Постанова

від 05.06.2018 по справі 2а-7737/11/2070

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

05 червня 2018 року

справа №2а-7737/11/2070

адміністративне провадження №К/9901/4137/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Межрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року у складі суддів Волошина Д.А. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 року у складі колегії суддів Курило Л.В., Русанової В.Б, Присяжнюк О.В. у справі № 2а-7737/11/2070 за позовом Державного підприємства Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Межрегіонального головного управління Міндоходів, за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю ПФК Кубер-Трейд , Товариство з обмеженою відповідальністю ПК Транстрейд Україна , Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпротрансінвест про скасування податкових повідомлень - рішень,

У С Т А Н О В И В :

У червні 2011 року Державного підприємства Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - податковий орган, відповідач у справі) про скасування податкових повідомлень-рішень від 17 травня 2011 року № 0000500840, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1395766 грн. за січень 2011 року і застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1 грн., № 0000510840, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2139434 грн. за січень 2011 року і застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1 грн., з мотивів безпідставності їх прийняття.

Розгляд справи здійснювався судами неодноразово, судові рішення, які є предметом цього касаційного перегляду ухвалені в порядку нового судового розгляду на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 лютого 2014 року.

28 квітня 2014 року постановою Харківського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою від 15 липня 2014 року Харківського апеляційного адміністративного суду, позов Підприємства задоволений, внаслідок чого скасовані повністю податкові повідомлення-рішення податкового органу від 17 травня 2011 року №0000500840 та № 0000510840.

05 серпня 2014 року податковим органом подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Підприємства відмовити у повному обсязі. При цьому, заявник касаційної скарги не наводить жодної норми матеріального та процесуального права, які неправильно застосовані судами або порушені ними.

В обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач посилається на обставини, які на його думку неповно та поверхнево досліджені судами попередніх інстанцій, в розрізі чотирьох контрагентів позивача. Наведені обставини стосуються формування податкового кредиту і як наслідок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось за грудень 2010 року та є складовою від'ємного значення податку на додану вартість за січень 2011 року. Стосовно кожного із контрагентів податковим органом в касаційній скарзі викладені дослідження акту перевірки, без зазначення складу податкового правопорушення.

07 серпня 2014 року ухвалою Вищого адміністративного суду касаційна скарга податкового органу залишена без руху.

29 серпня 2014 року ухвалою Вищого адміністративного суду України внаслідок усунення податковим органом недоліків наведених в ухвалі без руху від 07 серпня 2014 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу № 2а-7737/11/2070 з Харківського окружного адміністративного суду.

24 лютого 2015 року до Вищого адміністративного суду України надійшла справа № 2а-7737/11/2070 з Харківського окружного адміністративного суду.

15 січня 2018 року справа № 2а-7737/11/2070 передана до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Державне підприємство Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" зареєстроване Виконавчим комітетом Лозівської міської ради Харківській області, перебуває на обліку податкового органу з 2011 року, є платником податку на додану вартість.

Податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку Підприємства з питань законності та достовірності декларування від'ємного значення податку на додану вартість за січень 2011року та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2011року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось за грудень 2010 року, результати якої викладені в акті перевірки від 21 квітня 2011 року № 1146/40-028/01056362.

17 травня 2011 року на підставі акту перевірки згідно з пунктом 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України керівником податкового органу прийняті податкові повідомлення-рішення.

Податковим повідомленням-рішенням №0000500840 зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1395766 грн. за січень 2011 року і застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1 грн.

Податковим повідомленням-рішенням № 000051084 зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2139434 грн. за січень 2011 року і застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1 грн.

Правовою підставою зменшення суми бюджетного відшкодування та зменшення розміру від'ємного значення наведені положення підпунктів 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР та пунктів 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, підставою застосування штрафних (фінансових) санкцій визначені норми абзацу четвертого пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Судами попередніх інстанцій повно та всебічно встановлена реальність та досліджені всі господарські операції між Товариством та його контрагентами, за взаємовідносинами з якими сформований податковий кредит в грудні 2010 року на суму визначену податковим органом як спірну 1395776 грн., про що зазначено в акті перевірки розділом четвертим акту перевірки.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у податкового органу підстав з посиланням на частину першу статті 203, статтю 215, пункт перший статті 216 Цивільного кодексу України вважати укладені та виконані позивачем з його контрагентами угоди недійсними (правочини нечинними).

За положеннями частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За положеннями частини другої цієї статті суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Звертаючись із касаційною скаргою податковий орган просить про переоцінку доказів, яка з огляду на положення норм наведеної статті є неможливою.

Обґрунтувань того у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій касаційною скаргою не зазначено, що доводить невмотивоване посилання відповідачем на їх порушення, як підставу касаційного перегляду.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відсутність податкових правопорушень стосовно формування позивачем податкового кредиту у грудні 2010 року доводить безпідставність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень і, як наслідок цього, безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Межрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 року у справі № 2а-7737/11/2070 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер