Постанова

від 16.12.2014 по справі 910/8013/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 року Справа № 910/8013/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі), суддів:Воліка І.М., Ємельянова А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Агроінвест" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 р. у справі№ 910/8013/13 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Агроінвест" доПублічного акціонерного товариства "Банк Форум" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаПриватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Рукавіцин Ігор Анатолійович (третя особа-1) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Удич" (третя особа-2) провизнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, за участю представників: від позивача Баланчук С.О. від відповідача Гладченко Д.В. від третьої особи-1не з'явився від третьої особи-2не з'явився ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Агроінвест" (далі - ТОВ "ТД "Агроінвест") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (далі - ПАТ "Банк Форум") про визнання такими, що не підлягають виконанню: виконавчого напису № 3495, вчиненого 23.07.2010 р. на договорі іпотеки № 0288-І від 31.10.2007 р., виконавчого напису № 3496, вчиненого 23.07.2010 р. на договорі іпотеки № 0288-І-І від 31.10.2007 р., виконавчого напису № 3497, вчиненого 23.07.2010 р. на договорі іпотеки № 0288-І-2 від 31.10.2007 р., виконавчого напису № 3498, вчиненого 23.07.2010 р. на договорі іпотеки № 0288-І-3 від 31.10.2007 р., та виконавчого напису № 3499, вчиненого 23.07.2010 р. на договорі застави № 0288-3 від 31.10.2007 р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.11.2013 р. у справі № 910/8013/13 позов ТОВ "ТД "Агроінвест" задоволено частково; визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 3499, що вчинений 23.07.2010 р. на договорі застави № 0288-3 від 31.10.2007 р., яким звернено стягнення на рухоме майно, обладнання згідно з переліком у виконавчому написі та договорі застави, яке складається з 352 позицій, що знаходиться за адресою: Вінницька обл., Теплицький район, с. Удич, вул. Заводська, 1-а, яке належить позивачу; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 р. рішення господарського суду міста Києва від 06.11.2013 р. у справі № 910/8013/13 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2014 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 р. та рішення господарського суду міста Києва від 06.11.2013 р. у справі № 910/8013/13 скасовано у частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання такими, що не підлягають виконанню, виконавчих написів №№ 3495, 3496, 3497, 3498, вчинених 23.07.2010 р.; справу у цій частині передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва. В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 р. та рішення господарського суду міста Києва від 06.11.2013 р. у даній справі залишено без змін.

За результатами нового розгляду рішенням господарського суду міста Києва від 16.07.2014 р. у справі № 910/8013/13 (суддя Чебикіна С.О.) позов ТОВ "ТД "Агроінвест" задоволено. Визнано такими, що не підлягають виконанню, виконавчі написи №№ 3495, 3496, 3497, 3498, вчинені 23.07.2010 р.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 р. (колегія суддів у складі: Шевченка Е.О. - головуючого, Синиці О.Ф., Ткаченка Б.О.) рішення господарського суду міста Києва від 16.07.2014 р. у справі № 910/8013/13 скасовано; прийнято нове рішення, яким відмовлено ТОВ "ТД "Агроінвест" у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 р. у справі № 910/8013/13, ТОВ "ТД "Агроінвест" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить суд скасувати оскаржувану постанову, а рішення господарського суду міста Києва від 16.07.2014 р. у даній справі залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.11.2014 р. колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Ємельянова А.С. прийнято зазначену касаційну скаргу ТОВ "ТД "Агроінвест" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 16.12.2014 р. о 10 год. 45 хв.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак треті особи не скористалися передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 31.10.2007 р. між Акціонерним комерційним банком "Форум" (далі - АКБ "Форум") (Банк), правонаступником прав та обов'язків якого є відповідач, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Удич" (далі - ТОВ "Агрофірма Удич") (Позичальник) було укладено кредитний договір № 0288/07/05-KLI (далі - Кредитний договір).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Кредитного договору Банк надає Позичальнику кредитні кошти у формі кредитної лінії для поновлення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 12 000 000 грн. Кредитні кошти надаються строком до 27.10.2008 р.

Згідно з п. 1.3 Кредитного договору за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 17,5 процентів річних.

Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору забезпеченням повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами є іпотечний договір № 0288-І від 31.10.2007 р., іпотечний договір № 0288-І-І від 31.10.2007 р., іпотечний договір № 0288-І-2 від 31.10.2007 р., іпотечний договір № 0288-І-3 від 31.10.2007 р., договір застави № 0288-З від 31.10.2007 р., договір поруки № 0288-П від 31.10.2007 р., що укладені між АКБ "Форум" і ТОВ "ТД "Агроінвест".

