Рішення

від 21.07.2014 по справі 911/2159/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2014 р. Справа № 911/2159/14

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Жилі Б.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №911/2159/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЗЦМ-КАБЕЛЬ", ідентифікаційний код: 38571900, місцезнаходження: 08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Дзержинського, буд. 1-Ж,

до товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДІ ПАУЕР МОТОРЗ", ідентифікаційний код: 32491384, місцезнаходження: 08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 58,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ВІННЕР ІМПОРТС УКРАЇНА, ЛТД", ідентифікаційний код: 20054535, місцезнаходження: 08112, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Капітанівка, вул. Дачна, буд. 5-А,

про стягнення збитків, штрафних санкцій та відшкодування моральної шкоди,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Бобров Р.В., який діє на підставі довіреності від 14.03.2014 року б/н; Іскендеров І.В., який діє на підставі довіреності від 02.04.2014 року б/н;

від відповідача: Макаров М.О., Зарапін К.Л., які діють на підставі довіреності від 03.07.2014 року б/н;

від третьої особи: Лукаш Т.В., який діє на підставі довіреності від 29.04.2014 року №29-04-2014, -

Обставини справи:

товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЗЦМ-КАБЕЛЬ" (далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДІ ПАУЕР МОТОРЗ" (далі за текстом: Відповідач) про стягнення збитків у сумі 246 011,06 грн. (двісті сорок шість тисяч одинадцять гривень 06 коп.), різниці між ціною автомобіля, встановленою договором, і ціною автомобіля на момент постановлення судового рішення у сумі 719 769,55 грн. (сімсот дев'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят дев'ять гривень 55 коп.), штрафу за поставку неякісного товару у сумі 1 651,10 грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят одна гривня 10 коп.) та моральної шкоди у сумі 39 333,26 грн. (тридцять дев'ять тисяч триста тридцять три гривні 26 коп.).

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що внаслідок поставки Відповідачем Позивачу товару неналежної якості за договором поставки від 15.07.2013 року №ЛРсА-0004/196, що встановлено рішенням господарського суду Київської області від 05.05.2014 року у справі №911/571/14, Позивачу завдано збитків у сумі 246 011,06 грн. (двісті сорок шість тисяч одинадцять гривень 06 коп.) та моральної шкоди у сумі 39 333,26 грн. (тридцять дев'ять тисяч триста тридцять три гривні 26 коп.). Також Позивач вказує, що у зв'язку з поставкою товару з істотним недоліком, Відповідач зобов'язаний сплатити на користь Позивача штраф, визначений п. 6.7. договору поставки від 15.07.2013 року №ЛРсА-0004/196, у сумі 1 651,10 грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят одна гривня 10 коп.) та відшкодувати різницю між ціною товару, встановленою договором, і ціною відповідного товару на момент постановлення судом рішення у сумі 719 769,55 грн. (сімсот дев'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят дев'ять гривень 55 коп.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.06.2014 року порушено провадження у справі №911/2159/14, розгляд якої призначено на 07.07.2014 року.

07.07.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Позивача надійшли письмові пояснення від 03.07.2014 року №24 (вх. №13047/14 від 07.07.2014 року) з доданими документами.

07.07.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Відповідача надійшло клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності від 07.07.2014 року №12/09/8.01/023-14 (вх. №13080/14 від 07.07.2014 року), у якому Відповідач просить застосувати наслідки спливу шестимісячної позовної давності, передбаченої ч. 8 ст. 269 Господарського кодексу України для пред'явлення позовів, що випливають з поставки товарів належної якості; відмовити в позові повністю в зв'язку зі спливом позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі.

07.07.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 07.07.2014 року №12/09/8.01/022-14 (вх. №13075/14 від 07.07.2014 року) з доданими документами, у якому Відповідач просить застосувати наслідки спливу шестимісячної позовної давності, передбаченої ч. 8 ст. 269 Господарського кодексу України для пред'явлення позовів, що випливають з поставки товарів належної якості; відмовити в позові повністю в зв'язку зі спливом позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі.

07.07.2014 року в судове засідання з'явились представники Позивача, які вимоги ухвали суду від 06.06.2014 року в повному обсязі не виконали, надали свої пояснення. В судове засідання з'явились представники Відповідача, які виконали вимоги ухвали суду від 06.06.2014 року, надали свої пояснення. Ухвалою господарського суду Київської області від 07.07.2014 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ВІННЕР ІМПОРТС УКРАЇНА, ЛТД"; розгляд справи відкладено на 21 липня 2014 року.

17.07.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Третьої особи надійшли: заява про застосування наслідків спливу строку позовної давності від 16.07.2014 року б/н (вх. №14153/14 від 17.07.2014 року), у якій Третя особа просить відмовити в задоволенні позову у справі №911/2159/14 у зв'язку зі спливом позовної давності; заперечення на позовну заяву від 16.07.2014 року б/н (вх. №14152/14 від 17.07.2014 року), у яких Третя особа просить відмовити в задоволенні позову у справі №911/2159/14 у зв'язку зі спливом позовної давності.

17.07.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Відповідача надійшли додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву від 17.07.2014 року №12/09/8.01/025-11 (вх. №14221/14 від 17.07.2014 року) з доданими документами.

Через відділ діловодства господарського суду Київської області 18.07.2014 року від Позивача надійшли письмові заперечення від 16.07.2014 року №23 (вх. №14352/14 від 18.07.2014 року) на відзив.

21.07.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Відповідача надійшли додаткові пояснення від 17.07.2014 року №12/09/8.01/025-14 (вх. №14373/14 від 21.07.2014 року) до відзиву на позовну заяву.

21.07.2014 року в судове засідання з'явились представники Позивача, які вимоги ухвали суду від 07.07.2014 року в повному обсязі не виконали, надали пояснення по справі, позов підтримали та просили задовольнити. В судове засідання з'явились представники Відповідача, які надали пояснення по справі, позов в частині стягнення з Відповідача штрафу за поставку неякісного товару у сумі 1 651,10 грн. визнали, та просили в іншій частині позову відмовити. Представник Третьої особи в судовому засіданні надав пояснення по справі, підтримав позицію Відповідача та просив задовольнити позов частково в частині стягнення з Відповідача штрафу за поставку неякісного товару у сумі 1 651,10 грн. У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 21.07.2014 року.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Позивача, Відповідача та Третьої особи, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

Встановив:

відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Як встановлено судом, 15.07.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ВІДІ ПАУЕР МОТОРЗ" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЗЦМ-КАБЕЛЬ" (покупець) укладено договір поставки від 15.07.2013 року №ЛРсА-0004/196 (далі за текстом: Договір), згідно п.п. 1.1. - 1.3. якого, постачальник зобов'язується передати у власність покупцю автомобіль марки Land Rover Range Rover 5.0 S/C Autobiography, 2013 року випуску, ціна якого складає 1 563 023,94 грн. з ПДВ. Постачальник зобов'язується передати покупцеві товар у комплектності відповідно до специфікації №1, що є невід'ємною частиною договору. Товар є новим (не використовувався).

Згідно п. 3.2. Договору, ціна товару станом на дату укладання договору становить: 1 563 023,94 грн., у тому числі ПДВ 260 503,99 грн. Сторони погоджуються, що ціна товару еквівалентна 150 030 Євро при встановленому Національним банком України офіційному курсі української гривні по відношенню до Євро на дату укладення договору: 10,418076 грн. = 1 Євро.

Пунктом 6.4. Договору визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом тридцяти дев'яти місяців, але у будь-якому випадку - до виконання зобов'язань за договором та припинення відносин, пов'язаних з договором.

Відповідно до п. 6.7. Договору, у разі передачі постачальником у власність покупця товару неналежної якості, останній має право стягнути з постачальника штраф у розмірі одної десятої відсотка від ціни неякісного товару.

Судом встановлено, що Позивач та Відповідач виконали умови Договору щодо поставки та оплати товару (автомобіль марки Land Rover Range Rover 5.0 S/C Autobiography, 2013 року випуску) відповідно.

Як встановлено судом, рішенням господарського суду Київської області від 05.05.2014 року у справі №911/571/14 позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЗЦМ-КАБЕЛЬ" до товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДІ ПАУЕР МОТОРЗ" про стягнення сплаченої за автомобіль Land Rover Range Rover 5.0 S/C Autobiography грошової суми, задоволено повністю; вирішено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДІ ПАУЕР МОТОРЗ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЗЦМ-КАБЕЛЬ" сплачену за автомобіль Land Rover Range Rover 5.0 S/C Autobiography (ідентифікаційний номер автомобіля SALGA2EF1EA134918) за договором поставки від 15.07.2013 року №ЛРсА-0004/196, грошову суму у розмірі 1 715 145,55 грн. та судовий збір у сумі 34 302,91 грн.

У рішенні господарського суду Київської області від 05.05.2014 року у справі №911/571/14 судом встановлено, що неодноразовий вихід з ладу переднього активного стабілізатора транспортного засобу Land Rover Range Rover 5.0 S/C Autobiography, ідентифікаційний номер автомобіля SALGA2EF1EA134918, заміна якого неодноразово проводилась ТОВ "Аеліта Преміум" та безпосередньо Відповідачем, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, витягом з сервісної книги на автомобіль Range Rover, ідентифікаційний номер автомобіля SALGA2EF1EA134918, є істотним недоліком вищевказаного транспортного засобу, який виявився неодноразово після його усунення, та який перешкоджає нормальному використанню вказаного транспортного засобу з метою, з якою має використовуватись транспортний засіб. Разом з тим, у вказаному рішенні суд встановив, що у зв'язку з виявленням недоліку транспортного засобу Land Rover Range Rover 5.0 S/C Autobiography, ідентифікаційний номер автомобіля SALGA2EF1EA134918, а саме виходу з ладу переднього активного стабілізатора вказаного транспортного засобу, Позивач листами від 29.11.2013 року №43 та від 16.01.2014 року №6, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України, відмовився від договору поставки від 15.07.2013 року №ЛРсА-0004/196 та вимагав від Відповідача повернення сплаченої за транспортний засіб Land Rover Range Rover 5.0 S/C Autobiography, ідентифікаційний номер автомобіля SALGA2EF1EA134918, грошової суми у загальному розмірі 1 715 145,55 грн., яка складається з: 1 651 106,53 грн. вартості автомобіля за договором та 64 039,02 грн. вартості додаткового обладнання та його встановлення.

Частиною 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, факт поставки Відповідачем Позивачу товару неналежної якості (автомобіль Land Rover Range Rover 5.0 S/C Autobiography (ідентифікаційний номер автомобіля SALGA2EF1EA134918) за договором поставки від 15.07.2013 року №ЛРсА-0004/196 встановлений рішенням господарського суду Київської області від 05.05.2014 року у справі №911/571/14, у зв'язку з чим дані обставини є встановленими та не потребують доказуванню при розгляді даної справи.

У зв'язку з поставкою Відповідачем Позивачу товару (автомобіль Land Rover Range Rover 5.0 S/C Autobiography (ідентифікаційний номер автомобіля SALGA2EF1EA134918) неналежної якості згідно договору поставки від 15.07.2013 року №ЛРсА-0004/196, Позивач просить суд стягнути з Відповідача штраф у розмірі 0,1% від ціни неякісного товару у сумі 1 651,10 грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят одна гривня 10 коп.).

Згідно ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 7 ст. 269 Господарського кодексу України, у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Як встановлено судом, Позивач та Відповідач у п. 6.7. Договору визначили, що у разі передачі постачальником у власність покупця товару неналежної якості, останній має право стягнути з постачальника штраф у розмірі одної десятої відсотка від ціни неякісного товару.

За таких обставин, внаслідок поставки Відповідачем Позивачу товару (автомобіль Land Rover Range Rover 5.0 S/C Autobiography (ідентифікаційний номер автомобіля SALGA2EF1EA134918) за договором поставки від 15.07.2013 року №ЛРсА-0004/196 неналежної якості, у Позивача виникло право на стягнення з Відповідача, як постачальника неякісного товару, штрафу у розмірі 0,1% від ціни неякісного товару.

Ціна товару неналежної якості, який був поставлений Відповідачем за договором поставки від 15.07.2013 року №ЛРсА-0004/196, складає 1 651 106,53 грн. Даний факт також встановлений рішенням господарського суду Київської області від 05.05.2014 року у справі №911/571/14.

Перевіркою правильності визначення Позивачем суми штрафу у розмірі 0,1% від ціни неякісного товару, судом встановлено, що остання визначена Позивачем вірно і обґрунтовано.

На час розгляду справи Відповідачем не надано суду доказів сплати Позивачу суми штрафу у розмірі 0,1% від ціни неякісного товару у сумі 1 651,10 грн.

Разом з тим, у судовому засіданні 21.07.2014 року представники Відповідача визнали позов в частині стягнення з Відповідача штрафу за поставку неякісного товару у сумі 1 651,10 грн.

Згідно ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Господарським процесуальним кодексом України у ч. 5 ст. 78 визначено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з Відповідача штрафу за поставку неякісного товару у сумі 1 651,10 грн.

Поряд з цим, Позивач просить стягнути з Відповідача збитки у сумі 246 011,06 грн. (двісті сорок шість тисяч одинадцять гривень 06 коп.), які завдані Позивачу внаслідок поставки Відповідачем товару неналежної якості за договором поставки від 15.07.2013 року №ЛРсА-0004/196.

Частинами 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Цивільним кодексом України у ч. 1 ст. 1166 визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як вказує Позивач, відповідач своїми діями спричинив позивачу збитки (втрати), які позивач поніс в результаті неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань. Вид та розмір збитків, завданих відповідачем позивачу внаслідок поставки товару неналежної якості складаються з платежів, які позивач провів для реєстрації автомобіля неналежної якості, а також страхових платежів, а саме: 2 643,47 грн. оплата за першу реєстрацію транспортного засобу, відповідно до розділу VII «Збір за першу реєстрацію транспортного засобу» Податкового кодексу України, що розраховується за ставкою збору 52,88 грн. за 100 куб. сантиметрів об'єму циліндрів двигуна; 523,15 грн. реєстрація транспортного засобу, відповідно до рахунку-фактури від 27.09.2013 року №515013-626 від 27.09.2013 року; 68 796,11 грн. пенсійний збір у розмірі 5% вартості автомобіля без ПДВ, обов'язковий платіж для проведення державної реєстрації транспортного засобу, відповідно до постанови КМ України №1740 від 03.11.1998 року «Про затвердження Порядку сплати збору на державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій»; 359,91 грн. втрати за договором страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу АА №542222, розраховуються як різниця між сумою сплаченої страхової премії 496,21 грн. та повернутою сумою невикористаної премії 140,30 грн.; 59 502,02 грн. втрати за договором страхування засобів наземного транспорту №570571892.13, розраховуються як різниця між сумою сплаченої страхової премії 80 408,13 грн. та повернутою сумою невикористаної премії 20 906,11 грн.; 114 186,40 грн. упущеної вигоди, яку Позивач міг би отримати, уклавши депозитний договір з АБ «Південний» з 09.12.2013 року.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підтвердження своїх доводів щодо здійснення Позивачем витрат на реєстрацію транспортного засобу Land Rover Range Rover 5.0 S/C Autobiography (ідентифікаційний номер автомобіля SALGA2EF1EA134918) у вигляді: оплати за першу реєстрацію транспортного засобу, відповідно до розділу VII «Збір за першу реєстрацію транспортного засобу» Податкового кодексу України у сумі 2 643,47 грн., реєстрації транспортного засобу, відповідно до рахунку-фактури від 27.09.2013 року №515013-626 від 27.09.2013 року у сумі 523,15 грн., пенсійного збору у розмірі 5% вартості автомобіля без ПДВ у сумі 68 796,11 грн. Позивачем надано суду копію банківських виписок по рахунку 26004310089101 від 30.09.2013 року та від 02.10.2013 року.

Згідно вказаних копій банківських виписок по рахунку 26004310089101 від 30.09.2013 року та від 02.10.2013 року, Позивачем перераховано: на рахунок ГУ ДКСУ у Київській області, отримувач - УК у м. Ірпіні/Ворзель/12030100, грошові кошти у сумі 2 643,47 грн. з призначенням платежу: « 101; Збір за першу реєстрацію колісних засобів, без ПДВ»; на рахунок ГУ ДКСУ у Київській області грошові кошти у сумі 68 796,11 грн. з призначенням платежу: « 101; перерах. пенсійного збору у розм. 5% з купівлі транспортних засобів код плат. 24140300 ЄДРПОУ 38571900»; на рахунок ГУ ДКСУ у Київській області, отримувач - УДАІ ГУМВС України в Київській обл., грошові кошти у сумі 523,15 грн. з призначенням платежу: « 10001360;01; оплата за спецпродукцію зг. рах. №515013-626 від 27.09.2013 року, без ПДВ».

За наслідками дослідження вказаних копій банківських виписок по рахунку 26004310089101 від 30.09.2013 року та від 02.10.2013 року, судом встановлено, що у призначеннях платежу відсутні посилання на те, що вказані платежі здійснені Позивачем за вчинення реєстраційних дій саме транспортного засобу - Land Rover Range Rover 5.0 S/C Autobiography (ідентифікаційний номер автомобіля SALGA2EF1EA134918).

Як вбачається з копії рахунку-фактури №515013-626 від 27.09.2013 року, наявної в матеріалах справи, Позивачем здійснено оплату на рахунок ГУ ДКСУ у Київській області за бланк свідоцтва про реєстрацію ТЗ пластик (сума 198,00 грн.), реєстрацію, перереєстрацію колісних транспортних засобів з видачею свідоцтва про реєстрацію або його дубліката та номерних знаків, зняття з обліку транспортного засобу з видачею облікової картки та номерних знаків для разових поїздок (сума 190,15 грн.), номерні знаки легкових, вантажника та автобусів (сума 135,00 грн.). Поряд з цим, в матеріалах справи наявні копії акту виконаних робіт про надання платних послуг УДАІ ГУМВС України в Київській області №515013-626 б/дати та накладної про видачу спецпродукції УДАІ ГУМВС України в Київській області №515013-626 б/дати.

Судом встановлено, що на вказаних рахунку-фактурі №515013-626 від 27.09.2013 року, акті виконаних робіт про надання платних послуг УДАІ ГУМВС України в Київській області №515013-626 б/дати та накладній про видачу спецпродукції УДАІ ГУМВС України в Київській області №515013-626 б/дати вчинено надпис рукописного тексту «Регистрация нового Ренж Ровера» та на акті виконаних робіт про надання платних послуг УДАІ ГУМВС України в Київській області №515013-626 б/дати та накладній про видачу спецпродукції УДАІ ГУМВС України в Київській області №515013-626 б/дати поряд з вказаним надписом присутній підпис. Проте, поряд з вказаним підписом не зазначено посадового становища, ініціалів та прізвища особи, якою вчинено вказаний напис та виконано особистий підпис.

Згідно ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування .

Детально дослідивши вказані докази, судом встановлено, що у рахунку-фактурі №515013-626 від 27.09.2013 року, на підставі якого Позивачем перераховано грошові кошти у сумі 523,15 грн. не зазначено ідентифікуючих ознак транспортного засобу, реєстраційні дії щодо якого проводились. Вказаних ознак не зазначено і в наданих Позивачем акті виконаних робіт про надання платних послуг УДАІ ГУМВС України в Київській області №515013-626 б/дати та накладній про видачу спецпродукції УДАІ ГУМВС України в Київській області №515013-626 б/дати.

З метою перевірки доводів Позивача, на яких ґрунтуються позовні вимоги про стягнення збитків у вигляді понесених Позивачем витрат, а саме: 2 643,47 грн. оплата за першу реєстрацію транспортного засобу, відповідно до розділу VII «Збір за першу реєстрацію транспортного засобу» Податкового кодексу України, що розраховується за ставкою збору 52,88 грн. за 100 куб. сантиметрів об'єму циліндрів двигуна; 523,15 грн. реєстрація транспортного засобу, відповідно до рахунку-фактури від 27.09.2013 року №515013-626 від 27.09.2013 року; 68 796,11 грн. пенсійний збір у розмірі 5% вартості автомобіля без ПДВ та встановлення дійсних обставин справи для правильного вирішення спору, суд ухвалами від 06.06.2014 року та від 07.07.2014 року зобов'язував Позивача подати належні докази сплати Позивачем грошових коштів за державну реєстрацію саме транспортного засобу - Land Rover Range Rover 5.0 S/C Autobiography (ідентифікаційний номер автомобіля SALGA2EF1EA134918).

Проте, Позивач вказаних вимог суду не виконав, витребуваних судом документів не подав .

Натомість Позивачем надано суду довідку від 23.06.2014 року №22/1, яка підписана директором та головним бухгалтером Позивача, у якій Позивачем зазначено, що за фактом виконаних робіт (реєстрація транспортного засобу) між Ірпінським МРЕВ ДАІ у Київській області та Позивачем підписано акт виконаних робіт про надання платних послуг та видано бланк свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САТ 361538 від 03.10.2013 року, номерні знаки на автомобіль АІ7774ЕЕ. За період з 01.09.2013 року по 31.05.2014 року на балансі Позивача рахунок 105 «Транспортні засоби» інших автомобілів ніж автомобіль Land Rover Range Rover 5.0 S/C Autobiography (Vin Code: SALGA2EF1EA134918) не було.

Як зазначено судом, в силу приписів ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, факт завдання особі збитків у вигляді понесених нею витрат повинен підтверджуватись відповідними та належними доказами, які повинні бути наділені ідентифікуючими ознаками, а отже вказувати на прямий причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та збитками. Довідка від 23.06.2014 року №22/1, видана Позивачем, не є належним доказом, що підтверджує витрати Позивача на реєстрацію транспортного засобу, оскільки є суб'єктивними даними сторони у справі, які викликають сумнів у їх достовірності.

Разом з тим, суд зазначає, що наявність у Позивача свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Land Rover Range Rover (номер шасі: SALGA2EF1EA134918) не може свідчити про здійснення Позивачем витрат у вигляді: оплати за першу реєстрацію транспортного засобу, відповідно до розділу VII «Збір за першу реєстрацію транспортного засобу» Податкового кодексу України у сумі 2 643,47 грн.; реєстрації транспортного засобу, відповідно до рахунку-фактури від 27.09.2013 року №515013-626 від 27.09.2013 року у сумі 523,15 грн.; пенсійного збору у розмірі 5% вартості автомобіля без ПДВ у сумі 68 796,11 грн., оскільки вказане свідоцтво є належним доказом реєстрації транспортного засобу у встановленому законодавством України порядку та жодним чином не може свідчити про розмір понесених Позивачем витрат на реєстрацію транспортного засобу. Факт отримання Позивачем свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Land Rover Range Rover (номер шасі: SALGA2EF1EA134918) може свідчити про дотримання процедури та порядку реєстрації транспортного засобу, що опосередковано вказує на можливі витрати Позивача за проведення реєстраційних дій щодо транспортного засобу, проте, встановити розмір витрат Позивача з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Land Rover Range Rover (номер шасі: SALGA2EF1EA134918) неможливо.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що Позивачем не доведено за допомогою належних та допустимих доказів факту здійснення Позивачем витрат у вигляді: оплати за першу реєстрацію транспортного засобу, відповідно до розділу VII «Збір за першу реєстрацію транспортного засобу» Податкового кодексу України у сумі 2 643,47 грн.; реєстрації транспортного засобу, відповідно до рахунку-фактури від 27.09.2013 року №515013-626 від 27.09.2013 року у сумі 523,15 грн.; пенсійного збору у розмірі 5% вартості автомобіля без ПДВ у сумі 68 796,11 грн., пов'язаних з реєстрацією саме транспортного засобу - Land Rover Range Rover 5.0 S/C Autobiography (ідентифікаційний номер автомобіля SALGA2EF1EA134918), у зв'язку з чим вказані позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача збитків у вигляді витрат Позивача за договором страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу АА №542222 у сумі 359,91 грн. та витрат за договором страхування засобів наземного транспорту №570571892.13 у сумі 59 502,02 грн., судом встановлено наступне.

01.10.2013 року між Позивачем та ПрАТ АСК «ІНГО Україна» укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією полісу №АС/5425555.

Згідно п.п. 3, 7 вказаного полісу, строк дії з 00 год. 00 хв. 02.10.2013 року до 01.10.2014 року. Забезпеченим транспортним засобом є Land Rover Range Rover, номер шасі: SALGA2EF1EA134918, номерний знак АІ7774ЕЕ, 2013 року випуску.

Відповідно до п. 10 полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/5425555, страховий платіж складає 496,21 грн.

Судом встановлено, що Позивачем на рахунок ПрАТ АСК «ІНГО Україна» перераховано грошові кошти у сумі 496,21 грн., що підтверджується копією банківської виписки по рахунку 26004310089101 від 02.10.2013 року.

Згідно абз. 1 п. 21.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності , чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

Таким чином, у зв'язку з набуттям Позивачем права власності на транспортний засіб Land Rover Range Rover (ідентифікаційний номер автомобіля SALGA2EF1EA134918) у Позивача, як власника наземного транспортного засобу, в силу положень п. 21.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виник обов'язок щодо укладення з страховою організацією договору обов'язкового цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів для належної експлуатації транспортного засобу.

Відповідно до листа ПрАТ АСК «ІНГО Україна» від 29.05.2014 року №680, премія за невикористаний період страхування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/5425555 з 26.05.2014 року по 01.10.2014 року (129 днів) склала 175,37 грн.; залишок невикористаної страхової премії - 140,30 грн.

Отже, витрати, понесені Позивачем у зв'язку з виникненням обов'язку щодо укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/5425555 за період перебування транспортного засобу Land Rover Range Rover (ідентифікаційний номер автомобіля SALGA2EF1EA134918) у Позивача складають 359,91 грн.

За таких обставин, враховуючи те, що експлуатація транспортних засобів на території України без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності забороняється, з метою належного використання вказаного транспортного засобу Позивач уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, проте, під час експлуатації транспортного засобу Land Rover Range Rover (ідентифікаційний номер автомобіля SALGA2EF1EA134918) виявилось, що вказаний транспортний засіб має істотні недоліки, у зв'язку з чим Позивач був позбавлений можливості використовувати даний транспортний засіб з метою, з якою має використовуватись транспортний засіб, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про те, що витрати Позивача, понесені ним внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/5425555 у сумі 359,91 грн. є збитками, завданими Відповідачем Позивачу у зв'язку з поставкою товару неналежної якості.

