Постанова

від 30.07.2014 по справі 916/1162/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2014 р.Справа № 916/1162/14 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі :

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.

Журавльова О.О.

(склад судової колегії змінено відповідно до розпорядження голови суду від 28.07.2014р. №409)

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 30.07.2014р.:

від позивача: Гончаров В.П., за довіреністю б/н від 15.07.2014р.;

від відповідача: Стойкова О.І., за довіреністю № 03-14030 від 10.09.2013р.;

Богуцька Л.П., за довіреністю № 03-43/4037 від 12.06.2014р.;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління юстиції в Одеській області

на рішення господарського суду Одеської області

від 10 червня 2014 року

по справі № 916/1162/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-КОНСАЛТ-ПЛЮС"

до Головного управління юстиції в Одеській області

про стягнення 101880 грн.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 30.07.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.06.2014р. по справі №916/1162/14 (суддя Щавинська Ю.М.) задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-КОНСАЛТ-ПЛЮС" до Головного управління юстиції в Одеській області про стягнення 101880 грн.: з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість у сумі 101880 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 2037,60 грн. з посиланням на те, що Головним управлінням юстиції в Одеській області порушено зобов'язання в частині оплати послуг з надання оцінки арештованого майна.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося Головне управління юстиції в Одеській області з апеляційною скаргою, в якій відповідач просить скасувати рішення господарського суду Головного управління юстиції в Одеській області та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-КОНСАЛТ-ПЛЮС" у повному обсязі, мотивуючи це тим, що посилання суду на Закон України «Про виконавче провадження» є безпідставним, оскільки він не регулює господарську діяльність, натомість, судом першої інстанції взагалі не застосовано до спірних відносин Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», який визначає основні засади вказаної діяльності, крім того, не підтвердженим є висновок місцевого господарського суду про наявність між сторонами договору про надання послуг з оцінки майна, оскільки постанови відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби про призначення суб'єкта оціночної діяльності є лише процесуальними документами у виконавчому провадженні, а державний виконавець не є учасником господарських чи цивільних правовідносин та не уповноважений на вчинення правочинів, при цьому, відповідачем, з урахуванням ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», не було погоджено істотні умови договору на проведення оцінки.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Головного управління юстиції в Одеській області , заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення господарського суду - скасувати, з огляду на таке.

Як стверджує позивач, державними виконавцями відділу ДВС були винесені постанови про призначення суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "ІНТЕР-КОНСАЛТ-ПЛЮС" для участі у виконавчих провадженнях в якості оцінювачів для надання письмового висновку з питань ринкової вартості арештованого майна боржників

Позивач вказує, що така оцінка була ним проведена, однак без письмового укладання договору на проведення оцінки майна, оскільки для проведення експертизи (оцінки) у виконавчому провадженні достатньо відповідної постанови державного виконавця (від виконання якої не міг відмовитись оцінювач), а визначення розміру оплати за проведення такої експертизи повинно відповідати постанові Кабінету Міністрів України від 1.07.1996 р. №710.

Крім того, позивач також зазначив, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідні звіти про оцінку та рахунки на оплату були передані відповідачу, однак оплата здійснена не була, що стало підставою звернення ТОВ "ІНТЕР-КОНСАЛТ-ПЛЮС" з позовною заявою до господарського суду Одеської області про стягнення з відповідача заборгованість у сумі 105 880 грн. та судовий збір у сумі 2 117,60 грн.

15.05.2014р. позивачем до канцелярії господарського суду Одеської області було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої ТОВ "ІНТЕР-КОНСАЛТ-ПЛЮС" просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 101 880 грн. та судовий збір у сумі 2 037,60 грн., у зв'язку із помилковим внесенням 4 000 грн. до суми позову.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції як на підставу виникнення господарського зобов'язання сторін посилається на постанови держаних виконавців відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, якими призначено суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ "ІНТЕР-КОНСАЛТ-ПЛЮС" та на виконання яких позивачем здійснено відповідну оцінку арештованого майна.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком, з наступних підстав.

В силу положення ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, господарське зобов'язання може виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, який регулює господарську діяльність.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку та не регулює господарську діяльність.

Основним нормативно-правовим актом, який визначає засади оціночної діяльності є Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

У випадках, визначених нормативно-правовими актами з оцінки майна, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, суб'єкти оціночної діяльності - органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють оцінку майна самостійно на підставі наказу керівника. При цьому, якщо законодавством передбачена обов'язковість проведення незалежної оцінки майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування виступають замовниками проведення такої оцінки майна шляхом укладання договорів з суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами господарювання, визначеними на конкурсних засадах у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, аналізуючи вищезазначені норми законодавства, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що підставою для проведення оцінки майна є договір або ухвала суду про призначення експертизи, отже, посилання місцевого господарського суду на постанови держаних виконавців відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, якими призначено суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ "ІНТЕР-КОНСАЛТ-ПЛЮС" як на підставу виникнення зобов'язань між сторонами є помилковими, при цьому, вказана норма спростовує посилання суду першої інстанції на можливість виникнення зобов'язання з оцінки майна безпосередньо з закону.

У оскаржуваному рішенні, місцевий господарський суд вказує на те, що посилання відповідача на відсутність укладеного між сторонами письмового договору на проведення оцінки майна, спростовується тим, що відповідно до ст.218 Цивільного кодексу України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Разом з тим, ані положеннями Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", ані положеннями Цивільного кодексу України не передбачено недійсність договору на проведення оцінки майна у випадку недодержання письмової форми такого договору.

За положеннями ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» договір на проведення оцінки майна укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім. Під час укладання багатостороннього договору крім замовника оцінки стороною договору може виступати особа-платник, якщо оплату послуг суб'єкта оціночної діяльності здійснює інша особа, а не замовник. У цьому випадку на платника як сторону договору поширюються обмеження, зазначені в статті 8 цього Закону. Замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки. Сторони договору на проведення оцінки майна (замовник, платник) мають право вільного вибору суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання за умови виконання вимог, встановлених статтями 8 та 9 цього Закону. Істотними умовами договору на проведення оцінки майна є: зазначення майна, що підлягає оцінці; мета, з якою проводиться оцінка; вид вартості майна, що підлягає визначенню; дата оцінки; строк виконання робіт з оцінки майна; розмір і порядок оплати робіт; права та обов'язки сторін договору; умови забезпечення конфіденційності результатів оцінки, інформації, використаної під час її виконання; відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; порядок вирішення спорів, які можуть виникнути під час проведення оцінки та прийняття замовником її результатів. Законодавством або за згодою сторін договору в ньому можуть бути передбачені інші істотні умови.

Розмір і порядок оплати робіт з оцінки майна визначаються за домовленістю сторін або у випадках відбору суб'єкта оціночної діяльності на конкурсних засадах - за результатами конкурсу. Не допускається встановлення у договорі розміру оплати робіт як частки вартості майна, що підлягає оцінці. Права, обов'язки та відповідальність оцінювача (суб'єкта оціночної діяльності), який проводить експертизу на підставі ухвали (постанови) суду про її призначення, визначаються законодавством України про судову експертизу та цим Законом.

Враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів погодження істотних умов договору, при цьому, постанови державних виконавців відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про призначення суб'єкта оціночної діяльності є лише процесуальними документами виконавчого провадження та не фіксують зміст договору.

Відповідно до ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним. якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що твердження місцевого господарського суду про наявність між сторонами договору про оцінку арештованого майна є помилковим.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Одеської області від 10.06.2014р. по справі №916/1162/14 слід скасувати, оскільки воно не відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційну скаргу Головного управління юстиції в Одеській області - задовольнити.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 10.06.2014р. по справі №916/1162/14 скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-КОНСАЛТ-ПЛЮС" (65016, м. Одеса, вул. Авдєєва-Чорноморського, 2-Б) на користь Головного управління юстиції в Одеській області (65007, м. Одеса, вул. Б. Хмельницького, 34) 1018,80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Зобов'язати господарський суд Одеської області видати накази із зазначенням відповідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 04.08.2014р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Журавльов О.О.