Постанова

від 23.07.2014 по справі 25/5005/6641/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2014 року Справа № 25/5005/6641/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.Д. - доповідач, суддів:Коваленка В.М., Ткаченко Н.Г. розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.05.2014р. у справі№ 25/5005/6641/2012 господарського суду Дніпропетровської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ростбуд" до боржникаФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 провизнання банкрутом

за участю представників сторін:

від кредиторів:Юр М.А., за довіреністю (ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") від боржника:Колошин В.П., арбітражний керуючий - ліквідатор

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.05.2014р. відмовлено Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_4, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м. Підгороднє в задоволенні клопотання про відновлення строку на подачу апеляційної скарги на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2012 року у справі № 25/5005/6641/2012.

Апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м. Підгороднє на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2012 року у справі № 25/5005/6641/2012 повернуто скаржнику без розгляду.

Повернуто Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_4, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м. Підгороднє судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 609 грн. 00 коп., сплачений за квитанцією №ПН916 від 25 квітня 2014 року.

Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.05.2014р. у справі № 25/5005/6641/2012, з вимогою передати справу до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те, що вона з 15.03.2012р. зареєстрована та фактично проживає в АДРЕСА_1 та про існування постанови про визнання боржника банкрутом від 21 серпня 2012 року дізналася з Єдиного державного реєстру судових рішень лише 24.04.2014р.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2012 року (суддя Чередко А.Є.) визнано Фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 - банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура у справі строком на один рік, до 21 серпня 2013 року, ліквідатором Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 призначено арбітражного керуючого Колошина В.П. (ліцензія НОМЕР_1), якого зобов'язано виконати певні дії, пов'язані з ліквідаційною процедурою.

Постанова господарського суду мотивована ст.ст.22-32, 47-48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погодившись з вказаною постановою боржник -Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернулася з апеляційною скаргою від 24 квітня 2014 року, в якій оскаржує постанову господарського суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2012 року на предмет невідповідності нормам матеріального та процесуального права. Просить скасувати оскаржувану постанову та припинити провадження у даній справі.

В апеляційній скарзі Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 просить поновити пропущений процесуальний строк подання апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржувана постанова приймалася судом без участі представника боржника, йому не надсилалася. Про існування повного тексту постанови суду від 21 серпня 2012 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 дізналася з Єдиного реєстру судових рішень лише 24 квітня 2014 року. Зазначає, що з 15 березня 2012 року проживає у АДРЕСА_1, де немає доступу до ресурсів Інтернету, а не маючи повного тексту оскаржуваної постанови господарського суду Дніпропетровської області банкрут не міг скористатися своїм правом на апеляційне оскарження зазначеного судового акту.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.05.2014р. відмовлено Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_4, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м. Підгороднє в задоволенні клопотання про відновлення строку на подачу апеляційної скарги на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2012 року у справі № 25/5005/6641/2012.

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м. Підгороднє на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2012 року у справі № 25/5005/6641/2012 повернуто скаржнику без розгляду.

Повернуто Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_4, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м. Підгороднє судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 609 грн. 00 коп., сплачений за квитанцією №ПН916 від 25 квітня 2014 року.

Приймаючи означену ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником не надано доказів існування поважних причин неподання у встановлені процесуальні строки апеляційної скарги .

Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 4-1, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до Конституції України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів" реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Питання про прийняття або повернення апеляційної скарги, відмову в її прийнятті тощо вирішується колегією суддів без виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами вирішення відповідного питання виноситься ухвала.

Згідно чинної норми ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до приписів ст. 87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що копія постанови господарського суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2012 року направлена сторонам 23 серпня 2012 року, про що свідчить штамп канцелярії на зворотній сторінці постанови. Вказана постанова направлена боржнику, Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_4 рекомендованим листом 24 серпня 2012 року і отримана останньою 30 серпня 2012 року, про що мається відповідна відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (т.1, а.с.80).

За приписами ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

За цією нормою право суду відновити пропущений процесуальний строк не пов'язується лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, не допускаючи при цьому обмеження суб'єкта оскарження у здійсненні прав, передбачених пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України.

В обґрунтування поважності причин пропущення строку на апеляційне оскарження постанови суду про визнання боржника банкрутом, заявник посилається на те, що представник боржника в судовому засіданні 21.08.12р. був відсутній, з 15.03.12року ОСОБА_4 зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та оскаржену в апеляційному порядку не отримувала.

Так, як про це зазначено вище, суд апеляційної інстанції посилається на те, що в матеріалах справи (т. 1 а.с.80) міститься повідомленні про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення адресату. Проте, апеляційний суд не звернув уваги на від'ємність підпису отримувача від особистого підпису адресанта-боржника у справі, ОСОБА_4, що дає можливість вказати на отримання поштового відправлення - копії Постанови від 21.08.12р., невстановленою особою.

Відмовляючи у задоволенні заяви про відновлення строку подання апеляційної скарги апеляційний господарський суд не врахував, що Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, та не звернув уваги, що особа має можливість оскаржити судове рішення та обґрунтувати свою скаргу лише при наявності тексту судового рішення, а тому з огляду на обставини справи, пов'язані з несвоєчасним ознайомленням сторін з судовим рішенням, діями відповідача по забезпеченню своїх прав на оскарження та враховуючи п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України судова колегія вважає що ухвала апеляційного господарського суду про відмову у відновленні строку апеляційного оскарження судового рішення не може залишатись без змін і підлягає скасуванню та направленню до апеляційного суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 ,111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.05.2014р. у справі № 25/5005/6641/2012 - скасувати.

Справу № 25/5005/6641/2012 передати до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Головуючий суддя:М.Д. Запорощенко Судді: В.М. Коваленко Н.Г. Ткаченко