Постанова

від 04.12.2014 по справі 815/1472/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/1472/13-а

Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

судді - Яковлева Ю.В.,

судді - Коваля М.П.,

за участю секретаря судового засідання Худик С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И Л А :

26.02.2013р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу № 150 від 18.02.2013р. про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний наказ є необґрунтованим та накладений із порушенням строків дисциплінарного стягнення. Позивач вказує, що ним не були порушені вимоги п.4.2 та п.4.10 «Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків», затвердженого наказом ДПА України від 17.05.2010р. № 336, так як ним проведено всі необхідні дії, передбачені вищезазначеними пунктами. Також вказав на те, що службовим розслідуванням не доведено факту нездійснення позивачем виходу за адресою платника податків - ТОВ «АСУ-575» для встановлення його місцезнаходження.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи те, що в ході службової перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п.4.2 та п. 4.10 «Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової служби в Одеській області № 150 від 18.02.2013р. про накладення на ОСОБА_1, дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати судове рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2013р. апеляційну скаргу залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 24 липня 2014р. касаційну скаргу задоволено частково, скасовано ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2013р., справу направлено до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.

Позивач з 03.12.2001р. працював в органах ДПС, з 01.03.2012р. - на посаді старшого оперуповноваженого відділу оперативного обслуговування платників податків ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ВПМ ДПІ у Малиновському районі м. Одеси.

До УПМ ДПС Одеській області надійшов лист ВВБ при ДПС в Одеській області УВБ ДПС України від 15.01.2013р. № 52/11/08-0018-1 щодо можливих порушень з боку позивача при складанні довідки № 474 від 16.08.2012р. про встановлення місцезнаходження ТОВ «АСУ-575».

18.01.2013р. комісією ДПС в Одеській області на виконання вказівки першого заступника голови - начальника УПМ ДПС в Одеській області № 226/11/07-1013 «Про проведення службового розслідування» проведено службове розслідування стосовно ОСОБА_1

В ході службового розслідування було встановлено, що листом відділу реєстрації та обліку платників податків ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 24.05.2012р. № 339/11/18-05 було передано до ВПМ ДПІ у Малиновському районі м. Одеси дані про взяття на облік 23.05.2012р. підприємства ТОВ «АСУ-575» для підтвердження місцезнаходження платника податків.

28.05.2012р. за № 2028 надійшов вищезазначений лист до підрозділу, який був отриманий на виконання позивачем.

17.08.2012р. листом ВПМ ДПІ у Малиновському районі м. Одеси № 20162/0720-00 за підписом в.о. першого заступника начальника ДПІ - начальника ВПМ ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Паращича В.І. (вик. ОСОБА_1.) було надано до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС довідку ВПМ від 16.08.2012р. № 474 про встановлення місцезнаходження ТОВ «АСУ-575» за місцем реєстрації за адресою м. Одеса, Миколаївська дорога, 134.

За результатами службового розслідування відносно старшого оперуповноваженого відділу оперативного обслуговування платників податків ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ВПМ ДПІ у Малиновському районі м.Одеси підполковника податкової міліції ОСОБА_1 встановлені порушення останнім вимог п. 4.2, 4.10 Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженого наказом ДПА України від 17.05.10р. № 336 та оголошено сувору догану.

18.02.2013р. наказом ДПС в Одеській області №150 за неналежне виконання своїх службових обов'язків, позивачу оголошено сувору догану (а.с. 6).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з незаконності оскаржуваного наказу №150 від 18.02.2013р. з підстав недоведеності обставин вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Судова колегія не погоджується із висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про міліцію» порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення № 114).

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року № 3640-ІV (далі - Статут).

Частиною 12 Статуту передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може бути накладені таки види дисциплінарного стягнення як усне зауваження, зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну службову відповідність, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлений статтею 14 Статуту, у якій зазначено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, вчиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Як вже зазначалось раніше, в ході службового розслідування встановлено порушення ОСОБА_1 вимог п.4.2, п.4.10 Положення № 336, яке виразилось у несвоєчасному та не в повному обсязі проведенні організаційних заходів із встановленням платника податків - ТОВ «АСУ-575».

З матеріалів справи вбачається, що 24.05.2012р. до ВПМ ДПІ у Малиновському районі направлена службова записка відділу реєстрації та обліку платників податків ДПІ у Суворівському районі м.Одеси № 339/11/18-05 про підтвердження місця знаходження платника податків - ТОВ «АСУ-575» (а.с.74).

28.05.2012р. ОСОБА_1 отримав зазначений документ для виконання (а.с.75).

Відповідно до п.4.10 Положення № 336 підрозділи податкової міліції не пізніше 10 календарних днів з часу отримання запиту в обов'язковому порядку письмово повідомляють ініціатора запиту про проведену роботу.

Позивач виконав завдання шляхом складання довідки встановленого зразка про підтвердження місцезнаходження ТОВ «АСУ-575» за місцем реєстрації лише 16.08.2012р., тобто з грубим порушенням строків, встановлених п.4.10 Положення № 336.

Суд першої інстанції, доводячи незаконність оскаржуваного наказу, виходив з невідповідності зазначеної службової записки ДПІ про підтвердження місцезнаходження платника податків формі запиту, встановленого Положенням № 336. Як наслідок, суд зазначав, що позивач не мав статусу виконавця запиту в розумінні Положення № 336.

Дійсно додатком № 1 Положення № 336 встановлена форма запиту органу ДПС до підрозділу міліції про встановлення місцезнаходження платника податків.

Проте, судова колегія вважає, що певна невідповідність форми запиту від 24.05.2012р. № 339/11/18-05, який складений у вигляді службової записки, не є наслідком для його невиконання, оскільки з його змісту можна встановити орган, який направив запит, дані платника податків, місцезнаходження якого треба підтвердити.

Необґрунтовано тривале виконання запиту ДПІ не було викликане невідповідністю форми службової записки, та позовні вимоги ОСОБА_1 взагалі не містять доводів щодо невідповідності форми запиту.

Відповідно до п.4.2 Положення № 336 підрозділ податкової міліції при прийнятті рішення про організацію заходів із встановлення місцезнаходження платника податків обов'язково здійснює вихід за його адресою.

Як пояснює позивач, для встановлення місцезнаходження ТОВ «АСУ-575» ним особисто здійснено виїзд за місцем проживання директора товариства ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2, та запропоновано прибути до відділу податкової міліції для надання пояснень з питань діяльності ТОВ «АСУ-575» та копій документів. 16.08.2012р. ОСОБА_3 прибув до відділу податкової міліції ДПІ у Суворовському районі на власноруч написав пояснення, а також надав копію договору оренди нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1. Після проведення бесіди він, позивач, запропонував ОСОБА_3 проїхати за вказаною адресою, що і було зроблено. ОСОБА_3 провів його на другий поверх будівлі та вказав на двері, біля яких знаходилась вивіска з реквізитами підприємства (а.с.55 зв.).

Проте, зазначені пояснення позивача спростовуються поясненнями ОСОБА_3, який був допитаний 12.02.2013р. в ході проведення службового розслідування. Так, ОСОБА_3 пояснив, що дійсно влітку 2012р. прибув до податкової міліції Суворівського району та надавав пояснення з приводу діяльності підприємства. Разом з тим, договору оренди нежитлового приміщення він не надавав, ніхто із працівників податкової міліції не пропонував йому виїхати за адресою АДРЕСА_1, де нібито знаходився офіс товариства, сам він за цією адресою ніколи не бував (а.с.55).

Зазначені пояснення ОСОБА_3 узгоджуються з його поясненнями, наданими 16.08.2012р. начальнику ДПІ у Суворівському районі, в яких він зазначав, що підприємство знаходиться за адресою Одеса вул.Миколаївська дорога, 134. Проте, підприємство господарської діяльності на цей час не веде, оскільки отримує ліцензію на зайняття будівельної діяльності (а.с.12).

Матеріали службової перевірки містять договір оренди нежитлового приміщення № 22/05-2012 від 22.05.2012р., відповідно до якого ТОВ «АСУ-575» орендує у МП ТОВ «Древопласт» офісне приміщення, розташоване на другому поверсі будинку 134 по вул.Миколаївська дорога в м.Одесі, загальною площею 9,8 кв.м. (а.с.12-15).

