Рішення

від 29.07.2014 по справі 922/1441/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2014 р.Справа № 922/1441/14

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Присяжнюк О.О.

судді: Казарцева В.В. , Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Кріциній В.Е.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Завод ім. Малишева" м. Харків до 1-ого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Комуненерго", м. Харків , 2-ого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Особливе конструкторсько-технологічне бюро "Харківського заводу транспортного машинобудування", м. Харків про визнання недійсним договору за участю представників:

позивача - Степанишена А.В.,дов. № 31/16 від 14.01.2014р.

1-го відповідача - Андросов А.О., дов. б/н від 02.06.2014р.

2-го відповідача - Харченко К.С., дов. № б/н від 14.04.2014р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державне підприємство "Завод ім. В. О. Малишева" звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до 1- ого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Комуненерго", м. Харків та 2-ого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Особливе конструкторсько-технологічне бюро "Харківського заводу транспортного машинобудування" м. Харків, в якій просить суд визнати недійсним договір оренди №10/11 від 04.07.2011 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-Комуненерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Особливе конструкторсько-технологічне бюро "Харківського заводу транспортного машинобудування", також просить стягнути з відповідачів сплачений судовий збір.

Представник позивача через канцелярію господарського суду (вх.№23417 від 09.07.2014року) надав заяву про уточнення позовних вимог в якихпросить суд визнати договір оренди№10/11 від 04.07.2011року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-Комуненерго"(кодЄДРПОУ 34754224) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Особливе конструкторсько-технологічне бюро "Харківського заводу транспортного машинобудування"(код ЄДРПОУ 37187670) недійсним.

Суд, розглянувши питання щодо прийняття до розгляду уточнення позовної заяви позивача, керуючись приписами ст. 22 ГПК України, з огляду на те, що за вказаним уточненням не відбулось а ні зміни предмету, а ні підстав позову, має місце збереження первісних обставин позову, враховуючи дотримання позивачем загальних правил щодо вчинення відповідної процесуальної дії (надання до суду доказів направлення відповідної заяви відповідачам), вважає за можливе прийняти уточнення позовної заяви позивача до розгляду (вх. №23417 від 09.07. 2014 року); справа розглядається з їх врахуванням.

В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням уточнень наданих через канцелярію суду 09.07.2014 р., позивач посилається на те, що у 1 - го відповідача були відсутні правові підстави передавати майно в оренду на підставі спірного договору у зв'язку із набранням законної сили Рішенням господарського суду Харківської області від 16 грудня 2009 р. у справі №27/362-09, договір укладено без письмової згоди іпотекодержателя, договір оренди №10/11 від 04.07.2011 року укладено без наміру створення правових наслідків.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.04.2014 року порушено провадження у справі №922/1441/14, розгляд справи призначено на 15.05.2014 року.

Представник 1 -го відповідача через канцелярію господарського суду (вх.№15375 від 13.05.2014 року) надав відзив на позовну заяву, в якому вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими, оскільки, на думку, 1- го відповідача даний позов подано з метою зупинення провадження у іншій господарській справі №922/5190/13 за позовом ТОВ "Еко-Комуненерго" до ДП "Завод імені В.О.Малишева" про стягнення, зокрема , упущеної вигоди за договором оренди №10/11 від 04.07.2011 року, вважає, що ніяким чином, права або охоронювані законом інтереси ДП "Завод імені В.О.Малишева" даним договором оренди жодним чином ані з боку ТОВ "Еко-Комуненерго", ані Товариством з обмеженою відповідальністю "Особливе конструкторсько-технологічне бюро "Харківського заводу транспортного машинобудування" не порушено. Також у відзиві представник 1 - го відповідача вказує на те, що ТОВ «Еко-Комуненерго» мав право укладати Договір оренди №10/11 від 04.07.11 р., оскільки рішення господарського суду Харківської області від 16 грудня 2009 р. у справі №27/362-09 не виконано, іпотеко держатель надавав свою згоду на укладання договору оренди.

Представник 2-го відповідача через канцелярію господарського суду (вх.№15374від 13.05.2014року) надав відзив на позовну заяву, в якому 2 -ий відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що під час укладення спірного договору оренди було перевірено правосуб'єктність орендодавця, дійсність його права власності на нежитлову будівлю, повноваження директора на укладення такого правочину, а також наявність згоди іпотекодержателя на передачу нерухомого майна в оренду, в порядку ст.9,12 Закону України "Про іпотеку", у зв'язку із чим будь -які перешкоди до укладення даного договору були відсутні.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.05.2014 року, у зв'язку із неявкою в судове засідання представника позивача та другого відповідача, розгляд справи відкладено до 02.06.2014 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.06.2014 року задоволено клопотання позивача та першого відповідача про продовження терміну розгляду спору по справі на п'ятнадцять днів для надання доказів по справі в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено до 24.06.2014 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.06.2014 р. для розгляду справи № 922/1441/14 призначено судову колегію.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Харківської області Хотенця П.В. від 24.06.2014 р., у зв'язку зі складністю справи № 922/1441/14 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Присяжнюк О.О., судді Казарцева В.В., Денисюк Т.С.

Представник позивача в судовому засіданні 24.06.2014 року підтримав заявлені позовні вимоги, у повному обсязі, через канцелярію господарського суду (вх.№21652 від 24.06.2014року) надав додаткове правове обґрунтування заявлених позовних вимог, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі. Вказані документи долучені до матеріалів справи на підставі ст.22 ГПК України

Представник 1-го відповідача в судовому засіданні 24.06.2014 року заперечував проти заявлених позовних вимог, через канцелярію господарського суду (вх.20100 від 17.06.2014 року) супровідним листом надав для долучення до матеріалів справи завірену копію Постанови Вищого господарського суду України у справі №922/3822/13, завірену копію договору оренди №10/11 від 04.07.2011року, завірену копію рішення господарського суду Харківської області від 24.02.2014року у справі №922/5190/13, вказані документи долучені до матеріалів справи на підставі ст.22 ГПК України.

Представник 2-го відповідача, в судовому засіданні 24.06.2014 року заперечував проти заявлених позовних вимог, через канцелярію господарського суду (вх.№2111 від 23.06.2014року ) надав для долучення до матеріалів справи копію договору оренди №10/11 від 04.07.2011 року, вказані документи долучені до матеріалів справи на підставі ст.22ГПК України.

У зв'язку з необхідністю витребування нових доказів Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.06.2014 р. розгляд справи відкладено до 29.07.2014 року.

28 липня 2014 року через канцелярію суду від позивача надійшло додаткове правове обґрунтування позову, яке досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 29.07.2014 р. підтримав свої позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник 1-го відповідача в судовому засіданні 29.07.2014р. проти задоволення позову заперечував, з підстав викладених у відзиві на уточнену позовну заяву поданого через канцелярію господарського суду (вх.№26119 від 29.07.2014року) .

Представник 2-го відповідача в судовому засіданні 29.07.2014р. проти задоволення позову заперечував, з підстав викладених у відзиві на уточнену позовну заяву поданого через канцелярію господарського суду (вх.№26117 від 29.07.2014року) .

З'ясувавши всі фактичні обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18 липня 2007 року у справі №21/235-07 на задоволення вимог Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії за договором кредиту №805/6/18/6-031 від 22.03.2006 року та договором кредиту №805/6/18/6-111 від 19.09.2006 року звернено стягнення за іпотечними договорами: №805/13/26/6-408 реєстровий № 964 від 22.03.2006 року та № 805/13/26/6-1492 реєстровий № 3382 від 19.09.2006 року на предмет іпотеки: нежитлову будівлю літ. "Р/1-7", загальною площею 17323,2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126. Надано Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку „Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії право на продаж предмету іпотеки будь-якій особі - покупцеві. Встановлено початкову ціну продажу предмету іпотеки для його подальшої реалізації на нежитлову будівлю літ. "Р/1-7", загальною площею 17323,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська,126 в розмірі не менш 24141996 грн., в тому числі ПДВ в сумі 4023660 грн.

22 вересня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-Комуненерго" (1-й відповідач, позичальник) та Акціонерним комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (кредитор) було укладено договір кредиту № 805/6/18/8-116, відповідно якого кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, у сумі 5772005,00 доларів США з метою купівлі нежитлового приміщення загальною площею 17323,2 кв.м., що розташоване за адресою м. Харків, вул. Плеханівська, 126, літ. Р/1-7, та є предметом забезпечення по кредиту ДП "Завод ім. В. О. Малишева" за іпотечними договорами: №805/13/26/6-408 реєстровий № 964 від 22.03.2006 року та № 805/13/26/6-1492 реєстровий № 3382 від 19.09.2006 року.

