Ухвала

від 15.07.2014 по справі 2а-7737/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2014 р.Справа № 2а-7737/11/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

представника позивача - Рудь О.Г.,

представників відповідача - Ковальчука Т.О., Онищенка А.В.,

представника третьої особи - Назаренко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2014р. по справі № 2а-7737/11/2070

за позовом Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "ПК Транстрейд Україна" , Товариство з обмеженою відповідальністю "Примислово-фінансова "Кубера-Трейд" , Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс ЛТД" , Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНСІНВЕСТ"

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2011 року Державне підприємство "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" далі по тексту - позивач, ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів") звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати повністю податкове повідомлення-рішення відповідача від 17.05.2011р. № 0000500840, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1395766 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1 грн.; скасувати повністю податкове повідомлення-рішення відповідача від 17.05.2011р. № 0000510840, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2139434 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2011р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012р., позов задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові від 17.05.2011р. № 0000510840 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011 року на 1713512,13 грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 27.02.2014 року касаційні скарги Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" та Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, задоволено, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2011 та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012р. скасовані, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2014 р. замінено в порядку правонаступництва первинного відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на належного відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2014 року адміністративний позов Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" задоволено.

Скасовано повністю податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові від 17.05.2011р. №0000500840 яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1395766 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1 грн.

Скасовано повністю податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові від 17.05.2011р. № 0000510840 яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2139434 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

До суду апеляційної інстанції позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представники відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі, просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Транстрейд Україна" - в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просили постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представники третіх осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю "Примислово-фінансова "Кубера-Трейд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс ЛТД", Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНСІНВЕСТ" - в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників сторін, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Державне підприємство "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" зареєстроване Виконавчим комітетом Лозівської міської ради Харківській області 31.10.1995 року, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 169498 (т. 1 а.с.102) та перебуває на обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові з 2011 року.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові в період з 05.04.2011 року по 21.04.2011 року проведено позапланову виїзну перевірку Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" законності та достовірності декларування від'ємного значення податку на додану вартість за січень 2011р. та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2011р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за період грудень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 1146/40-028/01056362 від 21.04.2011р. (т. 1 а.с 10-57), яким встановлені порушення позивачем:

- ч. 1 ст. 203, 215, п 1 ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ДП "Укрспецвагон", пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4.ст.7 пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено податковий кредит грудня 2010 року на 1 395 776 грн., завищено суму від'ємного значення ПДВ за грудень 2010р. на 1 395 776 грн.

- п.198.1 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2775-VI в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування за січень 2011р. на 1 395 776 грн.

- п.198.1 ст.198, п.201.1 ст.201, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2775-VI в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ДП "Укрспецвагон", в результаті чого завищено податковий кредит січня 2011 року на 2139434 грн., завищено суму від'ємного значення ПДВ за січень 2010р. на 2139434 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки № 1146/40-028/01056362 від 21.04.2011р. позивачем до контролюючого органу подані заперечення від 11.05.2011 року № 6478/10/40-037 (т. 1 а.с.90) на зазначений акт, за результатами розгляду яких Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові було відмовлено в задоволені скарги позивача, а висновки акту перевірки залишені без змін.

За результатами перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові прийняті податкові повідомлення -рішення:

- №0000500840 від 17.05.11 року (т. 1 а.с. 93), яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в розмірі 1395767 грн. (за основним платежем - 1395766 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.);

- №0000510840 від 17.05.11 року (т. 1 а.с. 94), яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 2139435 грн. (за основним платежем - 2139434 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.).

Не погодившись із податковими повідомленнями - рішеннями №0000500840 від 17.05.11 року, №0000510840 від 17.05.11 року, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що всі суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними, які не мають недоліків та відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, таким чином формування податкового кредиту платника ПДВ здійснено відповідно до вимог Податкового кодексу України та Закону України "Про податок на додану вартість", у зв'язку з чим висновок про зменшення від'ємного значення та бюджетного відшкодування є необґрунтованим. Відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення, тому вимога позивача про скасування податкових повідомлень-рішень №0000500840, № 0000510840 від 17.05.2011р. обґрунтована.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень слугували встановлені в ході перевірки обставини формування позивачем у грудні 2010 -січні 2011 року податкового кредиту з ПДВ на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ фірма "Торгсервіс ЛТД", ТОВ "ДНІПРОТРАНСІНВЕСТ", ТОВ "ПФК КУБЕРА-ТРЕЙД", ТОВ "ПК ТРАНСТРЕЙД Україна". Податковим органом було встановлено, що фактичне здійснення господарських операцій саме контрагентами позивача не підтверджується оформленими первинними документами.

Правила обрахування податку на додану вартість у 2010 році регламентовані Податковим кодексом України.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження). Аналогічна за змістом норма права міститься в приписах п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 7.5.1. пункту 7.5 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В підпункті 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ "Про Про податок на додану вартість" зазначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Аналогічний припис містить в п. 201. 4 ст. 201 Податкового кодексу України.

Згідно п.п. 7.2.6 п. .2 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Правила обрахування розміру податкового кредиту з податку на додану вартість з 2011 року регламентовані п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, яким передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Відповідно до п. 201.4 ст. 204 Податкового кодексу України податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Дата виникнення податкових зобов'язань платника ПДВ визначається згідно з нормами ст. 187 Податкового кодексу України.

Згідно п. 198.6 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

З матеріалів справи убачається, що між ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (покупець) та ТОВ фірма "Торгсервіс ЛТД" (постачальник) укладено договір поставки № 175П-ЦВСВ(ВМТЗ-10.161)ю від 02.06.2010р(т.1 а.с. 172-175). Цей договір укладений згідно акцепту тендерної пропозиції (протокол №160) на постачання листа сталевого для будівництва та ремонту вантажних вагонів. Відповідно до умов договору постачальник - ТОВ фірма "Торгсервіс ЛТД", зобов'язується поставити товари згідно специфікації №1 (т. 1 а.с.177-178): лист сталевий для виробництва люків вантажних вагонів. Код товару за класифікатором ДК 016-97 27.10.4. Виробник товару: ЗАТ "Донецксталь"- металургійний завод.

Також, з умов зазначеного договору вбачається, що постачальник здійснює поставку товару протягом 1 календарного дня з моменту отримання заявки. Товар постачається залізничним або автомобільним транспортом покупця за відповідно до Правил "Інкотермс" 2000р. на умовах FCA (Харківська обл., Лозівський р-н, смт. Панютине, вул. Леніна,б.5). Відвантаження товару проводиться не пізніше 1 календарного дня після узгодження сторонами письмової заявки Покупця - Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів". Датою поставки товару вважається дата підписання накладної на приймання товару або підписання акту прийому-передачі товару обома сторонами договору.

На виконання договору постачання № 175П-ЦВСВ(ВМТЗ-10.161)ю від 02.06.2010р продавцем, ТОВ фірма "Торгсервіс ЛТД" виписані рахунки-фактури (т.2, а.с. 69-105), видаткові накладні та податкові накладні (т.1, а.с.195-226; т.2, а.с.23-68).

В якості доказу підтвердження факту оплати товару позивачем надано копії платіжних доручень (т.2 а.с.152-163)

На підтвердження здійснення фактичної доставки товару ТОВ фірмою "Торгсервіс ЛТД" надані копії товарно-транспортних накладних (т.3 а.с.68-102).

При цьому, ЗВТ "Донецксталь" вказана як виробник товару, а не його відправником.

З наданих товарно-транспортних накладних вбачається, що замовниками надання послуг по перевезенню були як позивач, так і його контрагент, ТОВ фірма "Торгсервіс ЛТД".

Доставка частини товару здійснювалась власними потужностями позивача. На підтвердження належності позивачу вказаних у ТТН транспортних засобів до матеріалів справи залучені копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів: МАЗ-МАН 543268 д/н 29569ХА, МАЗ 54323 039 д/н 12180ХА, МАЗ 54323 039 д/н 12181ХА (т. 4 а.с.58-59).

Здійснення доставки за рахунок покупця відповідає умовам договору поставки між позивачем та ТОВ фірма "Торгсервіс ЛТД" щодо розподілу витрат на транспортування товару згідно умов FCA (Харківська обл., Лозівський р-н, смт. Панютине, вул. Леніна,б.5)

Отриманий від ТОВ фірми "Торгсервіс ЛТД" товар (лист сталевий) оприбутковано у січні 2011р. по рахунку 201 "Сировина та матеріали".

Між ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" та ТОВ "Дніпротрансінвест" укладено договір поставки № 154П-ЦВСВ(ВЗК-10.150)ю від 31.05.2010р (т.1 а.с. 165-169). Цей договір укладений згідно акцепту від 12.05.2010р., протокол № 173 тендерної пропозиції ТОВ "Дніпротрансінвест" за процедурою торгів від 12.04.2010р. (протокол №142) на постачання вагонних запчастин. Відповідно до умов договору постачальник, ТОВ "Дніпротрансінвест", зобов'язується у 2010-2011 році поставити товари згідно специфікації №1 (т.1 а.с.170-171) - вагонні запчастини. Виробниками товару є: ВАТ "ККЗ "Лугцентркуз", ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод", Металургійне підприємство "Дніпродзержинський сталеливарний завод" та інші.

Згідно п. 5.1 Договору поставка товару здійснюється автомобільним транспортом за реквізитами, які вказуються покупцем відповідно до Правил "Інкотермс" 2000 на умовах FCA.

На виконання договору постачання № 154П-ЦВСВ(ВЗК-10.150)ю від 31.05.2010р продавцем - ТОВ "Дніпротрансінвест" - виписані рахунки-фактури (т.2, а.с. 129-131), видаткові та податкові накладні (т.2, а.с.119-121, 126-128).

В якості доказу підтвердження факту оплати товару позивачем надано копії платіжних доручень. (т.2 а.с.152-163)

Як правомірно враховано судом першої інстанції, вище зазначені платіжні документи засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб -через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання ТОВ "Дніпротрансінвест"(що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

На підтвердження здійснення фактичної доставки товару позивачем надані копії подорожніх листів вантажних автомобілів (т.2, а.с. 193-195), з яких вбачається, що транспортування товарів здійснювалося ДП "Укрспецвагон" власним автотранспортом. На підтвердження наявності у позивача транспортних засобів до матеріалів справи позивачем надані належним чином завірені копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів: МАЗ-МАН 543268 д/н 29569ХА, МАЗ 54323 039 д/н 12180ХА, МАЗ 54323 039 д/н 12181ХА (т. 4 а.с.58-59), які вказані у подорожніх листах.

Отриманий товар від ТОВ "Дніпротрансінвест" оприбутковано по рахунку 207.

Розшифровка співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів позивача свідчить про відсутність розбіжностей задекларованих сум податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів. (т.3, а.с.125-128).

Судом першої інстанції правомірно не прийнято до уваги посилання представників відповідача на відсутність контрагента позивача -ТОВ фірми "Торгсервіс ЛТД" за місцезнаходженням, оскільки надане до матеріалів справи повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою 18-ОПП складене 14.03.2011 року (т.3, а.с. 129), отже, не має відношення до перевіреного періоду та не може бути використано в якості доказу у спірних правовідносинах, які склалися у січні 2011 року.

Між ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" та ТОВ "ПК Транстрейд Україна укладено договір поставки № 519П-ЦВСВ(ВЗК-10.487)ю від 13.12.2010р. (т.1 а.с. 158-163). Цей договір укладений згідно протоколу оцінки пропозицій конкурсних торгів від 22.11.2010р. (протокол №308) на постачання осей напівоброблених РУ-1Ш (RAX-003).

Відповідно до умов договору постачальник зобов'язується у 2010-2011 роках поставити товари згідно специфікації №1, а саме ось напівоброблену РУ-1Ш (RAX-003) у кількості 5000 одиниць. Якість товару має відповідати умовам ТУ-У27.1-4-575-2004, ДСТУ ГОСТ 31334-2007, креслення RAX-003.

За умовами договору строк поставки товарів - 25 днів з моменту отримання заявки покупця. Місце поставки товарів: Харківська обл., Лозівський р-н, смт. Панютине, вул. Леніна,5 (підприємства 9860, код станції 442904). Постачальник здійснює поставку товару автомобільним або залізничним транспортом за реквізитами та на умовах FCA відповідно до Правил "Інкотермс" 2000. Постачання товару здійснюється за рахунок постачальника.

На виконання договору постачання № 519П-ЦВСВ(ВЗК-10.487)ю від 13.12.2010р. продавцем - ТОВ "ПК Транстрейд Україна" - виписані рахунки-фактури (т.2, а.с. 117,118), видаткові та податкові накладні (т.2, а.с.106-108, 112,113).

В якості доказу підтвердження факту оплати товару позивачем надано платіжні доручення. (т.2 а.с.146-148)

Товар був оприбуткований на складі, що підтверджується прибутковими ордерами, які містяться в матеріалах справи. (т. 2 а.с. 109,111)

На підтвердження здійснення фактичної доставки товару до суду надані копії залізничних накладних № 45098424, № 45098466 від 11.01.2011р., № 47136416 від 03.01.2011 р. (т.3, а.с. 150-155). З наданих залізничних накладних вбачається, що відправником товару є ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського"(м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова,18-Б), який здійснює навантаження, відправку вагонів та транспортування товару до отримувача -ДП "Укрспецвагон". Безпосереднім отримувачем осей вагонних є ДП "Укрспецвагон". При цьому у графі 4 "заяви та примітки відправника"зазначено про належність вантажу ТОВ "Регіон" та корпорації ІСД.

