Ухвала

від 14.07.2014 по справі 823/3949/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

14 липня 2014 року м. Київ В/800/3001/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Юрченко В.П. - головуючого,

Веденяпіна О.А., Моторного О.А., Сіроша М.В., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши заяву Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області

про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 травня 2014 року у справі №823/3949/13-а

за позовом Приватного підприємства «Каркас-Буд+»

до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 травня 2014 року у справі №№823/3949/13-а у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року відмовлено на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України.

Державна податкова інспекція у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 травня 2014 року.

У заяві про перегляд судового рішення заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» статей 138, 198 Податкового кодексу України.

Як приклад неоднакового застосування одних і тих самих правових норм, заявник вказує на рішення Вищого адміністративного суду України від 3 грудня 2013 року у справі № 2а/2370/2502/2012, від 26 березня 2014 року у справі № 2а-4419/10/2670, від 23 квітня 2014 року у справі № 2а-3974/09/1470.

Розглянувши заяву про перегляд ухвали суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Згідно із статтею 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.

У судових рішеннях, на які посилається заявник, відсутнє різне правозастосування в подібних правовідносинах, яке відповідно до статті 237 КАС України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року №2 "Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України").

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах рішень Вищого адміністративного суду України від 3 грудня 2013 року у справі № 2а/2370/2502/2012, від 26 березня 2014 року у справі № 2а-4419/10/2670, від 23 квітня 2014 року у справі № 2а-3974/09/1470.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать про різні обставини справ щодо дійсного виконання господарських операцій, за наслідками оцінки яких суд касаційної інстанції дійшов різних правових висновків.

Оскільки чинне законодавство підставою для подання заяви про перегляд судових рішень та допуску адміністративної справи для перегляду Верховним Судом України визначає різне застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.

Керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області в допуску до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 травня 2014 року у справі №823/3949/13-а за позовом Приватного підприємства «Каркас-Буд+» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та не може бути оскаржена.

Судді: