Постанова

від 06.08.2014 по справі 910/11839/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2014 року Справа № 910/11839/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Черкащенка М.М.

суддів: Нєсвєтової Н.М.

Жукової Л.В.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний завиток"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2014

у справі №910/11839/13

за позовом Приватного підприємства "Юридична фірма "Правовий імунітет"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний завиток"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву

про визнання договору недійсним

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний завиток"

до Приватного підприємства "Юридична фірма "Правовий імунітет"

про визнання права власності та стягнення 10000,00 грн.

за участю 1. Заступника прокурора міста Києва

2. Державного підприємства "Еко"

3. Міністерства економічного розвитку та торгівлі України

за участю представників сторін(за первісним позовом):

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи:Костишена В.Л. - за довіреністю;

від прокуратури: Томчук М.О.;

від ДП "Еко":не з'явився;

від Міністерства економічного розвитку та торгівлі України: Левицька В.М. - за довіреністю.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року Приватне підприємство "Юридична фірма "Правовий імунітет" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний завиток" про визнання договору недійсним.

У свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю "Чарівний завиток" звернулось з зустрічним позовом до Приватного підприємства "Юридична фірма "Правовий імунітет" про визнання права власності та стягнення 10000,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.08.2013 в задоволенні первісного позову відмовлено повністю, зустрічний позов задоволено, визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Чарівний завиток" право власності на вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 434,00 кв. м., на першому поверсі будинку, розташованого за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 36/10, стягнуто з Приватного підприємства "Юридична фірма "Правовий імунітет" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний завиток" заборгованість у розмірі 10000,00 грн., а також 2864,76 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 року апеляційні скарги заступника прокурора міста Києва, Державного підприємства "Еко" та Міністерства економічного розвитку та торгівлі України задоволено, рішення господарського суду міста Києва від 28.08.2013 у справі №910/11839/13 змінено. Викладено резолютивну частину рішення в редакції: "В задоволенні первісного позову Приватного підприємства "Юридична фірма "Правовий імунітет" відмовити повністю. В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний завиток" відмовити повністю."

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Чарівний завиток" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 скасувати, рішення господарського суду міста Києва від 28.08.2013 залишити в силі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 13.02.2013 року між ТОВ "Чарівний завиток" - орендодавець та ПП "Юридична фірма "Правовий імунітет" - орендар, укладений договір оренди нежитлових приміщень загальною площею 59,60 кв. м., що розташовані за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 36/10, на першому поверсі 13-ти поверхового житлового будинку (далі за текстом - орендоване майно).

Звертаючись з позовом про визнання договору недійсним, ПП "Юридична фірма "Правовий імунітет" вказувало на те, що свідоцтво про власність № 7 від 08.08.1995 р. на майно цілісного майнового комплексу орендного підприємства "Чарівний завиток" не є належним та допустимим доказом, що підтверджує право власності на об'єкт нерухомого майна, а тому вважає, що останній, зважаючи на положення статей 761, 762 Цивільного кодексу України не вправі вимагати сплати орендної плати, оскільки не є власником спірного майна.

В свою чергу, ТОВ "Чарівний завиток" стверджує про наявність у нього права власності на спірне майно та звертаючись до суду з зустрічним позовом просить стягнути орендну плату в сумі 10000 грн. через неналежне виконання ПП "Юридична фірма "Правовий імунітет" своїх зобов'язань щодо сплати орендних платежів, а також враховуючи що ПП "Юридична фірма "Правовий імунітет" не визнає права власності ТОВ "Чарівний завиток" на спірний об'єкт просить визнати за ним право власності.

Вирішуючи спір по суті та відмовляючи в задоволенні первісного позову, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про необґрунтованість вимог ПП "Юридична фірма "Правовий імунітет" та відсутність у даному випадку підстав, які передбачені чинним законодавством, для визнання договору оренди недійсним.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги, місцевий господарський суд, вказав на те, що до складу цілісного майнового комплексу орендного підприємства "Чарівний завиток", який підлягав приватизації, були включені усі основні засоби такого підприємства, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 434, 00 кв. м., розташоване на першому поверсі будинку за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 36/10, що підтверджується договором купівлі-продажу № 8 від 18 липня 1995 року, який укладено між Представництвом Фонду державного майна України у Печерському районі міста Києва та товариством покупців членів трудового колективу орендного підприємства "Чарівний завиток" та свідоцтвом про власність від 08.08.1995 року, видане Представництвом ФДМ України у м. Києві. А тому суд дійшов висновку про стягнення з ПП "Юридична фірма "Правовий імунітет" суму заборгованості за орендну плату, а також враховуючи, що останній не визнає право власності ТОВ "Чарівний завиток" на спірне майно, визнав право власності за ТОВ "Чарівний завиток".

