Ухвала

від 11.11.2014 по справі 820/839/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2014 р.Справа № 820/839/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Бенедик А.П.

за участю секретаря судового засідання Зарицької Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2014р. по справі № 820/839/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прайд", звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, та просив скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000012210, №0000022210, №0000032210 від 23.07.2013 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2014р. по справі №820/839/14 вимоги позивача були задоволені частково.

Скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000022210, №0000032210 від 23.07.2013 року.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000012210 від 23.07.2013р. в частині визначення грошового зобов'язання за основним платежем в сумі 593001 грн. та штрафної санкції в сумі 131616,25 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2014р. по справі №820/839/14 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Позивач вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2014р. по справі №820/839/14 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

У відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача та представників сторін колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень був акт перевірки позивача працівниками відповідача від 08.07.2013 р. №2511/2210/33411320, в якому зроблені висновки про порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п.5.1, пп.5.3.2 п.5.3 ст. 5, пп.8.4.1 п.8.4 ст.8 Закону України від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" та п. 138.2, п.138.4 ст. 138 Податкового Кодексу України від 02.12.10 р. №2755-УІ, в результаті чого донараховано податок на прибуток на загальну суму 628364 грн., у тому числі: 2 квартал 2010-7437 грн.; 3 квартал 2010 - 1103 грн.; 4 квартал 2010-47713 грн.; 3 квартал 2011- 23937 грн.; 4 квартал 2011 - 42599 грн.; 2 квартал 2012 - 270716 грн.; 3 квартал 2012 - 153443 грн.; 4 квартал 2012 - 81416 грн.

- пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997

р. "Про податок на додану вартість" та п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість на загальну суму 70583 грн., у тому числі: жовтень2010 ПДВ-7469 грн.; червень 2011-9916 грн.; липень2011 -3431 грн.; листопад 2011-202 грн.; грудень 2011-986 грн.; квітень 2012-10008 грн.; вересень 2012 - 22508 грн.; жовтень 2012 - 9253 грн.; листопад 2012-3671 грн.; 2012-3139 грн.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Згідно з матеріалами справи між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прайд" (як замовником) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (як виконавцем) було укладено договори №2 від 04.01.2012 року на загальну суму 197160,00 грн (ПДВ 32860,00 грн.), згідно якого на адресу ТОВ "Компанія "Прайд" відвантажена сировина (щебінь, керамзит, цемент, пісок) та договір №01/08 від 01.08.2012 року на загальну суму 6968, 00 грн. (ПДВ 1161,00 грн.) про отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прайд" транспортних послуг .

Зазначені господарські операції підтверджується первинними документами, а саме: податковими накладними; актами здачі-приймання виконаних робіт (послуг) та товарно-транспортними накладними; видатковими накладними; платіжними дорученнями .

Також, між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прайд" (як продавцем ) та ПФ "Харківська віконна компанія" (як покупцем) було укладено договори №11/10 від 11.10.2011 року на поставку бетону товарного; №28/08 від 28.08.2012 р.

Зазначена господарська операція з поставки товарів підтверджується первинними документами, а саме: податковими накладними; видатковими накладними; платіжними дорученнями.

Також, між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прайд" (як продавцем ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсалсервіс" (як покупцем) було укладено договір №12/05 від 12.05.2011 року на поставку бетону товарного, щебеню .

Зазначена господарська операція з поставки товарів підтверджується первинними документами, а саме: податковими накладними; видатковими накладними ; платіжними дорученнями.

Також, між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прайд" (як продавцем ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Праксет - Харків" (як покупцем) було укладено договір №18/07 від 18.07.2012 року на поставку будівельних матеріалів .

Зазначена господарська операція з поставки товарів підтверджується первинними документами, а саме: податковими накладними; видатковими накладними; платіжними дорученнями.

Також, між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прайд" (як продавцем ) та ПФ "Агроіндустрія" (як покупцем) було укладено договір №10/05 від 19.05.2012 року на поставку будівельних матеріалів.

Зазначена господарська операція з поставки товарів підтверджується первинними документами, а саме: податковими накладними; видатковими накладними; платіжними дорученнями .

Також, між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прайд" (як продавцем ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліга" (як покупцем) було укладено договір №05/04 від 02.04.2012 року на поставку бетону товарного, розчину та інших будівельних матеріалів.

Зазначена господарська операція з поставки товарів підтверджується первинними документами, а саме: податковими накладними; видатковими накладними; платіжними дорученнями.

Також, між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прайд" (як продавцем ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Металург-2010" (як покупцем) було укладено договір №29/03 від 29.03.2012 року на поставку бетону товарного.

Зазначена господарська операція з поставки товарів підтверджується первинними документами, а саме: податковою накладною; видатковою накладною; платіжним дорученням.

Отримання товару здійснювалось уповноваженими особами, що підтверджується довіреностями та відповідним реєстром довіреностей, що міститься в матеріалах справи.

Рух товару підтверджується товарно-транспортними накладними, перепусками для в'їзду та журналом в'їзду автотранспорту, який міститься в матеріалах справи.

Ч. 1 ст.81 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Перелічені договори укладені право і дієздатними юридичними особами, їх предмет, зміст прав і обов'язків сторін не суперечать закону.

Враховуючи відсутність у суб'єктів господарювання законодавчо наданих повноважень перевіряти обсяг діє та правоздатності представників своїх контрагентів за господарсько-правовими чи цивільно-правовими взаємовідносинами, наявність в розпорядженні фізичної особи, яка представляє інтереси суб'єкта господарювання, печатки цього суб'єкта є достатньою підставою для висновку про те, що така фізична особа на законних підставах діє від імені суб'єкта господарювання.

Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача при укладанні договорів з вищевказаними контрагентами податковим органом не надано.

Отже перелічені договори є належними та допустимими доказами наявності між позивачем та контрагентами позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

Зміст первинних документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції тощо.

Тобто вони не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак враховуються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У зв'язку з тим, що правовідносини щодо формування валових витрат виникли і до набрання чинності Податковим Кодексом України, в даному випадку слід також застосовувати норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", які були чинні на момент виникнення даних правовідносин, а саме 1 квартал 2011 року.

Правила обрахування розміру валового доходу, витрат та податкового кредиту у перевіряємому періоді регламентовані ст.ст. 4, 5, 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.ст. 138, 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.1.32 ст.1 того ж Закону, господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно з п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3.-5.7. цієї статті.

Відповідно до п.п. 5.3.9. п.5.3 ст.5 наведеного Закону не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Правила ведення податкового обліку щодо оподаткування прибутку підприємств встановлені ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 якої встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п.5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Отже, за своїм змістом наведені норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачають як підставу для не включення витрат до складу валових відсутність розрахункових, платіжних та інших документів, що підтверджують факт понесення таких витрат та зв'язок таких витрат з господарською діяльністю.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

До витрат операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. (п. 138.1.1 ст. 138 ПКУ).

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджено придбання продукції та отримання робіт, проведення розрахунків, підтверджується договорами та додатковими угодами до них, видатковими та податковими накладними, актами виконаних робіт, документами, що підтверджують розрахунки за виконані послуги та отримані товари.

Зазначені товари та отримані послуги пов'язані зі здійсненням господарської діяльності позивача, а саме виготовленням продукції, яка в подальшому була реалізована, що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи.

Правила обрахування розміру податкового кредиту з податку на додану вартість регламентовані п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, яким передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно п. 198.6 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.4 ст. 204 Податкового кодексу України податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Дата виникнення податкових зобов'язань платника ПДВ визначається згідно з нормами ст. 187 Податкового кодексу України.

Всі перелічені суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договорів, видаткових накладних, актів виконаних робіт та відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідачем не доведена невідповідність даних податкових накладних фактичним обставинам. Як свідчать матеріали справи, факт здійснення господарських операцій у перевіряємому періоді підтверджується документально.

На час видачі податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані в органах державної податкової служби як платники податку на додану вартість, що не заперечувалась представниками сторін в судовому засіданні, фактів виписки податкових накладних особою, що не є платником податку на додану вартість в ході перевірки не встановлено.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції не заперечував проти правильності оформлення всіх податкових накладних, які виписувалися контрагентами позивача, та на підставі яких позивач скористався правом на формування податкового кредиту.

В ході перевірки відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, наміру отримати за вищевказаними договорами поставки інший результат, ніж придбання товару. Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем не надано. Доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за цими угодами, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач не подав.

Не встановлена також невідповідність даних податкових накладних фактичним обставинам.

