Рішення

від 30.07.2014 по справі 910/16043/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16043/13 30.07.14 р.

За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр доктора

Бубновського"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Кинезитерапии доктора

Бубновского"

про розірвання договору та стягнення 566 036,31 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр

Кинезитерапии доктора Бубновского"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр доктора Бубновського"

про визнання договору недійсним.

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.,

за участю представників сторін (за первісним позовом):

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Хаперський А.С. за довіреністю № б/н від 16.09.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр доктора Бубновського" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Кинезитерапии доктора Бубновского" про розірвання договору комерційної концесії від 26.10.2011 та стягнення 566 036,31 грн., з яких: 503 431,50 грн. заборгованості, 37 157,38 грн. пені та 25 447,43 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.08.2013 р. порушено провадження у справі.

17.09.2013 р. ТОВ "Центр Кинезитерапии доктора Бубновского" подано зустрічну позовну заяву до ТОВ "Центр доктора Бубновського" про визнання Договору недійсним та стягнення 232 107,42 грн. коштів, отриманих за Договором.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.09.2013 р. прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду спільно з первісним позовом.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.11.2013 р. первісний позов задоволено частково, розірвано договір комерційної концесії від 26.10.2011 № б/н, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр доктора Бубновського" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр Кинезитерапии доктора Бубновского", стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Кинезитерапии доктора Бубновского" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр доктора Бубновського" 503 431,50 грн. основної заборгованості; 25 406,05 грн. 3 % річних та 11 722,82 грн. судового збору, в задоволенні інших вимог первісного позову відмовлено; у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного суду від 25.02.2014 р. рішення господарського суду міста Києва залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.05.2014 р. рішення господарського суду міста Києва від 18.11.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Розпорядженням № 04-23/263 від 28.05.2014 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи, за результатами якого справу передано для розгляду судді Зеленіній Н.І.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.05.2014 р. справу прийнято до провадження суддею Зеленіною Н.І., розгляд справи призначено на 24.06.2014 р.

23.06.2014 р. від представника відповідача за первісним позовом надійшли письмові пояснення по справі.

У судове засідання 24.06.2014 з'явився представник відповідача за первісним позовом.

Ухвалою від 24.06.2014 р. розгляд справи відкладено на 02.07.2014 р.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 02.07.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Зеленіної Н.І. на лікарняному справу передано для розгляду судді Головатюку Л.Д.

Ухвалою від 02.07.2014 р. справу прийнято до провадження суддею Головатюком Л.Д., розгляд справи призначено на 17.07.2014 р.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 14.07.2014 р. у зв'язку із виходом з лікарняного справу передано судді Зеленіній Н.І. для розгляду.

Ухвалою від 14.07.2014 р. справу прийнято до провадження суддею Зеленіною Н.І.

У судове 17.07.2014 з'явився представник відповідача за первісним позовом.

Ухвалою від 17.07.2014 р. розгляд справи відкладено на 30.07.2014 р.

Представник позивача за первісним позовом у судове засідання 30.07.2014 р. вкотре не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог суду справі не виконав, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань від позивача за первісним позовом через відділ діловодства суду не надходило.

Відповідно до приписів п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що представник позивача, явка котрого судом була визнана обов'язковою, втретє не з'явився в судове засідання без жодного повідомлення про причини такої неявки, а також ненадання на вимоги суду витребуваних доказів, у зв'язку з чим у суду відсутня можливість здійснити розгляд справи по суті заявлених вимог, суд вважає за доцільне залишити позов без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

У судовому засіданні 30.07.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача за зустрічним позовом, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються зустрічні позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

26.10.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр доктора Бубновського» (надалі - відповідач, правоволоділець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр Кинезитерапії доктора Бубновського» (надалі - позивач, користувач) укладено Договір, за умовами якого у порядку та на умовах, визначених Договором, правоволоділець зобов'язується надати користувачеві за плату на строк два роки і шість місяців право користування на території м. Києва комплексом прав, належних правоволодільцеві, а саме: права на комерційне найменування «Центр Доктора Бубновського»; права на комерційну таємницю, пов'язану з дією Договору; права на торговельну марку «Центр Доктора Бубновського» з метою надання оздоровчо-реабілітаційних послуг (розділ 1 Договору).

Розділом 2 Договору встановлено, що за користування комплексом прав, що передаються за цим Договором, користувач сплачує правоволодільцю первісну плату у сумі 200 000 грн. в строк 3 (три) банківських дні з дня підписання Договору та щомісячну плату не менше 3 000 доларів США у гривні за курсом Національного банку України (далі - НБУ) на день сплати протягом дії Договору. Щомісячна плата змінюється згідно з коефіцієнтом інфляції.