Змінюючи рішення місцевого суду в частині зустрічного позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що необхідною умовою для захисту порушеного права в порядку ст. 392 ЦК України є наявність права власності на момент звернення з позовом до суду, проте оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що спірне майно перебуває в управлінні Міністерства економічного розвитку та торгівлі України та є на балансі Державного підприємства "Еко" суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, вважає його правомірним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

18.07.1995 року між Представництвом Фонду державного майна України у Печерському районі міста Києва та товариством покупців членів трудового колективу орендного підприємства "Чарівний завиток" був укладений договір №8 купівлі-продажу державного майна, відповідно до умов якого, продавець зобов'язується передати у власність покупця державне майно цілісного майнового комплексу орендного підприємства "Чарівний завиток", який знаходиться за адресою: 252095, м. Київ-95, бульвар Л. Українки, 36 без виділення земельної ділянки, а покупець зобов'язується прийняти майно і оплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі. Орендоване майно підприємства включає в себе всі його активи й пасиви, інвентар, обладнання, устаткування та інше майно.

08 серпня 1995 року товариству покупців членів трудового колективу орендного підприємства "Чарівний завиток" було видане свідоцтво про власність № 7 на майно цілісного майнового комплексу орендного підприємства "Чарівний завиток", що розташоване за адресою: м. Київ-159, бульвар Лесі Українки, 36/10.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 у справі №5011-62/17941-2012 за позовом ТОВ "Чарівний завиток" до ДП "Еко" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фонд державного майна України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання права власності встановлено, що 08.08.1995р. між сторонами договору №8 від 18.07.1995р. було підписано акт передачі державного майна Орендного підприємства "Чарівний завиток", у відповідності до якого Представництво Фонду державного майна України у Печерському районі м. Києва передало, а товариство покупців членів трудового колективу Орендного підприємства "Чарівний завиток" прийняло продане 18.07.1995р. шляхом викупу державне майно згідно з актом інвентаризації.

Акт передачі державного майна від 08.08.1995р. не містить відомостей про передання товариству покупців членів трудового колективу Орендного підприємства "Чарівний завиток" вбудованих приміщень перукарні площею 440 кв.м на першому поверсі будинку, який розташовано за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 36/10.

Також, 01.01.2004 між ТОВ "Чарівний завиток" та ДП "Еко" укладено договір оренди № 11-10, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлове приміщення, площею 433,6 кв.м., яке розміщене за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 36/10, на першому поверсі 13-ти поверхового житлового будинку, що знаходиться на балансі Державного підприємства "Еко", вартість якого визначена згідно з незалежною експертною оцінкою на 31.10.2003 і становить 1175029,00 грн.

Разом з тим, рішенням господарського суду м. Києва від 02.11.2012 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2013, визнано договір оренди № 11-10 від 01.01.2004 неукладеним та виселено ТОВ "Чарівний завиток" з нежилого приміщення площею 433,6 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 36/10, на першому поверсі 13-ти поверхового житлового будинку. Зобов'язано ТОВ "Чарівний завиток" повернути ДП "Еко" житлове приміщення площею 433,6 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 36/10, на першому поверсі 13-ти поверхового житлового будинку.

В той же час, 13.02.2013 року між ТОВ "Чарівний завиток" та ПП "Юридична фірма "Правовий імунітет", укладено договір оренди нежитлових приміщень загальною площею 59,60 кв. м., що розташовані за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 36/10, на першому поверсі 13-ти поверхового житлового будинку.

14.02.2013 позивачем та відповідачем було складено акт прийому-передачі орендованого приміщення.

Суд апеляційної інстанції переглядаючи справу, досліджуючи обставини на які посилаються сторони та заявники апеляційних скарг, встановив, що наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 18.02.2003 № 32, правонаступником якого є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, створено Державне підприємство "Еко" з експлуатації об'єктів житлово-комунального господарства Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України. На виконання зазначеного чинного наказу між Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України і державним підприємством 31.03.2003 підписано акт передачі, за яким спірне нерухоме майно передано Міністерством на баланс державного підприємства "Еко".

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції правомірно дійшов висновку про те, що спірне майно перебуває в управлінні Міністерства та балансоутримувачем майна є ДП "Еко", в зв'язку з чим суд обґрунтовано вказав про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову та визнання права власності, оскільки на момент звернення до суду з даним позовом у ТОВ "Чарівний завиток" було відсутнє право власності на спірне майно.

Також, колегія суддів вважає правомірним висновок судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні первісного позову в зв'язку з його необґрунтованістю.

Отже, змінюючи рішення місцевого господарського суду, Київський апеляційний господарський на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів встановив всі фактичні обставини справи, вірно застосував норми матеріального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для скасування постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновку суду апеляційної інстанції та не впливають на нього, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 року, що ухвалена з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний завиток" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 року у справі №910/11839/13 залишити без змін.

Головуючий М.М. Черкащенко

Судді Н.М. Нєсвєтова

Л.В. Жукова