Як вбачається з акту від 08.07.2013 р. №2511/2210/33411320, в ході перевірки для доведення недотримання суб'єктом підприємницької діяльності вимог Податкового кодексу України відповідач посилається на акт перевірки від 15.08.2012р. №568/22-207/24483948 по ТОВ "Ліга", код ЄДРПОУ 24483948 з Індустріальної МДПІ у м. Харкові "Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період березень-травень 2012 р. " (а.с. 86-102 т. 4); акт перевірки від 10.08.2012р. №553/22-207/37365818 по ТОВ "Металург-2010", код ЄДРПОУ 37365818 з ДПІ у Приморському районі м. Одеса "Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період жовтень, листопад 211 р., березень, квітень 2012 р." (а.с. 103-124 т. 4); акт перевірки від 09.12.2011 №1115/2305/24478367 ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова по ТОВ "Універсалсервіс", код ЄДРПОУ 24478367 "Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо документального підтвердження господарських відносин ТОВ "Костарика-10" їх реальності та повноти відображення в обліку за вересень 2011 р. (а.с. 145-153 т. 4); акти від 14.06.2012р. №1062/2220/34955829 та від 28.03.2013 №226/2220/34955829 з ДПІ у Московському районі м. Харкова по ТОВ "Харківська віконна компанія", код ЄДРПОУ 34955829 "Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків , їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.07.2012 р. по 28.02.2013 р. ( а.с. 154-169 т. 4); акт перевірки від 09.08.2012р. №559/22-207/31149933 по ПФ "Агроіндустрія", код ЄДРПОУ 31149933 з ДПІ у Оболонському районі м. Києва "Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2012 р. по 30.11.2012 р. ( а.с. 170-178 т. 4); акт перевірки від 22.10.2012 №00916/221/30137712 по ТОВ "Праксет - Харків", код ЄДРПОУ 30137712 з Основ'янської МДПІ м. Харкова "Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за 211 р. - 2012 р. ( а.с. 179-199 т. 4)

Проте акт про неможливість проведення звірки відносно контрагентів з огляду на приписи Постанови КМУ № 1232 від 27.12.2010р. "Про затвердження порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок" лише фіксує факт неможливості вчинення дій з проведення звірки та не може містити висновку щодо відсутності факту здійснення господарської діяльності, оскільки первинні документи при цьому не досліджувались.

Ст. 16 Податкового кодексу України передбачає, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку.

Згідно п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець, виконавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Таким чином висновки відповідача стосовно порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прайд" вимог п.5.1, пп.5.2.1. п.5.2., пп.5.3.9. п.5.3. ст.5, пп.11.2.1. п.11.2. ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.138.1., п.138.2. ст.138, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України по взаємовідносинам позивача з ФОП ОСОБА_2, ПФ " Харківська віконна компанія", ТОВ "Універсалсервіс", ТОВ "Праксет - Харків", ПФ "Агроіндустрія", ТОВ "Ліга", ТОВ "Металург-2010" є необгрунтованими.

Стосовно посилання в акті перевірки № 2511/2210/33411320 від 08.07.2013 р. про завищення валових витрат на загальну суму 33783 грн. в наслідок віднесення до їх складу витрат по ремонту навантажувача у 4 кварталі 2010 введеного в експлуатацію лише з 01.04.2011 року.

Згідно з матеріалами справи між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прайд" (як покупцем) та Приватною агрофірмою "Злагода " (як продавцем) було укладено догорів №14/06-10 від 04.06.2010 року про придбання навантажувача одноковшевого ZL-2000, що також підтверджується накладною, угодою про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог .

Між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прайд" (як замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агора-Трейд" (як виконавцем) було укладено догорів №02.10/10 від 01.10.2010 року на здійснення послуг з ремонту навантажувача одноковшевого ZL-2000 .

Зазначена господарська операція підтверджується первинними документами, а саме: податковою накладною №47 від 11.10.10 на суму 40540 грн., в тому числі ПДВ 6756,67 грн.; актом приймання-передачі виконаних робіт (послуг).

Згідно інвентарної картки основних фондів, обігово-сальдових відомостей бухгалтерського рахунку 10 "Основні фонди", 15 "Капітальні інвестиції", 13 "Амортизація основних фондів" виявлено, що навантажувач одноковшевий ZL-2000, в експлуатацію введено лише з 01.04 2011 року (а.с. 11 т. 7)

Відповідно п. 5.3. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що діяв на час виникнення спірних правовідносин, не включаються до складу валових витрат витрати на: придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону ( пп.5.3.2.)

