Постанова

від 22.01.2015 по справі 911/2428/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2015 року Справа № 911/2428/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П. - головуючого (доповідач), Мачульського Г.М., Полянського А.Г. розглянувши матеріали касаційної скарги Першого заступника прокурора Київської області на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.11.2014 у справігосподарського суду Київської області за позовомПрокурора Макарівського району Київської області інтересах держави в особі Макарівської районної державної адміністрації Київської області дотовариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕГІОН-2006" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління Держземагентства у Макарівському районі Київської області пророзірвання договору оренди водного об'єкту, земельної ділянки водного фонду та зобов'язання повернути останні за участю представників:

прокуратури: Суходольський С.М. (прокурор Генеральної прокуратури України, посв. від 05.09.2013 № 020273),

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Макарівського району Київської області звернувся до господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Макарівської районної державної адміністрації Київської області до ТОВ "ЛЕГІОН-2006" про розірвання договору оренди водного об'єкту та земельної ділянки водного фонду від 05.05.2009, укладеного між позивачем та відповідачем, а також зобов'язати відповідача повернути вищезгадані водний об'єкт та земельну ділянку водного фонду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконує свої зобов'язання за договором оренди водного об'єкту та земельної ділянки водного фонду від 05.05.2009 по сплаті орендних платежів, внаслідок чого порушується право територіальної громади на надходження орендної плати, а також інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною водних об'єктів.

Рішенням господарського суду Київської області від 14.07.2014 у справі №911/2428/14 позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2014 рішення господарського суду Київської області від 14.07.2014 у справі №911/2428/14 скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю.

Вказана постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що Макарівською районною державною адміністрацією Київської області (позивачем) та прокуратурою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених в позові, та не підтверджено наявності порушених прав, які підлягають захисту в судовому порядку.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, перший заступник прокурора Київської області звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, мотивуючи скаргу неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушенням норм процесуального права. Зокрема, як зазначається скаржником, матеріали справи з наявними у ній доказами свідчать, що ТОВ "ЛЕГІОН-2006" умови договору оренди водного об'єкту та земельної ділянки водного фонду щодо своєчасної сплати орендної плати належним чином не виконувались, ця несплата носила системний характер, що підтверджує порушення істотних умов договору, та є підставою для розірвання спірного договору у відповідності до п.8.2 договору та ст. 32 закону України "Про прокуратуру".

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як встановлено судом, 05.05.2009 відповідно до розпорядження Макарівської районної державної адміністрації Київської області №5455 від 24.12.2008 (зі змінами від 10.03.2009 №365) між останньою, як орендодавцем, та ТОВ "ЛЕГІОН-2006", як орендарем, було укладено договір оренди водного об'єкту та земель водного фонду (далі - Договір оренди), за умовами якого (п.п.1.1, 2.1, 2.2) орендодавець передає, а орендар одержує в строкове платне користування водний об'єкт та земельну ділянку земель водного фонду для рибогосподарських потреб, що знаходиться в межах Яблунівської сільської ради Макарівського району Київської області. В оренду передається водний об'єкт та земельна ділянка земель водного фонду загальною прощею 13,4259 га. Склад угідь земельної ділянки: пасовища - 3,9677 га, під ставками - 9,4582 га. Ділянка, яка надається в оренду, перебуває у державній власності, знаходиться за межами населеного пункту.

Згідно п.3.1 Договору оренди, останній укладається на термін 49 років та набирає чинності після його державної реєстрації.

Прокуратурою було проведено перевірку щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, зокрема, при передачі в оренду та виконанні договорів оренди водних об'єктів і земельних ділянок, за наслідками якої з'ясовано, що згідно із інформацією Макарівського відділення Ірпінської Об'єднаної Державної податкової інспекції в період з 27.09.2013р. і на час звернення з позовом до суду відповідач не сплачував орендну плату.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

У відповідності до п. "в" ч.1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Обов'язковість своєчасного внесення орендних платежів була передбачена умовами спірного Договору оренди.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На виконання умов Договору оренди позивач передав відповідачу у платне строкове користування водний об'єкт та земельну ділянку водного фонду, прощею 13,4259 га, для рибогосподарських потреб в межах Яблунівської сільської ради Макарівського району Київської області.

За твердженням позивача, відповідач систематично порушував свої зобов'язання перед позивачем, не вносив орендні платежі у погодженому сторонами порядку та строки, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 2 785,68 грн.

На підтвердження наявності боргу відповідача до позову було додано довідку Макарівського відділення Ірпінської Об'єднаної державної податкової інспекції №221/9/15-015 від 11.06.2014, з посиланням на яку, позивач та прокуратура стверджували, що з 27.09.2013 по час звернення з позовом до суду орендна плата відповідачем не вносилася.

Дослідивши довідку Макарівського відділення Ірпінської ОДПІ, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у зазначеній довідці вказано лише про факт наявності заборгованості відповідача із земельного податку станом на 27.09.2013р. Сума боргу при цьому становила 2 785,68 грн..

Відповідно до п.1.1 Договору, річна орендна плата за земельну ділянку встановлена в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (відповідно до складу земельної ділянки, окремо за водний об'єкт та за пасовища). Сплата орендної плати проводиться орендарем за базовий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на спеціальні бюджетні рахунки орендодавця, які будуть доведені орендареві додатково (п.п.4.1, 4.3 Договору оренди).

Судом встановлено, що згідно з інформацією управління Держземагентства в Макарівському районі (довідка №01-12/1296 від 11.06.2014) нормативна грошова оцінка переданої відповідачу земельної ділянки водного фонду становить 274 421,22 грн. Тобто, річна орендна плата орієнтовно становить 27 442,1 грн., а місячний розмір орендних платежів - 2 286,84 грн. (27 442,1/12 = 2 286,84), що свідчить про те, що борг згідно довідки Макарівського відділення Ірпінської ОДПІ фактично є боргом за один місяць оренди або непогашеним залишком боргу за попередні періоди.

Судом також встановлено, що згідно витягу з картки платника податків (орендна плата за землю з юридичних осіб) по відповідачу за 2013 рік, вбачається, що відповідачем щомісячно вносилися грошові кошти в оплату орендних платежів за землю.

Про внесення орендних платежів також свідчать надані відповідачем квитанції, довідка Яблунівської сільської ради Макарівського району Київської області №134 від 04.07.2014 та Акт №568-00 від 04.07.2014 звіряння розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2014 по 04.07.2014.

Також згідно довідки Макарівського відділення Ірпінської Об'єднаної державної податкової інспекції №310/9/15-015 від 28.08.2014 станом на 01.07.2014 заборгованість відповідача з орендних платежів була відсутня. Натомість за відповідачем обліковувалася переплата у сумі 2 677,03 грн..

Згідно з довідкою Макарівського відділення Ірпінської Об'єднаної державної податкової інспекції №525/10/15-015 від 07.07.2014 станом на 07.07.2014р. у відповідача відсутня заборгованість із сплати податків, зборів та обов'язкових платежів.

Позивач протягом строку дії спірного Договору оренди не звертався до відповідача з претензіями (вимогами) щодо існування боргу по орендній платі та необхідністю його погашення.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. ст. 31, 32 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до п. "д" ч.1 ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Діюче законодавство не містить визначення поняття "систематичної несплати земельного податку або орендної плати", з якого можна було б дійти висновку щодо конкретного строку невиконання грошового зобов'язання (місяць, два місяці, півроку, рік, тощо), тривалість якого могла б трактуватися саме як систематичне порушення боржником зобов'язання.

При цьому ч.1 ст. 782 ЦК України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За таких обставин, оскільки в матеріалах справи відсутні докази систематичного невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за спірним Договором оренди, а зібрані у справі докази свідчать про щомісячне внесення відповідачем грошових коштів в оплату орендних платежів, відсутність заборгованості та наявність у відповідача переплати з вищезгаданих платежів, висновок господарського суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову колегія суддів визнає правомірним та обґрунтованим.

Отже, апеляційним господарським судом під час перегляду справи встановлені обставини справи, що підтверджуються певними доказами, яким попередній суд дав належну оцінку, правом переоцінки яких в силу приписів ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не наділена.

Слід також зазначити, що апеляційний господарський суд, відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України повторно розглядаючи справу, з достатньою повнотою з'ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду апеляційної скарги, порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається, постанова відповідає чинному законодавству України та обставинам справи з урахуванням чого підстави для її скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваній постанові, і не можуть бути підставою для її зміни чи скасування.

Керуючись ст. 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2014 у справі №911/2428/14 залишити без змін.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: Г.М. Мачульський

А.Г. Полянський