На виконання рішення господарського суду Харківської області від 18.07.2007 р. по справі №21/235-07 про звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить Державі Україна (користувач - ДП «Завод імені В.О.Малишева») 22.09.2008 р. між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ТОВ «ЕКО-КОМУНЕНЕРГО» було укладено договір купівлі-продажу вказаної нежитлової будівлі, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим №4020, відповідно до умов якого, продавець, в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується передати у власність покупцеві нежитлову будівлю літ. "Р/1-7", загальною площею 17323,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти зазначений у п.1.1. об'єкт і сплатити продавцеві договірну ціну за нього, яка становить 30000000,00 грн. в тому числі ПДВ 5000000,00 грн.

На виконання умов договору кредиту №805/6/18/8-116 від 22.09.2008 р. зазначену нежитлову будівлю ТОВ «ЕКО- КОМУНЕНЕРГО» передано Акціонерному комерційному банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в іпотеку (іпотечний договір №805/13/18-5/8-846 від 22.09.2008 р.).

Відповідно до пп. 1.1.1 п. 1.1 іпотечного договору, іпотекодавець передає у наступну іпотеку іпотекодержателю, у якості забезпечення виконання зобов'язання за договором кредиту № 805/6/18/8-116 від 22.09.2008 р., нерухоме майно - нежитлову будівлю літ. "Р/1-7" загальною площею 17323 кв.м., що знаходиться за адресою м. Харків, вул. Плеханівська, 126.

29 вересня 2008 року було здійснено державну реєстрацію права власності 1-го відповідача на вказану вище нежитлову будівлю, про що свідчить витяг з реєстру права власності на нерухоме майно.

01 жовтня 2008 року між 1-им відповідачем (як орендодавцем) та позивачем (як орендарем) було укладено договір оренди № 640дп, відповідно до умов якого (п. 1.1) орендодавець надає, а орендар приймає у відплатне користування нежитлове приміщення літера "Р/1-7", що знаходить за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126, загальною площею 17323,2 кв.м. (об'єкт оренди) для використання в господарській діяльності орендаря.

У зв'язку із невиконанням ТОВ «Еко-Комуненерго» своїх зобов'язань перед Акціонерним комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" за договором кредиту від 22.09.2008 № 705/6/18/8-116 Банк звернувся до господарського суду Харківської області із позовом про задоволення вимог за договором кредиту шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлову будівлю літ. «Р/1-7» загальною площею 17323,2 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.12.2009 року у справі № 27/362-09 за позовом Акціонерного комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» до ТОВ «Еко-Комуненерго» про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено позовні вимоги повністю, а саме:

- звернено стягнення на предмет іпотеки: нежитлову будівлю літ. «Р/1-7» загальною площею 17323,2 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126, та належить ТОВ "Еко-Комуненерго" на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 22.09.2008 р. та посвідченого приватним нотаріусом ХМНО, ОСОБА_7 за реєстрованим номером 4020, зареєстрованого 22.09.2008 р. в Державному реєстрі правочинів за номером 3148440 згідно витягу за номером 6541215;

- визначено спосіб реалізації предмета іпотеки за оціночною вартістю, шляхом застосування процедури продажу предмету іпотеки, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку», надано АКБ СР «Укрсоцбанк» право на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, а також право проведення усіх дій, пов'язаних з збереженням та реалізацією предмета іпотеки.

- надано АКБ СР «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії до моменту продажу предмету іпотеки право на господарське управління предметом іпотеки з правом укладання у якості Орендодавця договорів оренди з фізичними та юридичними особами, та направленням отриманих від управління коштів на задоволення своїх вимог за кредитним договором.

- зобов'язано ТОВ «Еко-Комуненерго» звільнити займані приміщення, передати АКБ «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії одночасно з Актом приймання-передачі нежитлової будівлі ключі від предмету іпотеки, податкову накладну.

- з метою збереження предмету іпотеки до його реалізації надано АКБ „Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії АКБ „Укрсоцбанк" право обладнання предмету іпотеки новими охоронними пристроями, а також укладання договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами.

Рішення господарського суду Харківської області від 16.12.2009 року по справі №27/362-09 набрало законної сили, що не заперечувалось представниками сторін.

04 липня 2011 року між 1 - им відповідачем (як орендодавцем) та 2- им відповідачем (як орендарем) було укладено договір оренди № 10/11 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору 1- ий відповідач надає, а 2 -ий відповідач приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення 7-го поверху №№I-XXX загальною площею 2 276, 5 кв. м. нежитлової будівлі літ. «Р/1-7», розташованої за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126 (далі за текстом - «об'єкт, що орендується»).

Відповідно до п. 1.2 Договору об'єкт, що орендується, є предметом іпотеки за договором №850/13/18-5/8-846 від 22.09.2008 р., укладеним між ТОВ «ЕКО-КОМУНЕНЕРГО» та АКБ СР «Укрсоцбанк».

Пунктом 1.5 Договору встановлено, що строк оренди починає обчислюватися з моменту передачі орендодавцем об'єкта, що орендується, в оренду орендарю, про що сторони підписують відповідний акт приймання-передачі.

Відповідно до п. 5.1 Договору 1 - ий відповідач зобов'язаний не пізніше 3 (трьох) календарних днів з моменту укладення сторонами Договору передати 2 - ому відповідачу в оренду об'єкт, що орендується по відповідному акту приймання - передачі, в якому вказується технічний стан приміщення на момент його передачі.

Згідно п. 7.4 Договору передбачено, що якщо 1 - ий відповідач не передає 2 - ому відповідачу об'єкт, що орендується, 2 - ий відповідач має право за своїм вибором: вимагати передання об'єкта, що орендується і відшкодування збитків, завданих затримкою; відмовитися від Договору і вимагати відшкодування завданих йому збитків. У випадку відмови 2 - им відповідачем від Договору даний Договір є припиненим з моменту отримання 1 - им відповідачем повідомлення 2 - го відповідача про відмову від Договору.

У зв'язку з тим, що станом на 08.07.2011 року об'єкт оренди за Договором не було передано 2 - ому відповідачу, останній відмовився від спірного договору (лист №1/1 від 08 липня 2011 року).

Позивач зазначає, що Договір оренди, у зв'язку із набранням законної сили рішенням суду господарського суду Харківської області від 16 грудня 2009 року у справі № 27/362-09, орендодавець (ТОВ «Еко-Комуненерго», 1 - ий відповідач) не мав права укладати, оскільки відповідним рішенням суду перший відповідач (як орендодавець за договором оренди) був обмежений у реалізації своїх прав, як власник нежитлової будівлі.

Окрім того, позивач вважає, що Договором оренди мав бути укладений виключно за письмовою згодою іпотекодержателя.

Також позивач обґрунтовує недійсність договору оренди тим, що Договір оренди є фіктивним, оскільки Договір оренди було укладено без наміру створення обумовлених ним правових наслідків, з метою стягнення з ДП "Завод ім. В. О. Малишева" упущеної вигоди.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Тобто, дана норма вказує на те, що правом на передання речі в оренду наділений або власник речі, або особа, якій належать майнові права.

Згадана норма повністю узгоджується з ч. 2 ст. 321 ЦКУ, відповідно до якої особа може бути обмежена у його здійсненні права власності у випадках і в порядку, встановлених законом. Такі випадки і порядок, зокрема, встановлені Законом України «Про іпотеку».

Частинами 1, 2 ст. 319 ЦК України визначеного, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

ТОВ "Еко-Комуненерго" є власником нежитлової будівлі літ. "Р/1-7", що розташована за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126, його право власності є дійсним, що підтверджується відповідними доказами, а саме витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №20392003 від 29.09.2008 р. та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №21044150 від 28.04.2014 р., копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно з ч. 7 ст. 319 ЦК України, діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Викладені положення чинного законодавства свідчать, що правомочності власника майна щодо володіння, користування та розпорядження майном у випадках, визначених чинним законодавством - можуть бути обмежені.

Відповідно до ст. 34 ЗУ «Про іпотеку» після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.

Продукція, плоди і доходи, отримані в результаті управління предметом іпотеки, спрямовуються на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, якщо інше не встановлено договором або рішенням суду.

