Рішення

від 14.07.2014 по справі 911/2428/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2014 р. Справа № 911/2428/14

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Жилі Б.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 911/2428/14

за позовом Прокурора Макарівського району Київської області, місцезнаходження: 08000, Київська обл., смт. Макарів, вул. Фрунзе, 66, в інтересах держави в особі Макарівської районної державної адміністрації Київської області, ідентифікаційний код: 24217537, місцезнаходження: 08000, Київської обл., смт. Макарів, вул. Фрунзе, 30,

до відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕГІОН-2006», ідентифікаційний код: 34311267, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Святошинська, 40-В, кв. 47,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: Управління Держземагентства у Макарівському районі Київської області, ідентифікаційний код: 38462170, місцезнаходження: 08000, Київська обл., смт. Макарів, вул. Котовського, 17,

про розірвання договору оренди водного об'єкту, земельної ділянки водного фонду та зобов'язання повернути останні,

за участю представників сторін

від прокурора: Кулішенко О.Ю., особа якої засвідчена посвідченням від 17.04.2013 року за № 016277;

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Макарівського району Київської області (далі за текстом: Прокурор) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Макарівської районної державної адміністрації Київської області (далі за текстом: Позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕГІОН-2006» (далі за текстом: Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: Управління Держземагентства у Макарівському районі Київської області (далі за текстом: 3-я особа), про розірвання договору оренди водного об'єкту, земельної ділянки водного фонду та зобов'язання повернути останні.

Свої вимоги Прокурор обґрунтовує тим, що Відповідач не виконує свої зобов'язання за договором оренди водного об'єкту та земельної ділянки водного фонду від 05.05.2009 року (далі за текстом: Договір) щодо сплати орендних платежів, внаслідок чого Прокурор просить суд достроково припинити дію цього Договору шляхом його розірвання з послідуючим покладення на Відповідача обов'язку повернути державі об'єкт оренди за розірваним Договором.

Відповідно до ухвали суду від 23.06.2014 року порушено провадження у справі № 911/2428/14 та призначено її розгляд на 14.07.2014 року.

14.07.2014 року в судове засідання з'явився Прокурор, який частково виконав вимоги ухвали суду від 23.06.2014 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Позивач, Відповідач та 3-я особа в судове засідання не з'явилися будучи повідомленими про день та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 23.06.2014 року не виконали.

У зв'язку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Прокурора, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 14.07.2014 року.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Беручи до уваги викладене, а також те, що Позивач, 3-я особа та Відповідач належним чином повідомлені про подання до суду позову, дату та час розгляду справи, враховуючи те, що кореспонденція суду направлена на адреси Позивача, 3-ї особи і Відповідача, суд дійшов висновку, що Позивач, 3-я особа та Відповідач були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки Позивач, 3-я особа та Відповідач про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, Відповідач доказів, на які він посилався би, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Прокурора, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Прокуратурою Макарівського району Київської області проведено перевірку щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, зокрема при передачі в оренду та виконання договорів оренди водних об'єктів і земельних ділянок, за наслідками якої встановлено наступне.

05.05.2009 року між Макарівською районною державною адміністрацією та ТОВ «Легіон-2006» укладений договір оренди водного об'єкту та земельної ділянки водного фонду для рибогосподарських потреб в межах Яблунівської сільської ради Макарівського району Київської області, за яким в оренду передавались водний об'єкт та земельна ділянка водного фонду, прощею 13,4259 га, які не мають недоліків, що можуть перешкоджати в їх ефективному використанню.

В ході розгляду справи встановлено, що відповідно до інформації управління Держземагентства в Макарівському районі від 11.06.2014 року за №01-12/1296, нормативна грошова оцінка земельної ділянки водного фонду становить 274421,22 грн.

Вказаний договір оренди водного об'єкту та земельної ділянки водного фонду, 18.10.2010 року зареєстровано в Макарівському районному відділі Київської регіональної Філії центру державного земельного кадастру за № 041094800106.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.3 Договору, річна орендна плата за земельну ділянку встановлена в розмірі 10 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (відповідно до складу земельної ділянки, окремо за водний об'єкт та за пасовища). Сплата орендної плати проводиться орендарем за базовий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на спеціальні бюджетні рахунки орендодавця.

Цивільний кодекс України у ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 51 Водного кодексу України, водні об'єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою. Користування водними об'єктами, наданими в оренду, здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів України.

Закон України «Про оренду землі» в ст. 13 передбачає, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 17 Закону України «Про оренду землі», передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі», передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є, в тому числі, строк дії договору оренди та орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно зі ст. 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Податковий кодекс України в п. 14.1.136. ст. 14 передбачає, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно зі ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Постанова Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 року за № 6 визначає, що за змістом статей 1, 13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватись належними доказами, наприклад довідкою, виданою державною податковою інспекцією, про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою. Аналогічне також вказано в Рекомендаціях Президії Вищого господарського суду України «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства» від 02.02.10, і, зокрема, що доводи про наявність заборгованості по орендній платі мають підтверджуватись належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості по земельному податку та оренді землі.

При розгляді справи Прокурором доведено суду те, що за наслідками проведення прокурорської перевірки з'ясовано, що згідно із інформацією Макарівського відділення Ірпінської ОДПІ, в період з 27.09.2013 року по цей час Відповідач орендну плату не сплачував.

За таких обставин суд погоджується з позицією Прокурора, що Відповідачем систематично не сплачується орендна плата за землю.

Цивільний кодекс України в ст. 629 передбачає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Закон України «Про оренду землі» в ч. 3 ст. 31 передбачає, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі»).

Враховуючи зміст положень ст.ст. 31, 32 Закону України «Про оренду землі» останні передбачають можливість дострокового розірвання договору оренди землі за рішенням суду на підставах, в тому числі, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно положень п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Договір у п. 5.1 передбачає, що в разі припинення договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав його в оренду.

Суд погоджується з позицією Прокурора, що систематична несплата Відповідачем орендної плати за договором, є невиконання орендарем передбачених договором та законом обов'язків, що є підставою для припинення його дії шляхом дострокового розірвання в судовому порядку.

Одночасно обґрунтованою є позиція Прокурора з приводу того, що вказаними діями Відповідача щодо несплати орендної плати порушується право територіальної громади на надходження орендної плати, а також інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною водних об'єктів.

Вказані право та охоронювані законом інтереси підлягають захисту судом у спосіб, визначений п.п. 4, 7 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, - припинення правовідносин та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Прокурор в ході розгляду справи наполягав на тому, що застосування даного способу захисту забезпечить досягнення мети захисту порушених прав та інтересів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Прокурором доведено та Відповідачем не спростовано те, що для захисту порушених прав та інтересів держави необхідно припинити правовідносини та повернути земельну ділянку, що знаходиться в межах Яблунівської сільської ради Макарівського району, - державі.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно зі ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Конституція України в ст. 14 передбачає, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Зазначені обставини справи в силу вимог п. 2 ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред'явлення до суду відповідного позову.

Виходячи із змісту рішення Конституційного Суду України у справі №3-рп/99 від 08.04.99, прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно із Рішенням Конституційного Суду України, поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Даним органом, відповідно до ст.ст. 6, 7, 13 та ст. 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Пункт 4 рішення Конституційного Суду України у справі №3-рп/99 від 08.04.99 передбачає, що інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в її діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Згідно ст.ст. 28, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження, зокрема, щодо здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням зобов'язань щодо платежів до місцевого бюджету на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності, справляння плати за землю, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням та охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 2, ч. 2 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 18.09.12 № 5288-VІ прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності в нього повноважень, щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому випадку прокурор набуває статусу позивача.

Суд вважає доведеною позицію Прокурора, що невиконання Відповідачем умов договору оренди водного об'єкту та земельної ділянки водного фонду є порушенням вимог природоохоронного законодавства України та суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені ст. 14 Конституції України та ст. 5 Земельного кодексу України, що призводить до порушення інтересів держави.

Господарський кодекс України у ст. 5 передбачає, що правовий господарський порядок в Україні формується на основі оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб'єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів, виходячи з конституційної вимоги відповідальності держави перед людиною за свою діяльність та визначення України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави. Конституційні основи правового господарського порядку в Україні становлять: право власності Українського народу на землю, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, що здійснюється від імені Українського народу органами державної влади і органами місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України; право кожного громадянина користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону; забезпечення державою захисту прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальної спрямованості економіки, недопущення використання власності на шкоду людині і суспільству; право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; визнання усіх суб'єктів права власності рівними перед законом, непорушності права приватної власності, недопущення протиправного позбавлення власності; економічна багатоманітність, право кожного на підприємницьку діяльність, не заборонену законом, визначення виключно законом правових засад і гарантій підприємництва; забезпечення державою захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, недопущення зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірного обмеження конкуренції та недобросовісної конкуренції, визначення правил конкуренції та норм антимонопольного регулювання виключно законом; забезпечення державою екологічної безпеки та підтримання екологічної рівноваги на території України; забезпечення державою належних, безпечних і здорових умов праці, захист прав споживачів; взаємовигідне співробітництво з іншими країнами; визнання і дія в Україні принципу верховенства права. Суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги Прокурора щодо розірвання договору оренди водного об'єкту, земельної ділянки водного фонду внаслідок систематичного невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором з послідуючим покладенням на Відповідача зобов'язання повернути об'єкт із ділянкою державі є обґрунтованими та доведеними суду за допомогою належних і допустимих доказів, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, суд приходить до висновку, що Відповідач не намагався вживати заходів щодо усунення виявлених в ході проведеної органами прокуратури перевірки вищевказаних порушень вимог природоохоронного законодавства.

У судовому засіданні, надані Прокурором докази, спростовані не були та незаперечувались Відповідачем в ході розгляду справи.

На момент судового засідання Відповідачем не подано належних і допустимих письмових доказів, які підтверджують усунення порушень, які допущенні Відповідачем при виконанні останнім Договору оренди водного об'єкта та земельної ділянки.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Прокурором суду в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмету спору.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 49 Господарського кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. В зв'язку з викладеним, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача, як сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір .

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов Прокурора Макарівського району Київської області в інтересах держави в особі Макарівської районної державної адміністрації Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕГІОН-2006» про розірвання договору оренди водного об'єкту, земельної ділянки водного фонду та зобов'язання повернути останні, - задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди водного об'єкту та земельної ділянки водного фонду від 05.05.2009 року, укладений між Макарівською районною державною адміністрацією, ідентифікаційний код: 24217537, місцезнаходження: 08000, Київської обл., смт. Макарів, вул. Фрунзе, 30, та товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕГІОН-2006», ідентифікаційний код: 34311267, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Святошинська, 40-В, кв. 47, який зареєстрований у Макарівському районному відділі Київської регіональної Філії центру державного земельного кадастру за № 041094800106, щодо водного об'єкту та земельної ділянки водного фонду, площею 13,4259 га, вартістю 274421,22 грн. (двісті сімдесят чотири тисячі чотириста двадцять одна гривня 22 коп.), що розташована в межах Яблунівської сільської ради Макарівського району.

3. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕГІОН-2006», ідентифікаційний код: 34311267, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Святошинська, 40-В, кв. 47, повернути до земель запасу Яблунівської сільської ради Макарівського району Київської області водний об'єкт та земельну ділянку водного фонду, загальною площею 13,4259 га, вартістю 274421,22 грн. (двісті сімдесят чотири тисячі чотириста двадцять одна гривня 22 коп.).

4 . Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕГІОН-2006», ідентифікаційний код: 34311267, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Святошинська, 40-В, кв. 47, в доход державного бюджету України, судовий збір у сумі 6706,42 грн. (шість тисяч сімсот шість гривень 42 коп.).

5 . Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Скутельник П.Ф.

Повний текст рішення складено та підписано 21 липня 2014 року.