Постанова

від 29.07.2014 по справі 915/1222/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2014 р.Справа № 915/1222/13 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Бєляновського В.В.,

Суддів: Мишкіної М.А.,

Будішевської Л.О.

при секретарі - Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників:

Від прокуратури: Пашаєв Г.В.

Від позивача: не з'явився

Від 1 відповідача: не з'явився

Від 2 відповідача: Бєлянський Ю.В.

Від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виробничого кооперативу «Южна бухта»

на рішення господарського суду Одеської області

від 13.05.2014 року

у справі № 915/1222/13

за позовом: Миколаївського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації

до відповідачів:

1. Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області;

2. Виробничого кооперативу «Южна бухта»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державного підприємства «Очаківське лісомисливське господарство»

про визнання незаконними і скасування розпоряджень райдержадміністрації, визнання недійсними договорів оренди та купівлі - продажу земельної ділянки, державного акту на право власності на землю та зобов'язання повернути земельну ділянку власнику

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2013 року Миколаївський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області, виробничого кооперативу «Южна бухта», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державного підприємства «Очаківське лісомисливське господарство» про визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської районної державної адміністрації Березанського району Миколаївської області № 1051 від 28.09.2007р.; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,995 га строком на 49 років, укладеного 01.10.2007р. між Березанською районною державною адміністрацією та виробничим кооперативом «Южна бухта»; визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської районної державної адміністрації Березанського району Миколаївської області № 77 від 26.01.2009р.; визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки площею 0,995 га, розташованої в зоні відпочинку «Рибаківка», Квартал п'ятий, 25, укладеного 26.01.2009р. між Березанською районною державною адміністрацією та виробничим кооперативом «Южна бухта»; визнання недійсним державного акту серії ЯЗ № 140837 на право власності виробничого кооперативу «Южна бухта» на земельну ділянку площею 0,995 га, розташовану в зоні відпочинку «Рибаківка», Квартал п'ятий, 25; повернення земельної ділянки площею 0,995 га, розташованої в зоні відпочинку «Рибаківка», Квартал п'ятий, 25 (кадастровий номер: 4820983900:09:000:0345), грошовою оцінкою 141 489 грн. до державної власності - у постійне користування Державного підприємства «Очаківське лісомисливське господарство».

Позовні вимоги обґрунтовувалися порушенням норм земельного та водного законодавства при прийнятті спірних розпоряджень та укладенні оспорюваних договорів.

В процесі розгляду даної справи прокурор подав до суду заяву від 13.01.2014р. про часткову зміну предмета позову, згідно з якою просив повернути земельну ділянку площею 0,995 га, розташовану в зоні відпочинку «Рибаківка», Квартал п'ятий, 25 (кадастровий номер: 4820983900:09:000:0345), грошовою оцінкою 141 489 грн., у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації.

ВК «Южна Бухта» позов не визнав посилаючись, зокрема, на пропуск прокурором без поважних причин позовної давності для звернення до господарського суду з даним позовом; наявність позитивного висновку Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства щодо відведення та зміни цільового призначення спірної земельної ділянки; відсутність проектів землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги в межах спірної земельної ділянки та перевищення повноважень Березанською райдержадміністрацією при прийнятті спірних рішень. Також відповідач вказував те, що скасування державного акту на право власності на землю через скасування розпорядження районної державної адміністрації суперечить чинному законодавству, правовій позиції Верховного Суду України, а також практиці Европейського Суду з прав людини та відповідній практиці Вищого господарського суду України.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 13.05.2014 року (головуючий суддя: Алексєєв А.П., судді: Бритавська Ю.С, Бездоля Д.О.) позов задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано розпорядження Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області №1051 від 28.09.2007 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання земельної ділянки в оренду". Визнано недійсним на майбутнє договір оренди земельної ділянки, який посвідчений 01.10.2007 року приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_5 за реєстровим №2439. Визнано незаконним та скасувати розпорядження Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області № 77 від 26.01.2009 року "Про продаж земельної ділянки для несільськогосподарського призначення". Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, який 26.01.2009 року посвідчений приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_5 за реєстровим № 121. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 140837 від 13.02.2009 року, яким посвідчується право власності на земельну ділянку за виробничим кооперативом "Южна Бухта" площею 0, 995 га розташовану в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області, квартал п'ятий, № 25, зона відпочинку "Рибаківка". Зобов'язано виробничий кооператив "Южна Бухта" повернути у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 0,995 га розташовану в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області, квартал п'ятий, № 25, зона відпочинку "Рибаківка" (кадастровий номер 4820983900:09:000:0345).

Судове рішення мотивовано тим, що оспорюване розпорядження Березанської районної державної адміністрації № 1051 від 28.09.2007р., на підставі якого було укладено договір оренди земельної ділянки від 01.10.2007р., прийняте з перевищенням повноважень, з порушенням порядку зміни її цільового призначення та за відсутності позитивного висновку державної експертизи землевпорядної організації. Оспорюване розпорядження № 77 від 26.01.2009р., на підставі якого було укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки від 26.01.2009р., прийняте з перевищенням повноважень, оскільки правом відчуження спірної земельної ділянки наділена Миколаївська обласна державна адміністрація. У зв'язку з задоволенням вимог про визнання недійсними оспорюваних договорів також підлягають задоволенню і вимоги про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та її повернення у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції ВК "Южна Бухта" звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників судового процесу не надходили.

Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги усі учасники судового процесу заздалегідь були повідомлені належним чином, проте позивач, відповідач - 1 та третя особа не скористалися наданим законом правом на участь своїх представників в судовому засіданні.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення прокурора та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 року № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 28.09.2007 року Березанською районною державною адміністрацією було прийнято розпорядження № 1051 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання земельної ділянки в оренду", яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки виробничому кооперативу "Южна Бухта" загальною площею 0,995 га відкритих заболочених земель у тому числі: 0,995 га боліт низинних із земель державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство" в оренду терміном на 49 років для комерційного використання під розміщення туристичного готелю за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області та надано виробничому кооперативу "Южна Бухта" в оренду вказану земельну ділянку.

На підставі зазначеного розпорядження 01.10.2007 року між Березанською районною державною адміністрацією та виробничим кооперативом "Южна Бухта" було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,995 га відкритих заболочених земель, в тому числі 0,995 га боліт низинних (кадастровий № 4820983900:09:000:0345) строком на 49 років для комерційного використання під розміщення туристичного готелю, яка знаходиться за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 2439, а також зареєстровано у Березанському районному окрузі Миколаївської МРФ ДП "Центр ДЗК" 03.10.2007 року за № 0407.00700.066.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 18.08.2008 року у справі № 17/499/08 за виробничим кооперативом "Южна Бухта" визнано право власності на будинок літ. А площею 18 кв.м. за адресою: с. Рибаківка, квартал № 5/25, Березанського району Миколаївської області.

26.01.2009 року Березанською районною державною адміністрацією було прийнято розпорядження № 77 про продаж виробничому кооперативу "Южна Бухта" земельної ділянки комерційного використання під розміщення туристичного готелю загальною площею 0,995 га, розташованої за адресою: зона відпочинку «Рибаківка», квартал п'ятий, 25 із земель ДП «Очаківське ЛМГ», що знаходиться в його користуванні згідно з договором оренди земельної ділянки за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області, встановивши вартість земельної ділянки відповідно до висновку експертної оціночної вартості у розмірі 141 489 грн.

На підставі зазначеного розпорядження, 26.01.2009 року між Березанською районною державною адміністрацією (продавець) та виробничим кооперативом "Южна бухта" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно з яким продавець продав, а покупець купив земельну ділянку (кадастровий № 4820983900:09:000:0345) загальною площею 0,995 га, розміщену за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради с. Рибаківка, квартал п'ятий, 25 Березанського району Миколаївської області, на якій знаходиться нерухоме майно - будинок, належне покупцеві на підставі рішення господарського суду Миколаївської області від 18.08.2008 року у справі № 17/499/08, право власності на який зареєстроване Березанською філією Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації 29.08.2008 року за реєстраційним № 24521317, номер запису 898 в книзі 25, з цільовим призначенням - для комерційного використання під розміщення та обслуговування туристичного готелю.

За змістом п.п. 3.1, 5.1, 5.2, 8.1 вказаного договору продавець гарантував, що земельна ділянка, яка є предметом цього договору, входить до категорії земель, що можуть бути приватизовані згідно законодавства України, вільна від будь-яких майнових прав і претензій третіх осіб, про яких в момент укладення договору продавець чи покупець не міг не знати, не знаходиться під арештом і судових прав щодо неї немає. Нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки та розпорядження райдержадміністрації про продаж земельної ділянки є підставою для видачі державного акта на право приватної власності на земельну ділянку та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку виникає у покупця після одержання державного акта на право приватної власності на землю та його державної адміністрації. Всі спори, які можуть виникнути з даного договору, вирішуються шляхом переговорів між сторонами, а при неможливості вирішення спорів - шляхом переговорів в судовому порядку.

Вказаний договір 26.01.2009 року посвідчено приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 121.

За актом приймання-передачі від 26.01.2009 року продавець передав, а покупець прийняв вищезазначену земельну ділянку.

На підставі зазначеного договору, 13.02.2009 року виробничому кооперативу "Южна Бухта" було видано Державний акт серії ЯЗ № 140837 на право власності на спірну земельну ділянку.

Приймаючи рішення про задоволення позову в частині визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області № 1051 від 28.09.2007 року та визнання недійсним на майбутнє договору оренди земельної ділянки, посвідченого 01.10.2007 року приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області за реєстровим № 2439, суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин ч. 6 ст. 149, ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України, ст. ст. 9, 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», і виходив із того, що оскільки Березанською районною державною адміністрацією Миколаївської області були перевищені надані їй законом повноваження при зміні цільового призначення та наданні в оренду спірної земельної ділянки та затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки лісогосподарського призначення за відсутності позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації та з порушенням вимог вищевказаного законодавства, то зазначене розпорядження є незаконним в силу ст. 21, ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України, а договір оренди земельної ділянки від 01.10.2007р. - недійсним у зв'язку з недодержанням сторонами в момент вчинення цього правочину встановленого законом порядку.

Колегія судді погоджується з таким висновком місцевого суду з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 124 Земельного кодексу України (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно із частиною шостою статті 123 Земельного кодексу України (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Так, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 9 Закону України від 17 червня 2004 року № 1808-IV "Про державну експертизу землевпорядної документації" (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягають обов'язковій державній експертизі.

Згідно ч. 1-4, 8 ст. 35 Закону України від 17.06.2004 року № 1808-IV "Про державну експертизу землевпорядної документації" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи.

Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об'єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки.

Якщо об'єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок.

Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.

Висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов'язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об'єктів державної експертизи.

Як вбачається з матеріалів справи, при розробленні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки виробничий кооператив «Южна бухта» отримав від Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства висновок № 1582 від 08.10.2007р. щодо погодження відведення спірної земельної ділянки та зміни її цільового призначення. Також, проект відведення спірної земельної ділянки було погоджено землекористувачем - ДП «Очаківське лісомисливське господарство» листом № 678 від 09.10.2007р., Рибаківською сільською радою Березанського району Миколаївської області листом № 691 від 26.09.2007р., Відділом земельних ресурсів у Березанському районі висновком № 01-6-0208 від 26.09.2007р., Березанським районним відділом містобудування, архітектури, житлово - комунального господарства та розвитку інфраструктури висновком № 455 від 27.09.2007р., Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно - Західного регіону Чорного моря висновком № 3296109 від 17.10.2007р., Службою охорони культурної спадщини Миколаївської обласної державної адміністрації висновком № 232/2546 від 27.09.2007р., Санітарно - епідеміологічною станцією Березанського району Миколаївської області погодженням № 85 від 27.09.2007р.

Разом з тим, Головним управлінням земельних ресурсів у Миколаївській області виробничому кооперативу «Южна бухта» було надано висновок державної експертизи землевпорядної документації від 01.04.2007р. № 2311, згідно з яким проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки повернуто на доопрацювання.

Отже, розпорядження № 1051 від 28.09.2007 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки було прийнято Березанською районною державною адміністрацією без висновку державної експертизи зазначеного проекту землеустрою, тобто з порушенням вищевказаних вимог законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Враховуючи, що договір оренди від 01.10.2007 року був укладений на підставі розпорядження № 1051 від 28.09.2007 року, яке прийнято всупереч вимогам законодавства, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним розпорядження Березанської районної державної адміністрації № 1051 від 28.09.2007 року та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 01.10.2007 року, укладеного між відповідачами.

При цьому, місцевим господарським судом правомірно відхилено заяву про застосування позовної давності, оскільки ні прокурору, ані позивачу не було відомо про прийняття спірного розпорядження та укладення спірного договору оренди до моменту проведення прокурорської перевірки в 2013 році. Належних доказів, які б свідчили про надсилання обласній державній адміністрації на виконання положень ст. 33 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» копії розпорядження Березанської районної державної адміністрації № 1051 від 28.09.2007р. відповідачами до суду не подано і таких доказів в матеріалах справи не міститься.

Приймаючи рішення про задоволення позову в частині визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області № 77 від 26.01.2009 року, визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки, посвідченого 26.01.2009 року приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області за реєстровим № 121, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 140837 від 13.02.2009 року, яким посвідчується право власності на земельну ділянку за виробничим кооперативом «Южна Бухта» площею 0,995 га, розташовану в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області, квартал п'ятий, № 25, зона відпочинку «Рибаківка» та зобов'язання виробничого кооперативу «Южна бухта» повернути у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації зазначену земельну ділянку, суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин п. «а» ч. 1 ст. 17, ч.ч. 1, 2 ст. 84, ч. 1 ст. 116, ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, ст. ст. 316, 317, 324, 326 ЦК України, п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», та виходив із того, що правом відчуження спірної земельної ділянки в контексті наведених норм права є Миколаївська обласна державна адміністрація, а тому з цих підстав підлягає визнанню незаконним та скасуванню оспорюване розпорядження та визнанню недійсним спірний договір купівлі - продажу земельної ділянки. У зв'язку із визнанням недійсними укладених договорів теж підлягає задоволенню вимога про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку. Оскільки райдержадміністрація не мала права відчужувати спірну земельну ділянку на користь ВК «Южна бухта» і вона вибула з володіння держави поза її волею, то згідно з ч. 1 ст. 388 ЦК України позовна вимога прокурора щодо зобов'язання ВК «Южна бухта» повернути спірну земельну ділянку її належному власнику - державі в особі Миколаївської обласної державної адміністрації підлягає задоволенню.

Водночас, місцевий суд зазначив про те, що прокурор в обґрунтування пред'явлених вимог в цій частині послався на неможливість відчуження земельних ділянок у приватну власність, які перебувають у межах прибережних захисних смуг, посилаючись на ст. 85 ВК України та ст. 59 ЗК України. Як було встановлено судом, спірна земельна ділянка відносилася до земель лісогосподарського призначення, а не до земель водного фонду, до якого і відносяться прибережні захисні смуги. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 60 ЗК України (чинній на момент прийняття рішення про продаж земельної ділянки) розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою. Доказів наявності прибережної захисної смуги в межах спірної земельної ділянки ні прокурором, ані позивачем всупереч вимогам ч. 1 ст. 33 ГПК України суду надано не було. Таким чином, дійшов висновку місцевий суд, зазначена прокурором підстава не може бути прийнята в обґрунтування задоволення позовної вимоги щодо недійсності договору купівлі - продажу земельної ділянки.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України щодо форми і змісту позовної заяви, позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Таким чином, відповідно до вказаної норми процесуального права обов'язком позивача та прокурора, який звертається до господарського суду в інтересах держави, є викладення в позовній заяві обставин, якими позивач чи прокурор обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, та визначення в позовні заяві законодавства, на підставі якого подається позов, а судом розглядаються позовні вимоги та досліджуються обставини справи в межах предмета та підстав позову.

Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Господарський суд, на відміну від позивача, таким правом не наділений.

Отже, право позивача або прокурора на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із вимогами ст. 54 ГПК України з доданням до неї документів, зазначених у ст. 57 названого Кодексу. Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду клопотань та заяв переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання.

Натомість згідно з п. 2 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Як вбачається із змісту позовної заяви прокурора, предметом позову у даній справі (матеріально - правовою вимогою) прокурором зазначено визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської районної державної адміністрації Березанського району Миколаївської області № 77 від 26.01.2009р.; визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки площею 0,995 га, розташованої в зоні відпочинку «Рибаківка», Квартал п'ятий, 25, укладеного 26.01.2009р. між Березанською районною державною адміністрацією та виробничим кооперативом «Южна бухта»; визнання недійсним державного акту серії ЯЗ № 140837 на право власності виробничого кооперативу «Южна бухта» на земельну ділянку площею 0,995 га, розташовану в зоні відпочинку «Рибаківка», Квартал п'ятий, 25; повернення земельної ділянки площею 0,995 га, розташованої в зоні відпочинку «Рибаківка», Квартал п'ятий, 25 (кадастровий номер: 4820983900:09:000:0345), грошовою оцінкою 141 489 грн. до державної власності - у постійне користування Державного підприємства «Очаківське лісомисливське господарство». Підставою позову (обставинами, на яких ґрунтуються вимоги) прокурором визначено те, що розпорядження № 77 прийнято з порушенням вимог діючого на той час законодавства, а саме положень ст. ст. 85, 90 Водного кодексу України, ст. 95 Земельного кодексу України, оскільки спірна земельна ділянка знаходиться у межах прибережної захисної смуги та відноситься до земель водного фонду, а зазначеними нормами права було передбачено можливість надання земель водного фонду лише у користування та взагалі не передбачено можливості їх надання у власність. Таким чином, прийняте у порушення зазначених вимог законодавства розпорядження є незаконним, відповідно укладений на підставі цього розпорядження договір купівлі - продажу від 26.01.2009 року та виданий на його підставі державний акт серії ЯЗ № 140837 є недійсними.

В процесі розгляду справи підстава позову та законодавче обґрунтування позову залишились незмінними.

Проте, задовольняючи позов, місцевий господарський суд надав оцінку обставинам, покладеним прокурором в обґрунтування заявлених позовних вимог в цій частині, положенням ст. 85 ВК України та ст. 59 ЗК України (які регулюють користування землями водного фонду та право на землі водного фонду) - єдину підставу, на яку посилався прокурор, дійшов висновку, що зазначена прокурором підстава не може бути прийнята судом в обґрунтування задоволення позовних вимог, та застосувавши при вирішенні спору в цій частині положення п. «а» ч. 1 ст. 17, ч.ч. 1, 2 ст. 84, ч. 1 ст. 116, ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, ст. ст. 316, 317, 324, 326 ЦК України, п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» зазначив підставою позову обставину (наявність права відчуження спірної земельної ділянки у Миколаївської обласної державної адміністрації та, відповідно, відсутність такого права у Березанської районної державної адміністрації), які позовна заява не містить і на які прокурор не посилався взагалі. Тобто, господарський суд першої інстанції, по суті, без відповідного клопотання заінтересованої сторони вийшов за межі позовних вимог, порушивши таким чином принцип диспозитивності учасників судового процесу закріплений у ст. 129 Конституції України.

Колегія суддів вважає також за необхідне відзначити, що висновки, яких місцевий господарський суд дійшов задовольняючи позовні вимоги в цій частині, є такими, що суперечать покладеним в обґрунтування позову обставинам та унеможливлюють одне одного, оскільки, по - перше, про ці обставини не йшлося у позовній заяві, і, по - друге, у позовній заяві прокурор вказував про неможливість надання у власність спірної земельної ділянки, яка відноситься до земель водного фонду, а не про відсутність у Березанської райдержадміністрації права відчуження спірної земельної ділянки.

За таких обставин розгляд позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, державного акту серії ЯЗ № 140837 на право власності на земельну ділянку та повернення зазначеної земельної ділянки до державної власності - у постійне користування ДП «Очаківське ЛМГ» необхідно здійснювати виходячи з обґрунтувань, зазначених прокурором в позовній заяві щодо заборони передачі у приватну власність земельних ділянок в межах прибережних захисних смуг.

Згідно положеннями статті 58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами. Для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.

Відповідно до ст. 60 Земельного кодексу України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги. Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації.

Статтею 88 Водного кодексу України передбачено, що прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг (з установленою в них пляжною зоною) розробляються в порядку, передбаченому законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996р. № 486 затверджено Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них. Відповідно до пунктів 4, 5 вказаного Порядку (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) у межах водоохоронних зон виділяються землі прибережних захисних смуг та смуги відведення з особливим режимом їх використання відповідно до статей 88-91 Водного кодексу України. Розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації. Проекти цих зон розробляються на замовлення органів водного господарства та інших спеціально уповноважених органів, узгоджуються з органами Мінекоресурсів, Держводгоспу, Держкомзему, власниками землі, землекористувачами і затверджуються відповідними місцевими органами державної виконавчої влади та виконавчими комітетами Рад.

З прийняттям Кабінет Міністрів України постанови "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" № 214 від 15.02.2012р. (тобто після спливу 3 років з моменту прийняття оспорюваного розпорядження та укладення спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки) пункт 5 вищевказаного Порядку викладено в іншій редакції: "Проекти цих зон розробляються на замовлення фізичних та юридичних осіб, узгоджуються з власниками землі, землекористувачами, Мінприроди, Держводагентством та територіальними органами Держземагентства і затверджуються відповідними місцевими органами виконавчої влади або виконавчими комітетами рад".

Отже, виходячи з наведених норм, прибережні смуги мають встановлюватись за проектами землеустрою, а не автоматично.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. № 18 зазначено, що згідно з частиною другою статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Разом з тим, належних доказів, які б підтверджували те, що на дату прийняття Березанською райдержадміністрацією оспорюваного розпорядження за окремими проектами землеустрою були встановлені розміри та межі водоохоронних зон та прибережних захисних смуг уздовж Чорного моря та в межах спірної земельної ділянки, прокурором та позивачем до суду не подано і таких доказів в матеріалах справи не міститься.

