Ухвала

від 14.07.2014 по справі 2а-9475/10/18/0170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2014 року м. Київ К/9991/11292/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції в м.Сімферополі

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.09.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011

у справі №2а-9475/10/18/0170

за позовом Приватного підприємства «Стандарт-Універсал»

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі

про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.09.2010, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ в м.Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації ПП «Стандарт-Універсал» платником податку на додану вартість, яке оформлено актом №498/15-2 від 23.06.2010.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.06.2010 відповідачем складено акт №498/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача у зв?язку з відсутністю за місцезнаходженням, правовою підставою визначено пп. «ґ» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, пунктом 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено виключний перелік випадків, у яких відбувається анулювання реєстрації, як платників податку на додану вартість, а саме: а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом; б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання); в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин; г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 8-1 цього Закону; ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Відповідно до п.1 Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000 №79, це Положення розроблене відповідно до Законів України «Про податок на додану вартість», «Про державну податкову службу в Україні» та інших нормативно-правових актів.

Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою № 6-ПДВ. Такий акт складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та затверджується керівником (заступником керівника) податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону (п. 25.2.2 п. 25 вказаного Положення).

У спірному рішенні в якості підстави анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість зазначено пп. «ґ» п.9.8 вказаної норми, відповідно до якого анулювання реєстрації може здійснюватись за рішеннями податкового органу, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Самостійною підставою для анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість згідно з вищевказаним підпунктом, є визначені законодавством випадки стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Між тим, судами попередніх інстанцій наявність відповідних обставин, які б могли бути підставою для анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість на момент прийняття спірного рішення, не встановлено.

Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» закріплений порядок державної реєстрації юридичних осіб, відповідно до якого юридична особа повинна повідомити про зміну її місцезнаходження.

Згідно з п.5 ст.17 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб. Статтею 19 вказаного Закону закріплений порядок внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

З положень пункту 12 вказаної норми вбачається, що у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей.

У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей. Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за зазначеною адресою, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням (п.14 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»).

Доказів внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про відсутність юридичної особи ПП «Стандарт-Універсал» за її місцезнаходженням або про відсутність підтвердження відомостей про дану юридичну особу на час складання оспорюваного акту не надано.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про необґрунтованість прийнятого акта про анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ, з огляду на те, що податковим органом, у відповідності до вимог ч.2 ст.71 КАС України, не доведено правомірність його прийняття.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права.

У разі набрання законної сили рішенням про задоволення позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття.

Наведене означає, що таке рішення податкового органу не створює будь-яких правових наслідків. Тому протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.09.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун