Рішення

від 27.09.2007 по справі 2-815/07

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДОНЕЦЬКА

Справа №2-815/07

Справа №2-815/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

27

вересня 2007 року        Київський

районний суд м. Донецька

у

складі: головуючого судді          Попревича

В.М.,

при

секретарі                                 Свеженцевій

Ю.С.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до

приватного підприємства " Бель " про стягнення заробітної плати,

вихідної допомоги при звільненні робітника, суми виплати за затримку розрахунку

при звільненні та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1.

звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що згідно до наказу №

02-05 від 25.05.2003 року він був прийнятий на посаду менеджера у ПП "

Бель ", де працював до 30 листопада 2003 року та був вимушений звільнитися

з підприємства у зв"язку з тим, що за весь період роботи йому не

виплачувалася заробітна плата. Відповідно до зведень, наданих ПП " Бель

" до Управління Пенсійного Фонду України у Київському районі м. Донецька,

за весь період роботи на підприємстві йому була нарахована заробітна плата у

розмірі 2665 гривен, яка до теперешнього часу йому не виплачена. Крім того,

йому не видана на руки трудова книжка з відміткою про працевлаштування у ПП

" Бель " та про звільнення з підприємства. Крім того в порядку ст.

ст. 116, 117 КЗпП України, ПП " Бель " зобов'язано виплатити йому

заробітну плату за 6 місяців та 7 днів у розмірі 2665 гривен. Його

середньомісячна заробітна плата, виходячи з зазначеної вище суми, складала 405,

50 гривен, у зв"язку з цим, вихідна допомога у розмірі тримісячної

заробітної плати складає 1216, 50 гривен. Крім цього, підприємством протягом 37

місяців ( з 1 грудня 2003 року по 1 січня 2007 року) йому не були виплачені

належні при звільненні суми, у зв"язку з чим, за затримку розрахунку при

звільненні ПП " Бель " зобов'язано йому за кожен місяць затримки виплатити

середню заробітну плату, що складає 15003, 05 гривен. Крім того, вважає, що

неправомірними діями керівників приватного підприємства " Бель " йому

заподіяні моральні та фізичні страждання, які полягать у тому, що у

зв"язку з тим, що йому не виплачувалась заробітна плата він не мав

можливості нормально існувати, харчуватись та покупати необхідні для життя

речі. А через те, що йому не видали у встановлений строк трудову книжку, у

нього були труднощі щодо влаштування на роботу. Просить суд, стягнути з відповідача

заборгованість по заробітній платі у розмірі 2665 гривен, середню заробітну

плату за весь період затримки розрахунку при звільненні у розмірі 15003, 05

гривен, вихідну допомогу у розмірі 1216, 50 гривен, та моральну шкоду у розмірі

20000 гривен, а всього 48885 гривен.

Представник

відповідача до суду не з»явився. Про день, час та місце слухання справи

повідомлений належним чином. Причин неявки суду не повідомив. Відповідно до

вимог ст. 225 ЦПК України, судом ухвалено про заочний розгляд справи.

Позивач

та його представник у судовому засіданні заявлений позов підтримали у повному

обсязі.

Суд,

заслухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали справи,

приходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних

підстав.

Судом встановлено,

що з згідно до наказу № 02-05 від 25.05.2003 року він був прийнятий на посаду

менеджера у ПП " Бель ", де працював до 30 листопада 2003 року

та був вимушений

звільнитися з підприємства у зв"язку з тим, що за весь період роботи йому

не виплачувалася заробітна плата. Його середньомісячна заробітна плата складала

405, 50 гривен. В порушення вимог ст. 116 КЗпП України в день звільнення повний

розрахунок з ним проведено не було.

Таким

чином, ПП " Бель " зобов'язано виплатити йому заробітну плату за 6

місяців та 7 днів у розмірі 2665 гривен.

