Ухвала

від 31.07.2014 по справі 801/3983/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" липня 2014 р. м. Київ К/800/62020/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Цуркана М.І.,

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Державної екологічної інспекції в Автономній Республіці Крим

на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року

у справі №801/3983/13-а

за позовом приватного виробниче-комерційного сільськогосподарського

підприємства "Агрокапітал"

до Державної екологічної інспекції в Автономній Республіці Крим

про визнання протиправними дій, визнання протиправним

та скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2013 року приватне виробничо-комерційне сільськогосподарське підприємство "Агрокапітал" (далі по тексту ПВКСП "Агрокапітал") звернулось до суду з позовом до Державної екологічної інспекції в Автономній Республіці Крим (далі по тексту Інспекція), яким просило визнати протиправними дії відповідача з проведення позапланової перевірки, визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2 припису Інспекції від 21.02.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24 липня 2013 року у справі №801/3983/13-а в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року у справі №801/3983/13-а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24 липня 2013 року у зазначеній справі скасовано, прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано пункт 2 припису Інспекції від 21.02.2013 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

При скасуванні рішення окружного адміністративного суду та ухваленні нового, суд апеляційної інстанції виходив з часткової обґрунтованості позивачем своїх вимог, оскільки він здійснює водокористування на підставі дозвільних документів, у відповідності із положеннями частини1 статті 23 Кодексу України про надра, а отже відсутній обов'язок з отримання спеціального дозволу на видобування підземної води.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Інспекція звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним адміністративним судом норм матеріального права, просить вищезазначене рішення суду другої інстанції скасувати в частині визнання протиправним та скасування пункт 2 припису Інспекції від 21.02.2013 року, постановити нове рішення, яким в задоволенні позову у вказаній частині відмовити.

ПВКСП "Агрокапітал" подало до Вищого адміністративного суду України заперечення на касаційну скаргу, в якому наголошувало на відповідність Постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року обставинам справи та вимогам законодавства України. Позивач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, судове рішення апеляційної інстанції - без змін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.02.2013 року державним інспектором Інспекції на підставі наказу №145 від 15.02.2012 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами. Підставою для її проведення була перевірка виконання припису Інспекції від 23.11.2012 року щодо усунення порушень вимог природоохоронного законодавства.

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 21.02.2013 року на підставі якого відповідачем складено припис від 21.02.2013 року про зобов'язання ПВКСП "Агрокапітал" в строк до 10.05.2013 року провести екологічну експертизу підприємства; підготувати спеціальний дозвіл на користування надрами; встановити прибори обліку води; провести коректування лімітів на утворення і розміщення відходів.

Позивач не погодився з пунктами 1 та 2 припису відповідача та з діями його посадових осіб щодо проведення перевірки. Ця обставина стала підставою для звернення до суду.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Статтею 19 Кодексу України про надра визначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу.

Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею 21 Кодексу України про надра передбачено, що надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров'я України на місцях.

Згідно із частиною 1 статтею 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Отже, вказана стаття передбачає можливість для суб'єктів господарювання, що мають у власності або у користуванні земельні ділянки, добувати та використовувати підземні води без спеціального дозволу. При цьому реалізація права землевласника та землекористувача видобувати підземні води можлива лише при сукупності усіх умов, передбачених статтею 23 Кодексу України про надра.

В касаційній скарзі Інспекція наголошує, що ПВКСП "Агрокапітал" використовує воду із свердловини для виробничо-господарської діяльності.

З цього приводу судова колегія Вищого адміністративного суду України зазначає наступне.

Матеріалами справи встановлено, що призначення свердловини є питне водопостачання.

Основним видом діяльності ПВКСП "Агрокапітал" є розведення свійської птиці та виробництво м'яса свійської птиці.

Відповідно до звітів позивача за формою 2-ТП (водгосп) «Звіт про використання води» обсяг зібраної підприємством підземної води у 2011 р. склав 2,5 тис. куб.м., а у 2012р. 3,2 тис. куб.м.

Згідно статтею 61 Водного кодексу України, підземні води питної якості повинні використовуватися у першу чергу для задоволення потреб питного і господарсько-побутового водопостачання населення, а також харчової промисловості та тваринництва.

Таким чином, використання позивачем води із свердловини відбувається в якості господарсько-питного водопостачання. На цю обставину правомірно звернув увагу суд апеляційної інстанції. Доводами касаційної скарги наведена обставина не спростовується.

Судова колегія касаційної інстанції вважає, що позивач використовує підземні води для потреб господарсько-питного водопостачання та в обсязі не більше 300 куб.м/добу, а тому підприємство, у відповідності до статті 23 Кодексу України про надра, має право не отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води).

З огляду на вищенаведене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що адміністративним апеляційним судом правозастосування відбулось із дотримання норм діючого законодавства та з повним, достовірним, неупередженим та об'єктивним з'ясуванням обставин справи.

Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, воно ґрунтується на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції в Автономній Республіці Крим - залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року у справі №801/3983/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: