Ухвала

від 01.07.2014 по справі 825/4338/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/4338/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

01 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді : Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Кобаля М.І.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції в Чернігівській області до Макошинської селищної ради про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Державної фінансової інспекції в Чернігівській області (далі - Держфінінспекція в Чернігівській області) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Макошинської селищної ради, в якому просив зобов'язати відповідача виконати пункт 9 вимоги Сосницької міжрайонної державної фінансової інспекції від 06.09.2013 №6-18/1465 про усунення виявлених ревізією порушень.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено частково.

Зобов'язано Макошинську селищну раду (ід.код 04412484) виконати пункт 9 вимоги Сосницької міжрайонної державної фінансової інспекції від 06.09.2013 № 6-18/1465 про усунення порушень виявлених ревізією в частині укладення договорів оренди землі із СТОВ ім. Шевченка, в іншому випадку стягнути з осіб, винних у недоотриманні орендної плати в сумі 19 948,02 грн., у порядку встановленому законодавством України.

В іншій частині позову відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно п. 7.3.6.2 Плану роботи Держфінінспекції в Чернігівській області на II квартал 2013 року та на підставі направлень на проведення ревізії від 27.06.2013 № 96, від 22.07.2013 № 114, службовими особами Сосницької міжрайонної державної фінансової інспекції було проведено планову ревізію селищного бюджету Макошинської селищної ради за період з 01.06.2011 по 01.07.2013.

Ревізію проведено в період з 27.06.2013 по 23.08.2013 у відповідності до питань програми ревізії та робочого плану з відома селищного голови Макошинської селищної ради Кравцова В.М. та у присутності головного бухгалтера Ярина В.Г.

З 02.07.2013 по 19.07.2013 проведення ревізії було призупинено та поновлено з 22.07.2013, про що Макошинську селищну раду повідомлено листами від 02.07.2013 № 6-18/1038 та від 22.07.2013 № 6-18/1133.

В ході проведення ревізії виявлено ряд порушень вимог чинного законодавства з боку Макошинської селищної ради, про що викладено в Акті ревізії від 28.08.2013 № 6-24/15 (а.с. 13-36). Даний акт підписаний селищним головою Кравцовим В.М. та головним бухгалтером Ярина В.Г. без заперечень та зауважень.

За висновками акту ревізії вбачається, що упродовж 2011-2013 р.р. Чернігівським приватним підприємством "Завод "Сільгоспмаш" та СТОВ ім. Шевченка земельні ділянки використовувались для виробничої діяльності даних підприємств без укладання відповідних договорів оренди на землю та актів прийому-передачі землі, що призвело до порушення вимог ст.ст. 1, 17 Закону України від 06.10.1998 № 161 "Про оренду землі" (зі змінами та доповненнями), ст. 206 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768, наслідком чого стало недоотримання селищним бюджетом Макошинської селищної ради доходів від оренди земельних ділянок на загальну суму 85 535,07 грн.

На підставі акту ревізії та у відповідності до п. 7 ст. 10 Закону України від 26.01.1993 № 2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (із змінами та доповненнями), Сосницькою міжрайонною державною фінансовою інспекцією відповідачу було пред'явлено вимогу від 06.09.2013 № 6-18/1465 про усунення порушень виявлених ревізією із встановленням строку для вжиття заходів виконання до 02.10.2013 (а.с. 9-12).

Так, у п. 9 вимоги вимагалося укласти договори оренди землі з Чернігівським приватним підприємством "Завод "Сільгоспмаш" та СТОВ ім. Шевченка, в іншому випадку стягнути з осіб, винних у недоотриманні орендної плати, у порядку встановленому законодавством України.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначаються Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ (із змінами і доповненнями).

Відповідно до статті 2 вказаного Закону, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Згідно статті 4 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Основні функції органу державного фінансового контролю, яким є позивач, закріплені в статті 8 названого Закону. До таких функцій віднесено, зокрема:

- здійснення державного фінансового контролю та контроль за:

1). виконанням функцій з управління об'єктами державної власності;

2). цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів;

3). цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії;

4). складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету;

5). станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів;

6). усуненням виявлених недоліків і порушень;

- вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», органу державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Пунктом 46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що у разі якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний контролюючий орган з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

Водночас, пунктом 10 частини першої статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

При дослідженні матеріалів справи колегією суддів було встановлено, що на території смт. Макошино упродовж 2011-2013р.р. використовувались земельні ділянки для промислової та іншої господарської діяльності Чернігівським приватним підприємством "Завод "Сільгоспмаш" та СТОВ ім. Шевченка без відповідних дозвільних документів, що посвідчують право користування даними земельними ділянками. Дана обставина підтверджується висновками акту ревізії від 28.08.2013 № 6-24/15, в якому зафіксовано відсутність укладення договорів оренди земельних ділянок та факт відсутності проведення їх державної реєстрації.

На підставі заяви Чернігівського приватного підприємства "Завод "Сільгоспмаш" Макошинською селищною радою (четвертої сесії шостого скликання) 04.03.2011р. було прийнято рішення, яким надано дозвіл на виготовлення технічної документації щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 3,8 га під будівлями на території селищної ради (в межах населеного пункту смт. Макошино) за адресою: смт. Макошино, вул. Леніна, 70.

Крім того, за результатом розгляду технічної документації із землеустрою щодо передачі в оренду земельних ділянок СТОВ ім. Шевченка на території селищної ради (в межах населеного пункту смт. Макошино) для розміщення і обслуговування виробничого комплексу, Макошинською селищною радою (шостої сесії шостого скликання) 27.05.2011р. було прийнято рішення, яким передано в оренду земельну ділянку площею 4,0165 га (40165 м2).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про плату за землю" (в редакції Закону, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду справляється орендна плата.

Об'єктом плати за землю відповідно до ст. 5 вказаного Закону, є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній чи комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки відповідно до ст. 13 Закону України "Про плату за землю".

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із ч.1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із означенням її розміру.

Так під поняттям «орендна плата за землю» в контексті ст. 21 Закону України «Про оренду землі» слід розуміти платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які і встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 14 Закону України «Про плату за землю» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Отже, єдиною законною підставою для сплати орендної плати у відповідності до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" є наявність такої умови, як укладений і зареєстрований у встановленому законом порядку договір оренди землі. При цьому, питання встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності вирішується за згодою сторін та може зазначатися лише в договорі оренди земельної ділянки із закріпленням розміру орендної плати в такому договорі оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, строк дії договорів оренди землі, укладених між Макошинською селищною радою та СТОВ ім. Шевченка 20.06.2011р., становить 1 рік.

В період з 01.07.2012 по 01.07.2013 договори оренди земельних ділянок сторонами у визначеному законом порядку не переглядалися, у зв'язку з чим строк їх дії не продовжувався.

За твердженням представника відповідача, на протязі останніх двох років Макошинська селищна рад неодноразово зверталась до керівництва СТОВ ім. Шевченка та Чернігівського приватного підприємства "Завод "Сільгоспмаш" з проханням вирішити питання щодо упорядкування відносин по землекористуванню, доказом чого служать листи, адресовані СТОВ ім. Шевченка за вих. № 03-07/518 від 28.11.2012, № 03-07/59 від 19.02.2013, № 02-09/363 від 12.09.2013, № 02-09/499 від 19.11.2013 та Чернігівському приватному підприємству "Завод "Сільгоспмаш" за вих. № 03-07/60 від 19.02.2013, № 02-09/364 від 12.09.2013, № 02-09/500 від 19.11.2013.

Проте, як свідчать матеріали даної справи, питання по продовженню терміну дії вищевказаних договорів сторонами у визначеному законом порядку не вирішувалося.

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі", по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Як вбачається з матеріалів справи, Держфінінспекцією в Чернігівській області в ході проведення ревізії було направлено запит до відділу Держкомзему в Менському районі Чернігівської області та отримано відповідь із зазначенням даних щодо вартості одного квадратного метра земельної ділянки за адресою: смт. Макошино, вул. Леніна, 70, що знаходиться в користуванні Чернігівського приватного підприємства "Завод "Сільгоспмаш" в промислових цілях. Так згідно Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель смт. Макошино, вартість одного квадратного метра вищевказаної ділянки в період 2011-2013р.р. становить 25,57 грн. за 1 м2.