Частинами 4, 6, 7, 10 пункту 4.2 Договору визначено, що користувач зобов'язується забезпечити відповідність наданих послуг якості аналогічних послуг, що надаються безпосередньо правоволодільцем, а саме строго дотримуватись запатентованих способів, методів та прийомів, а також дотримуватися вимог, інструкцій та вказівок правоволодільця та затверджувати всі свої дії після консультацій і узгодження їх із правоволодільцем; узгоджувати із правоволодільцем рекламу та район її розповсюдження в письмовій формі; розширювати об'єми виробництва (відкривати нові центри, орендувати для цих цілей нові приміщення, крім тих, які вже знаходяться в оренді у користувача на час підписання Договору і т.п.) тільки з письмової згоди правоволодільця; дотримуватися цінової політики право володільця.

Строк дії Договору починається з моменту підписання та закінчується через два роки і шість місяців. За взаємною згодою сторін дія Договору може бути продовжена на термін, про який домовляються сторони, що буде оформлено додатком до Договору (підпункт 7.3 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, за розпискою від 26.10.2011 р. Павленко Валерій Віталійович (директор ТОВ «Центр доктора Бубновського») отримав 29 100 доларів США як первісну плату, передбачену розділом 2 Договору.

У зустрічній позовній заяві ТОВ «Центр Кинезитерапії доктора Бубновського» просить суд визнати Договір недійсним з підстав того, що відповідно до ліцензійних договорів та договору про тимчасову передачу невиключних прав на використання особистих немайнових прав громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 передав ТОВ «Центр доктора Бубновського» певні права на використання визначених ліцензіями особистих немайнових прав правоволодільця виключно в особистій діяльності ТОВ «Центр доктора Бубновського»; останньому не надано право передавати відповідні права третім особам; крім того, оспорюваний Договір являється договором комерційної концесії, який, за приписами статей 1117, 1118 Цивільного кодексу України підлягає державній реєстрації. Таким чином, оскільки даний Договір зареєстровано не було, позивач просить суд визнати його недійсним.

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 1115 Цивільного кодексу України, за договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов'язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг. Відносини, пов'язані з наданням права користування комплексом прав, регулюються цим Кодексом та іншим законом.

Статтями 1116, 1117 Кодексу визначено, що предметом договору комерційної концесії є право на використання об'єктів права інтелектуальної власності (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць тощо), комерційного досвіду та ділової репутації. Договором комерційної концесії може бути передбачено використання предмета договору із зазначенням або без зазначення території використання щодо певної сфери цивільного обороту.

Приписами ст. 1118 Кодексу встановлено, що договір комерційної концесії укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми договору концесії такий договір є нікчемним. Договір комерційної концесії підлягає державній реєстрації органом, який здійснив державну реєстрацію правоволодільця . Якщо правоволоділець зареєстрований в іноземній державі, реєстрація договору комерційної концесії здійснюється органом, який здійснив державну реєстрацію користувача. У відносинах з третіми особами сторони договору комерційної концесії мають право посилатися на договір комерційної концесії лише з моменту його державної реєстрації.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 210 ЦК України визначено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

Приписами ст. 640 Цивільного кодексу України (у редакції, яка діяла на момент укладення Договору - 26.10.2011 р.) встановлено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Таким чином, як на підставу для визнання Договору недійсним позивач, зокрема, посилається на обставини, які свідчать про його неукладеність, оскільки сторонами не було дотримано вимог ст. 1118 ЦК України щодо його обов'язкової державної реєстрації.

За таких обставин, оспорюваний Договір не може бути визнано судом недійсним за правилами ст. ст. 215, 203 Цивільного кодексу України з підстав, що свідчать про неукладеність такого правочину.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню із заявлених підстав.

У відповідності до ст. 49 ГПК України збір покладається на позивача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 4 3 , 33, 43, 49, 82-85, п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр доктора Бубновського" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Кинезитерапии доктора Бубновского" про розірвання договору комерційної концесії від 26.10.2011 р. та стягнення 566 036,31 грн. залишити без розгляду.

2. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Кинезитерапии доктора Бубновского" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр доктора Бубновського" про визнання недійсним договору комерційної концесії від 26.10.2011 р. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 01.08.2014 р.

Суддя Н.І. Зеленіна