Так, Рішенням господарського суду Харківської області від 16.12.2009 р. у справі №27/362-09 саме АКБ СР «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії на підставі ст. 34 ЗУ «Про іпотеку» надано до моменту продажу предмета іпотеки право на господарське управління предметом іпотеки з правом укладання у якості Орендодавця договорів оренди з фізичними та юридичними особами та направленням отриманих від управління коштів на задоволення своїх вимог за кредитним договором, а ТОВ «Еко-Комуненерго» зобов'язано звільнити займані приміщення та передати ключі від предмету іпотеки та податкову накладну.

Отже, рішенням господарського суду Харківської області від 16 грудня 2009 року у справі № 27/362-09 обмежено правомочність Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Комуненерго" як власника щодо розпорядження нежитловою будівлею літера "Р/1-7", що знаходить за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126, загальною площею 17323,2 кв.м.

Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Таким чином, з моменту набрання законної сили рішенням господарського суду Харківської області від 16 грудня 2009 року у справі № 27/362-09 правомочним суб'єктом на укладення договору оренди нежитлової будівлі літера "Р/1-7" (її частини), що знаходить за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126, загальною площею 17323,2 кв.м. є АКБ СР "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що за Договором оренди, який було укладено 04 липня 2011 року, тобто, після обмеження правомочності 1 - го відповідача щодо розпорядження нежитловою будівлею літера "Р/1-7", що знаходить за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126, загальною площею 17323,2 кв.м., орендодавцем виступав ТОВ "Еко-Комуненерго".

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

На підставі викладеного, враховуючи вказане вище рішення господарського суду Харківської області від 16 грудня 2009 року у справі № 27/362-09, а також його обов'язковість до виконання на всій території України, правомочною особою на укладення Договору оренди, у якості орендодавця з є АКБ СР "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії.

Втім, зі змісту Договору оренди вбачається, що його було укладено як орендодавцем - ТОВ "Еко-Комуненерго" (1 - им відповідачем), тобто особою, яка на момент укладення Договору оренди не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

З огляду на наведене, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для визнання договору оренди № 10/11 від 04 липня 2011 року недійсним на підставі ч. 2 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Розглядаючи позовні вимоги щодо визнання Договору оренди недійсним, з підстав порушення відповідачами під час його укладення вимог ч. 2 ст. 586 ЦК України, ст. ст. 9, 12 ЗУ «Про іпотеку» щодо необхідності надання іпотекодержателем згоди на його укладення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 ЗУ «Про іпотеку» іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя передавати предмет іпотеки в оренду.

Відповідно до ч. 3. ст. 12 ЗУ «Про іпотеку» правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Пунктом 2.1.4 іпотечного договору №805/13/18-5/8-846 від 22.09.2008 р. передбачено, що Іпотекодавець (ТОВ «Еко-Комуненерго») зобов'язаний без письмової згоди Іпотекодержателя не відчужувати предмет іпотеки (його частину), а також не передавати його в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Крім того, п. 2.1.12 іпотечного договору №805/13/18-5/8-846 від 22.09.2008 р. передбачено наступне: «В усі договори оренди Предмету іпотеки (його частини), що будуть укладені Іпотекодавцем (ТОВ «Еко-Комуненерго») за письмовою згодою Іпотекодержателя, в обов'язковому порядку включити нижченаведені пункти…».

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

1 - им відповідачем в якості підтвердження надання письмової згоди іпотекодержателя на укладання Договору оренди до матеріалів справи надано копію листа №08.42-186/67-6986 від 17.04.2014 року за підписом директора з ризиків ПАТ «Укрсоцбанк».

Судова колегія, надаючи оцінку зазначеному доказу, зазначає, що вказаний лист №08.42-186/67-6986 від 17.04.2014 року не є належним доказом надання іпотекодержателем письмової згоди на укладення 1 - им відповідачем Договору оренди.

Вказаний лист датований 17 числом квітня місяця 2014 року, в той час, коли Договір оренди укладався в 04 липня 2011 року. Інших доказів письмової згоди на укладення Договору оренди відповідачами не надано. Викладені обставини свідчать про те, що, станом на момент укладення договору оренди № 8/11 від 04 липня 2011 року, письмова згода іпотекодержателя на його укладення була відсутня.

