Постанова

від 22.07.2014 по справі 820/839/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 липня 2014 р. №820/839/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Волошина Д.А.

за участю секретаря судового засідання Коваленко Н.В.

за участю представників: позивача - Юрченко Д.В., відповідача - Тарана М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прайд" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прайд", з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області , в якому просить суд, скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000012210, №0000022210, №0000032210 від 23.07.2013 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу про вчинення ним порушень є помилковими, не доведеними належними доказами і спростовуються первинними документами підприємства, наполягав на правильності обчислення податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат з податку на прибуток підприємств.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в письмових запереченнях та представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував з посиланням на матеріали перевірки та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зазнаючи, що оскаржувані рішення винесені у відповідності до норм діючого законодавства, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позов просив задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні, просив відмовити в задоволені позову з підстав, що зазначені в запереченнях на адміністративний позов та матеріалах перевірки.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прайд" зареєстрований у встановленому законом порядку, як юридична особа, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області та є платником податку на додану вартість.

В ході судового розгляду перелічені обставини були визнані сторонами, суд не має підстав для сумнівів у добровільності визнання цих обставин сторонами та їх достовірності, а тому ці обставини окремо перед судом не доказуються.

Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена планова виїзна перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд» (код ЄДРПОУ 33411320) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, про що складено акт від 08.07.2013 р. №2511/2210/33411320.

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення ТОВ «Прайд»:

- п.5.1, пп.5.3.2 п.5.3 ст. 5, пп.8.4.1 п.8.4 ст.8 Закону України від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 138.2, п.138.4 ст. 138 Податкового Кодексу України від 02.12.10 р. №2755-УІ, в результаті чого донараховано податок на прибуток на загальну суму 628364 грн., у тому числі: 2 квартал 2010-7437 грн.; 3 квартал 2010 - 1103 грн.; 4 квартал 2010-47713 грн.; 3 квартал 2011- 23937 грн.; 4 квартал 2011 - 42599 грн.; 2 квартал 2012 - 270716 грн.; 3 квартал 2012 - 153443 грн.; 4 квартал 2012 - 81416 грн.

- на порушення пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997

р. «Про податок на додану вартість» та п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість на загальну суму

70583 грн., у тому числі: жовтень2010 ПДВ-7469 грн.; червень 2011-9916 грн.; липень2011 -3431 грн.; листопад 2011-202 грн.; грудень 2011-986 грн.; квітень 2012-10008 грн.; вересень 2012 - 22508 грн.; жовтень 2012 - 9253 грн.; листопад 2012-3671 грн.; 2012-3139 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 08.07.2013 р. №2511/2210/33411320 Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000012210 від 25.07.2013р. про визначення податкового зобов'язання з податку прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 768821,00 грн. в т.ч. за основним платежем - 628364,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 140457,00 грн., № 0000022210 від 23.07.2013р. про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 85850,75 грн. в т.ч. за основним платежем - 70583,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 15167,75 грн., № 0000032210 від 23.07.2013р. про визначення податкового зобов'язання з податку прибуток в загальному розмірі розмірі 142682 грн..

За результатами адміністративного оскарження вищезазначених рішень збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 630,00 грн. (основний податок 504,0 грн., штрафні (фінансові) санкції - 126,0 грн. винесено додаткове податкове повідомлення-рішення від 24.10.2013 за №0001412201, яке не є предметом оскарження в межах даного адміністративного позову.

Перевіряючи вказані висновки відповідача, а відтак і прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.

Згідно з матеріалами справи між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прайд" (як замовником) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (як виконавцем) було укладено договори №2 від 04.01.2012 року на загальну суму 197160,00 грн (ПДВ 32860,00 грн.), згідно якого на адресу ТОВ "Компанія "Прайд" відвантажена сировина (щебінь, керамзит, цемент, пісок) та договір №01/08 від 01.08.2012 року на загальну суму 6968, 00 грн. (ПДВ 1161,00 грн.) про отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прайд" транспортних послуг (а.с. 212, 213-214 т. 2, 110 т. 5)

Зазначені господарські операції підтверджується первинними документами, а саме: податковими накладними (а.с. 215-235 т.2); актами здачі-приймання виконаних робіт (послуг) та товарно-транспортними накладними (а.с. 236-250 т.2; 1-21 т. 3); видатковими накладними ( а.с. 22 - 28 т. 3, 123-167 т. 5); платіжними дорученнями (а.с. 29 - 38 т. 3)

Також, між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прайд" (як продавцем ) та ПФ " Харківська віконна компанія " (як покупцем) було укладено договори №11/10 від 11.10.2011 року на поставку бетону товарного (а.с. 180-181 т.1); №28/08 від 28.08.2012 р. (а.с. 186-187 т.1)

Зазначена господарська операція з поставки товарів підтверджується первинними документами, а саме: податковими накладними (а.с. 13-97 т. 2); видатковими накладними (а.с. 98-142 т. 2); платіжними дорученнями (а.с. 188 - 245 т. 1; 1-12 т. 2).