Поставка товару ТОВ "ПК Транстрейд Україна" здійснювалась від ТОВ "Регіон" на підставі договору № 0341 від 19.05.2006 року згідно специфікації якого передбачено, що отримувачем товару є ДП "Укрспецвагон".

Відповідно до письмових пояснень представника ТОВ "ПК Транстрейд Україна" та доданих документів, поставка товару ТОВ "ПК Транстрейд Україна" здійснювалась від ТОВ "Регіон" на підставі договору №0341 від 19.05.2006 року згідно специфікації якого передбачено, що отримувачем товару є ДП "Укрспецвагон". Факт виконання умов договору підтверджується первинними документами, рахунками-фактури, актами прийому-передачі, видатковими накладними та платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Окрім того, листами №243 від 23.01.2012р., №2048 від 01.06.2012р. ТОВ "Регіон" підтверджено факт поставки товару ТОВ "ПК Транстрейд Україна" де кінцевим отримувачем є ДП "Укрспецвагон" за залізничними накладними №45098424, № 45098466 від 11.01.2011 року, № 47136416 від 03.01.2011 року. (Т.4 а.с. 165-173, Т.5 156, 157, Т.6 а.с. 70-88)

За результатом розглядом залізничних накладних та документів, щодо постачання товару від ТОВ "Регіон" до ТОВ "ПК Транстрейд Україна", отримання товару позивачем від ТОВ "ПК Транстрейд Україна" підтверджується письмовими доказами.

Згідно довідки про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ПК Транстрейд Україна" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень-березень 2011 року №2083/23-04/33501644и від 28.09.2011 року, складеної ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не встановлено порушень податкового законодавства. (Т3 а.с. 134-144)

Факт виконання умов договору підтверджується первинними документами, рахунками - фактури, актами прийому - передачі, видатковими накладними та платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи. Окрім того листами № 243 від 23.01.2012р., № 2048 від 01.062012р. ТОВ "Регіон" підтверджено факт поставки товару ТОВ "ПК Транстрейд Україна" де кінцевим отримувачем є ДП "Укрспецвагон" за залізничними накладними № 45098424, № 45098466 від 11.01.2011р., № 47136416 від 03.01.2011 р. (т. 4 165-173, т.5 а.с. 156,157 т. 6 а.с.70-88)

Із залізничних накладних та документів, щодо постачання товару від ТОВ "Регіон" до ТОВ "ПК Транстрейд Україна" убачається, що отримання товару позивачем саме від ТОВ "ПК Транстрейд Україна" підтверджується дослідженими вище письмовими доказами.

Щодо взаємовідносин позивача та ТОВ "ПФК "Кубера-Трейд", з матеріалів справи убачається, що між ними укладено низку договорів поставки на постачання профілю, швелера, балки, кутика сталевого для будівництва та ремонту вантажних вагонів, постачання вагонних запчастин та інших товарів (т.1 а.с.125-157).

На виконання договорів постачання продавцем, ТОВ "ПФК "Кубера-Трейд" виписані видаткові та податкові накладні, рахунки-фактури (т.2, а.с.132-135, т.4 а.с. 4-15, 28-53).

В якості доказу підтвердження факту оплати товару позивачем надано копії платіжних доручень. (т.6 а.с.31-50)

Товар оприбутковано на складі, що підтверджується прибутковими ордерами, які містяться в матеріалах справи. (т. 2 а.с. 136-139, т. 4 16-27)

На підтвердження здійснення фактичної доставки товару позивачем надані копії залізничних накладних № 48056773, № 48056666, № 48056665, №48057455 (т.4, а.с. 64-67)

З наданих залізничних накладних вбачається, що відправником товару є ВАТ "Меткомбінат "Азовсталь"(м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1), який здійснює навантаження, відправку вагонів та транспортування товару до отримувача -ДП "Укрспецвагон". Платником по зазначеній операції вказано ТОВ "Скіф Шиппінг". Безпосереднім отримувачем осей вагонних є ДП "Укрспецвагон". При цьому у графі 4 "заяви та відмітки відправника" зазначено, що вантаж прямує по договору постачання між ВАТ "МК "Азовсталь"та ТОВ "Метінвест-Україна", ТОВ "СВТЛ".

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.04.11 року, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.06.2011р. (т.1, а.с. 95-100, 184-193) у справі № 5023/2438/11 за позовом ДП "Укрспецвагон" до ТОВ "ПФК "Кубера-Трейд", за участі СДПІ ВПП у м. Харкові про визнання нікчемних правочинів, в задоволенні позову відмовлено. (Т.1 а.с. 99)

Ці обставини відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України мають преюдиціальне значення при розгляді цієї справи.

Відповідно до інформації, яка міститься в матеріалах справи, основними видами діяльності позивача за КВЕД є: ремонт і технічне обслуговування залізничного рухомого складу, діяльність вантажного залізничного транспорту, організація перевезення вантажів, оренда інших наземних транспортних засобів та устаткування. (Т.1 а.с. 103)

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вказані первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань з оплати вартості товарів та послуг за вказаним правочином шляхом перерахування грошових коштів.

Таким чином, факт реальності понесення позивачем витрат у спірних правовідносинах підтверджений матеріалами справи.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зауважити на той факт, що відповідачем ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не було надано доказів на підтвердження фальшивості зазначених документів, або на невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам, або на відсутність у контрагента статусу платника ПДВ на момент вчинення та виконання правочину, або на завищення вартості робіт чи послуг, або на несумісність зазначених в документах робіт чи послуг з власною господарською діяльністю ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів". У ході перевірки відповідачем не встановлено проведення ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності товарів (послуг), отриманих від контрагентів, взаємопов'язаності позивача та його контрагентів, обізнаності щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової).

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем та контрагентами позивача зобов'язань за спірними правочинами. Копії первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст.44, 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами і правомірність нарахування податкового кредиту та віднесення відповідних сум до складу валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми.

Реальність вказаних господарських операцій підтверджується наданими підприємством позивача первинними бухгалтерськими документами, перелік яких зазначено вище.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що всі перелічені суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними, які не мають недоліків та відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договорів, видаткових накладних.

Таким чином формування податкового кредиту платника ПДВ здійснено відповідно до вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим висновок про зменшення від'ємного значення та бюджетного відшкодування є необґрунтованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність висновків податкового органу.

Відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Колегія суддів звертає увагу на те, що збільшення суми грошового зобов'язання (шляхом прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) порушує право позивача мирно володіти своїм майном, визначення якого міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20 березня 1952 року , яка є частиною національного законодавства України згідно із статтею 9 Конституції України.

Зокрема, стаття 1 Протоколу 1 до Конвенції так визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права"

Роз'яснення цієї норми містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини (надалі також "ЄСПЛ"). Дані рішення згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" мають в Україні значення джерела права. Більше того, частина 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає врахування практики ЄСПЛ при вирішенні справ.

Так, у пункті 53 рішення в справі "Булвес" АД проти Болгарії ЄСПЛ визначив поняття власності, вказавши, що "власність" може включати як існуючу власність, так і активи, включаючи вимоги стосовно яких заявник може стверджувати, що у нього чи у неї є принаймні "правомірні очікування" отримати ефективне здійснення свого майнового права.

У рішенні в справі "Щокін проти України"(п. 49) ЄСПЛ вказав, що збільшення податковим органом зобов'язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнане тільки якщо здійснене на умовах, передбачених законом. Так, у пп. 50-51 згаданого рішення ЄСПЛ зазначає: "Найпершою та найбільш важливою вимогою ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції є те, що будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном повинне бути законним: друге речення першого параграфу наділяє правом позбавляти майна лише "на умовах, передбачених законом" і другий параграф визначає, що Держава має право контролювати використання майна шляхом введення в дію "законів". Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, притаманний всім статтям Конвенції. Це поняття (поняття "закону") вимагає, перш за все, щоб заходи, що застосовуються, ґрунтувалися на національному законодавстві. Воно також посилається на якість закону, що застосовується, вимагаючи його доступності для осіб, яких він стосується, точності та передбачуваності в його застосуванні."

Таким чином, будь-які дії, спрямовані на позбавлення особи її майна є незаконними, якщо контролюючі органи діють не у відповідності до закону.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес"АД проти Болгарії" ЄСПЛ дійшов такого висновку: "... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що в даному випадку відповідна сторона, як суб'єкт владних повноважень, не довела суду правомірність прийнятих нею податкових повідомлень-рішень, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові від 17.05.2011р. №0000500840 та від 17.05.2011р. № 0000510840.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2014 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2014р. по справі № 2а-7737/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В. Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. Повний текст ухвали виготовлений 21.07.2014 р.