Постанова

від 29.07.2014 по справі 904/1117/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2014 року Справа № 904/1117/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Паруснікова Ю.Б. (доповідач);

суддів: Білецької Л.М.; Тищик І.В.

при секретарі судового засідання: Малик С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: у судове засідання не з'явився;

від відповідача: Макуха В.В. директор, наказ № 1/ОК від 20.06.07р.; Орел В.Ю., представник за довіреністю б/н від 24.07.14р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Меліотранс» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2014 р. по справі № 904/1117/14 (суддя Кеся Н.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп-Транс», м. Знамянка, Кіровоградської області

до Приватного підприємства «Меліотранс», м. Дніпропетровськ про стягнення 107000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2014 р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп-Транс» задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 107000,00 грн. основного боргу, 2271,95 грн. 3 % річних, 6355,41 грн. пені та 2312,55 грн. судового збору. В частині позовних вимог про стягнення пені у розмірі 5728,59 грн. відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване неповною та несвоєчасною (частковою) оплатою відповідачем за поставлений позивачем товар, внаслідок чого утворилася заборгованість з основної суми боргу, пені та 3 % річних.

Не погоджуючись з рішенням відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення, зупинити виконавче провадження ВП № 43545617 до набрання законної сили рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2014 р. у справі № 904/1117/14 за позовом ТОВ «Темп-Транс» до ПП «Меліотранс» про стягнення заборгованості, скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Темп-Транс» у задоволенні позову в повному обсязі, а судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга мотивована незаконністю та необґрунтованістю прийнятого судом першої інстанції рішення, а також порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що про наявність судового розгляду він не мав відомостей, жодної ухвали про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду не отримував. Посилання у судовому рішенні на те, що представник позивача подав у судове засідання докази (відстеження товаро-транспортної накладної на сайті «Нової пошти») направлення на адресу відповідача ухвали суду про призначення судового засідання не відповідає дійсності, оскільки встановити, що саме направляв позивач відповідачу з поданих доказів неможливо. Про наявність судового рішення відповідач дізнався від ДВС Кіровського району, отримавши документи виконавчого провадження.

Крім того, апелянт вказує на не отримання ним від позивача претензії про сплату заборгованості (відсутні докази, які б свідчили про направлення даної претензії відповідачу), а тому вважає, що господарський суд не мав жодних підстав для стягнення пені та 3% річних.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.07.2014 р., відновлено строк на подачу апеляційної скарги і прийнято її до розгляду у судовому засіданні на 24.07.2014 р. о 10:15 год.

24.07.2014 р. у судовому засіданні оголошено перерву до 10:30 год. 29.07.2014 р.

29.07.2014 р. представник відповідача (скаржник) вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, наполягав на скасуванні рішення місцевого господарського суду та на відмові позивачу у задоволенні позову.

Позивач у судове засідання призначене на 29.07.2014 р. не з'явився, явку свого представника не забезпечив, свої заперечення проти вимог апеляційної скарги висловив у відповідному відзиві на апеляційну скаргу, згідно якого просив відхилити апеляційну скаргу відповідача, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2014 р. по справі № 904/1117/14 залишити без змін. Крім того позивач надав до суду клопотання, згідно якого просив розглянути справу без участі представника ТОВ «Темп-Транс», у зв'язку з його участю в іншому судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII ГПК України.

Згідно п. 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст. 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

На думку колегії суддів неявка у судове засідання представника позивача не перешкоджає розгляду справи оскільки у справі достатньо матеріалів для розгляду апеляційної скарги.

29.07.2014 р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Темп-Транс» (постачальник) та відповідачем, Приватним підприємством «Меліотранс» (покупець) 01.03.2013 р. укладено договір №16/13 (далі - договір), згідно якого (п. 1.1.) постачальник зобов'язався поставити, а замовник прийняти та оплатити бувші у вжитку комплектуючі та запасні частини до залізничних вагонів.

Найменування, кількість та ціна товару вказується у специфікаціях до даного договору, які являються його невід'ємною частиною (п. 1.2. договору).

Дія договору визначалася до 31.12.2013 р. (п. 2.1 договору).

Згідно п. 4.1. розрахунки за договором здійснюються покупцем банківським переказом на розрахунковий рахунок Постачальника у вигляді 50 % передоплати на підставі рахунку-фактури.

На виконання умов договору, продавець здійснив поставку товару визначеного у специфікаціях (а. с. 11-16) на загальну суму 186000,00 грн. з ПДВ, що підтверджується копіями рахунків-фактур: № 104 від 28.03.2013 р.; № 129 від 09.04.2013 р.; № 141 від 22.04.2013 р.; № 157 від 13.05.2013 р.; №167 від 20.05.2013 р.; № 215 від 25.06.2013 р. (а. с. 20-25), видатковими накладними: № 116 від 28.03.2013 р.; № 131 від 11.04.2013 р.; № 132 від 22.04.2013 р.; № 162 від 16.05.2013 р.; № 163 від 23.05.2013 р.; № 219 від 27.06.2013 р. (а. с. 26-31) та копіями довіреностей на отримання цінностей, копії яких наявні в матеріалах справи (а. с. 32-34). Накладні підписані без зауважень та скріплені печатками обох підприємств.

Поставка товару здійснена позивачем без отримання передоплати.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманого товару здійснив частково у сумі 79000,00 грн. (а. с. 96-100), внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 107000,00 грн. основного боргу, що саме і є причиною виникнення даного спору.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що правовідносини, які склалися між сторонами в даній справі, породжують права та обов'язки пов'язані з поставкою товару.

Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, приймаючи рішення по даній справі господарський суд правомірно дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За порушення строків оплати замовник виплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми неоплаченого платежу (п. 5.3 Договору).

Згідно з уточненим розрахунком позивача (а. с. 106-109) у зв'язку з неповним та несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі: 2535,95 грн. (за прострочення оплати авансу) + 4837,82 грн. (за прострочення основного боргу) = 7373,77 грн., розрахунок здійснено за період з 01.05.2013 р. по 17.03.2014 р. включно по кожному рахунку окремо.

Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України позивач (з урахуванням уточненого розрахунку) нарахував до стягнення з відповідача суму 3 % річних у розмірі: 686,47 грн. (за прострочення оплати авансу) + 1585,47 грн. (за прострочення основного боргу) = 2271,94 грн., по кожному рахунку окремо.

Дослідивши розрахунок суми пені та 3 % річних, колегія суддів вважає, що позов в цій частині підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Як вбачається з визначених в договорі умов (п. 4.1.) платежі по договору здійснюються покупцем банківським переводом на розрахунковий рахунок постачальника у вигляді 50 % передплати на підставі рахунків-фактури. При цьому, умовами договору взагалі не визначено строки оплати відповідачем за поставлений позивачем товар .

Згідно ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно положень ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як зазначено вище та вбачається з матеріалів справи, позивач здійснював поставки товару відповідачу без попередньої оплати, вимог щодо сплати попередньої оплати позивач відповідачу не виставляв. Таким чином, колегія суддів виключає можливість нарахування позивачем до сплати відповідачу суми пені та 3% річних саме за прострочення попередньої оплати (авансу) .

Таким чином, в межах заявленого позивачем періоду, пеня підлягає стягненню щодо кожної видаткової накладної у відповідності з приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України починаючи з дня, наступного за днем поставки. Період нарахування пені обмежується у відповідності з положеннями ч. 6 ст. 232 ГК України - шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Колегією суддів здійснено власний розрахунок суми пені та 3% річних з урахуванням визначеного позивачем періоду (з урахуванням оплати вартості товару), починаючи з 01.05.2013 р. по 17.03.2014 р., згідно уточненого розрахунку:

Дата поставкиСума поставки Дата оплатиСума оплатиЗалишок заборгованостіПеріод прострочки з - поКількість днів прострочкиСума пені 28.03.13 48000 24.04.13 30000 18000 01.05.13-29.09.13 152 1045,48 11.04.13 24000 11.06.13 20000 01.05.13 - 10.06.13 41 404,38 4000 11.06.13 - 12.10.13 124 183,56 22.04.13 24000 16.05.13 15000 01.05.13 - 15.05.13 15 147,95 9000 16.05.13 - 23.10.13 161 544,19 16.05.13 18000 18000 17.05.13 - 17.11.13 185 1241,26 23.05.13 48000 02.07.13 14 000 24.05.13 - 01.07.13 39 740,38 34000 02.07.13 - 24.11.13 146 1807,12 27.06.13 24000 24000 28.06.13 - 28.12.13 184 1603,07 Всього: 7717,39 грн. - пені

Дата поставкиСума поставки Дата оплатиСума оплати Залишок заборгованостіПеріод прострочки з - поКількість днів прострочкиСума 3% річних 28.03.13 48000 24.04.13 30000 18000 01.05.13 - 17.03.14 321 474,90 11.04.13 24000 11.06.13 20000 01.05.13 - 10.06.13 41 80,88 4000 11.06.13 - 17.03.14 280 92,05 22.04.13 24000 16.05.13 15000 01.05.13 - 15.05.13 15 29,59 9000 16.05.13 - 17.03.14 306 226,36 16.05.13 18000 18000 17.05.13 - 17.03.14 305 451,23 23.05.13 48000 02.07.13 14 000 24.05.13 - 01.07.13 39 153,86 34000 02.07.13 - 17.03.14 259 723,78 27.06.13 24000 24000 28.06.13 - 17.03.14 263 518,79 Всього: сума 3% річних становить 2 751,44 грн.

Оскільки за перерахунком колегією суддів, сума пені та 3 % річних перевищує розміри заявлених позивачем, а суд не може виходити за межі періоду та суми позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача слід стягнути 4837,82 грн. пені та 1585,47 грн. 3 % річних, в межах заявленого позивачем періоду та з урахуванням уточненого розрахунку (без урахування суми пені та 3 % річних за прострочення попередньої оплати) за період з 01.05.2013 р. по 17.03.2014 р.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми пені у розмірі 2535,95 грн. та 3 % річних у розмірі 686,47 грн. за прострочення попередньої оплати (авансу) відмовити, а рішення місцевого господарського суду в цій частині змінити.

Доводи апелянта про відсутність відомостей щодо розгляду господарським судом справи та не отримання ухвал суду про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду, колегія суддів вважає обґрунтованими з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, судом не здійснювалась відправка на адресу відповідача жодної ухвали про призначення справи до розгляду (в справі не містяться поштові повідомлення про вручення ухвал відповідачу). Про відсутність доказів в підтвердження направлення ухвал про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду (відкладення розгляду справи) також свідчить реєстр документів по справі «Комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду».

Посилання у судовому рішенні на те, що представник позивача подав у судове засідання докази направлення на адресу відповідача ухвали суду про призначення судового засідання (а. с. 66-67), колегія суддів вважає таким, що не відповідає дійсності, оскільки встановити, що саме направляв позивач відповідачу з поданих доказів неможливо, оскільки товаро-транспортна накладна та її відстеження на сайті «Нової пошти» не містять повного опису відправлення та відповідно доказів отримання саме ухвали суду.

Перелік вкладення до листа (а. с. 68) також не може вважатися належним доказом направлення відповідачу зазначених в ньому документів, оскільки він не засвідчений підписом працівника поштового відділення, який звірив даний лист (перелік вкладення) та не містить відбитку календарного штемпелю, що передбачено п. 61 Правил поштового зв'язку, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., згідно якого у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю та описом вкладення, бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового відділення повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатись на обох його примірниках і поставити відбиток календарного штемпелю.

Товарно-транспортна накладна № 59000050720501 (а. с. 66) не містить відомостей про отримання документів представником одержувача (відсутній підпис та печатка про отримання документів відповідачем).

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту направлення на адресу відповідача ухвал суду про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду (відкладення розгляду), а тому суд посилаючись у своєму рішенні на товарно-транспортну накладну та її відстеження на сайті «Нова пошта» дійшов до неправильного висновку про належне повідомлення позивачем відповідача, і прийняв рішення за відсутності відповідача, що є порушенням його (відповідача) прав визначених законодавством.

Відповідно до п. 2) ч. 3 ст. 104 ГПК України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Інші доводи апелянта, викладені в апеляційних скарзі, не заслуговують на увагу і задоволенню не підлягають з огляду на вищенаведене.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2014 р. по справі № 904/1117/14 слід скасувати та прийняти нове рішення, а апеляційну скаргу задовольнити частково.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Меліотранс» - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2014 р. по справі № 904/1117/14 - скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Меліотранс» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Карла Маркса, 98, р/р 2600606015005 в ПАТ «ПриватБанк», МФО 305299, ідентифікаційний код 32075454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп-Транс» (27406, Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. Фрунзе, 110 А, р/р 26004365392500 в АКІБ «Укрсиббанк» м. Харків, МФО 351005, ідентифікаційний код 37714210) 107000,00 грн. основного боргу, 4837,82 грн. пені, 1585,47 грн. 3% річних та 2268,47 грн. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп-Транс» (27406, Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. Фрунзе, 110 А, р/р 26004365392500 в АКІБ «Укрсиббанк» м. Харків, МФО 351005, ідентифікаційний код 37714210) на користь Приватного підприємства «Меліотранс» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Карла Маркса, 98, р/р 2600606015005 в ПАТ «ПриватБанк», МФО 305299, ідентифікаційний код 32075454) 22,04 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Видачу судових наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено 01.08.2014 р.

Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков

Судді: Л.М. Білецька

І.В. Тищик