Постанова

від 24.07.2014 по справі 925/542/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2014 р. Справа№ 925/542/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Авдеєва П.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Куксова В.В.

За участю представників:

від позивача: Рогальська Т.А. - представник за довіреністю,

від відповідача: Савлучинський В.С., Кіржбаум Д.В. - представники за довіреностями, Остапенко Т.І. - директор.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест»

на рішення Господарського суду Черкаської області від 06.05.2014р.

у справі №925/542/14 (суддя Боровик С.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест»

до Приватного малого підприємства «Термінпроект»

про стягнення 15 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

В березні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» (далі-позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного малого підприємства «Термінпроект» (далі-відповідач) про стягнення 15 000,00 грн. передоплати.

Підставою позову є невиконання відповідачем зобов'язань по договору №27-1-2010 від 15.09.2010р. на проектно-вишукувальні роботи.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 06.05.2014р. у справі №925/542/14 в позові відмолено.

Відмовляючи в задоволенні позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений загальний строк позовної давності у три роки.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 06.05.2014р., позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 06.05.2014р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неповне з'ясування обставин господарським судом, що мають значення для справи та на неправильне застосування останнім норм процесуального права.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду - скасування з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору №27-1-2010 від 15.09.2010 року на проектно-вишукувальні роботи (далі-Договір), за умовами якого позивач (Замовник) доручає, а відповідач (Виконавець) приймає на себе виконання проектно-вишукувальних робіт: звіти по обстеженню, оцінці технічного стану та паспортизація котелень №10,11,17,19,20,25,26 в місті Сміла та 21 в селі Ротмистрівка Смілянського району (пункт 1 Договору).

Згідно із п.4 Договору до початку робіт Замовник перераховує Виконавцю їх вартість в розмірі 50% договірної ціни в сумі 10 000 грн. Видача Замовнику проектно-кошторисної документації здійснюється по накладній (п.9 Договору).

За правовою природою даний Договір є договором про надання послуг і відповідає вимогам статті 901 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами ст.526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Позивач на виконання пункту 4 Договору перерахував відповідачу 15 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: №632 від 07.12.2010 року на суму 3000 грн., №638 від 08.12.2010 року на суму 2000 грн., №658 від 09.12.2010 року на суму 2000 грн., №663 від 10.12.2010 року на суму 2000 грн., №11 від 05.01.2011 року на суму 3000 грн., №13 від 06.01.2011 року на суму 3000 грн. (а.с.12-17 т.1).

Проте, відповідач в порушення умов Договору №27-1-2010 від 15.09.2010 року проектно-вишукувальні роботи: роботи по обстеженню, оцінці технічного стану та паспортизації котелень не виконав.

Посилання відповідача на накладну від 17.03.2011р. (а.с.37 т.1), як на доказ виконання умов Договору №27-1-2010 від 15.09.2010 року судова колегія не приймає до уваги, оскільки остання містить перелік зовсім інших котелень, що не обумовленні спірним Договором.

Згідно із роз'ясненнями Пленуму Вищого господарського суду України, наданими у п. 2 постанови № 6 від 23 березня 2012 р. "Про судове рішення", з огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Відповідно до вимог ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 25.02.2014 року позивачем на адресу відповідача була направлена вимога за №547 про повернення авансового платежу в сумі 15 000 грн. (а.с.18 т.1).

Відповідачем відповідно до вимог ст. ст. 32-34 ГПК України не надано належних та допустимих доказів повернення позивачу коштів у розмірі 15 000,00 грн. та виконання своїх зобов'язань за Договором №27-1-2010 від 15.09.2010 року.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 15 000,00 грн. передоплати, судовою колегією визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно строку позовної давності, судова колегія зазначає наступне.

Згідно із ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як свідчать матеріали справ, 05.05.2014р. представниками відповідача до суду першої інстанції було подано заяву про застосування строку позовної давності, в якій посилається на те, що у позивача виникло право вимоги повернення коштів, сплачених по спірному Договору, з наступного дня після початку невиконання обов'язків за останнім із сторони відповідача, тобто з 07.01.2011р. та закінчився 08.01.2014р.

Суд першої інстанції підтримав дану позицію відповідача та оскаржуваним рішення суду відмовив в задоволенні позовних вимог на підставі ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України.

Проте, судова колегія не погоджується з даним висновком суду першої інстанції та вважає його хибним, з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як свідчать умови спірного Договору він не містить терміну виконання зобов'язань, при цьому п.10 останнього сторони погодили, що Договір закінчує свою дію при повному виконанні своїх зобов'язань сторонами.

Однак, як встановлено вище відповідачем не виконано свої зобов'язання за спірним Договору. Накладна, що міститься в матеріалах справи датована 17.03.2011р. містить перелік зовсім інших котелень, що не обумовленні Договором №27-1-2010 від 15.09.2010р.

Крім того, судова колегія звертає увагу, що фактично зазначена вище накладна стосується Договору №27-2-2010 на проектно-вишукувальні роботи від 15.09.2010, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.34 т.1).

25.02.2014р. позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу за №547 про повернення авансового платежу в сумі 15 000 грн. (а.с.18 т.1).

Визначаючи момент початку перебігу позовної давності суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, оскільки в даному випадку цей момент повинен визначатись з урахуванням положень ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України у зв'язку із невстановленням сторонами строку виконання сторонами своїх зобов'язань за Догвоором № 27-1-2010 від 15.09.2010р.

Оскільки, спірний Договір не містить терміну виконання зобов'язань сторонами та закінчує свою дію при повному виконанні своїх зобов'язань сторонами, а позивачем була пред'явлена вимога про виконання зобов'язань 25.02.2014р., судова колегія прийшла до висновку про непропущення позивачем строку позовної давності.

Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом обставини, сторонами не надано.

Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - скасуванню; позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» слід задовольнити.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» на рішення Господарського суду Черкаської області від 06.05.2014р. у справі №925/542/14 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 06.05.2014 року у справі №925/542/14 скасувати.

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» задовольнити.

2. Стягнути з Приватного малого підприємства «Термінпроект» (18005, м.Черкаси, вул. Гоголя, 494/1, к.21; код 25212772) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» (20700, м.Сміла, Черкаська область, вул. Свердлова, 94; код 36779078) 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. передоплати, 1 827 (тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору за подання позовної заяви та 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

3. Доручити Господарському суду Черкаської області видати наказ.

4. Матеріали справи №925/542/14 направити до Господарського суду Черкаської області.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Дата підписання повного тексту постанови 24.07.2013р.

Головуючий суддя П.В. Авдеєв

Судді М.Л. Яковлєв

В.В. Куксов