Проте, на думку судової колегії, зазначений договір не підтверджує обставини користування ТОВ «АСУ-575» нежитловим приміщенням по вул.Миколаївська дорога, 134 в м.Одесі станом на 16.08.2012р., оскільки договір не містить даних, на підставі яких МП ТОВ «Древопласт» розпоряджується майном, строк дії договору зазначений до 31.12.2011р (п.5.1), договір не посвідчений печаткою орендодавця.

Крім того, в ході проведення службового розслідування ОСОБА_3 не впізнав позивача, як службової особи, якій він надавав пояснення 16.08.2012р.

Згідно даних, отриманих з ДП «Управління по експлуатації адмінбудинків» громадянин ОСОБА_3 до будівлі ДПІ у Суворівському районі м.Одеси 16.08.2012р. не заходив.

Оцінюючи викладені обставини в сукупності, судова колегія погоджується з доводами відповідача, що ОСОБА_1 при організації заходів із встановлення місцезнаходження платника податків не здійснив вихід за його адресою, що є обов'язковою умовою для виконання такого завдання, а обмежився отриманням пояснень посадової особи платника податків та копії договору оренди нежитлового приміщення, які мають сумнівне походження.

Згідно листа ДПС України від 15.01.2013р. № 52/11/08-0018-1, який став підставою для проведення службового розслідування відносно позивача, на підставі наказу ДПА України № 329/ДСК за вересень 2012р. ТОВ «АСУ-575» (код ЄДРПОУ 38226055), яке знаходиться на податковому обліку в ДПІ Суворовського району м.Одеси, віднесено до категорії «податкової ями». В ході відпрацювання вказаного підприємства співробітниками ДПІ у Суворівському районі м.Одеси та ВПМ ДПІ у Малиновському районі м.Одеси встановлено, що підприємство за юридичною адресою Одеса, вул.Миоклаївська дорога, 134 не перебуває та ніколи не знаходилось. В зв'язку з тим, що ОСОБА_1 в серпні 2012р. безпідставно підтвердив знаходження ТОВ «АСУ-575» за юридичною адресою, ТОВ «АСУ-575» сформував ризиковий кредит на суму 308 000 грн. (а.с.76).

Як зазначалось раніше, Дисциплінарним Статутом передбачено різні види дисциплінарних стягнень, які можуть бути накладені до осіб рядового або начальницького складу ОВС у разі вчинення ними дисциплінарного проступку, тобто у разі невиконання чи неналежного виконання службової дисципліни та в залежності від характеру вчиненого правопорушення.

Враховуючи, що в ході службового розслідування підтвердились факти порушення позивачем вимог п.п.4.2,4.10 Положення № 336, беручі до уваги незняте дисциплінарне стягнення позивача у вигляді зауваження на підставі наказу ДПС в Одеській області від 03.07.2012р. № 843, Державна податкова служба в Одеській області, приймаючи рішення про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, діяла в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений законодавством України.

Доводи позивача про порушення відповідачем строку притягнення до дисциплінарної відповідальності не ґрунтуються на законі.

Відповідно до ст.16 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Судова колегія погоджується з позицією відповідача, що ненадання ОСОБА_1 відповіді на запит впродовж тривалого строку, а саме з 07.06.2012р. по 16.08.2012р., відповідає змісту триваючого порушення.

Обчислення строку, в межах якого може бути накладене дисциплінарне стягнення, необхідно проводити з дня вчинення проступку позивачем, яке полягало у складанні довідки від 16.08.2012р. про встановлення місцезнаходження ТОВ «АСУ-575» на підставі неперевірених фактів. Про зазначене вказано в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24 липня 2014р., якою справу направлено на повторний апеляційний розгляд.

Враховуючи, що службове розслідування проводилось з 18.01.2012р. по 12.02.2013р., судова колегія приходить до висновку, що накладення дисциплінарного стягнення наказом від 18.02.2013р. № 150 за проступок, який вчинений 16.08.2012р., відбулось в межах строку, визначеного ст.16 Дисциплінарного статуту.

Невірна правова оцінка судом першої інстанції обставин по справі призвела до ухвалення помилкового судового рішення.

Відповідно до ст.202 КАС України постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 195,197,198,202,205,207,254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів в Одеській області - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013р. - скасувати.

Прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: Ю.В.Яковлев

Суддя: М.П Коваль