Також, між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прайд" (як продавцем ) та Товариством з обмеженою відповідальністю " Універсалсервіс " (як покупцем) було укладено договір №12/05 від 12.05.2011 року на поставку бетону товарного, щебеню (а.с. 143 -145 т.2)

Зазначена господарська операція з поставки товарів підтверджується первинними документами, а саме: податковими накладними (а.с. 146-153 т. 2); видатковими накладними (а.с. 154-162 т. 2); платіжними дорученнями (а.с. 163 - 170 т. 2).

Також, між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прайд" (як продавцем ) та Товариством з обмеженою відповідальністю " Праксет - Харків " (як покупцем) було укладено договір №18/07 від 18.07.2012 року на поставку будівельних матеріалів (а.с. 171 -172 т.2)

Зазначена господарська операція з поставки товарів підтверджується первинними документами, а саме: податковими накладними (а.с. 173-190 т. 2); видатковими накладними (а.с. 191-203 т. 2); платіжними дорученнями (а.с. 204 - 211 т. 2).

Також, між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прайд" (як продавцем ) та ПФ "Агроіндустрія" (як покупцем) було укладено договір №10/05 від 19.05.2012 року на поставку будівельних матеріалів. (а.с. 39-40 т.3)

Зазначена господарська операція з поставки товарів підтверджується первинними документами, а саме: податковими накладними (а.с. 41- 93 т. 3); видатковими накладними (а.с. 94- 120 т. 3); платіжними дорученнями (а.с. 121 - 161 т. 3).

Також, між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прайд" (як продавцем ) та Товариством з обмеженою відповідальністю " Ліга " (як покупцем) було укладено договір №05/04 від 02.04.2012 року на поставку бетону товарного, розчину та інших будівельних материалів (а.с. 162-163 т.3)

Зазначена господарська операція з поставки товарів підтверджується первинними документами, а саме: податковими накладними (а.с. 164- 186 т. 3); видатковими накладними (а.с. 187- 199 т. 3); платіжними дорученнями (а.с. 200 - 213 т. 3).

Також, між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прайд" (як продавцем ) та Товариством з обмеженою відповідальністю " Металург-2010 " (як покупцем) було укладено договір №29/03 від 29.03.2012 року на поставку бетону товарного, (а.с. 214-215 т.3)

Зазначена господарська операція з поставки товарів підтверджується первинними документами, а саме: податковою накладною (а.с. 217 т. 3); видатковою накладною (а.с. 216 т. 3); платіжним дорученням (а.с. 218, 219 т. 3).

Отримання товару здійснювалось уповноваженими особами, що підтверджується довіреностями та відповідним реєстром довіреностей, що міститься в матеріалах справи.

Рух товару підтверджується товарно-транспортними накладними, перепусками для в'їзду та журналом в'їзду автотранспорту, який міститься в матеріалах справи.

Ч. 1 ст.181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Оглянувши в судовому засіданні зазначені договори суд не вбачає порушень закону в їх укладенні, позаяк ці правочини було укладено право і дієздатними юридичними особами, їх предмет, зміст прав і обов'язків сторін не суперечать закону.

Відповідно до п.п.3.2.6 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999р. №17, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.1999р. за №264/3557) підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.

Враховуючи відсутність у суб'єктів господарювання законодавчо наданих повноважень перевіряти обсяг діє та правоздатності представників своїх контрагентів за господарсько-правовими чи цивільно - правовими взаємовідносинами, суд доходить висновку про те, що наявність в розпорядженні фізичної особи, яка представляє інтереси суб'єкта господарювання, печатки цього суб'єкта є розумно достатньою підставою для висновку про те, що така фізична особа на законних підставах діє від імені суб'єкта господарювання.

Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача при укладанні договорів з вищевказаними контрагентами податковим органом до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Таким чином, перелічені договори визнаються судом належними та допустимими доказами наявності між позивачем та контрагентами позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

Оцінивши перелічені первинні та інші документи, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції тощо.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак враховуються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Суд зазначає, що 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України "Про податок на додану вартість" втратив чинність та з 01.04.2011 року втратив чинність Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини щодо формування валових витрат виникли в тому числі до набрання чинності Податковим Кодексом України, в даному випадку слід також застосовувати норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", які були чинні на момент виникнення даних правовідносин, а саме 1 квартал 2011 року.

Правила обрахування розміру валового доходу, витрат та податкового кредиту у перевіряємому періоді регламентовані ст.ст. 4, 5, 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.ст. 138, 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.1.32 ст.1 того ж Закону, господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно з п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3.-5.7. цієї статті.

Відповідно до п.п. 5.3.9. п.5.3 ст.5 наведеного Закону не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Правила ведення податкового обліку щодо оподаткування прибутку підприємств встановлені ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 якої встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п.5.11 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Отже, за своїм змістом наведені норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачають як підставу для не включення витрат до складу валових відсутність розрахункових, платіжних та інших документів, що підтверджують факт понесення таких витрат та зв'язок таких витрат з господарською діяльністю.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

До витрат операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. (п. 138.1.1 ст. 138 ПКУ).

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як досліджено вище матеріалами справи, факти придбання продукції та отримання робіт, проведення розрахунків, підтверджується договорами та додатковими угодами до них, видатковими та податковими накладними, актами виконаних робіт, документами, що підтверджують розрахунки за виконані послуги та отримані товари.

Зазначені товари та отримані послуги пов'язані зі здійсненням господарської діяльності позивача, а саме виготовленням продукції, яка в подальшому була реалізована, що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи.

Правила обрахування розміру податкового кредиту з податку на додану вартість регламентовані п.198.1. ст.. 198 Податкового кодексу України, яким передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно п. 198.6 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.4 ст. 204 Податкового кодексу України податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Дата виникнення податкових зобов'язань платника ПДВ визначається згідно з нормами ст. 187 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, всі перелічені суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договорів, видаткових накладних, актів виконаних робіт та відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам. Як свідчать матеріали справи, факт здійснення господарських операцій у перевіряємому періоді підтверджується документально.

На час видачі податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані в органах державної податкової служби як платники податку на додану вартість, що не заперечувалась представниками сторін в судовому засіданні, фактів виписки податкових накладних особою, що не є платником податку на додану вартість в ході перевірки не встановлено.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти правильності оформлення всіх податкових накладних, які виписувалися контрагентами позивача, та на підставі яких позивач скористався правом на формування податкового кредиту.

В ході перевірки відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, не встановлено у позивача, наміру отримати за вищевказаними договорами поставки інший результат, ніж придбання товару. Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено. При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за цими угодами, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач до суду не подав.

Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам.

Як вбачається з акту від 08.07.2013 р. №2511/2210/33411320, в ході перевірки для доведення недотримання суб'єктом підприємницької діяльності вимог Податкового кодексу України відповідач посилається на акт перевірки від 15.08.2012р. №568/22-207/24483948 по ТОВ «Ліга», код ЄДРПОУ 24483948 з Індустріальної МДПІ у м. Харкові "Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період березень-травень 2012 р. " ( а.с. 86-102 т. 4); акт перевірки від 10.08.2012р. №553/22-207/37365818 по ТОВ «Металург-2010», код ЄДРПОУ 37365818 з ДПІ у Приморському районі м. Одеса "Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період жовтень, листопад 211 р., березень, квітень 2012 р." ( а.с. 103-124 т. 4); акт перевірки від 09.12.2011 №1115/2305/24478367 ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова по ТОВ «Універсалсервіс», код ЄДРПОУ 24478367 "Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо документального підтвердження господарських відносин ТОВ "Костарика-10" їх реальності та повноти відображення в обліку за вересень 2011 р. (а.с. 145-153 т. 4) ; акти від 14.06.2012р. №1062/2220/34955829 та від 28.03.2013 №226/2220/34955829 з ДПІ у Московському районі м. Харкова по ТОВ «Харківська віконна компанія», код ЄДРПОУ 34955829 "Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків , їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.07.2012 р. по 28.02.2013 р. ( а.с. 154-169 т. 4); акт перевірки від 09.08.2012р. №559/22-207/31149933 по ПФ «Агроіндустрія», код ЄДРПОУ 31149933 з ДПІ у Оболонському районі м. Києва "Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2012 р. по 30.11.2012 р. ( а.с. 170-178 т. 4); акт перевірки від 22.10.2012 №00916/221/30137712 по ТОВ «Праксет - Харків», код ЄДРПОУ 30137712 з Основ'янської МДПІ м. Харкова "Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за 211 р. - 2012 р. ( а.с. 179-199 т. 4)

При цьому суд зазначає, що акт про неможливість проведення звірки відносно контрагентів з огляду на приписи Постанови КМУ № 1232 від 27.12.2010р. "Про затвердження порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок" лише фіксує факт неможливості вчинення дій з проведення звірки та не може містити висновку щодо відсутності факту здійснення господарської діяльності, оскільки первинні документи при цьому не досліджувались.

Ст. 16 Податкового кодексу України передбачає, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку.

Згідно п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець, виконавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідач не надав до суду доказів прийняття компетентним органом рішення про порушення кримінальної справи або обвинувального вироку відносно посадових осіб контрагентів або за фактами діяльності платників податків, що викладені в акті.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність висновку податкового органу стосовно порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прайд" вимог п.5.1, пп.5.2.1. п.5.2., пп.5.3.9. п.5.3. ст.5, пп.11.2.1. п.11.2. ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.138.1., п.138.2. ст.138, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України по взаємовідносинам позивача з ФОП ОСОБА_4, ПФ " Харківська віконна компанія", ТОВ " Універсалсервіс", ТОВ " Праксет - Харків", ПФ "Агроіндустрія" , ТОВ "Ліга", ТОВ " Металург-2010".

Щодо зазначення в акті перевірки № 2511/2210/33411320 від 08.07.2013 р. про завищення валових витрат на загальну суму 33783 грн. в наслідок віднесення до їх складу витрат по ремонту навантажувача у 4 кварталі 2010 введеного в експлуатацію лише з 01.04.2011 року, судом встановлено наступне.

Згідно з матеріалами справи між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прайд" (як покупцем) та Приватною агрофірмою "Злагода " (як продавцем) було укладено догорів №14/06-10 від 04.06.2010 року про придбання навантажувача одноковшевого ZL-2000 (а.с. 173-175 т. 1), що також підтверджується накладною, угодою про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог (а.с. 178, 179 т. 1)

Між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прайд" (як замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агора-Трейд" (як виконавцем) було укладено догорів №02.10/10 від 01.10.2010 року на здійснення послуг з ремонту навантажувача одноковшевого ZL-2000 (а.с. 153 т. 1)

Зазначена господарська операція підтверджується первинними документами, а саме: податковою накладною №47 від 11.10.10 на суму 40540 грн., в тому числі ПДВ 6756,67 грн. (а.с. 161 т.1); актом приймання-передачи виконаних робіт (послуг) (а.с. 152 т. 1).

Згідно інвентарної картки основних фондів, обігово-сальдових відомостей бухгалтерського рахунку 10 «Основні фонди», 15 «Капітальні інвестиції», 13 «Амортизація основних фондів» виявлено, що навантажувач одноковшевий ZL-2000, в експлуатацію введено лише з 01.04 2011 року (а.с. 11 т. 7)

Відповідно п. 5.3. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що діяв на час виникнення спірних правовідносин, не включаються до складу валових витрат витрати на: придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону ( пп.5.3.2.)

Згідно картки рахунку ВР (податковий) ТОВ «Компанія «Прайд» за 2010 рік підприємство не відносило до складу валових витрат витрати по ремонту навантажувача у 4 кварталі 2010 року в сумі 40540 грн., в тому числі ПДВ 6756,67 грн. (а.с. 14-58 т. 7)

Також згідно бухгалтерської довідки ТОВ «Компанія «Прайд» до валових витрат сума акту виконаних робіт з ремонту навантажувача не була включена і в Декларації з прибутку за 2010 рік не відображалась. (а.с. 13 т.7 )

Таким чином, судом встановлено, що позивач не відносив до складу валових витрат витрати по ремонту навантажувача у 4 кварталі 2010 року в сумі 40540 грн., в тому числі ПДВ 6756,67 грн., тому висновки акту перевірки № 2511/2210/33411320 від 08.07.2013 р., в цій частині спростовуються матеріалами справи .