Згідно картки рахунку ВР (податковий) ТОВ "Компанія "Прайд" за 2010 рік підприємство не відносило до складу валових витрат витрати по ремонту навантажувача у 4 кварталі 2010 року в сумі 40540 грн., в тому числі ПДВ 6756,67 грн. (а.с. 14-58 т. 7)

Також згідно бухгалтерської довідки ТОВ "Компанія "Прайд" до валових витрат сума акту виконаних робіт з ремонту навантажувача не була включена і в Декларації з прибутку за 2010 рік не відображалась. (а.с. 13 т.7)

Отже позивач не відносив до складу валових витрат витрати по ремонту навантажувача у 4 кварталі 2010 року в сумі 40540 грн., в тому числі ПДВ 6756,67 грн., тому висновки акту перевірки № 2511/2210/33411320 від 08.07.2013 р., в цій частині спростовуються матеріалами справи .

Відповідач доказів щодо включення до складу валових витрат, витрат по ремонту навантажувача у 4 кварталі 2010 року в сумі 40540 грн., в тому числі ПДВ 6756,67 грн., не надав.

Відповідач за правилами ч.2 ст.71 КАС України не довів висновків акту перевірки № 2511/2210/33411320 від 08.07.2013 р. про завищення валових витрат на загальну суму 33783 грн. в наслідок віднесення до їх складу витрат по ремонту навантажувача у 4 кварталі 2010 року.

Стосовно завищення валових витрат та витрат, що враховуються при визначені об'єкту оподаткування на загальну суму 181299 грн. та податкового кредиту на загальну суму ПДВ 26065 грн. в наслідок віднесення до їх складу невибраних обсягів товарного бетону по взаємовідносинам з ДП "Харківський бронетанковий ремонтний завод", судом встановлено наступне.

Між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прайд" (як підрядником) та Державним підприємством "Харківський бронетанковий ремонтний завод" (як замовником) було укладено договори №01/03 від 01.04.2010 року, №01/01-11 від 01.01.2011 р., №01/01-12 від 01.01.2012 року по виготовленню товарного бетону та розчину.

Згідно умов вищезазначених договорів підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, на власний ризик у відповідності до умов договору за завданням замовника з використанням своїх власних та Замовника матеріалів, устаткування та інструментів, виконати роботи по виготовленню товарного бетону та розчину, на власній території м. Харків, вул. Котлова, 222.

Зазначені господарські операції підтверджується первинними документами, а саме: актами приймання - передання обладнання, актами розрахунків по договорам, податковими накладними.

Згідно доповнення до Додатку № 3 від 01.04.2010р. до договору №01/03 від 01.04.2010 року передбачено, що обсяг виконаних робіт за місяць згідно акту приймання робіт, що складається у відповідності до п. 7.3 становить менше ніж 397 куб.м. навіть якщо роботи взагалі не виконувались замовник сплачує підряднику різницю між фактичним місячним об'ємом та мінімальним, що необхідно для забезпечення підрядником належного виконання п. 10.1.4 договору підряду, а саме охорони та збереження місця проведення робіт, обладнання та наявних товарно - матеріальних цінностей замовника, забезпечення необхідних заходів з безпеки та інші витрати (а.с. 12 т. 4).

Згідно доповнення до Додатку № 3 від 01.01.2011р. до договору №01/01-11 від 01.01.2011 р. та доповнення до Додатку № 3 від 01.01.2012р. до договору №01/01-12 від 01.01.2012 року передбачено, що обсяг виконаних робіт за місяць згідно акту приймання робіт, що складається у відповідності до п. 7.3 становить менше ніж 600 куб.м. навіть якщо роботи взагалі не виконувались замовник сплачує підряднику різницю між фактичним місячним об'ємом та мінімальним, що необхідно для забезпечення підрядником належного виконання п. 5.4.10 договору підряду, а саме охорони та збереження місця проведення робіт, обладнання та наявних товарно-матеріальних цінностей замовника, забезпечення необхідних заходів з безпеки та інші витрати (а.с. 227, 239 т. 3).

Відповідно до п. 10.1.4 договору підряду №01/03 від 01.04.2010 року, п. п. 5.4.10 договорів підряду №01/01-11 від 01.01.2011 р., №01/01-12 від 01.01.2012 року підрядник зобов'язаний забезпечувати на місці виконання робіт вжиття необхідних заходів по техніці безпеки, пожежній безпеці і охороні такого місця і наявних товарно-матеріальних цінностей (як своїх так і замовника).

Отже охорона обладнання ТОВ "Компанія "Прайд" входить до комплексу робіт, передбачених вищезазначеними договорами, а різниця між фактичним місячним об'ємом та мінімальним є відповідною платою за послуги з охорони такого майна. Зазначене майно використовувалось для виготовлення товарного бетону, який в подальшому був реалізований покупцям, що відповідає основним видам господарській діяльності позивача.

Згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ "Компанія "Прайд" усі витрати згідно вищезазначених договорів підряду на підставі щомісячних актів відносились до загальновиробничих витрат, що включались до складу формування собівартості продукції, що не заперечується сторонами.

Посилання відповідача в акті перевірки на те, що понесені витрати є штрафом або пенею, тому не пов'язані з господарською діяльністю позивача, не можуть вважатись обґрунтованими, оскільки згідно умов вищезазначених договорів в розділі "відповідальність сторін за порушення договору" не передбачено відповідальності сторін за невибраний обсяг товарного бетону.

З урахуванням положень п.5.1, пп.5.2.1. п.5.2., пп.5.3.9. п.5.3. ст.5, пп.11.2.1. п.11.2. ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.138.1., п.138.2. ст.138, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, висновки акту перевірки № 2511/2210/33411320 від 08.07.2013 р., в цій частині спростовуються матеріалами справи.

Стосовно завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 10417 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Агора Трейд".

Згідно акту перевірки № 2511/2210/33411320 від 08.07.2013р., встановлено порушення пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки "ТОВ "Агора Трейд" здійснено коригування податкових зобов'язань за жовтень 2010 року у бік зменшення на 10416,67 грн., а ТОВ "Компані "Прайд" податковий кредит не відкориговано.

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ "Агора-Трейд" (Продавцем, Виконавцем) та ТОВ "Компанія "Прайд" (Покупцем, Замовником) укладено договори № 01.10/10 від 01.10.10, № 02.10/10 від 01.10.2010 укладені між ТОВ "Агора-Трейд" (Продавцем, Виконавцем) та ТОВ "Компанія "Прайд" (Покупцем, Замовником).

У зв'язку з виконанням умов вказаних договорів ТОВ "Агора-Трейд" складено наступні податкові накладні: № 65 від 22.10.10 на суму 15860 грн. у т.ч. ПДВ 2643,33 грн.; № 80 від 28.10.10 на суму 6100 грн. у т.ч. ПДВ 1016,67 грн.;№ 47 від 11.10.10 на суму 40540 грн. у т.ч. ПДВ 6756,67 грн., всього на суму 62500 грн. у т.ч. ПДВ 10417 грн.

Повідомленнями від 16.11.10 та 02.12.10 згідно договорів уступки права вимоги боргу ТОВ "Агора-Трейд" передало право вимоги боргу по договорам № 01.10/10 від 01.10.10 та № 02.10/10 від 01.10.2010 на адресу ТОВ "Дока" в загальній сумі 62500 грн.

Згідно угод про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог від 01.12.10 та 14.12.10 ТОВ "Компанія "Прайд" виконано зобов'язання в сумі 62500 грн. перед ТОВ "Дока".

Таким чином, виконання ТОВ "Компанія "Прайд" зобов'язань по договорах № 01.10/10 від 01.10.10 та № 02.10/10 від 01.10.2010 з ТОВ "Агора-Трейд", підтверджується належним чином складеними первинними документами.

Згідно п. 4.5 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг). (п. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4 Закону)

Механізм оформлення коригування податкових зобов'язань в податковому обліку з ПДВ за допомогою виписки Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної встановлено пунктами 20 - 31 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 р. N 165, зареєстрованим у Мін'юсті України 23.06.97 р. за N 233/2037.

П. 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 165 (зареєстровано в Мін'юсті України 23.06.97 р. за № 233/2037, зі змінами та доповненнями, за текстом - Порядок № 165), визначено, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до п. 4.5 Закону № 168/97-ВР постачальник товарів (послуг) виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Оригінал розрахунку коригування надається покупцю товарів (послуг), копія залишається у продавця (п. 23 Порядку № 165).

В матеріалах справи відсутні документи що підтверджують настання подій (зміна суми компенсації, перегляд цін, повернення товарів), що є підставою для відповідного коригування податкового кредиту ТОВ "Компанія "Прайд" по взаємовідносинах з ТОВ "Агора-Трейд", а також надання покупцю товарів (послуг) розрахунку коригування.

Таким чином висновки акту перевірки № 2511/2210/33411320 від 08.07.2013 р. в частині завищення податкового кредиту ТОВ "Компанія "Прайд" на загальну суму ПДВ 10417 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Агора-Трейд" є необґрунтованими.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що висновком судово-економічної експертизи № 4926 від 02.06.2014 року встановлено, що висновки акту перевірки № 2511/2210/33411320 від 08.07.2013р. документально в цій частині не підтверджуються.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2014р. по справі № 820/839/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М. Судді (підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Бенедик А.П. Повний текст ухвали виготовлений 17.11.2014 р.