Постанова

від 09.12.2014 по справі 915/1222/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2014 р.Справа № 915/1222/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді : Величко Т.А.,

суддів: Таран С.В., Сидоренко М.В.

при секретарі: Альошиній Г.М.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явились;

від відповідачів - не з'явились;

від прокуратури - не з'явились;

від третьої особи - не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Виробничого кооперативу "Южна бухта"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 13.05.2014 року

у справі № 915/1222/13

за позовом: Миколаївського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації

до відповідачів:

1. Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області;

2. Виробничого кооперативу "Южна бухта"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство"

про визнання незаконними і скасування розпоряджень райдержадміністрації, визнання недійсними договорів оренди та купівлі - продажу земельної ділянки, державного акту на право власності на землю та зобов'язання повернути земельну ділянку власнику

ВСТАНОВИВ:

Миколаївський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області і Виробничого кооперативу "Южна бухта" про: 1) визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської районної державної адміністрації Березанського району Миколаївської області №1051 від 28.09.07 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання земельної ділянки в оренду"; 2)визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, площею 0,995 га строком на 49 років, укладеного 01.10.07 між Березанською районною державною адміністрацією та Виробничим кооперативом "Южна бухта"; 3)визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської районної державної адміністрації Березанського району Миколаївської області №77 від 26.01.09 "Про продаж земельної ділянки для несільськогосподарського призначення"; 4)визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки, площею 0,995 га, розташованої в зоні відпочинку "Рибаківка", Квартал п'ятий, 25, укладеного 26.01.09 Березанською районною державною адміністрацією з Виробничим кооперативом "Южна бухта"; 5)визнання недійсним державного акта серії ЯЗ №140837 на право власності ВК "Южна бухта" на вказану земельну; та 6)повернення цієї земельної ділянки у власність держави. Прокурор вказував на те, що оспорювані розпорядження прийняті з порушенням приписів земельного і водного законодавства та з перевищенням компетенції райдержадміністрації. Він зазначав, що спірна земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення і розташована на відстані 20 м від урізу води Березанського лиману в межах його прибережної захисної смуги, та передача земельних ділянок прибережних захисних смуг у власність законом не передбачена. Прокурор також наголошував на тому, що питання вилучення спірної земельної ділянки у постійного землекористувача, зміна її цільового призначення і надання в оренду повинно було вирішуватися Миколаївською обласною державною адміністрацією (позивачем у справі). Водночас прокурор посилався на те, що на час прийняття оспорюваного розпорядження №1051 від 28.09.07 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не був погоджений з усіма контролюючими органами та він не пройшов обов'язкову землевпорядну експертизу. Оскільки спірні розпорядження райдержадміністрації були прийняті з порушенням вимог законодавства, то і договори, укладені на підставі таких розпоряджень, є такими, що суперечать приписам законодавства та підлягають визнанню недійсними за приписами статей 203, 215 Цивільного кодексу України. Також у зв'язку з визнанням недійсними названих договорів прокурор вважав підставним і визнання недійсним державного акта на право власності на спірну земельну ділянку та повернення такої у власність держави. Позов обґрунтований приписами статей 14, 19, 121 Конституції України, статей 21, 59, 122, 123, 149, 152. 155 Земельного кодексу України, статей 203, 215, 324, 388 Цивільного кодексу України, статей 85, 90 Водного кодексу України, статей 31, 57 Лісового кодексу України.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 13.05.14 (судді: Алексєєв А.П., Бритавська Ю.С, Бездоля Д.О.) позов задоволено повністю. Місцевий господарський суд виходив з того, що оспорювані розпорядження прийняті з порушенням приписів земельного законодавства та з перевищенням компетенції райдержадміністрації, оскільки правом відчуження спірної земельної ділянки наділена Миколаївська обласна державна адміністрація. Водночас суд визнав, що розпорядження №1051 від 28.09.07 прийняте райдержадміністрацією з порушенням порядку зміни цільового призначення спірної земельної ділянки, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на час прийняття спірного розпорядження не був погоджений з таким контролюючим органом, як Миколаївським обласним управлінням лісового і мисливського господарства та за таким проектом не було отримано позитивного висновку державної землевпорядної експертизи. Водночас суд дійшов висновку про те, що договори, укладені на підставі незаконних розпоряджень, є таким, що суперечать вимогам законодавства і в силу статей 203, 215 Цивільного кодексу України є недійсними. Місцевий господарський суд також визнав, що спірна земельна ділянка вибула з володіння держави поза її волею, а тому суд задовольнив позов в частині повернення її державі в особі Миколаївської обласної державної адміністрації. Крім того, суд дійшов висновку про те, що строк позовної давності за заявленими вимогами не сплив.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.07.14 (судді: Бєляновський В.В., Мишкіна М.А., Будішевська Л.О.) скасовано рішення місцевого господарського суду в частині визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області №77 від 26.01.09 "Про продаж земельної ділянки для несільськогосподарського призначення"; визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 26.01.09, укладеного між відповідачами; визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №140837 від 13.02.09 та зобов'язання відповідача-2 повернути у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації вказану земельну ділянку. У позові в цій частині відмовлено. Суд апеляційної інстанції виходив із того, що прокурор не надав доказів, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах прибережної смуги та належить до земель водного фонду, передача яких у власність заборонена нормами водного законодавства. При цьому апеляційний господарський суд визнав, що розташування спірної земельної ділянки у межах прибережної захисної смуги та приналежність її до земель водного фонду повинна підтверджуватися відповідним проектом землеустрою. Проте, проект землеустрою щодо встановлення розмірів і меж прибережної захисної смуги в межах спірної земельної ділянки відсутній. В решті рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Постановою ВГСУ від 16.10.2014р. постанова Одеського апеляційного господарського суду від 29.07.2014р. у справі №915/1222/13 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог. Справу в цій частині направлено на новий розгляд до Одеського апеляційного господарського суду. Решту постанови залишено без змін.

За висновками касаційної інстанції, переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції не досліджував усіх доказів, наданих прокурором на підтвердження позовних вимог, як -то: план меж земельної ділянки, в якому зазначено, що спірна земельна ділянка розташована у пребрежній захисній смузі шириною 2000 уздовж урізу води (Чорне море); акт технічного обстеження ділянок лісового фонду ДП "Очаківське лісомисливське господарство", потрібних для надання у тимчасове користування для інших видів використання від 03.08.2007р., в котрому відбито, що обстежена ділянка розміщена в межах забороненої для експлуатації водоохоронної зони Чорного моря та має водоохоронне значення; пояснювальну записку до проекту землеустрою, складену спеціалістом - землевпорядником ТОВ „Обласний земельно-кадастровий центр", погодження санітарно - епідеміологічною станцією Березанського району Миколаївської області проекту землеустрою щодо відведенні в оренду (користування) земельною ділянкою від 27.09.2007, де зазначено - розміщення спірної земельної ділянки відносно навколишніх територій, а саме - межування на півдні з Бережанським лиманом; висновок Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно - Західного району Чорного моря від 17.10.2007р., в якому зазначено про межування спірної земельної ділянки з півдня з прибережною зоною лиману. Суд апеляційної інстанції не з'ясував усіх необхідних для вирішення спору обставин, не надав оцінку усім доказам, зібраним у справі. Господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, виходив, окрім іншого, з приписів ч. 3, 4 ст. 122, ст.. 149 ЗК України, визначаючи, що розпорядження спірною земельною ділянкою належить до повноважень обласної державної адміністрації, а не до повноважень райдержадміністрації, яка видала спірні розпорядження та уклала договори з перевищенням владних повноважень, без припинення права землекористування ДП „Очаківське ЛМТ". Суд апеляційної інстанції правової оцінки таким доказам не надав, їх не спростував, відповідні обставини справи не з'ясував, як і не навів мотивів незастосування зазначених норм права.

При повторному розгляді апеляційної скарги ВК "Южна бухта" на рішення господарського суду Миколаївської області від 13.05.2014р., колегія суддів, переглядаючи наявні матеріали справи (фактичні обставини справи) на предмет правильності їх юридичної оціни господарським судом, обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Розпорядженням Березанської районної державної адміністрації від 28.09.07 №1051 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання земельної ділянки в оренду" було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Виробничому кооперативу "Южна Бухта", загальною площею 0,995 га, відкритих заболочених земель, у тому числі: 0,995 га боліт низинних із земель Державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство". За цим розпорядженням в оренду кооперативу терміном на 49 років передавалася вказана земельна ділянка для комерційного використання під розміщення туристичного готелю за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області. На підставі спірного розпорядження 01.10.07 між Березанською районною державною адміністрацією та Виробничим кооперативом "Южна Бухта" був укладений договір оренди спірної земельної ділянки. 26.01.09 Березанська районна державна адміністрація прийняла розпорядження №77 про продаж Виробничому кооперативу "Южна Бухта" земельної ділянки комерційного використання під розміщення туристичного готелю, загальною площею 0,995 га, розташованої у зоні відпочинку "Рибаківка", квартал п'ятий, 25, із земель ДП "Очаківське ЛМГ". В цей же день, Березанська районна державна адміністрація і Виробничий кооператив "Южна бухта" уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки, за яким кооператив придбав вказану земельну ділянку. На придбаній земельній ділянці розташоване нерухоме майно кооперативу, право власності на яке було зареєстровано 29.08.08 Березанською філією Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації. На підставі зазначеного договору купівлі-продажу земельної ділянки, Виробничому кооперативу "Южна Бухта" 13.02.09 було видано Державний акт серії ЯЗ № 140837 на право власності на спірну земельну ділянку. Предметом даного судового розгляду є вимоги Миколаївського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері заявлені в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Березанської районної державної адміністрації і Виробничого кооперативу "Южна бухта" про: визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської районної державної адміністрації №1051 від 28.09.07 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання земельної ділянки в оренду"; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, площею 0,995 га, строком на 49 років, укладеного 01.10.07 між відповідачами; визнання незаконним і скасування розпорядження Березанської районної державної адміністрації №77 від 26.01.09 "Про продаж земельної ділянки для несільськогосподарського призначення"; визнання недійсним договору купівлі - продажу спірної земельної ділянки від 26.01.09, укладеного між відповідачами; визнання недійсним державного акта серії ЯЗ №140837 на право власності ВК "Южна бухта" на вказану земельну ділянку; та повернення її у власність держави. Господарський суд визнав обґрунтованими позовні вимоги та задовольнив їх.

При цьому, господарський суд виходив з такого:

- згідно вихідної земельно-кадастрової інформації, яка міститься у проекті відведення земельної ділянки, земельна ділянка яка запропонована до передачі в оренду ВК "Южна Бухта" , належить до державної форми власності, а за цільовим призначенням відноситься до земель лісогосподарського призначення;

- метою використання земельної ділянки є будівництво туристичного готелю та його подальша експлуатація, в зв'язку з чим у вихідній земельно - кадастровій інформації було запропоновано змінити її цільове призначення на землі комерційного використання;

- райдержадміністрацією були перевищенні надані їй законом повноваження при зміні цільового призначення та надані в оренду спірної земельної ділянки; рішення про вилучення земельної ділянки у постійного землекористувача - ДП "Очаківське ЛМГ" - відсутнє;

- райдержадміністрацією було затверджено проект землеустрою за відсутності позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації;

- на дату прийняття розпорядження №1051 від 28.09.2007р. райдержадміністрацією був відсутній висновок Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства щодо дозволу на зміну цільового призначення земельної ділянки, як це передбачено ст.. 57 ЛК України (такий дозвіл був наданий лише 08.10.2007р.);

- райдержадміністрація не є тим уповноваженим органом державної влади, який наділений правом вилучення у постійного землекористувача, надання в оренду та продажу спірної земельної ділянки;

- правом відчуження спірної земельної ділянки в контексті ст.. ст.. 17, 84, 122 ЗК України, ст.. ст.. 316, 317, 324, 326 ЦК України, п. 2 ч. 1 ст. 21 ЗУ „Про місцеві державні адміністрації" є Миколаївська обласна державна адміністрація;

- з аналогічних підстав підлягає визнанню незаконним та скасуванню розпорядження №77 від 26.01.2009р. та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки;

- спірна земельна ділянка відносилася до земель лісогосподарського призначення, а не до земель водного фонду (на що посилався прокурор), до якого і відносяться прибережні захисні смуги, розмір та межі якої встановлюються за проектами землеустрою, якого суду представлено не було;

Господарським судом підставно встановлено, що розпорядження №1051 від 28.09.2007р. було винесено з порушенням вимог земельного законодавства за відсутності позитивного висновку державної експертизи проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину вимог, передбачених ст.. 203 ЦК України, зокрема, щодо змісту.

Господарським судом обґрунтовано визнано розпорядження №1051 недійсним.

Разом з тим, договір, укладений на підставі розпорядження №1051, також правомірно визнаний судом недійсним.

Щодо розпорядження Березанської РДА №77 від 26.01.2009р. „Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення", договору купівлі-продажу земельної ділянки пл.. 0,995га, розташованої в зоні відпочинку „Рибаківка", квартал п'ятий, 25 укладеного 20.01.2009р. між Березанською РДА та ВК „Юна бухта".

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно ч. 4 ст. 122 ЗК України обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або користування в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених ч.3, 7 цієї статті.

Господарським судом зроблено правильний висновок, що правом відчуження спірної земельної ділянки в контексті ст.. ст.. 17, 84, 122 ЗК України, ст.. ст.. 316, 317, 324, 326 ЦК України, п. 2 ч. 1 ст. 21 ЗУ „Про місцеві державні адміністрації" є Миколаївська обласна державна адміністрація.

Тобто, оспорюване розпорядження №77 від 26.01.2009р. та договір купівлі-продажу від 26.07.2009р. підлягають визнанню недійсними, що і було підставно визначено господарським судом.

Стосовно посилання прокурора на таку обставину як неможливість відчуження земельної ділянки у приватну власність, які перебувають у межах прибережних захисних смуг (ст.. 85 ВК України, ст.. 59 ЗК України), слід зазначити наступне.

Господарський суд дійшов помилкового висновку про неможливість встановлення меж та розмірів прибережної захисної смуги в межах спірної земельної ділянки без проекту землеустрою.

Відповідно до п. „б" ч. 1 ст. 58 ЗК України та п. 2 ст. 4 ВК України до земель водного запасу відносяться, зокрема, землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.

Для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.

Прибережна смуга є частиною водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій з метою охорони водних об'єктів від забруднення, засмічення та збереження їх водності встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони. (ст.. ст.. 1, 88, 90 ВК України, ст.. ст.. 60, 62 ЗК України).

Частинами 1, 3 ст. 60 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації.

Право на землі водного фонду, встановлене ст. 59 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачає можливість передачі юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування земельних ділянок прибережних захисних смуг із земель водного фонду на умовах оренди (ч. 4 ст. 59 цього Кодексу). При цьому за положень ст. 83 ЗК України (у редакції, чинній на час прийняття рішення про продаж спірної земельної ділянки) до земель комунальної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, належать землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно з п. 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 5 листопада 2004 року № 434, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об'єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року № 486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них" (далі - Постанова №486), з урахуванням конкретної ситуації.

Статтею 88 ВК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше 2 км від урізу води.

Із системного аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити із нормативних розмірів прибережних захисних смуг, передбачених ст. 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Постанови № 486, тобто сама по собі відсутність землевпорядної документації не змінює правового режиму захисної смуги.

На підтвердження позовних вимог у справі, що переглядається, прокурором надано: план меж земельної ділянки та експлікацію земельних угідь, де зазначено, що спірна земельна ділянка розташована у прибережній захисній смузі шириною 2 км уздовж урізу води (Березанський лиман); акт технічного обстеження ділянок лісового фонду ДП "Очаківське ЛМГ", потрібних для надання у тимчасове користування для інших видів використання від 3 серпня 2007 року, де зазначено, що обстежена ділянка розміщена в межах забороненої для експлуатації водоохоронної зони Чорного моря та має водоохоронне значення; висновок державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря від 17 жовтня 2007 року, де зазначено, що із півдня земельна ділянка межує з прибережною зоною лиману; погодження санітарно - епідеміологічною станцією Березанського району Миколаївської області проекту землеустрою щодо відведення в оренду (користування) земельною ділянкою від 3 жовтня 2007 року, де зазначено розміщення спірної земельної ділянки стосовно навколишніх територій, а саме - межування на півдні з Березанським лиманом.

Але такий висновок господарського суду не впливає на суть прийнятого рішення, яким задоволено позовні вимоги прокурора в повному обсязі.

За вказаних обставин рішення господарського суду є законним і обґрунтованим, а тому підстав для його скасування немає.

Суд всебічно і повно встановив всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних в ній доказів, правильно застосував норми матеріального права, а тому ухвалене судом рішення підлягає залишенню в силі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та тлумачення норм чинного законодавства на свою користь.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України,

суд постановив:

Апеляційну скаргу Виробничого кооперативу "Южна Бухта" залишити без задоволення, рішення господарського суду Миколаївської області від 13.05.2014р. у справі № 915/1222/13 - без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 10.12.2014р.

Головуючий суддя Т.А. Величко

Судді: М.В. Сидоренко

С.В. Таран