Відповідач на виконання вимог ухвали суду належних та допустимих доказів щодо включення до складу валових витрат, витрат по ремонту навантажувача у 4 кварталі 2010 року в сумі 40540 грн., в тому числі ПДВ 6756,67 грн., до суду не надав.

Суд зазначає, що заперечуючи проти позову, відповідач за правилами ч.2 ст.71 КАС України не довів висновків акту перевірки № 2511/2210/33411320 від 08.07.2013 р. про завищення валових витрат на загальну суму 33783 грн. в наслідок віднесення до їх складу витрат по ремонту навантажувача у 4 кварталі 2010 року.

Щодо зазначення в акті перевірки № 2511/2210/33411320 від 08.07.2013 р. про завищення валових витрат та витрат, що враховуються при визначені об'єкту оподаткування на загальну суму 181299 грн. та податкового кредиту на загальну суму ПДВ 26065 грн. в наслідок віднесення до їх складу невибраних обсягів товарного бетону по взаємовідносинам з ДП "Харківський бронетанковий ремонтний завод", судом встановлено наступне.

Між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прайд" (як підрядником) та Державним підприємством "Харківський бронетанковий ремонтний завод" (як замовником) було укладено договори №01/03 від 01.04.2010 року, №01/01-11 від 01.01.2011 р. , №01/01-12 від 01.01.2012 року по виготовленню товарного бетону та розчину.

Згідно умов вищезазначених договорів підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, на власний ризик у відповідності до умов договору за завданням замовника з використанням своїх власних та Замовника матеріалів, устаткування та інструментів, виконати роботи по виготовленню товарного бетону та розчину, на власній территорії м. Харків, вул. Котлова, 222.

Зазначені господарські операції підтверджується первинними документами, а саме: актами приймання - передання обладнання, актами розрахунків по договорам, податковими накладними (а.с. 240 т.3 а.с. 14-41 т. 4).

Згідно доповнення до Додатку № 3 від 01.04.2010р. до договору №01/03 від 01.04.2010 року передбачено, що обсяг виконаних робіт за місяць згідно акту приймання робіт, що складається у відповідності до п. 7.3 становить менше ніж 397 куб.м. навіть якщо роботи взагалі не виконувались замовник сплачує підряднику різницю між фактичним місячним об'ємом та мінімальним, що необхідно для забезпечення підрядником належного викоання п. 10.1.4 договору підряду, а саме охорони та збереження місця проведення робіт, обладнання та наявних товарно - матеріальних цінностей замовника, забезпечення необхідних заходів з безпеки та інші витрати. (а.с. 12 т. 4)

Згідно доповнення до Додатку № 3 від 01.01.2011р. до договору №01/01-11 від 01.01.2011 р. та доповнення до Додатку № 3 від 01.01.2012р. до договору №01/01-12 від 01.01.2012 року передбачено, що обсяг виконаних робіт за місяць згідно акту приймання робіт, що складається у відповідності до п. 7.3 становить менше ніж 600 куб.м. навіть якщо роботи взагалі не виконувались замовник сплачує підряднику різницю між фактичним місячним об'ємом та мінімальним, що необхідно для забезпечення підрядником належного виконання п. 5.4.10 договору підряду, а саме охорони та збереження місця проведення робіт, обладнання та наявних товарно - матеріальних цінностей замовника, забезпечення необхідних заходів з безпеки та інші витрати. (а.с. 227, 239 т.3)

Відповідно до п. 10.1.4 договору підряду №01/03 від 01.04.2010 року, п. п. 5.4.10 договорів підряду №01/01-11 від 01.01.2011 р., №01/01-12 від 01.01.2012 року підрядник зобов'язаний забезпечувати на місці виконання робіт вжиття необхідних заходів по техніці безпеки, пожежній безпеці і охороні такого місця і наявних товарно - матеріальних цінностей (як своїх так і замовника).

Таким чином суд приходить до висновку, що охорона обладнання ТОВ «Компанія «Прайд» входить до комплексу робіт передбачених вищезазначеними договорами, а різниця між фактичним місячним об'ємом та мінімальним є відповідною платою за послуги з охорони такого майна. Зазначене майно використовувалось для виготовлення товарного бетону, який в подальшому був реалізований покупцям, що відповідає основним видам господарській діяльності позивача.

Згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ «Компанія «Прайд» усі витрати згідно вищезазначених договорів підряду на підставі щомісячних актів відносились до загальновиробничих витрат, що включались до складу формування собівартості продукції, що не заперечується сторонами.

Посилання відповідача в акті перевірки, що понесені витрати є штрафом або пенею, тому не пов'язані з господарською діяльністю позивача, суд не приймає до уваги, оскільки згідно умов вищезазначених договорів в розділі «відповідальність сторін за порушення договору» не передбачено відповідальності сторін за невибраний обсяг товарного бетону.

З огляду на положення п.5.1, пп.5.2.1. п.5.2., пп.5.3.9. п.5.3. ст.5, пп.11.2.1. п.11.2. ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.138.1., п.138.2. ст.138, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, висновки акту перевірки № 2511/2210/33411320 від 08.07.2013 р., в цій частині спростовуються матеріалами справи.

Щодо завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 10417 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Агора Трейд», судом встановлено наступне.

Згідно акту перевірки № 2511/2210/33411320 від 08.07.2013р., встановлено порушення пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки «ТОВ «Агора Трейд» здійснено коригування податкових зобов'язань за жовтень 2010 року у бік зменшення на 10416,67 грн., а ТОВ «Компані «Прайд» податковий кредит не відкориговано.

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ «Агора-Трейд» (Продавцем, Виконавцем) та ТОВ «Компанія «Прайд» (Покупцем, Замовником) укладено договори № 01.10/10 від 01.10.10, № 02.10/10 від 01.10.2010 укладені між ТОВ «Агора-Трейд» (Продавцем, Виконавцем) та ТОВ «Компанія «Прайд» (Покупцем, Замовником).

У зв'язку з виконанням умов вказаних договорів ТОВ «Агора-Трейд» складено наступні податкові накладні: № 65 від 22.10.10 на суму 15860 грн. у т.ч. ПДВ 2643,33 грн.; № 80 від 28.10.10 на суму 6100 грн. у т.ч. ПДВ 1016,67 грн.;№ 47 від 11.10.10 на суму 40540 грн. у т.ч. ПДВ 6756,67 грн., всього на суму 62500 грн. у т.ч. ПДВ 10417 грн.

Повідомленнями від 16.11.10 та 02.12.10 згідно договорів уступки права вимоги боргу ТОВ «Агора-Трейд» передало право вимоги боргу по договорам № 01.10/10 від 01.10.10 та № 02.10/10 від 01.10.2010 на адресу ТОВ «Дока» в загальній сумі 62500 грн.

Згідно угод про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог від 01.12.10 та 14.12.10 ТОВ «Компанія «Прайд» виконано зобов'язання в сумі 62500 грн. перед ТОВ «Дока».

Таким чином, виконання ТОВ «Компанія «Прайд» зобов'язань по договорах № 01.10/10 від 01.10.10 та № 02.10/10 від 01.10.2010 з ТОВ «Агора-Трейд», підтверджується належним чином складеними первинними документами.

Згідно п. 4.5 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг). (п. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4 Закону)

Механізм оформлення коригування податкових зобов'язань в податковому обліку з ПДВ за допомогою виписки Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної встановлено пунктами 20 - 31 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 р. N 165, зареєстрованим у Мін'юсті України 23.06.97 р. за N 233/2037.

П. 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 165 (зареєстровано в Мін'юсті України 23.06.97 р. за № 233/2037, зі змінами та доповненнями, за текстом - Порядок № 165), визначено, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до п. 4.5 Закону № 168/97-ВР постачальник товарів (послуг) виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Оригінал розрахунку коригування надається покупцю товарів (послуг), копія залишається у продавця (п. 23 Порядку № 165).

В матеріалах справи відсутні документи що підтверджують настання подій (зміна суми компенсації, перегляд цін, повернення товарів), що є підставою для відповідного коригування податкового кредиту ТОВ «Компанія «Прайд» по взаємовідносинах з ТОВ «Агора-Трейд», а також надання покупцю товарів (послуг) розрахунку коригування.

Виходячи з наведеного, суд вважає необґрунтованими висновки акту перевірки № 2511/2210/33411320 від 08.07.2013 р. в частині завищення податкового кредиту ТОВ «Компанія «Прайд» на загальну суму ПДВ 10417 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Агора-Трейд».

