Ухвала

від 13.05.2014 по справі 826/3158/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3158/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

13 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.,

при секретарі: Лебедєвій Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "25" квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Літерал Ді-Ейч" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби, 3-ті особи, Товариство з обмеженою відповідальністю "СД-Груп Плюс", Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІП-Технології Плюс" про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2013 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.12.2012 року № 0026181520 та № 0026141520.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від "25" квітня 2013 року позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 25.04.2013 року та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "25" квітня 2013 року - залишити без змін, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як було встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було складено акт від 28.11.2012 р. № 1905/15-225 про результати камеральної перевірки ТОВ «Літерал Ді-Ейч». Предметом перевірки є податкова звітність з податку на додану вартість за липень 2011 р., яка подана 22.08.2011 р. за № 243667 з додатком № 5. Окрім того, ДПІ складено акт від 28.11.2012 р. № 1906/15-225 про результати камеральної перевірки податкової декларації позивача за серпень 2011 року, яка подана до ДПІ 16.09.2011 р. за № 250234. При перевірці використано акт Броварської ОДПІ від 16.11.2011 р. № 87/232/37448548 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ВІП - Технології Плюс». В результаті чого, на пдставі актів перевірок позивача, відповідачем було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Не погоджуючись з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Відповідно до п. 75.1. ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом. Згідно з п/п. 75.1.1. ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. В контексті наведеного п. 76.1. ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. При цьому, камеральна перевірка декларацій з ПДВ проводиться у термін, встановлений п. 200.10 ст. 200 Кодексу, - протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, на що також звертає свою увагу ДПС України у листі від 23.03.2011 р. N 8073/7/16-1617. Виходячи з системного аналізу наведених норм, слід дійти висновку, що предметом дослідження камеральної перевірки можуть бути лише дані податкових декларацій (розрахунків) платника податків, зокрема, - правильність відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або методологія проведення цих розрахунків. При цьому, під арифметичною помилкою слід розуміти помилки або описки, допущені платником податку при заповненні декларації або додатків до них, зокрема при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка та ін.). У свою чергу під методологічною помилкою слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу). При цьому, будь-які дослідження документів, які були підставою для таких розрахунків, при проведенні камеральної перевірки не проводяться, оскільки це є предметом документальної перевірки. У разі ж, якщо дослідженню підлягають документи по проведеним операціям, то така перевірка не може відноситися до категорії камеральної перевірки. За наявності підстав та для цілей з'ясування обставин формування відповідних показників податкової звітності на підставі іншої податкової інформації, ніж дані податкових декларацій, у встановлених ПК України випадках, зокрема визначених у п. 78.1. ПК України , проводиться документальна перевірка з відповідним інформуванням платника податків про її проведення, що у свою чергу надає право останньому надавати пояснення та їх документальне підтвердження. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судуд першої інстанції, що в даному випадку, камеральні перевірки були проведені з порушенням встановленого п. 200.10. ПК України строку, тобто протиправно. Крім того, досліджуючи обставини формування позивачем спірних сум податкового кредиту на підставі іншої податкової інформації, ніж дані податкових декларацій, відповідач вийшов за межі камеральної перевірки, тобто діяв протиправно. Виходячи з обставин, що перевірялися, фактично в даному випадку проведено документальні позапланові перевірки, без прийняття відповідного рішення та без повідомлення про її проведення позивача, що є порушенням вимог п. 78.4., ст. 79 , ст. 81 ПК України , що, крім іншого, призвело до порушення прав позивача на надання документів та даних, право на що передбачено приписами п. 79.1. та п/п. 17.1.6. ПК України з урахуванням положень ст. 44 ПК України (щодо підтвердження даних, визначених у податковій звітності). Окрім того, в контексті наведеного, слід зазначити, що акти камеральних перевірок не містять відомостей щодо наявності у податковій звітності позивача арифметичних або методологічних помилок. З боку ДПІ не було надано документального підтвердження наявності розбіжностей між даними позивача та даними контрагентів при декларування результатів операцій, здійснених між цими особами, та повідомлення про їх наявність учасників операцій, як-то передбачено п. 201.6. ПК України . При цьому, на підтвердження взаємовідносин позивача з контрагентами, останнім надано: (1) договір від 12.07.2011 р. № 0018, укладений з ТОВ «ВІП-Технології» на розробку програмного забезпечення складання звітів графіку руху поїздів (для цілей використання у діяльності метрополітену), акт від 03.08.2011 р. до нього, податкову накладну від 03.08.2011 р. № 5 на суму 79 120 грн. з ПДВ - 13 186,67 грн.; (2) договір від 09.06.2011 р. № 0127 з ТОВ «СД-ГРУП Плюс» на постачання з первинними та розрахунковими до нього документами. Крім того, щодо подальшої реалізації робіт/послуг слід зазначити, що на запит суду від КП «Київський метрополітен» надійшли: договір, акти та платіжні документи за взаємовідносинами з позивачем. Під час розгляду відповідачем не доведено юридичної дефектності зазначених первинних документів для цілей формування спірних сум податкових вигод та порушення позивачем п. 198.3., 198.6., 201.4. ПК України на порушення яких ДПІ посилається в Акті перевірки. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовую висновки суду першої інстанції викладені в постанові від 25 квітня 2013 року, та не можуть бути підставою для її скасування. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "25" квітня 2013 року - без змін. Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволені апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва державної податкової служби - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "25" квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді А.М. Горяйнов

І.Л. Желтобрюх

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.