Проведення нормативної грошової оцінки землі здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про оцінку земель» від 11 грудня 2003 року № 1378-IV та прийнятими на його основі підзаконними нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 15 вказаного Закону, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться на підставі рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування , а також може проводитися на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оцінку земель», проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності:

-розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення -не рідше одного разу на 5-7 років;

-розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення -не рідше одного разу на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення -не рідше одного разу на 7-10 років.

Так, для земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів існує Методика нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України № 213 від 23 березня 1995 року та Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджений наказом № 18/15/21/11від 27 січня 2006 року.

Нормативна грошова оцінка всіх інших земель здійснюється за Методикою нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України № 525 від 30 травня 1997 року, та відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів), затвердженого наказом № 19/16/22/11/17/12 від 27 січня 2006 року.

Відповідно до ст. ст. 20, 21, 23 Закону України «Про оцінку земель», дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

З вищевикладеного випливає, що для правильного обрання ставки платнику податку необхідно встановити, чи приймала відповідна рада рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту (земель, розташованих поза його межами).

При цьому слід мати на увазі, що рішенням ради затверджується нормативна грошова оцінка не окремих земельних ділянок, а цілого масиву земель на території населених пунктів чи поза їх межами. В подальшому на підставі такої затвердженої радою грошової оцінки розраховується нормативна грошова оцінка кожної окремої земельної ділянки.

Так відповідно до розрахунку орендної плати за землю, сума недоотриманого доходу, який мав надійти до бюджету Макошинської селищної ради від оренди землі, складає: від Чернігівського приватного підприємства "Завод "Сільгоспмаш" - 65 587,05 грн., від СТОВ ім. Шевченка в сумі - 19 948,02 грн.

На думку колегія суддів, наявність вищевказаної обставини свідчить про порушення відповідачем вимог ст.ст. 124, 125, 206 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768, ст. 288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755, п. 4 ч. 1 ст. 69 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456, ст. 1, ст. 6 Закону України від 06.10.1998 № 161 "Про оренду землі", ст. 42 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні".

Однак, як було вірно зазначено судом першої інстанції, позивачем в ході проведення ревізії не в повній мірі було досліджено належність права користування або власності на будівлі, розміщені на земельній ділянці площею 3,8 га за адресою: смт. Макошино, вул. Леніна, 70, а також не було прийнято до уваги те, що рішення четвертої сесії шостого скликання Макошинської селищної ради від 04.03.2011, яким в свою чергу було надано дозвіл на виготовлення технічної документації щодо передачі в оренду Чернігівського приватного підприємства "Завод "Сільгоспмаш" земельної ділянки площею 3,8 га під будівлями за адресою смт. Макошино, вул. Леніна, 70, було відмінено у визначеному законом порядку.

Таким чином, аналізуючи обставини даної справи та оцінюючи зібрані по ній докази, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог даного позову в частині зобов'язання відповідача виконати пункт 9 вимоги Сосницької міжрайонної державної фінансової інспекції від 06.09.2013 № 6-18/1465 шляхом усунення порушень виявлених ревізією стосовно укладення договорів оренди землі з Чернігівським приватним підприємством "Завод "Сільгоспмаш", в іншому випадку стягнути з осіб, винних у недоотриманні орендної плати в сумі 65 587,05 грн. у порядку, встановленому законодавством України.

Водночас, що стосується позову в частині вимог про зобов'язання виконати п. 9 вимоги Сосницької міжрайонної державної фінансової інспекції від 06.09.2013 № 6-18/1465 шляхом усунення порушень виявлених ревізією в частині укладення договорів оренди землі із СТОВ ім. Шевченка, в іншому випадку стягнути з осіб, винних у недоотриманні орендної плати в сумі 19 948,02 грн. у порядку, встановленому законодавством України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимог в цій частині позову, оскільки як вбачається з матеріалів справи, недоотримана орендна плата в сумі 19 948,02 грн. виникла внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача по укладенню відповідних договорів оренди землі із СТОВ ім. Шевченка.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень матеріального і процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк М.І. Кобаль

Повний текст ухвали виготовлено - 04.07.14 р.

.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Кобаль М.І.