Рішення

від 16.07.2014 по справі 910/8013/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8013/13 16.07.14

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Агроінвест" до Приватного акціонерного товариства "Банк Форум", треті особи: 1) Приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_1, 2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Удич» про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, за участю представників позивача - не з'явився, відповідача - не з'явився, третьої особи 1 - не з'явився, третьої особи 2 - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року позивач звернувся до суду з указаним позовом.

Рішенням господарського суду м. Києва від 06.11.2013 року у позов задоволено частково, а саме визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №3499, що вчинений 23.07.2010р. на договорі застави №0288-3 від 31.10.2007р., яким звернено стягнення на рухоме майно, обладнання згідно з переліком у виконавчому написі та договорі застави, яке складається з 352 позицій, що знаходиться за адресою: Вінницька обл., Теплицький район, с.Удич, вул.Заводська, 1-а, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроінвест". В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 року рішення господарського суду м. Києва від 06.11.2013 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 15 квітня 2014 року рішення господарського суду м. Києва від 06.11.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання такими що не підлягають виконанню, виконавчих написів №№ 3495, 3496, 3497, 3498, вчинених 23.07.2010 р., а справу у цій частині передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва в іншому складі суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.04.2014 року справу №910/8013/13 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду на 18.06.2014 року.

12.06.2014 року через канцелярію суду відповідачем надано письмові пояснення по справі.

12.06.2014 року через канцелярію суду відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позову.

18.06.2014 року в судовому засіданні позивачем надано суду письмові пояснення по справі.

Представники позивача, відповідача та третіх осіб в судове засідання 16.07.2014 року не з'явилися, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представників позивача, відповідача та третіх осіб не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представників позивача, відповідача та третіх осіб, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31.10.2007 р. між Акціонерним комерційним банком "Форум" (далі - АКБ "Форум") (банк), правонаступником прав та обов'язків якого є відповідач, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Удич" (далі - ТОВ "Агрофірма Удич") (позичальник) було укладено кредитний договір № 0288/07/05-KLI (далі - кредитний договір).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 кредитного договору банк надає позичальнику кредитні кошти у формі кредитної лінії для поновлення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 12 000 000 грн. Кредитні кошти надаються строком до 27.10.2008 р.

Згідно з п. 1.3 кредитного договору за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 17,5 процентів річних.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору забезпеченням повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами є іпотечний договір № 0288-І від 31.10.2007 р., іпотечний договір № 0288-І-І від 31.10.2007 р., іпотечний договір № 0288-І-2 від 31.10.2007 р., іпотечний договір № 0288-І-3 від 31.10.2007 р., договір застави № 0288-З від 31.10.2007 р., договір поруки № 0288-П від 31.10.2007 р., що укладені між АКБ "Форум" і ТОВ "ТД "Агроінвест".

За змістом п. 1.1 вказаних іпотечних договорів та договору застави вказані правочини забезпечують виконання ТОВ "Агрофірма Удич" зобов'язань, що випливають з укладеного ним з іпотекодержателем кредитного договору та додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому.

27.10.2008 р. між відповідачем та третьою особою-2 було укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору, якою п. 1.2 вказаного договору викладено в новій редакції, а саме передбачено, що кредитні кошти надаються строком до 26.10.2009 р., а в п. 1.3 договору визначено, що за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 23 проценти річних.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 193 Господарського суду України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

23.07.2010 року Приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_1 були вчинені виконавчі написи №№ 3495, 3496, 3497, 3498 та 3499 на договорах іпотеки № 0288-І від 31.10.2007 р., № 0288-І-І від 31.10.2007 р., № 0288-І-2 від 31.10.2007 р., № 0288-І-3 від 31.10.2007 р.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, чинній на момент вчинення спірних виконавчих написів) у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Як встановлено судом повідомленням вих. № 4493/8.4.6 від 25.12.2009 року відповідач повідомив позивача про невиконання боржником (ТОВ "Агрофірма Удич") умов кредитного договору та наявність заборгованості станом на 24.12.2009 р. у розмірі 15 448 366,54 грн. При цьому, відповідачем було зазначено про можливість звернення стягнення на майно, що передане позивачем в іпотеку банку, у разі непогашення заборгованості ТОВ "ТД "Агроінвест".

Проте, вищевказана вимога була надіслана позивачеві на виконання умов договору поруки №0288-П від 31.10.2007 року та не відповідає ч.2 ст. 35 Закону України "Про іпотеку", оскільки вона не містить обов'язкові реквізити, передбачені вищевказаною статтею, а саме - вимоги про необхідність виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж 30 денний строк.

Тобто, дана вимога не може вважатися письмовою вимогою іпотекодержателя про усунення порушення в розумінні ст. 35 Закону України "Про іпотеку".

Також, у спірних виконавчих написах зазначено, що нарахування заборгованості відбувається за період з 23.06.2009 року по 24.12.2009 року. В той же час відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Агрофірма Удич», який був наданий відповідачем нотаріусу, нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснювалося відповідачем за період з 26.12.2008 року по 23.12.2009 року, а нарахування 3% річних за період з 09.02.2009 року по 23.12.2009 року, тобто за інші періоди ніж вказані в оскаржуваних виконавчих написах.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ "Агрофірма Удич" банком була нарахована пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами за період з 01.02.2009 р. по 23.12.2009 р. включно та пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів за період з 27.10.2009 р. по 23.12.2009 р. включно. Разом з тим, ухвалою господарського суду Вінницької області від 21.09.2009 р. було порушено провадження у справі № 5/257-09 про банкрутство ТОВ "Агрофірма Удич", якою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. З урахуванням викладеного та положень ст.ст. 6, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", нарахування відповідачем пені протягом дії мораторію є незаконним, а отже, вимоги в цій частині не можуть вважатися безспірними.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; основне зобов'язання - зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою; іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель; майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника; іпотекодержатель - кредитор за основним зобов'язанням; боржник - іпотекодавець або інша особа, відповідальна перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Таким чином, іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за рахунок майна майнового поручителя виключно в тому обсязі, в якому така вимога існує за основним зобов'язанням на момент пред'явлення цієї вимоги.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції станом на 21.09.2009 р.) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною четвертою статті 12 цього Закону встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Тобто, вказана норма встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний з визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію. Тому неустойка за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення. Крім того, не може розглядатися питання про поширення чи непоширення мораторію на ненараховану неустойку, оскільки законом виключена можливість виникнення та існування відносин нарахування неустойки боржнику, щодо якого діє мораторій, введений при провадженні справи про його банкрутство (наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 12.03.2013 р. у справі № 29/5005/16170/2011).

Таким чином, нарахування неустойки за невиконання боржником грошового зобов'язання протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів є незаконним.

Судом надано належну оцінку відзиву відповідача, проте доводи відповідача викладені у відзиві не знайшли свого підтвердження в ході

розгляду справи по суті та повністю спростовуються матеріалами справи.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №3495, що вчинений 23.07.2010р. на договорі іпотеки №0288-І від 31.10.2007р., яким звернено стягнення на комплекс будівель і споруд, що знаходяться за адресою: Вінницька область, Теплицький район, с. Удич, вул. Заводська, 1, та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агроінвест» (95013, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 39, код 34488499).

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №3496, що вчинений 23.07.2010р. на договорі іпотеки №0288-І-І від 31.10.2007р., яким звернено стягнення на комплекс будівель і споруд, що знаходяться за адресою: Вінницька область, Теплицький район, с. Удич, вул. Заводська, 1а, та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агроінвест» (95013, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 39, код 34488499).

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №3497, що вчинений 23.07.2010р. на договорі іпотеки №0288-І-2 від 31.10.2007р., яким звернено стягнення на комплекс будівель і споруд, що знаходяться за адресою: Вінницька область, Теплицький район, с. Удич, вул. Залізнодорожна, 25, та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агроінвест» (95013, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 39, код 34488499).

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №3498, що вчинений 23.07.2010р. на договорі іпотеки №0288-І-3 від 31.10.2007р., яким звернено стягнення на комплекс будівель і споруд, що знаходяться за адресою: Вінницька область, Теплицький район, с. Удич, вул. Московська, 16, та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агроінвест» (95013, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 39, код 34488499).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Банк Форум" (02100, м.Київ, бул. Верховної Ради, буд.7, код 21574573) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агроінвест» (95013, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, буд.39, код 34488499) судовий збір в сумі 4 588 (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 00 коп.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 21.07.2014р.

Суддя С.О. Чебикіна