Відповідно

до вимог ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або

уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки,

зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір

підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його

середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом

встановлено, що позивача було звільнено з роботи 30 листопада 2003 року, а

повний розрахунок з ним не проведений до теперешнього часу, тобто затримка

розрахунку становить 777 робочих днів. Згідно наданої довідки середньоденна

заробітна плата складає 19, 28 гривен. Таким чином, за час затримки підлягає

стягненню ( 777 р.дн. X 19 грн. 28 коп.) = 15003, 50 гривен.

Виходячи

з вимог ст. 44 КЗпП України, у наслідок порушення власником або уповноваженим

ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору (

ст.ст. 38, 39 КЗпП України ), працівникові при його звільненні виплачується

вихідна допомога в розмірі передбаченому колективним договору, але не менше

тримісячного середнього заробітку. Таким чином, на користь позивача підлягає

стягненню сума вихідної допомоги у розмірі ( 405, 50 гривен X 3 місяці

) = 1216, 50 гривен.

Крім

того, судом встановлено, що своїми протиправними діями відповідач заподіяв

позивачу фізичні та моральні страждання. Вона полягає в тому, що у зв"язку

з тим, що позивачу не виплачувалась заробітна плата, він не мав можливості

нормально існувати, харчуватись та покупати необхідні для життя речі. А через

те, що йому не видали у встановлений строк трудову книжку, у позивача були

труднощі щодо влаштування на роботу.

Згідно

ч.1 ст. 1166 ЦК України

майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим

немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну

фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її

завдала.

Ст. 1166 ЦК України

передбачає загальні підстави відшкодування шкоди, а саме:

1.     

наявність шкоди,

2.     

протиправність поведінки особи, що завдала шкоду,

3.     

причинний зв'язок між заподіяною шкодою та протиправною

поведінкою,

4.     

вина особи, що завдала шкоду.

Відповідно

до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами

цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" № 6 від 27.03.1992р.,

розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що

шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи,

підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що

дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний

зв'язок та є вина зазначеної особи.

Розмір

відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди, суд визначає залежно від

характеру та обсягу страждань ( фізичних, душевних, психічних тощо ), яких

зазнав позивач, характеру немайнових втрат ( їх тривалості, можливості

відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан

здоров"я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих та

виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та

зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має

виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Таким

чином, суд приходить висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно

стягнути компенсацію за заподіяння моральної шкоди у розмірі 2000 грн.

Також на

підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути витрати на

інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн. на

користь держави.

На

підставі викладеного, ст.ст. 38, 39, 44, 116, 117, 232 КЗпП України, 1166, 1167

ЦК України,

Постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про практику розгляду судами

цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди " № 6 від

27.03.1992р., керуючись 11, 60, 67, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1

задовольнити частково.

Стягнути

з приватного підприємства « Бель » на користь ОСОБА_1 заборгованість по

заробітній платі у розмірі 2665 ( дві тисячі шістьсот шістьдесят п"ять )

гривен, 00 коп., середню заробітну плату за весь період затримки розрахунку при

звільненні у розмірі 15003 ( п"ятнадцять тисяч три) гривні, 50 коп.,

вихідну допомогу у розмірі 1216 ( одна тисяча двісті шістнадцять) гривен, 50

коп., та компенсацію за заподіяння моральної шкоди у розмірі 2000 ( дві тисячі

) гривен, 00 коп., а всього суму у розмірі 20885, 00 ( двадцять тисяч вісімсот

вісімдесят п"ять ) гривен, 00 коп.

Зобов'язати

приватне підприємство " Бель " видати ОСОБА_1його трудову книжку з

відповідними записами про прийом на посаду менеджера та про звільнення з неї.

Стягнути

з приватного підприємства « Бель » на користь ДП «Судово -інформаційний центр»

збір на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30

(тридцять) гривен.

Заочне

рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача або його

представника. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом

десяти днів від дня одержання його копії.

На

рішення може бути подана заява про оскарження в Апеляційному суді Донецької

області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів,

починаючи з наступного дня після його проголошення. Після даної заяви про

оскарження на рішення може бути подана апеляційна скарга протягом двадцяти

днів.