Як зазначалося вище, відповідно до ч. 3. ст. 12 ЗУ «Про іпотеку» правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

У п. 2.5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» розяснено:

«Необхідно з урахуванням приписів статті 215 ЦК України та статті 207 ГК України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, частина перша статті 220, частина друга статті 228 ЦК України, частина друга статті 207 ГК України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора (зокрема, частина перша статті 227, частина перша статті 229, частина перша статті 230, частина перша статті 232 ЦК України, частина перша статті 207 ГК України).

За змістом частини другої статті 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним.

Так, суд дійшов висновку, що Договір №10/11 від 04.07.2011 р. укладено з порушенням вимог чинного законодавства (ст. 9, 12 Закону України "Про іпотеку", ст. 586, ст. 629 ЦК України). і є недійсним в силу ч.3 ст. 12 ЗУ «Про іпотеку», ч. 2 ст. 215 ЦК України.

Розглянувши позовні вимоги щодо визнання спірного договору оренди недійсним у зв'язку з його фіктивністю, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У п. 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" містяться наступні роз'яснення: «Фіктивний правочин (стаття 234 ЦК України) є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, в тому числі нотаріально посвідчений. Якщо сторонами не вчинено ніяких дій на виконання фіктивного правочину, господарський суд приймає рішення лише про визнання фіктивного правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін.

З урахуванням того, що фіктивний правочин не спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, він не створює цивільно-правових наслідків незалежно від того, чи він був визнаний судом недійсним.

У розгляді відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення».

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог в частині визнання спірного договору оренди недійсним на підставі ст. 234 ЦК України, оскільки позивачем не доведено, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.

Заперечення відповідачів відносно того, що ДП «Завод ім. В. О. Малишева» не може бути позивачем у даній справі у зв'язку з відсутність порушення прав та охоронюваних інтересів останнього Договором оренди, не приймаються до уваги колегією суддів.

Зі змісту ч. 3 ст. 215 ЦК України вбачається, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) на підставах, встановлених законом, за умови його оспорювання однією із сторін або іншою заінтересованою особою, що заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом

Згідно п. 2.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", якщо чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 ГПК. Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Позивач не є стороною Договору оренди, проте є суб'єктом, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує укладання Договору оренди.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Харківської області від 24.02.2014 р. у справі № 922/5190/13 за позовом ТОВ «Еко-Комуненерго» до ДП «Завод ім. В. О. Малишева» стягнуто з ДП "Завод імені З.О. Малишева" на користь TOB "Еко-Комуненерго", зокрема, упущену вигоду в розмірі 9 954 625,00 грн., серед яких 2 788 712,5 грн. стягнуто на підставі договору оренди №10/11 від 04.07.2011 року. Таким чином, даний договір безпосередньо стосується прав та законних інтересів ДП «Завод ім. В. О. Малишева». Договір оренди №10/11 від 04.07.2011 р. зачіпляє та порушує права та охоронювані законом інтереси ДП «Завод ім. В. О. Малишева».

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України. Відповідної до даної норми судові витрати при задоволенні позовних вимог покладаються на відповідача. З огляду на наведене, витрати по сплаті судового збору у справі в розмірі 1218,00 грн. порівну (по 609 грн.) покладаються на відповідачів.

З огляду на наведене, відповідно до ст. 124 Конституції України, ст. ст. 202, 203, 215, 234, 319, 321, 586, 629, 759, 761 ЦК України, ст.ст. 9, 12 ЗУ «Про іпотеку», та керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди № 10/11 від 04.07.2011 р., що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-Комуненерго" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 117, код ЄДРПОУ 34754224) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Особливе конструкторсько-технологічне бюро "Харківського заводу транспортного машинобудування" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 37187670).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Комуненерго" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 117, код ЄДРПОУ 34754224) на користь Державного підприємства "Завод ім. В. О. Малишева»" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629) 609,00 грн. судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Особливе конструкторсько-технологічне бюро "Харківського заводу транспортного машинобудування" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 37187670) на користь Державного підприємства "Завод ім. В. О. Малишева»" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629) 609,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 31.07.2014 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя О.О. Присяжнюк Т.С. Денисюк В.В. Казарцева