cpg1251
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"03" липня 2014 р. м. Київ К/800/7456/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.
розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Промінтерсервіс" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИЛА:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Промінтерсервіс" (далі - ТОВ "Авіакомпанія "Промінтерсервіс") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Святошинському районі) в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2013 року у задоволенні позову ТОВ "Авіакомпанія "Промінтерсервіс" відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року апеляційну скаргу ТОВ "Авіакомпанія "Промінтерсервіс" задоволено. Скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2013 року та прийнято нову постанову, якою задоволено позовні вимоги ТОВ "Авіакомпанія "Промінтерсервіс".
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції ДПІ у Святошинському районі подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2013 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
ДПІ у Святошинському районі проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Авіакомпанія "Промінтерсервіс" з питань дотримання вимог законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "Ескорт" за період з 01 вересня 2011 року по 31 жовтня 2011 року. За результатами перевірки складено акт №68/22-30/25409368 від 12 березня 2012 року.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Авіакомпанія "Промінтерсервіс" вимог пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.п. 198.2, 198.3, ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту з ПДВ на 398709, 00 грн.
На підставі акта перевірки ДПІ у Святошинському районі винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000742230 від 23 березня 2012 року, яким ТОВ "Авіакомпанія "Промінтерсервіс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 498386, 25 грн. у т.ч. за основним платежем 398709, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 99677, 25 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "Авіакомпанія "Промінтерсервіс" та ПП "Ескорт" укладено договір оренди компонентів вертольота №77/11 від 01 серпня 2011 року. Виконання умов договору підтверджено документами, а саме: протоколом узгодження ціни, актом приймання-передачі, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо оренди компонентів вертольотів Мі-2 за вересень та жовтень 2011 року на суму 1151056, 00 грн., розшифровками нарахованої орендної плати за виконання компонентів вертольотів Мі-2, банківськими виписками про сплату на рахунок ПП "Ескорт" за оренду основних засобів грошових коштів у розмірі 512700, 00 грн., податковими накладними щодо послуг з оренди основних засобів на загальну суму 1151056, 00 грн., товарно-транспортною накладною від 03 серпня 2011 року щодо перевезення комплектуючих до вертольота. Використання орендованих у ПП "Ескорт" матеріалів у власній господарській діяльності ТОВ "Авіакомпанія "Промінтерсервіс" шляхом їх встановлення на вертольоти Мі-2 та Мі-2 UR-14224 підтверджено формулярами вертольотів. Господарські операції відображені ТОВ "Авіакомпанія "Промінтерсервіс" належним чином у податковій та бухгалтерській звітності.
Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "Авіакомпанія "Промінтерсервіс" та ПП "Ескорт" укладено усний договір про поставку авіаційного керосину ТС-1. Реальність виконання договору підтверджено копіями рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних, банківських виписок, товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти), довіреностей на отримання товару. Авіаційне пальне доставлялось перевізником Пегас Т-ТРАНС. Використання ТОВ "Авіакомпанія "Промінтерсервіс" у господарській діяльності придбаного у ПП "Ескорт" авіаційного керосину підтверджено копіями актів списання авіаційного палива.
Судом апеляційної інстанції зазначено, що укладення договорів було зумовлено необхідністю виконання ТОВ "Авіакомпанія "Промінтерсервіс" взятих на себе зобов'язань Державним агентством України з управління зоною відчуження за договором №10 від 15 липня 2011 року про закупівлю послуг з оренди авіаційного транспорту з екіпажем за державні кошти.
Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу
Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Судом апеляційної інстанції зазначено, що невиконання контрагентами платника своїх зобов'язань щодо сплати податку на додану вартість до бюджету має негативні наслідки лише щодо цієї особи і платник податку не може бути позбавлений права на податковий кредит та відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо він виконав усі вимоги чинного законодавства та має документальні підтвердження розміру податкового кредиту.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент виписування податкових накладних ПП "Ескорт" було зареєстровано у встановленому законом порядку як суб'єкт підприємницької діяльності, а також платником податку на додану вартість. Факт реальності господарських операції підтверджується належним чином оформленими первинними документами.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ТОВ "Авіакомпанія "Промінтерсервіс" правомірно сформовано податковий кредит, і відповідно у ДПІ у Святошинському районі були відсутні підстав для донарахування податкових зобов'язань.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ "Авіакомпанія "Промінтерсервіс".
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанцій постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 03.07.2014 |
Оприлюднено | 25.07.2014 |
Номер документу | 39887704 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Острович С.Е.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні