Постанова

від 23.07.2014 по справі 2а-10870/11/1270

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2014 року м. Київ К/9991/30293/12

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Маринчак Н.Є.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби (правонаступника Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, далі - Ленінська МДПІ)

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19.12.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.03.2012

у справі № 2а-10870/11/1270

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-Комерційний Союз 2006" (далі - Товариство)

до Ленінської МДПІ

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року Товариство звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило: визнати незаконними та протиправними дії Ленінської МДПІ щодо проведення та оформлення результатів позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства за грудень 2010 року; визнати незаконними та протиправними дії відповідача щодо видалення даних про задекларовані позивачем суми податкового кредиту та податкових зобов'язань за грудень 2010 року із Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України; зобов'язати податкову інспекцію поновити відповідну інформацію у вказаній базі даних.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19.12.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.03.2012, позов задоволено частково. При цьому суд, вийшовши за межі позовних вимог: визнав протиправним наказ Ленінської МДПІ від 16.03.2011 № 428 «Про призначення позапланової невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з ПДВ Товариства за період з 01.12.2010 по 31.12.2010»; визнав протиправними дії відповідача щодо проведення вказаної перевірки та оформлення її результатів; у решті позову відмовив.

У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили, зокрема, з того, що спірну невиїзну перевірку було призначено за відсутності підстав, з якими чинне законодавство пов'язує можливість її проведення, та з порушенням порядку інформування платника про здійснення такої перевірки.

Посилаючись на невідповідність висновків судів вимогам чинного законодавства та дійсним обставинам справи, Ленінська МДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить частково скасувати оскаржувані судові акти зі спору та повністю відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що спірну перевірку було призначено на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, тоді як акт перевірки та його висновки не підлягають оскарженню у зв'язку з відсутністю обов'язкового характеру.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити розглядувані касаційні вимоги з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Ленінською МДПІ було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Товариства з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з ПДВ Товариства за період з 01.12.2010 по 31.12.2010, оформлену актом від 17.03.2011 № 92/23/34525163.

Вказану перевірку було призначено за наказом начальника Ленінської МДПІ від 16.03.2011 № 428 у зв'язку з ненаданням платником відповіді на запит податкового органу від 07.02.2011 № 1935/16.

У підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

В силу вимог пункту 79.1 статті 79 ПК документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Наведені положення податкового законодавства, що регулює спірні правовідносини, свідчать на користь висновку про те, що проведення перевірки як контрольного заходу передбачає обов'язкову наявність підстави, з якою закон пов'язує можливість її проведення.

Як вбачається з установлених судами обставин справи, у розглядуваному випадку спірна податкова перевірка була призначена у зв'язку з ненаданням платником відповіді на запит податкового органу відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Втім у розгляді цієї справи попередні судові інстанції встановили, що у матеріалах справи відсутні докази направлення запиту платникові в установленому порядку та отримання ним цього запиту. За посиланням відповідача, вказаний запит було направлено Товариством звичайною кореспонденцією.

Згідно з пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Таким чином, з урахуванням наведеної норми Кодексу суди дійшли цілком об'єктивного висновку про недотримання податковим органом нормативно визначеного порядку надсилання кореспонденції платникові та у зв'язку з цим про відсутність підстав, з якими підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 названого Кодексу пов'язує можливість призначення спірної перевірки.

У той же час дії податкового органу з оформлення перевірки складенням акта не підлягають оскарженню в судовому порядку. Адже формування змісту будь-яких видів перевірок є лише відображенням фактичних дій податкових ревізорів-інспекторів та їх особистої оцінки поведінки платника у сфері оподаткування, а тому такі дії самі по собі не створюють будь-яких правових наслідків.

У зв'язку з цим у задоволенні позовних вимог щодо оформлення спірної перевірки складенням акта від 17.03.2011 № 92/23/34525163 слід відмовити.

В частині відмови у задоволенні позовних вимог постанова суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалася та не переглядалася, що виключає й можливість її перегляду у відповідній частині у порядку касації.

За таких обставин, керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби задовольнити частково

2. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19.12.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.03.2012 у справі № 2а-10870/11/1270 змінити в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби з оформлення позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-Комерційний Союз 2006" з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з ПДВ Товариства за період з 01.12.2010 по 31.12.2010.

У цій частині позову відмовити.

3. В решті постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19.12.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.03.2012 у справі № 2а-10870/11/1270 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі. і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова Н.Є. Маринчак