботи в галузі і розміру середнього
заробітку. При стажі роботи в галузі більше 20 років розмір одноразової
допомоги становить три середньомісячні заробітні плати.
При звільненні
позивача за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію його стаж роботи у
вугільній галузі складав 25 років, але одноразова допомога йому не
виплачувалась, що не заперечується представником відповідача.
Суд не може
взяти до уваги доводи представника відповідача щодо невиплати одноразової
допомоги позивачу у зв'язку з відсутністю у підприємства вільних коштів
(прибутку). Галузева (тарифна) угода не пов'язує виплату одноразової допомоги з
фінансовими можливостями підприємства.
Розмір
одноразової допомоги у сумі 9383,06 грн., розрахований з розрахунку
середньомісячного заробітку по професії машиніст підземних установок 3 розряду
за два місяці, що передували зверненню до суду, згідно Порядку обчислення
середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 №100,
на підставі довідки підприємства, судом перевірений, сторонами не
заперечується.
Відповідно до
довідки, виданої підприємством, середній денний заробіток взятий за аналогічною
професією гірничого робітника 3 розряду, оскільки професія Машиніста підземних
установок відсутня на вказаній дільниці і складає 152,57 грн. Оскільки для
числення середнього заробітку були взяті два місяці - березень та квітень 2008
року з 20 та 21 робочими днями
відповідно, середній денний заробіток необхідно помножити на 20,5 день. Таким
чином, розмір одноразової допомоги складає (152,57грн. х 20,5 день х 3 місяці)
9383,06 грн.
У суду немає
підстав відмовляти позивачу у поновленні пропущеного строку звернення до суду.
Стаття 233 КЗпП України встановлює строк звернення до суду для вирішення
трудового спору 3 місяці з дня, коли працівник дізнався чи повинен був
дізнатися про порушення свого права. Як слідує з пояснень позивача, йому не
відмовляли в виплаті допомоги, а відмову він одержав в письмовому вигляді у
березні 2008 року. Можна погодитись, що позивач помилявся щодо часу виникнення
у нього права на звернення до суду, тому суд вважає можливим поновити строк, бо
вважає його пропущеним з поважної причини.
Крім того,
згідно ст. 238 КЗпП України при розгляді спорів про грошові вимоги, крім вимог
про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або
різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, орган, який
розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум
без обмеження будь-яким строком.
Враховуючи
викладене, на підставі ст.ст. 233, 234, 238 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10,
60, 209, 212 - 214, 218 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги
ОСОБА_1 до Державного підприємства
„Добропіллявугілля” Відокремлений підрозділ “шахта Новодонецька” про виплату
одноразової допомоги при
звільненні у зв'язку з виходом на пенсію, задовольнити.
Поновити
ОСОБА_1строк звернення до суду, як пропущений з поважних причин.
Стягнути з
Державного підприємства „Добропіллявугілля” на користь ОСОБА_1 невиплачену
одноразову допомогу при звільненні за власним бажанням у зв'язку з виходом на
пенсію у сумі 9383,06 (девять тисяч триста вісімдесят три) гривні 06 копійок.
Стягнути з ДП
„Добропіллявугілля” судовий збір на користь держави в сумі 93 (девяносто три) гривні 83 копійки та 7
гривень 50 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
На рішення може
бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Донецької області через
Добропільський міськрайонний суд протягом 20 днів після подання заяви про
апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення
рішення.
Надруковано
власноручно в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Головуючий суддя
С.О. Діденко
Суд | Добропільський міськрайонний суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 30.05.2008 |
Оприлюднено | 07.07.2009 |
Номер документу | 3984851 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Добропільський міськрайонний суд Донецької області
Діденко С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні