Ухвала

від 09.07.2014 по справі 826/12117/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

09 липня 2014 року м. Київ В/800/2871/14

Вищий адміністративний суд України у склад колегії суддів:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Лосєва А.М., Пилипчук Н.Г., Шипуліної Т.М.,

перевіривши заяву Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 квітня 2014 року

у справі № 826/12117/13-а (К/800/59649/13)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт Плюс»

до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві звернулась до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 квітня 2014 року у справі № 826/12117/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт Плюс» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, якою постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року було залишено без змін.

Відповідно до статті 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239 2 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У відповідності до пункту 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 квітня 2014 року заявник послався на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: пунктів 198.3, 198.4 статті 198 Податкового кодексу України, підпунктів 4.1.1, 4.1.2 пункту 4.1 статті 4, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», підпункту 2.8 пункту 2, підпунктів 3.5, 3.6 пункту 3, підпункту 7.24 пункту 7 Положення про ведення касових операцій в національні валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України віл 15 грудня 2004 року № 637, на підтвердження чого надав постанову Вищого адміністративного суду України від 20 жовтня 2011 року у справі № 2-а-9228/07 (К-33690/09) та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 22 квітня 2013 року у справі № 2а-2525/12/2670 (К/9991/61421/12), в яких по-іншому, на думку заявника, застосовано норми матеріального права.

Виконуючи положення статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України щодо вирішення питання про допуск вищим спеціалізованим судом справи до її провадження у Верховному Суді України з метою здійснення правосуддя та забезпечення однакового застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції, колегія Вищого адміністративного суду України не виявила неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, оскільки правовідносини між сторонами у справах, за якими ухвалені вказані вище судові рішення, виникли з різних відмінних між собою обставин, яким надавалася правова оцінка, тобто такі правовідносини не є подібними, в яких ухвалено різні судові рішення з неоднаковим застосуванням норм матеріального права, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

В зв'язку з наведеним, підстави для допуску справи до перегляду Верховним Судом України відсутні.

Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити Державній податковій інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві в допуску справи до провадження по перегляду Верховним Судом України справи Окружного адміністративного суду міста Києва №826/12117/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт Плюс» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

---

Л.І. Бившева

Судді:

---

Л.В. Ланченко

---

А.М. Лосєв

---

Н.Г. Пилипчук

---

Т.М. Шипуліна