Постанова

від 04.08.2014 по справі 803/1463/14

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2014 року Справа № 803/1463/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

при секретарі судового засідання Шаблій Л.П.,

за участю представника позивача Мороза І.С.,

представника відповідача Мельничука М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньтехпром" до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 листопада 2011 року №0000162201,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньтехпром" (далі - ТзОВ "Волиньтехпром") звернулося з позовом до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Ківерцівська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 листопада 2011 року №0000162201 в частині нарахування пені у сумі 2 330,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Ківерцівською ОДПІ була проведена невиїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактом від 22 квітня 2010 року №0002 по розрахунках з фірмою "Ксучанг Фухуа Глас, ЛТД" за період з 01 квітня 2011 року по 16 листопада 2011 року. За результатами перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 18 листопада 2011 року №0000162201, яким позивачеві нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 3 165,92 грн.

Позивач вважає висновки податкового органу помилковими в частині визначення пені у сумі 2 330,40 грн. за прострочення терміну надходження товару за вказаним вище контрактом, оскільки моментом вчинення імпортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України. Відповідач пов'язує момент надходження товару за зовнішньоекономічним контрактом з датою оформлення вантажно-митної декларації (ВМД), що не відповідає нормам чинного законодавства.

З урахуванням викладеного позивач просив задовольнити позов: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 листопада 2011 року №0000162201 в частині нарахування пені у сумі 2 330,40 грн.

Відповідач у письмовому запереченні проти позову його вимог не визнав (а.с.52-53). В обґрунтування заперечень вказав, що перевіркою встановлено факт проведення позивачем авансових платежів 14 лютого 2011 року у сумі 6986,00 доларів США за контрактом від 22 квітня 2010 року № 0002. Митне оформлення товару було здійснено лише 01 вересня 2011 року, тобто, з порушенням терміну, встановленого статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Вважає, що з урахуванням положень Митного кодексу України під моментом імпорту слід розуміти завершення усіх заходів, встановлених законодавством (в тому числі щодо митного оформлення і декларування), що засвідчується ВМД. Так згідно з Інструкцією про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, банк знімає з контролю операцію нерезидента в разі імпорту товару з ввезенням його на територію України після отримання інформації про цю операцію в реєстрі митних декларацій.

З наведених підстав Ківерцівська ОДПІ просила відмовити в задоволенні позову.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує з підстав, наведених у позовній заяві, та просить їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнає повністю з підстав, викладених у письмовому запереченні, та просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ "Волиньтехпром" зареєстроване у встановленому порядку як юридична особа, перебуває на податковому обліку в Ківерцівській ОДПІ. Вказані обставини підтверджуються спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, актом від 16 листопада 2011 року №809/23-1/35281349 (а.с.16, 33).

Як вбачається з матеріалів справи, 16 листопада 2011 року згідно з пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на підставі наказу від 14 листопада 2011 року № 621 (а.с.55), з урахуванням інформації відділення Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" від 05 вересня 2011 року №51147-44/230 та документального підтвердження позивача на запит Ківерцівською міжрайонною державною податковою інспекцією (правонаступником якої є Ківерцівська ОДПІ) від 25 жовтня 2011 року №2148/10/23-110 (зазначені матеріали суду не надані) була проведена невиїзна документальна перевірка ТзОВ "Волиньтехпром" з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактом від 22 квітня 2010 року №0002 по розрахунках з фірмою "Ксучанг Фухуа Глас, ЛТД" за період з 01 квітня 2011 року по 16 листопада 2011 року. За результатами перевірки складено акт від 16 листопада 2011 року №809/23-1/35281349, яким встановлено порушення статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за вказаним вище контрактом при розрахунках з фірмою "Ксучанг Фухуа Глас, ЛТД" (а.с.32-39, далі - акт перевірки).

На підставі акту перевірки Ківерцівською МДПІ 18 листопада 2011 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000162201, яким позивачеві нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 3 165,92 грн. (а.с.54) відповідно до розрахунку - додатка 5 до акта перевірки (а.с.39).

Враховуючи те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковою інспекцією як суб'єктом владних повноважень, то при вирішенні даного спору воно перевірялось судом на відповідність вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).

Згідно із частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення 18 листопада 2011 року №0000162201 в частині нарахування пені у сумі 2 330,42 грн., а тому воно в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 22 квітня 2010 року між ТзОВ "Волиньтехпром" (покупцем) та фірмою "Ксучанг Фухуа Глас, ЛТД" (продавцем) укладено контракт № 0002, відповідно до умов якого продавець погодився продати, а покупець купити товар (автоскло) відповідно до додатку до контракту, загальна сума контракту складає 1 000 000,00 доларів (а.с.44-51).

Отже, позивач відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин) є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, одним з видів якої згідно зі статтею 4 цього Закону є імпорт.

Пунктами 1.1, 3.2, 3.3 контракту передбачено, що покупець сплачує 30 відсотків загальної вартості товару до початку його виготовлення, на підставі оригіналу виставленого рахунку-фактури; покупець сплачує 100 відсотків вартості після отримання товару в порту. Товар поставляється на умовах поставки CIF м. Іллічівськ, Україна, або CIF м. Одеса, Україна, або CIF м. Гдиня , Польща.

Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати - Інкотермс-2000, поставка за умовами CIF вважається виконаною продавцем з моменту передачі товару на борт судна в порту відвантаження.

Як вбачається з акта перевірки і не заперечується представниками сторін у судовому засіданні, на виконання договірних зобов'язань за вказаним контрактом ТзОВ "Волиньтехпром" у 2011 році здійснило передоплату за імпортну продукцію (автоскло) на рахунок фірми "Ксучанг Фухуа Глас, ЛТД" у сумі 22 261,19 доларів (177 271,41 грн.), зокрема: платіжним дорученням від 14 лютого 2011 року № 2 перераховано 6 968 доларів, від 13 червня 2011 року № 4 - 6 968,94 доларів, від 29 липня 2011 року №5 - 8 324,25 доларів (а.с.41-43).

Товар, який був поставлений згідно з контрактом від 22 квітня 2010 року № 0002, - скло зміцнене загартоване у кількості 17920 кг на суму 177448,40 грн. (або 22261,19 доларів США) фактично перетнув митний кордон України 18 серпня 2011 року (порт м. Одеса), що підтверджується відповідною відміткою "Під митним контролем", зробленою Південною митницею на коносаменті від 10 липня 2011 року № MSCUTO175719 (а.с.30), який є перевізним документом, як передбачено контрактом від 22 квітня 2010 року № 0002 (а.с.45) і засвідчує прийняття вантажу для перевезення морським шляхом та, водночас, є товаросупроводжуючим документом для одержання вантажу тим, на кого він виписаний - ТзОВ "Волиньтехпром".

З ВМД № 205070001/2011/016667 слідує, що мите оформлення вказаної партії товару, імпортованої на митну територію України, завершено Ягодинською митницею 01 вересня 2011 року на підставі документів, що подавалися для митного оформлення, в тому числі і коносаменту від 10 липня 2011 року № MSCUTO175719, про що вказано в додатку до декларації (а.с.63).

Статтею 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Стаття 6 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час ввезення позивачем товару на митну територію України) передбачає, що межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, крім меж штучних островів, установок і споруд, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України.

Частиною другою статті 43 Митного кодексу України визначено, що у разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах (частина друга статті 72 цього Кодексу). За правилами частини п'ятої статті 43 Митного кодексу України митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до пункту 2 статті 1 Митного кодексу України під "ввезенням в Україну та вивезенням з України" розуміється фактичне переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів.

Таким чином, ввезення в Україну товару, що підлягає митному оформленню службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України неможливо без його фактичного переміщення через митний кордон України, тобто, поняття "перетину товаром митного кордону України" збігається із "переміщенням товару через митний кордон України - ввезенням товару в Україну", підставою для якого в режимі імпорту є наявність на товар товаросупровідного документу, на якому проставляється відбиток штампу "під митним контролем" з відповідною датою та який підтверджує факт та дату перетину товаром митного кордону.

При цьому, "перетин товаром митного кордону України", який засвідчується відбитком штампу "під митним контролем" з відповідною датою, не можна ототожнювати з "пропуском товарів через митний кордон України" (пункт 35 статті 1 Митного кодексу України) - дозволом митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, який здійснюється виключно після завершення митного оформлення в тому обсязі, який відповідає меті його переміщення через митний кордон України (стаття 78 Митного кодексу України) і який підтверджується оформленою вантажно-митною декларацією.

Слід зазначити, що дата оформлення ВМД не завжди збігається з датою фактичного перетину митного кордону України, оскільки сама ВМД є документом, що підтверджує права особи на розміщення товарів у заявленому митному режимі і права та обов'язки зазначених у ній осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій. Тобто, така дія має дещо інше юридичне значення, ніж підтвердження виконання поставки продавцем до покупця.

З огляду на викладене, суд вважає, що для цілей застосування статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" імпортний товар вважається таким, що ввезений на митну територію України з моменту перетину митного (державного) кордону України, а не з моменту оформлення ВМД.

Отже, моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України, що у даному випадку підтверджується проставлянням 18 серпня 2011 року відбитку штампа Південної митниці "Під митним контролем" на коносаменті № MSCUTO175719, - додатку до ВМД типу ІМ-40.

Такі висновки узгоджуються із позицією, викладеною в постановах Верховного Суду України від 01 липня 2009 року № 21-890во09, від 22 грудня 2009 року № 21-1411во09, від 4 липня 2011 року №21-136а11, які в силу частини першої статті 244-2 КАС України є обов'язковими для врахування і суб'єктами владних повноважень, і усіма судами України.

В свою чергу, судом встановлено, що висновок про прострочення позивачем розрахунків в іноземній валюті за згадуваним зовнішньоекономічним контрактом, відповідач пов'язує з моментом завершення митного оформлення поставки конкретної партії товару.

Однак такий висновок податкового органу про визначення моменту імпорту в залежності від оформлення вантажної митної декларації є помилковим, оскільки, як встановлено судом, оформлення вантажної митної декларації відбувається за результатами митного оформлення вже після фактичного переміщення товару через митний кордон.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" встановлено відповідальність за порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, що має наслідком стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). Підставою для зупинення строку, передбаченого статтями 1 і 2 цього Закону, та не нарахування пені за його порушення в цей період, є прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами (частина друга статті 4 Закону).

Згідно із дослідженим розрахунком пені за прострочення термінів надходження імпортного товару за 2011 рік (додаток №5 до акта перевірки) сума пені, нарахованої контролюючим органом за контрактом від 22 квітня 2010 року № 0002, становить 3 165,92 грн. за період з 14 серпня 2011 року по 01 вересня 2011 року. При цьому перебіг визначеного частиною першою статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" 180-денного строку для розрахунків закінчився 13 серпня 2011 року, з чим погоджуються обидві сторони, та є правильним (позивач провів оплату за товар на підставі платіжного доручення від 14 лютого 2011 року № 2 у сумі 6 968 доларів, що еквівалентно 55350,31 грн.). Момент імпорту товару відповідач пов'язує з завершенням митного оформлення - 01 вересня 2011 року на підставі митної декларації № 205070001/2011/016667.

Висновок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на імпортні операції позивачем не отримувався. Позивач не заперечує відсутність у вказаний період підстав для зупинення строку та не нарахування пені відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Однак, як уже зазначалося, товар за контрактом від 22 квітня 2010 року № 0002, - скло зміцнене загартоване у кількості 17920 кг на суму 177448,40 грн. (або 22261,19 доларів США) фактично імпортований (перетнув митний кордон України) 18 серпня 2011 року, про що свідчить відповідна відмітка Південної митниці "Під митним контролем" на коносаменті від 10 липня 2011 року № MSCUTO175719.

Отже, через помилковість визначення відповідачем моменту вчинення імпортної операції, Ківерцівською МДПІ неправомірно нараховано ТзОВ "Волиньтехпром" пеню за зовнішньоекономічним контрактом від 22 квітня 2010 року № 0002 у зв'язку із простроченням розрахунків у сумі 6 968 доларів за період з 19 серпня по 01 вересня 2011 року, оскільки датою здійснення імпорту (дата перетинання митного кордону України) є 18 серпня 2011 року, а не 01 вересня 2011 року.

При цьому, зі змісту позовної заяви та з наданих у судовому засіданні представником позивача пояснень, встановлено, що позивачем визнається факт прострочення встановленого частиною першою статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" строку поставки товарів при їх імпортуванні та не оспорюється нарахована сума пені за період з 14 серпня 2011 року по 18 серпня 2011 року - 835,52 грн.

За таких обставин суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 18 листопада 2011 року № 0000162201 є протиправним та підлягає скасуванню в частині визначення ТзОВ "Волиньтехпром" пені за прострочення термінів надходження імпортного товару у сумі 2 330,40 грн. (3 165,92 грн. - 835,52 грн.).

Судом не приймаються до уваги доводи відповідача про те, що податковий орган при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення керувався Інструкцією про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, якою передбачено, що банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту товару з увезенням його на територію України, зокрема, після отримання інформації про цю операцію в реєстрі МД, якщо для митного оформлення продукції використовується митна декларація, оскільки вищенаведені норми Митного кодексу України та Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" мають вищу юридичну силу, ніж норми вказаної інструкції.

ТзОВ "Волиньтехпром" надано документальне підтвердження на запит податкової інспекції від 25 жовтня 2011 року №2148/10/23-110, що не заперечує представник відповідача. Однак ні сам запит, ні відповідь на запит суду не надані.

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що відповідач неповно і невсебічно провів перевірку стану здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 22 квітня 2010 року № 0002, діяв необґрунтовано та нерозсудливо, не на підставі закону, застосовуючи фінансові санкції за час, протягом якого товар знаходився на митній території України і був фактично імпортований суб'єктом господарювання. На думку суду, в даному випадку Ківерцівською ОДПІ належними та допустимими доказами не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 18 листопада 2011 року №0000162201 в частині нарахування пені у сумі 2 330,40 грн.

Таким чином, з наведених вище підстав адміністративний позов слід задовольнити.

Оскільки позов підлягає задоволенню, то відповідно до частини першої статті 94 КАС України на користь позивача слід присудити з Державного бюджету України 182,70 грн. судового збору, сплаченого згідно з платіжним дорученням від 18 липня 2014 року №42 за ставками і правилами, визначеним Законом України "Про судовий збір" (а.с.2).

Керуючись статтями 2, 71, 94, частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області від 18 листопада 2011 року №0000162201 в частині нарахування пені у сумі 2 330,40 грн. (дві тисячі триста тридцять грн. 40 коп.).

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньтехпром" (45200, Волинська область, Ківерцівський район, село Клепачів, вулиця Березнева, 50, ідентифікаційний код 35281349) судові витрати у сумі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 08 серпня 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.В.Каленюк