Окрім того висновком судово - економічної експертизи № 4926 від 02.06.2014 року встановлено, що висновки акту перевірки № 2511/2210/33411320 від 08.07.2013р. документально в цій частині не підтверджуються.

Щодо зазначення в акті перевірки № 2511/2210/33411320 від 08.07.2013 р. про завищення валових витрат на загальну суму 141450 грн. в наслідок віднесення до їх складу витрат на винагороду ПП ХФ «Спеціалізоване підприємство юстиція» та ФОП ОСОБА_5, судом встановлено наступне.

ТОВ "Компанія "Прайд" придбано основні фонди - бетонозмішувальний вузол "PICCINI" з бункерами на прилюдних торгах з реалізації арештованого нерухомого майна на суму 687000 грн., в тому числі ПДВ 114500 грн., які організовані ПП ХФ "Спеціалізоване підприємство юстиція" на суму 687000 грн., в тому числі ПДВ 114500 грн., про що свідчить протокол проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна № 172-02/263/10/а від 15.11.2010 року. Загальна сума винагороди ПП ХФ "Спеціалізоване підприємство юстиція" складає 103050 грн. (а.с. 168 т. 1)

Крім того, на виконання договору доручення б/н від 26 травня 2010 року укладеного між ТОВ "Компанія "Прайд" (як довірителем) та ФОП ОСОБА_5 (як повіреним) про надання повіреним послуг по придбанню бетонозмішувального вузлу "PICCINI" з бункерами, було сплачено за послуги повіреного 38400,00 грн., згідно акту прийому - передачі виконаних послуг від 27.05.2010 року та платіжному дорученню (а.с. 162-167 т. 1)

Вищезазначені послуги Товариством віднесено до складу валових витрат у 4 кварталі 2010 року.

З матеріалів справи вбачається, що бетонозмішувальний вузол "PICCINI" обліковується як основний засіб, що підтверджується обліковою карткою, яка міститься в матеріалах справи. (а.с. 71 т. 4)

Згідно п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Відповідно до вимог п.п 8.4.1. п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у разі здійснення витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їх придбання, з урахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість.

Згідно п.7 Наказу Міністерства фінансів України від 27.04.2000, № 92 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби"" придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.

Первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат: суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків); реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству); витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів; витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів; інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою. (п. 8 Наказу № 92)

З протоколу проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна № 172-02/263/10/а від 15.11.2010 року та договору доручення б/н від 26 травня 2010 року укладеного між ТОВ "Компанія "Прайд" та ФОП ОСОБА_5, вбачається, що винагорода ПП ХФ "Спеціалізоване підприємство юстиція" у розмірі 103050 грн. та послуги повіреного ОСОБА_5 на суму 38400,00 грн. надані у зв'язку з придбанням бетонозмішувального вузлу "PICCINI" з бункерами.

З огляду на положення вищезазначених норм та фактичні обставини справи, суд зазначає, що сума винагороди ПП ХФ "Спеціалізоване підприємство юстиція" у розмірі 103050 грн. та сума сплачена за послуги повіреного ФОП ОСОБА_5 у розмірі 38400,00 грн. відноситься у відповідності до норм п.п 8.4.1. п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням.

Судом не приймається до уваги висновок судової економічної експертизи № 4926 від 02.06.2014р. в цій частині, оскільки судом не встановлено, що понесені витрати не пов'язані з придбанням основного засобу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про правомірність висновків акту перевірки, щодо порушення позивачем п.п 8.4.1. п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та завищення валових витрат на загальну суму 141450 грн. в наслідок віднесення до їх складу витрат пов'язаних з оплатою винагороди ПП ХФ "Спеціалізоване підприємство юстиція" та ФОП ОСОБА_5, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств у 4 кварталі 2010 року на суму 35363 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 8840,75 грн. Отже позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

З огляду на викладене, вимога позивача про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000022210, №0000032210 від 23.07.2013 року та №0000012210 від 23.07.2013р. в частині визначення грошового зобов'язання за основним платежем в сумі 593001 грн. та штрафної санкції в сумі 131616,25 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню. В іншій частині підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст.19 Конституції України, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.ст. 7-11, 71, 72, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прайд" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000022210, №0000032210 від 23.07.2013 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000012210 від 23.07.2013р. в частині визначення грошового зобов'язання за основним платежем в сумі 593001 грн. та штрафної санкції в сумі 131616,25 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 25 липня 2014 року.

Суддя Волошин Д.А.