Ухвала

від 28.07.2014 по справі 6-227/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 6-227/11 Головуючий у 1 інстанції: Ванівський О.М.

Провадження № 22-ц/783/4767/14 Доповідач в 2-й інстанції: Мусіна Т. Г.

Категорія: 59

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - Мусіної Т.Г.

суддів - Бермеса І.В., Савуляка Р.В.

за участі секретаря - Азенко М.В.

з участю: представника боржника ОСОБА_2 -

ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 23 червня 2011 року у справі за поданням державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2,-

в с т а н о в и л а :

23 червня 2011р. державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби звернувся в суд із зазначеним поданням, яке обґрунтовано тим, що на виконанні Шевченківського відділу ДВС Львівського МУЮ перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-2093, виданого 13.01.2011р. Шевченківським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Піреус Банк МКБ» заборгованість в сумі 496 845,59 грн. Боржником вказане рішення не виконується, на виклики державного виконавця боржник не з'являється, зареєстрованого за боржником майна немає, що свідчить про ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 23 червня 2011р. подання державного виконавця задоволено повністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що ухвала не відповідає нормам матеріального і процесуального права, тому підлягає скасуванню. Зокрема вказує на те, що державним виконавцем не було надано жодних доказів, які б підтверджували факт її ухилення від виконання рішення суду. Суд обґрунтував свою ухвалу лише фактом існування невиконаного зобов'язання, а не фактом ухилення від виконання нею рішення суду та неправомірно прийшов до висновку про необхідність обмеження її у праві виїзду її за межі України.

Просить скасувати ухвалу суду та постановити нову про відмову у задоволенні подання.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши доводи осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню: ухвала суду підлягає скасуванню на підставі п.2 ч.1 ст. 312 ЦПК України з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні подання з таких підстав.

Колегією суддів встановлено, що на виконанні у Шевченківському відділі ДВС Львівського МУЮ перебувало виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-2093, виданого 13.01.2011р. Шевченківським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_2 в користь ПАТ «Піреус банк МКБ» заборгованість в сумі 496 845, 59 грн.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_2 виступила поручителем за кредитним договором, що був укладений між ПАТ «Піреус банк МКБ» та ПП «Прайдінвест» відповідно до якого банком було відкрито кредитну лінію підприємству у розмірі 200 000 грн.

Відповідно до п.18 ч.2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Матеріалами справи не підтверджується факт ухилення боржника ОСОБА_2 від виконання рішення суду.

В надісланій на вимогу апеляційної інстанції копії виконавчого провадження ВП 24140634 відсутні дані про те, що державний виконавець надсилав на адресу ОСОБА_2 копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.02.2011р. рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідно до вимог ч.1 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» та виклики її у виконавчу службу на 19.04.2011р. та 03.05.2011р.

Задовольняючи подання про тимчасове обмеження виїзду ОСОБА_2 за межі України, суд у мотивувальній частині ухвали зазначив, що наявність у ОСОБА_2 невиконаного зобов'язання, покладеного на неї судовим рішенням є підставою для обмеження її виїзду за межі України.

Однак, судом при винесенні оскаржуваної ухвали не враховано, що для обмеження особи у виїзді за межі території України не достатньо лише наявності самого факту заборгованості, а важливим є факт ухилення від сплати заборгованості.

При чому, зазначений факт ухилення повинен бути належним чином доведений та обґрунтований, чого державним виконавцем зроблено не було.

Враховуючи, що факт ухилення боржника від виконання судового рішення не був доведений на час постановлення судом ухвали, правові підстави для задоволення подання були відсутні.

Окрім того, колегія суддів вважає необхідним відмітити, що через три місяці після постановлення даної ухвали державним виконавцем Шевченківського відділу ДВС м. Львова 28.09.2011р. було винесено постанову на підставі п.2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» про повернення виконавчого документа стягувачеві, таким чином правові підстави для збереження для ОСОБА_2 тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України після 28.09.2011р. були відсутні, однак державний виконавець в порушення своїх службових повноважень не повідомив про це Державну прикордонну службу.

Керуючись п.2 ч.2 ст.307, п.2 ч.1 ст.312, п.6 ч.1 ст.314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 23 червня 2011 року скасувати та поставити нову ухвалу.

У задоволенні подання державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20-ти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуючий Т.Г. Мусіна

Судді: І.В. Бермес

Р.В. Савуляк