Наведеним спростовуються доводи прокурора про те, що оспорюване розпорядження № 77 від 26.01.2009р. прийнято Березанською районною державною адміністрацією з порушенням вимог діючого на той час законодавства.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції не встановлено обставин незаконності прийнятого Березанською райдержадміністрацією розпорядження з визначених прокурором у позовній заяві підстав, то колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення похідних вимог щодо визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки від 26.01.2009р. та державного акту серії ЯЗ № 140837 на право власності на земельну ділянку, виданого на підставі вказаного договору. Також, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні вимоги про повернення спірної земельної ділянки до державної власності - у постійне користування ДП «Очаківське лісомисливське господарство», оскільки задоволення позовних вимог на користь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, чинним процесуальним законодавством не передбачено.

Заява про зміну предмета спору у справі стосовно повернення земельної ділянки у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації була подана прокурором до суду 13 січня 2014 року, тобто майже через 6 місяців після початку розгляду господарським судом справи по суті, що суперечить ч. 4 ст. 22 ГПК України, а тому розгляду не підлягає.

При цьому, апеляційний господарський суд бере до уваги судову практику Європейського суду з прав людини, яка є у національному законодавстві інструментом функціонування Конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства України. Зокрема, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 24.06.2003р. «Stretch проти Об'єднаного Королівства Великобрітанії і Північної Ірландії», визнання недійсним договору згідно якого отримане майно від держави та подальше позбавлення цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон є неприпустимим.

Зазначене стосується вищевказаних розпорядження та договору купівлі - продажу земельної ділянки. Колегія суддів констатує, що вина посадових осіб Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області у вчиненні кримінального правопорушення не доведена, вирок суду по кримінальній справі відсутній.

За таких обставин, колегія суддів враховуючи встановлені у справі фактичні обставини, відсутність поданих прокурором до початку розгляду справи по суті письмових заяв про зміну предмета або підстав позову, покладені прокурором в обґрунтування заявлених вимог підстави, судову практику Європейського суду з прав людини, приходить до висновку, що оскаржуване рішення місцевого суду в частині визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської районної державної адміністрації № 77 від 26.01.2009р., визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки від 26.01.2009р., укладеного між відповідачами, визнання недійсним державного акту серії ЯЗ № 140837 на право власності на земельну ділянку від 13.02.2009р. та зобов'язання виробничого кооперативу «Южна бухта» повернути у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 0,995 га, розташовану в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області, квартал п'ятий, № 25, зона відпочинку «Рибаківка» (кадастровий номер 4820983900:09:000:0345), не відповідає нормам як матеріального, так і процесуального права, а відтак не може залишатись в силі та підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.

В частині визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської районної державної адміністрації № 1051 від 28.09.2007р., визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 01.10.2007р., укладеного між відповідачами, рішення місцевого суду має бути залишено без змін, як законне та обґрунтоване.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України за рахунок позивача відповідачеві підлягають відшкодуванню витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3241,89 грн.

Керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Виробничого кооперативу «Южна бухта» задовольнити частково.

Скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 13.05.2014 року у справі № 915/1222/13 в частині визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області №77 від 26.01.2009 року "Про продаж земельної ділянки для несільськогосподарського призначення"; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, який 26.01.2009 року посвідчений приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_5 за реєстровим № 121; визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 140837 від 13.02.2009 року, яким посвідчується право власності на земельну ділянку за виробничим кооперативом "Южна Бухта" площею 0,995 га розташовану в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області, квартал п'ятий, № 25, зона відпочинку "Рибаківка"; зобов'язання виробничого кооперативу "Южна Бухта" повернути у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 0,995 га розташовану в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області, квартал п'ятий, № 25, зона відпочинку "Рибаківка" (кадастровий номер 4820983900:09:000:0345).

У задоволенні позову в цій частині відмовити.

В решті частини рішення господарського суду Миколаївської області від 13.05.2014 року у справі № 915/1222/13 залишити без змін.

Стягнути з Миколаївської обласної державної адміністрації (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, код ЄДРПОУ:00022579) на користь Виробничого кооперативу «Южна бухта» (67800, Одеська область, смт. Овідіополь, вул. Кірова, 35, код ЄДРПОУ:35038614) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3241,89 грн.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Мишкіна М.А.

Будішевська Л.О.