За змістом п. 1.1 іпотечних договорів № 0288-І від 31.10.2007 р., № 0288-І-І від 31.10.2007 р., № 0288-І-2 від 31.10.2007 р., № 0288-І-3 від 31.10.2007 р. та договору застави № 0288-З від 31.10.2007 р., укладених між АКБ "Форум" і ТОВ "ТД "Агроінвест", вказані правочини забезпечують виконання ТОВ "Агрофірма Удич" зобов'язань, що випливають з укладеного ним з Іпотекодержателем Кредитного договору та додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому.

27.10.2008 р. між відповідачем та третьою особою-2 було укладено додаткову угоду № 2 до Кредитного договору, якою п. 1.2 вказаного договору викладено в новій редакції, а саме передбачено, що кредитні кошти надаються строком по 26.10.2009 р., а в п. 1.3 Договору визначено, що за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 23 проценти річних.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, ТОВ "Агрофірма Удич" (третій особі-2) направлялась претензія № 4492/846 від 25.12.2009 р. як боржнику за Кредитним договором про сплату заборгованості за цим Договором.

Також, повідомленням вих. № 4493/8.4.6 від 25.12.2009 р. Банк повідомив позивача про невиконання боржником (ТОВ "Агрофірма Удич") умов Кредитного договору та наявність заборгованості станом на 24.12.2009 р. у розмірі 15 448 366,54 грн. При цьому, відповідачем було зазначено про можливість звернення стягнення на майно, що передане позивачем в іпотеку банку, у разі непогашення заборгованості ТОВ "ТД "Агроінвест".

23.07.2010 р. Приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциним Ігорем Анатолійовичем були вчинені виконавчі написи №№ 3495, 3496, 3497, 3498 та 3499 на договорах іпотеки № 0288-І від 31.10.2007 р., № 0288-І-І від 31.10.2007 р., № 0288-І-2 від 31.10.2007 р., № 0288-І-3 від 31.10.2007 р. та договорі застави № 0288-З від 31.10.2007 р.

Відповідно до спірних виконавчих написів №№ 3495, 3496, 3497 та 3498 приватним нотаріусом запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно, передане в іпотеку згідно з іпотечними договорами від 31.10.2007 р. №№ 0288-І, 0288-І-І, 0288-І-2 та 0288-І-3. За рахунок коштів, виручених від реалізації в установленому чинним законодавством порядку переданого в іпотеку майна, задовольнити вимоги ПАТ "Банк Форум" за строк, за який провадиться стягнення, а саме з 23.06.2009 р. по 24.12.2009 р., в розмірі 15 448 366,54 грн.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання виконавчих написів №№ 3495, 3496, 3497, 3498 такими, що не підлягають виконанню, місцевий господарський суд виходив, зокрема, з того, що повідомлення вих. № 4493/8.4.6 від 25.12.2009 р. не може вважатися письмовою вимогою іпотекодержателя про усунення порушення в розумінні ст. 35 Закону України "Про іпотеку", оскільки воно не відповідає вимогам вказаної статті.

Також, суд першої інстанції вказав про невідповідність періоду стягнення заборгованості, вказаного у спірних виконавчих написах, періодам нарахування заборгованості, вказаним у розрахунку заборгованості ТОВ "Агрофірма Удич", що надавався відповідачем нотаріусу.

Крім того, місцевий господарський суд зазначив про незаконність нарахування відповідачем пені за несвоєчасну сплату процентів та несвоєчасне повернення кредитних коштів протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного у справі про банкрутство ТОВ "Агрофірма Удич".

У свою чергу, суд апеляційної інстанції не погодився з такими висновками місцевого господарського суду.

Так, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спірні виконавчі написи вчинені у межах однорічного строку, який передбачено чинним законодавством, а саме ст. 88 Закону України "Про нотаріат".

Апеляційний господарський суд також вказав, що до спірних виконавчих написів включена сума заборгованості, яка передавалась Боржнику та Іпотекодавцю для розгляду згідно з претензією № 4492/846 від 25.12.2009 р. та повідомленням № 4493/8.4.6 від 25.12.2009 р.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що ні позивач як іпотекодавець, ні третя особа-2 як боржник не надали заперечень щодо претензії та повідомлення ПАТ "Банк Форум", докази направлення письмових заперечень щодо розрахунку боргу у матеріалах справи відсутні.

Також, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що повідомлення № 4493/8.6 від 25.12.2009 р., адресоване Іпотекодавцю, відповідає вимогам ст. 35 Закону України "Про іпотеку".

Водночас, судом апеляційної інстанції було відхилено посилання позивача на ухвалу господарського суду Вінницької області від 21.09.2009 р. у справі № 5/257-09 про банкрутство ТОВ "Агрофірма Удич", якою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, та ст. 1, ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з тих підстав, що нотаріус при вчиненні нотаріального напису перевіряє дотримання процесуальної форми, а не збирає чи досліджує докази та встановлює факти, що є прерогативою суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст.ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Пунктом 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 р., чинної на момент вчинення нотаріусом спірних виконавчих написів, визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172.

Так, згідно з п. 1 вказаного Переліку у редакції, чинній на момент вчинення спірних виконавчих написів, для одержання виконавчого напису на звернення стягнення на заставлене майно подаються оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що в господарських судах при вирішенні спору між боржниками і стягувачами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, вирішується питання про захист права, заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства, тобто розглядається справа за наявності між боржниками і стягувачами спору про право.

При цьому, господарські суди при розгляді позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, перевіряють лише належність банку, як кредитору, права звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення його вимог за кредитним договором, правильність вимог, зазначених у виконавчому написі, а також встановлюють наявність (відсутність) об'єктивних обставин, при яких виконавчий напис втратив чинність та не підлягає виконанню.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, чинній на момент вчинення спірних виконавчих написів) у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Разом з тим, як встановлено місцевим господарським судом, повідомлення вих. № 4493/8.4.6 від 25.12.2009 р. було надіслано відповідачем позивачеві на виконання умов договору поруки № 0288-П від 31.10.2007 р. (тоді як спірні виконавчі написи вчинено на договорах іпотеки) та не відповідає ч. 2 ст. 35 Закону України "Про іпотеку", оскільки воно (повідомлення) не містить обов'язкові реквізити, передбачені зазначеною статтею, а саме - вимоги про необхідність виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначене повідомлення не може вважатись письмовою вимогою іпотекодержателя про усунення порушення в розумінні ст. 35 Закону України "Про іпотеку", направлення якої передує вчиненню виконавчих написів.

Крім того, як встановлено місцевим господарським судом, у спірних виконавчих написах зазначено, що нарахування заборгованості відбувається за період з 23.06.2009 р. по 24.12.2009 р. У той же час відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ "Агрофірма Удич", який був наданий відповідачем нотаріусу, нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснювалося відповідачем за період з 26.12.2008 р. по 23.12.2009 р., а нарахування 3% річних - за період з 09.02.2009 р. по 23.12.2009 р., тобто за інші періоди, ніж вказані в оскаржуваних виконавчих написах.

Також, як встановив господарський суд апеляційної інстанції, до виконавчих написів включена сума заборгованості, яка передавалась Іпотекодавцю для розгляду згідно з повідомленням № 4493/8/4.6 від 25.12.2009 р.

Із встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин вбачається, що загальна сума, яка підлягає стягненню, зазначена у спірних виконавчих написах - 15 448 366,54 грн., співпадає із загальною сумою зобов'язань, визначених у вказаному повідомленні № 4493/8/4.6 від 25.12.2009 р., яке надсилалось Іпотекодавцю.

При цьому, як встановив апеляційний господарський суд, до зазначеного повідомлення був наданий розрахунок суми боргу, згідно з яким нарахована пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами за період з 23.06.2009 р. по 23.12.2009 р. та пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів з 27.10.2009 р. по 23.12.2009 р.

Місцевий господарський суд також вказав, що відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ "Агрофірма Удич" Банком була нарахована пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами та за несвоєчасне повернення кредитних коштів по 23.12.2009 р. включно. Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, ухвалою господарського суду Вінницької області від 21.09.2009 р. було порушено провадження у справі № 5/257-09 про банкрутство ТОВ "Агрофірма Удич", якою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

З урахуванням викладеного та положень ст.ст. 1, 7 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 1, 6, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції станом на 21.09.2009 р.), суд першої інстанції дійшов вірних висновків про те, що нарахування відповідачем пені протягом дії мораторію є незаконним, а отже, вимоги в цій частині не можуть вважатися безспірними.

З огляду на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що місцевим господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню.

У свою чергу, господарський суд апеляційної інстанції дійшов хибного висновку про відсутність підстав для задоволення позову та безпідставно скасував рішення господарського суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

З огляду на викладене, рішення місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, нормам закону, викладеним у ньому, а тому підлягає залишенню в силі.

Постанову апеляційного господарського суду не можна визнати такою, що постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню.

Крім того, з урахуванням положень ст. 49 ГПК України, скаржнику підлягають відшкодуванню за рахунок ПАТ "Банк Форум" витрати, понесені у зв'язку з оплатою касаційної скарги судовим збором.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Агроінвест" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 р. у справі № 910/8013/13 скасувати.

Рішення господарського суду міста Києва від 16.07.2014 р. у справі № 910/8013/13 залишити в силі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Агроінвест" 3 410 (три тисячі чотириста десять) грн. 40 коп. судового збору за розгляд справи у касаційному порядку. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.М. Волік

А.С. Ємельянов