Разом з тим, Позивач вказує, що Відповідачем завдано збитків у вигляді витрат Позивача за договором страхування засобів наземного транспорту №570571892.13 у сумі 59 502,02 грн.

Судом встановлено, що 02.10.2013 року між Позивачем та ПрАТ АСК «ІНГО Україна» укладено договір добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків №570571892.13, згідно п. 2 якого предметом договору страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користування і розпорядженням транспортним засобом Land Rover Range Rover (номер кузова SALGA2EF1EA134918). Страховим випадком, за договором, є пошкодження, знищення або втрата транспортного засобу, його складових частин, деталей або обладнання внаслідок: дорожньо-транспортної пригоди; пожежі; стихійного лиха; падіння предметів; попадання каміння; протиправних дій третіх осіб; угону.

Згідно п. 5 договору добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків №570571892.13, строк дії договору з 00.00 год. 03.10.2013 року до 24.00 год. 02.10.2014 року.

Як встановлено судом, Позивачем на рахунок ПрАТ АСК «ІНГО Україна» перераховано грошові кошти у сумі 80 408,13 грн. з призначенням платежу: «Спл. за страх-ня а/тр-ту(КАСКО), дод. облад-я, цивіл. відповід. власника а/тр-ту, водія та пасажирів від нещасного випадку зг.рах. №71892 від 03.10.2013р., буз ПДВ», що підтверджується наявною в матеріалах копією банківської виписки по рахунку 26004310089101 від 08.10.2013 року.

Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про страхування», добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Таким чином, Позивачем укладено договір добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків №570571892.13 за власною ініціативою. Разом з тим, нормами чинного страхування не передбачено обов'язку власника транспортного засобу на укладення договорів добровільного страхування. Тобто, відсутність вказаного договору не позбавляла б Позивача можливості використовувати транспортний засіб Land Rover Range Rover (ідентифікаційний номер автомобіля SALGA2EF1EA134918) належним чином до моменту виявлення істотних недоліків цього транспортного засобу. Поряд з цим, як вбачається з договору добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків №570571892.13, вказаний договір поширював свою дію на такі страхові випадки: пошкодження, знищення або втрата транспортного засобу, його складових частин, деталей або обладнання внаслідок: дорожньо-транспортної пригоди; пожежі; стихійного лиха; падіння предметів; попадання каміння; протиправних дій третіх осіб; угон. Отже, за час належного використання транспортного засобу Позивачем (до моменту виявлення істотних недоліків) та за час перебування транспортного засобу Land Rover Range Rover (ідентифікаційний номер автомобіля SALGA2EF1EA134918) у власності Позивача в непридатному для належної експлуатації стані, на вказаний транспортний засіб поширювалась дія договору добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків №570571892.13, тобто, майнові інтереси Позивача у разі настання страхових випадків, визначених п. 2 вказаного договору, були захищені.

Разом з тим, згідно листа ПрАТ АСК «ІНГО Україна» від 29.05.2014 року №680, залишок невикористаної страхової премії за договором добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків №570571892.13 у сумі 20 906,11 грн. підлягає повернення Позивачу.

За таких обставин, враховуючи те, що між витратами Позивача на укладення договору добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків №570571892.13 у сумі 59 502,02 грн. та протиправною поведінкою Відповідача відсутній причинний зв'язок, оскільки наявність договору добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків №570571892.13 не впливає на можливість експлуатації транспортного засобу та не є обов'язковим для власника такого транспортного засобу, суд дійшов висновку про безпідставність вимоги Позивача про стягнення з Відповідача збитків у вигляді втрат Позивача за договором страхування засобів наземного транспорту №570571892.13 у сумі 59 502,02 грн.

Також Позивач стверджує, що внаслідок поставки йому товару неналежної якості та у зв'язку з неповерненням відповідачем у добровільному порядку грошових коштів, сплачених позивачем за транспортний засіб Land Rover Range Rover (ідентифікаційний номер автомобіля SALGA2EF1EA134918) у сумі 1 715 145,55 грн., відповідачем завдано позивачу збитків у вигляді не отриманого доходу (упущеної вигоди), які позивач міг би отримати шляхом укладення депозитного договору з АБ «Південний» та внесення грошових коштів на банківський депозит строком на 162 календарних дні з процентною ставкою 15% річних та отримати прибуток у сумі 114 186,40 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання .

Ці положення орієнтують потерпілу сторону на необхідність доведення фактів, які б підтверджували, що потерпіла особа дійсно планувала отримати відповідні доходи, все зробила для їх отримання, мала для цього всі можливості і неодмінно отримала б такий доход, якби договір був виконаний належним чином.

При визначенні розміру втраченої вигоди повинні враховуватися тільки точні дані, які безспірно і достовірно підтверджують існування реальної можливості отримання грошових сум або іншого майна, в тому випадку, якби зобов'язання було виконане боржником належним чином. Її розмір повинен бути підтверджений обґрунтованим розрахунком, а також відповідними доказами. Тобто втрачена вигода розглядається як гарантований, безумовний і реальний доход.

Вищий господарський суд України рекомендує господарським судам у визначенні розміру збитків в частині упущеної вигоди виходити з показників, які звичайно характеризують доходи потерпілої сторони.

До того ж, ч. 1 ст. 142 Господарського кодексу України визначено, що прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Таким чином, незважаючи на те що неодержаний прибуток - це результат, який не наступив, вимоги про відшкодування збитків у вигляді втраченої вигоди теж повинні бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами на підкріплення реальної можливості отримання потерпілою стороною відповідних доходів у разі, якби друга сторона виконала свої зобов'язання належним чином .

Детально дослідивши матеріали справи судом встановлено, що в матеріалах справи відсутній депозитний договір, укладений між Позивачем та банківською установою, зокрема, АБ «Південний». Разом з тим, Позивачем не надано доказів того, що грошові кошти у сумі 1 715 145,55 грн., які були сплачені Позивачем за договором поставки від 15.07.2013 року №ЛРсА-0004/196, знаходились на депозитному рахунку, та з метою придбання транспортного засобу Land Rover Range Rover (ідентифікаційний номер автомобіля SALGA2EF1EA134918) були зняті з депозитного рахунку, у зв'язку з чим Позивачем було неотримано прибуток у вигляді процентів за користування депозитом.

