Ухвала

від 24.07.2014 по справі 815/1472/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" липня 2014 р. м. Київ К/800/2976/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

Пасічник С.С.,

Білуги С.В.,

Винокурова К.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування наказу,

В С Т А Н О В И Л А :

В лютому 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової служби в Одеській області від 18.02.2013р. №150 про накладання на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що старший оперуповноважений відділу оперативного обслуговування платників податків ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ВПМ ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, працює в органах ДПС з 03.12.2001р., на займаній посаді перебував з 01.03.2012р.

На адресу ДПС в Одеській області надійшло подання начальника ВВБ при ДПС в Одеській області УВБ ДПС України від 15.01.2013р. №52/11/08-0018-1 щодо проведення службового розслідування та встановлення відповідальності службових осіб ВПМ ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС, в якому вказувалось, зокрема, про можливе порушення з боку підполковника податкової міліції ОСОБА_4 при складанні довідки про встановлення місцезнаходження TOB "АСУ - 575".

На виконання вказівки в.о. першого заступника голови - начальника УПМ ДПС в Одеській області від 18.01.2013р. №226/11/07/07-1013 "Про проведення службового розслідування" комісією ДПС в Одеській області було проведено службове розслідування щодо старшого оперуповноваженого відділу оперативного обслуговування платників податків ДПІ у Суворовському районі ВПМ ДПІ у Малиновському районі м.Одеси підполковника податкової міліції ОСОБА_4, за результатами якого складено висновок щодо порушення вказаною особою п.4.2 та п.4.10 Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженого наказом ДПА України від 17.05.10р. №336, та оголошення порушнику суворої догани.

Наказом Державної податкової служби в Одеській області №150 від 18.02.2013р. за неналежне виконання своїх службових обов'язків позивачу оголошено сувору догану.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржений наказ №150 від 18.02.2013р. є незаконним, а тому підлягає скасуванню, враховуючи відсутність підстав для застосування до позивача відповідальності за ст.ст.12-14 Дисциплінарного статуту ОВС України.

Суд же апеляційної інстанції, як вбачається з оскарженого судового рішення останнього, залишивши постанову суду першої інстанції без змін, фактично не перевіряв правильність накладення на позивача дисциплінарного стягнення як такого і, як наслідок, не навів своїх доводів та мотивів щодо обґрунтованості позиції суду першої інстанції, а лише зіслався на норми ст.16 Дисциплінарного статуту ОВС України та вказав про пропуск відповідачем визначеного вказаною статтею піврічного (з моменту вчинення порушення) строку, закінчення якого унеможливлює накладення на особу дисциплінарного стягнення, пов'язавши обрахування початку такого строку з приписами п.4.10 Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженого наказом ДПА України від 17.05.2010р. №336 (надалі - Положення), відповідно до яких підрозділ податкової міліції не пізніше 10 календарних днів з часу отримання запиту в обов'язковому порядку письмово повідомляє ініціатора запиту про проведену роботу за формою згідно з додатком 2, та зазначивши, що оскільки письмова відповідь підрозділу, у якому працював позивач, про проведену роботу мала бути надана ініціатору запиту не пізніше 07.06.2012р., то й починаючи вже з наступного дня після цієї дати відповідач дізнався про вчинене порушення.

Проте, така позиція суду є помилковою, оскільки ст.16 Дисциплінарного статуту ОВС України пов'язує строк, в межах якого має бути накладене дисциплінарне стягнення, саме з моментом вчинення проступку, яким згідно з висновками службового розслідування та оскарженим наказом є неналежне виконання позивачем своїх службових обов'язків, що полягає в порушенні приписів п.4.2 та п.4.10 вищезазначеного Положення, а саме: непроведенні повного обсягу обов'язкових організаційних заходів (дій) із встановлення місцезнаходження платника податків.

При цьому, як свідчать матеріали справи, певні дії з встановлення місцезнаходження платника податків - TOB "АСУ - 575" (які відповідач й вважає проведеними з недотриманням встановленого порядку) були відображені позивачем у відповідній довідці, оформленій ним 16.08.2012р., службове ж розслідування відносно позивача розпочате 18.01.2013р. й закінчене 12.02.2013р.

Відповідно ж до приписів ст.16 Дисциплінарного статуту ОВС України в піврічний з дня вчинення проступку строк, протягом якого на особу може бути накладене дисциплінарне стягнення, не включається строк проведення службового розслідування.

Враховуючи викладене та зважаючи на приписи ст.159 КАС України, відповідно до якої судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, та приписи ч.2 ст.227 КАС України, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду цієї ж інстанції.

За таких обставин, керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 227 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Головного управління Міндоходів в Одеській області задовольнити частково.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Пасічник С.С.

Білуга С.В.

Винокуров К.С.