Також істотне значення при встановленні реальних намірів Позивача щодо укладення з АБ «Південний» депозитного договору та внесення на депозитний рахунок грошових коштів у сумі 1 715 145,55 грн. є те, що Позивачем не надано суду жодних доказів щодо вчинення дій, спрямованих на укладення з АБ «Південний» депозитного договору та внесення грошових коштів у сумі 1 715 145,55 грн. на депозитний рахунок після їх повернення Відповідачем Позивачу на виконання рішення господарського суду Київської області від 05.05.2014 року у справі №911/571/14.

Разом з тим, суд зазначає, що у випадку поставки Відповідачем Позивачу товару належної якості, такий товар - транспортний засіб Land Rover Range Rover (ідентифікаційний номер автомобіля SALGA2EF1EA134918) використовувався б Позивачем з метою, з якою має використовуватись транспортний засіб, тобто, внесення грошових коштів, сплачених за транспортний засіб, на депозитний рахунок було б неможливим. Отже, враховуючи те, що упущеною вигодою є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (у даному випадку, якби Відповідачем було поставлено товар належної якості), Позивач міг би отримати доходи саме від використання в своїй господарській діяльності безпосередньо транспортного засобу Land Rover Range Rover (ідентифікаційний номер автомобіля SALGA2EF1EA134918), а не від використання грошових коштів, сплачених за транспортний засіб.

За таких обставин, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог про стягнення з Відповідача збитків у вигляді не отриманого доходу (упущеної вигоди) у сумі 114 186,40 грн.

Також Позивач просить суд стягнути з Відповідача різницю між ціною автомобіля, встановленою договором, і ціною автомобіля на момент постановлення судового рішення у сумі 719 769,55 грн. (сімсот дев'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят дев'ять гривень 55 коп.).

Вказану вимогу Позивач обґрунтовує тим, що на день винесення рішення ціна товару за договором поставки від 15.07.2013 року №ЛРсА-0004/196 становить 2 370 876,08 грн., що еквівалентна 150 030,00 Євро, тобто різниця між ціною товару, встановленою договором і ціною відповідного товару на момент постановлення судом рішення становить 719 769,55 грн.

Згідно ст. 524 Цивільного кодексу України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Частинами 1, 2 ст. 533 Цивільного кодексу України визначено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Судом встановлено, що у п. 3.2. договору поставки від 15.07.2013 року №ЛРсА-0004/196 Позивач та Відповідач визначили, що ціна товару станом на дату укладання договору становить: 1 563 023,94 грн., у тому числі ПДВ 260 503,99 грн. Сторони погоджуються, що ціна товару еквівалентна 150 030 Євро при встановленому Національним банком України офіційному курсі української гривні по відношенню до Євро на дату укладення договору: 10,418076 грн. = 1 Євро. Попередній платіж становить 10% від ціни товару, визначеної у п. 1.1. цього договору. 156 302,39 грн. у т.ч. ПДВ - 20% (26 050,40 грн.) в термін до 19.07.2013 року (еквівалент 15 503 ЄВРО). Попередній платіж становить 20% від ціни товару, визначеної у специфікації №1 до цього договору 312 604,79 грн. у т.ч. ПДВ - 20% (52 100,80 грн.) в термін до 31.08.2013 року (еквівалент 31 006 ЄВРО). Остаточний платіж становить 70% від ціни товару, визначеної у специфікації №1 до цього договору з урахуванням п.п. 3.1. та 3.2. цього договору. 1 094 116,76 грн. у т.ч. ПДВ - 20% (182 352,79 грн.) протягом п'яти к.д. з моменту надання повідомлення про наявність товару (еквівалент 103 521 ЄВРО).

Пунктом 3.6. договору поставки від 15.07.2013 року №ЛРсА-0004/196 визначено, що зміна Національним банком України курсу гривні до євро до сплати остаточного платежі за товар згідно п. 3.2.3. (відносно курсу на день підписання договору) дає право змінити ціну товару за формулою: Х0=Х1+Х2+Х3=…, де: Х0 - остаточна ціна товару. Х1 - сума платежу-1 згідно п. 3.2.1. договору, Х2 - сума платежу-2 згідно п. 3.2.2. договору. Х3 - сума платежу згідно п. 3.2.3. договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 710 Цивільного кодексу України, у разі відмови покупця від договору та повернення продавцю товару неналежної якості покупець має право вимагати відшкодування різниці між ціною товару, встановленою договором, і ціною відповідного товару на момент добровільного задоволення його вимоги, а якщо вимогу добровільно не задоволено продавцем, - на момент постановлення судом рішення .

Таким чином, враховуючи відмову Позивача від договору поставки від 15.07.2013 року №ЛРсА-0004/196 та повернення Відповідачу товару неналежної якості, у Позивача виникло право вимоги на відшкодування Відповідачем різниці між ціною товару, сплаченою Позивачем за транспортний засіб Land Rover Range Rover (ідентифікаційний номер автомобіля SALGA2EF1EA134918) та ціною відповідного товару на момент винесення рішення господарського суду Київської області від 05.05.2014 року у справі №911/571/14.

Як встановлено господарським судом Київської області у рішенні від 05.05.2014 року у справі №911/571/14, Позивач, на виконання п. 3.2. Договору, 19.07.2013 року, 29.08.2013 року та 02.10.2013 року перерахував на рахунок Відповідача грошові кошти в рахунок оплати за товар за Договором у загальній сумі 1 651 106,53 грн. , що підтверджується виписками по рахунку 26004310089101 від 19.07.2013 року, від 29.08.2013 року та від 02.10.2013 року, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Станом на момент винесення рішення господарського суду Київської області від 05.05.2014 року у справі №911/571/14 - 05.05.2014 року, офіційний курс гривні до Євро складав 1580,2680 грн. за 100 Євро.

Таким чином, враховуючи те, що Позивач та Відповідач у п. 3.2. договору поставки від 15.07.2013 року №ЛРсА-0004/196 визначили еквівалент ціни транспортного засобу Land Rover Range Rover (ідентифікаційний номер автомобіля SALGA2EF1EA134918) у сумі 150 030,00 Євро, вартість вказаного транспортного засобу станом на момент винесення рішення господарського суду Київської області від 05.05.2014 року у справі №911/571/14 - 05.05.2014 року складала 2 370 876,08 грн., еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України на 05.05.2014 року становить 150 030,00 Євро .

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що різниця між ціною транспортного засобу Land Rover Range Rover (ідентифікаційний номер автомобіля SALGA2EF1EA134918), сплаченою Позивачем Відповідачу (1 651 106,53 грн.) та ціною транспортного засобу Land Rover Range Rover (ідентифікаційний номер автомобіля SALGA2EF1EA134918) на момент винесення рішення господарського суду Київської області від 05.05.2014 року у справі №911/571/14 (2 370 876,08 грн.) складає 719 769,55 грн.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог Позивача щодо стягнення з Відповідача різниці між ціною автомобіля, встановленою договором, і ціною автомобіля на момент постановлення судового рішення у сумі 719 769,55 грн. (сімсот дев'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят дев'ять гривень 55 коп.).

Поряд з цим, Позивач просить суд стягнути з Відповідача моральну шкоду у сумі 39 333,26 грн. (тридцять дев'ять тисяч триста тридцять три гривні 26 коп.).

Вказану вимогу Позивач обґрунтовує тим, що передача Відповідачем Позивачу дефектного товару,товару низької якості з істотним дефектом, який не відповідає заявленим компанією Land Rover параметрам ексклюзивності, люксовості, надійності автомобіля Land Rover Range Rover 5.0 S/C Autobiography, знизила престиж та ділову репутацію Позивача перед діловими партнерами.

Обґрунтовуючи розмір моральної шкоди у сумі 39 333,26 грн. Позивач зазначає, що Позивачем було укладено договір оренди транспортного засобу з ТОВ «РесурсСистем» від 21.10.2013 року №21/10, однак після виявлення недоліків транспортного засобу ТОВ «РесурсСистем» відмовилось від подальшого використання автомобіля та відмовилось від подальшої співпраці з Позивачем, розірвавши в односторонньому порядку договір поставки від 15.10.2013 року №69, за яким Позивач збирався поставити ТОВ «РесурсСистем» товар на суму 39 333,26 грн.

Згідно ч. 1 ст. 16, п. 9 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Цивільним кодексом України у ч.ч. 1-4 ст. 23 визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Частиною 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності .

Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної школи не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз, тим більше, якщо така компенсація стосується юридичної особи.

Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 94 Цивільного кодексу України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Частиною 1 ст. 201 Цивільного кодексу України визначено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація ; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Детально дослідивши матеріали справи, з метою встановлення факту завдання Відповідачем Позивачу моральної шкоди внаслідок поставки товару неналежної якості та визначення розміру такої моральної шкоди, судом встановлено наступне.

Між Позивачем (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «РесурсСистем» (покупець) 15.10.2013 року укладено договір поставки від 15.10.2013 року №69, згідно п.п. 1.1., 5.3. якого продавець на умовах оговорених в цьому договорі зобов'язується поставити власним автотранспортом кабельно-провідникову продукцію характеристика, асортимент та ціна якого за одиницю узгоджується сторонами в специфікаціях, що є невід'ємними частинами даного договору, за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, смт Ворзель, вул. Окружна, б. 11, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору. Загальна вартість товару, що буде поставлена за цим договором, визначається сумою специфікацій, які будуть підписані сторонами протягом дії цього договору, та на дату укладання складає 39 333,26 грн. з ПДВ 20%.

21.10.2013 року між Позивачем (наймодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «РесурсСистем» (наймач) укладено договір найму (оренди) транспортного засобу від 21.10.2013 року №21/10, згідно п. 11. якого наймодавець передає, а наймач приймає в тимчасове оплатне користування та володіння наступний транспортний засіб: легковий автомобіль марки «Land Rover Range Rover», держ. номер АІ7774ЕЕ, 2013 року випуску, номер кузова SALGA2EF1EA134918, що належить наймодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ №САТ361538, виданого Ірпінським МРЕВ ДАІ у Київській області 03.10.2013 року.

Як встановлено судом, внаслідок виявлення істотних недоліків транспортного засобу Land Rover Range Rover 5.0 S/C Autobiography (ідентифікаційний номер автомобіля SALGA2EF1EA134918), який Позивач надав в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «РесурсСистем», товариство з обмеженою відповідальністю «РесурсСистем» в односторонньому порядку розірвало договір найму (оренди) транспортного засобу від 21.10.2013 року №21/10 та договір поставки від 15.10.2013 року №69, які були укладені з Позивачем, що підтверджується листами товариства з обмеженою відповідальністю «РесурсСистем» від 20.11.2013 року №75 та від 20.11.2013 року №76.

Розриваючи в односторонньому порядку договір поставки від 15.10.2013 року №69, товариство з обмеженою відповідальністю «РесурсСистем» у листі від 20.11.2013 року №76 зазначило, що Позивач зарекомендував себе у відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «РесурсСистем» як ненадійний партнер.

Таким чином, внаслідок поставки Відповідачем товару неналежної якості (транспортного засобу Land Rover Range Rover 5.0 S/C Autobiography (ідентифікаційний номер автомобіля SALGA2EF1EA134918), ділову репутацію Позивача як суб'єкта господарювання було принижено.

Судом встановлено, що Позивачем визначено розмір завданої йому моральної шкоди у розмірі вартості товарів, які мали бути поставлені Позивачем товариству з обмеженою відповідальністю «РесурсСистем» за договором поставки від 15.10.2013 року №69 у сумі 39 333,26 грн.

Проте, розмір моральної шкоди не може визначатись розміром грошових коштів, які могла отримати особа якби її право не було порушене. Разом з тим, сума грошових коштів у розмірі 39 333,26 грн., яку міг би отримати Позивач за договором поставки від 15.10.2013 року №69, не могла бути чистим прибутком Позивача, оскільки включала в себе собівартість товарів та інших витрат.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що внаслідок поставки Відповідачем Позивачу товару неналежної якості (транспортного засобу Land Rover Range Rover 5.0 S/C Autobiography (ідентифікаційний номер автомобіля SALGA2EF1EA134918), що спричинило приниження ділової репутації Позивача при взаємовідносинах з іншими суб'єктами господарювання, розмір моральної шкоди, завданої Відповідачем Позивачу внаслідок приниження його ділової репутації, складає 5 000,00 грн.

Поряд з цим, Відповідач просить застосувати до позовних вимог наслідки спливу строку позовної давності, обґрунтовуючи це тим, що Позивач втратив можливість судового захисту порушеного права в зв'язку з пропущенням ним шестимісячного строку пред'явлення позову, встановленого ч. 8 ст. 269 Господарського кодексу України.

Цивільним кодексом України у ст. 9 визначено, що положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Статтею 1 Господарського кодексу України встановлено, що цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Відповідно до вимог ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч. 8 ст. 269 Господарського кодексу України, позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів .

Таким чином, до позовів, що випливають з поставки товарів неналежної якості застосовуються положення про позовну давність, яка в даному випадку визначається ч. 8 ст. 269 Господарського кодексу України і становить шість місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

Аналогічної правової позиції щодо застосування до позовів, що виникають з поставки товарів неналежної якості, шестимісячного строку позовної давності дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 31.10.2012 року у справі №37/5005/2482/2012.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що недоліки поставленого Відповідачем товару - транспортного засобу Land Rover Range Rover 5.0 S/C Autobiography (ідентифікаційний номер автомобіля SALGA2EF1EA134918), встановлені Позивачем у належному порядку вперше 01.11.2013 року , що підтверджується рішенням господарського суду Київської області від 05.05.2014 року у справі №911/571/14, у якому судом встановлено, що згідно витягу з сервісної книги на автомобіль Range Rover, ідентифікаційний номер автомобіля SALGA2EF1EA134918, 01.11.2013 року ТОВ "Аеліта Преміум" внесено запис про заміну ричагів передньої підвіски; 22.11.2013 року ТОВ "Аеліта Преміум" внесено запис про заміну переднього активного стабілізатора; 19.12.2013 року Відповідачем внесено запис про заміну переднього активного стабілізатора; 14.01.2014 року ТОВ "Аеліта Преміум" внесено запис про заміну активного стабілізатора переднього.

Згідно ст. 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач . Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до п.п. 4.4., 4.4.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29.05.2013 року № 10, правила переривання перебігу позовної давності (стаття 264 ЦК України) застосовуються господарським судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останній є докази, що підтверджують факт такого переривання. За змістом частини другої статті 264 ЦК України переривання перебігу позовної давності шляхом пред'явлення позову матиме місце у разі не будь-якого подання позову, а здійсненого з додержанням вимог процесуального закону, зокрема, статей 54, 56, 57 ГПК. Тому якщо господарським судом у прийнятті позовної заяви відмовлено (стаття 62 ГПК) або її повернуто (стаття 63 названого Кодексу), то перебіг позовної давності не переривається. Так само не перериває цього перебігу подання позову з порушенням правил підвідомчості справ.

Як встановлено судом, Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Відповідача сплаченої за автомобіль Land Rover Range Rover 5.0 S/C Autobiography грошової суми у розмірі 1 715 145,55 грн. (один мільйон сімсот п'ятнадцять тисяч сто сорок п'ять гривень 55 коп.) в межах шестимісячного строку позовної давності, встановленого ч. 8 ст. 269 Господарського кодексу України.

Враховуючи те, що у вказаному позові Позивачем було заявлено лише частину вимог, право на які на момент звернення до суду мав Позивач, суд дійшов висновку, що строк позовної давності за позовом Позивача до Відповідача, що випливає з поставки товару (транспортного засобу Land Rover Range Rover 5.0 S/C Autobiography (ідентифікаційний номер автомобіля SALGA2EF1EA134918) неналежної якості за договором поставки від 15.07.2013 року №ЛРсА-0004/196 перервався, та в силу приписів ч. 3 ст. 264 Цивільного кодексу України строк позовної давності за відповідними вимогами, зокрема, про стягнення з Відповідача збитків, різниці між ціною автомобіля, встановленою договором, і ціною автомобіля на момент постановлення судового рішення, штрафу за поставку неякісного товару та моральної шкоди у сумі, почався заново.

Судом встановлено, що Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення збитків у сумі 246 011,06 грн., різниці між ціною автомобіля, встановленою договором, і ціною автомобіля на момент постановлення судового рішення у сумі 719 769,55 грн., штрафу за поставку неякісного товару у сумі 1 651,10 грн. та моральної шкоди у сумі 39 333,26 грн. 30.05.2014 року, що підтверджується відбитком штемпеля відділення поштового зв'язку українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» на поштовому конверті №Ц 69001 1273605 3, у якому до господарського суду Київської області надійшла позовна заява від 29.05.2014 року №22.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з Відповідача збитків у сумі 246 011,06 грн., різниці між ціною автомобіля, встановленою договором, і ціною автомобіля на момент постановлення судового рішення у сумі 719 769,55 грн., штрафу за поставку неякісного товару у сумі 1 651,10 грн. та моральної шкоди у сумі 39 333,26 грн. в межах строку позовної давності, встановленого ч. 8 ст. 269 Господарського кодексу України.

Станом на момент розгляду справи, Відповідачем не надано суду доказів сплати Позивачу штрафу у сумі 1 651,10 грн., збитків у сумі 359,91 грн., різниці між ціною автомобіля, встановленою договором, і ціною автомобіля на момент постановлення судового рішення у сумі 719 769,55 грн. та моральної шкоди у сумі 5 000,00 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача збитків у сумі 246 011,06 грн. (двісті сорок шість тисяч одинадцять гривень 06 коп.), різниці між ціною автомобіля, встановленою договором, і ціною автомобіля на момент постановлення судового рішення у сумі 719 769,55 грн. (сімсот дев'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят дев'ять гривень 55 коп.), штрафу за поставку неякісного товару у сумі 1 651,10 грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят одна гривня 10 коп.) та моральної шкоди у сумі 39 333,26 грн. (тридцять дев'ять тисяч триста тридцять три гривні 26 коп.) підлягають частковому задоволенню в частині стягнення штрафу за поставку неякісного товару у сумі 1 651,10 грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят одна гривня 10 коп.), збитків у сумі 359,91 грн. (триста п'ятдесят дев'ять гривень 91 коп.), різниці між ціною автомобіля, встановленою договором, і ціною автомобіля на момент постановлення судового рішення у сумі 719 769,55 грн. (сімсот дев'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят дев'ять гривень 55 коп.) та моральної шкоди у сумі 5 000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 коп.).

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались суду Позивачем та Відповідачем в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмету спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Поряд з цим, Позивач у позовній заяві просить суд покласти на Відповідача судовий збір у сумі 20 135,30 грн. (двадцять тисяч сто тридцять п'ять гривень 30 коп.).

Абзацом 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, суд, на підставі ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на Відповідача судові витрати у вигляді судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 14 535,61 грн. (чотирнадцять тисяч п'ятсот тридцять п'ять гривень 61 коп.).

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЗЦМ-КАБЕЛЬ" до товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДІ ПАУЕР МОТОРЗ" про стягнення збитків, штрафних санкцій та відшкодування моральної шкоди, - задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДІ ПАУЕР МОТОРЗ", ідентифікаційний код: 32491384, місцезнаходження: 08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 58, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЗЦМ-КАБЕЛЬ", ідентифікаційний код: 38571900, місцезнаходження: 08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Дзержинського, буд. 1-Ж, штраф за поставку неякісного товару у сумі 1 651,10 грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят одна гривня 10 коп.), збитки в сумі 359,91 грн. (триста п'ятдесят дев'ять гривень 91 коп.), різницю між ціною автомобіля, встановленою договором, і ціною автомобіля на момент постановлення судового рішення у сумі 719 769,55 грн. (сімсот дев'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят дев'ять гривень 55 коп.), моральну шкоду в сумі 5 000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 коп.) та судовий збір у сумі 14 535,61 грн. (чотирнадцять тисяч п'ятсот тридцять п'ять гривень 61 коп.).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Скутельник П.Ф.