ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2014 року Справа № 911/203/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черкащенка М.М. - головуючого (доповідач), Жукової Л.В., Нєсвєтової Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТетіївського районного споживчого товариства на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2014 року у справі господарського судуКиївської області за позовомТетіївського районного споживчого товариства доТетіївської міської ради треті особи: про 1. Споживче товариство Тетіївського району, 2. Тетіївське споживче товариство визнання недійсним рішення за участю представників сторін
від позивача: Озарків І.Д.,
від відповідача: Складена Н.М.,
від третіх осіб: Тітов А.І., Гричанюк О.І.
ВСТАНОВИВ:
У січні 2014 року Тетіївське районне споживче товариство звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Тетіївської міської ради про визнання недійсним рішення Тетіївської міської ради №705 від 26.12.2013 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення №705 від 26.12.2013 року прийняте Тетіївською міською радою з перевищенням своїх повноважень з посиланням на рішення Конституційного Суду України №1-зп від 13.05.1997 року та є таким, що порушує право власності позивача на нежитлове приміщення універмагу, розташованого по вул. Леніна, 36 в місті Тетієві, яке оформлено на підставі рішення Виконавчого комітету Тетіївської міської ради №103 від 18.12.2001 року "Про оформлення права власності на об"єкт нерухомого майна, розташований по вул. Леніна, 36 в місті Тетієві" і дане рішення було скасоване оскаржуваним рішенням.
Рішенням господарського суду Київської області від 18.03.2014 року (суддя Т.П.Карпечкін) позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення Тетіївської міської ради п"ятдесятої сесії шостого скликання №707 від 26.12.2013 року "Про розгляд висновку депутатської комісії міської ради стосовно скасування рішення виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 24.12.2002 року №105 "Про оформлення права власності на об"єкти Тетіївської РайСТ в м. Тетіїв". Присуджено до стягнення з Тетіївської міської ради на користь Тетіївського районного споживчого товариства 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Судове рішення мотивоване обґрунтованістю та доведеністю заявлених позовних вимог.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2014 року (колегія суддів у складі: Чорної Л.В. - головуючого, суддів: Іоннікової І.А., Тищенко О.В.) рішення господарського суду Київської області від 18.03.2014 року скасовано і прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю. Стягнуто з Тетіївського районного споживчого товариства 609,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Постанова мотивована тим, що позивачем всупереч ст. 33 ГПК України не доведено належними та допустимими доказами порушення оскаржуваним рішенням Тетіївської міської ради №705 від 26.12.2013 року його прав та охоронюваних законом інтересів, у зв"язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню. Крім того, судом вказано на невідповідність мотивувальної та резолютивної частини рішення господарського суду Київської області від 18.03.2014 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 10.07.2014 року (суддя Т.П.Карпечкін) заяву Тетіївського районного споживчого товариства №203 від 27.05.2014 року про виправлення описки в судовому рішення від 18.03.2014 року по справі №911/203/14 залишено без розгляду.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Тетіївське районне споживче товариство подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від18.06.2014 року скасувати, рішення господарського суду Київської області від 18.03.2014 року з даної справи залишити без змін.
В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 18.12.2001р. №103 "Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна, розташований по вулиці Леніна, 36, в місті Тетієві" дозволено міжміському бюро технічної інвентаризації оформити правлінню Тетіївського районного споживчого товариства право власності на приміщення універмагу, розташоване по вулиці Леніна, 36 в місті Тетієві, з видачею свідоцтва на право власності (а.с. 19 т.1).
На підставі даного рішення, 02.01.2002 року Тетіївським міжміським бюро технічної інвентаризації було оформлено право власності Тетіївського районного споживчого товариства на нежитлове приміщення універмагу, за адресою м. Тетіїв, вул. Леніна, 36 про що було видано свідоцтво про право власності і зареєстровано в реєстрову книгу №2 за номером 160 (а.с. 20 т.1).
Рішенням Тетіївської міської ради від 26.12.2013 р. №705 "Про розгляд висновку комісії з питань торгівлі, житлово-комунального господарства, побутового обслуговування та управління комунальною власністю Тетіївської міської ради стосовно скасування рішення виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 18.12.2001р. № 103 "Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна, розташований по вулиці Леніна, 36 в м. Тетієві" скасовано рішення виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 18.12.2001р. №103 "Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна, розташований по вулиці Леніна, 36, в місті Тетієві" (а.с.17 т.1).
Предметом позовних вимог Тетіївського районного споживчого товариства у даній справі є визнання недійсним рішення Тетіївської міської ради від 26.12.2013 року №705.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, з посиланням на ст. 15 ЦК України, виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення, оскаржуваним рішенням його прав та охоронюваних законом інтересів з огляду на те, що рішенням Виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 18.12.2001 року надано дозвіл правлінню Тетіївського районного споживчого товариства на оформлення право власності на приміщення універмагу, розташованого по вул. Леніна, 36 у м. Тетієві.
Судом апеляційної інстанції у своїй постанові зазначено, що місцевим господарським судом не вказано невідповідності спірного рішення вимогам чинного законодавства, у зв"язку з чим були відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Проте, колегія суддів із висновками суду апеляційної інстанції не може погодитись з огляду на наступне.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно зі ст. 321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом
В ч.2 ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 74 Закону України «Про місцеве самоврядування», органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними та фізичними особами.
Зважаючи на обставини справи та положення законодавчих актів, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Дана правова позиція викладена в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.05.1197 року №1-зп.
Отже, ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що на підставі рішення Тетіївської міської ради від 18.12.2001р. № 103 було оформлено право власності Тетіївського районного споживчого товариства на приміщення універмагу, розташованого по вул. Леніна, 36 у м. Тетієві та видано свідоцтво про право власності на вказане приміщення, тобто рішення виконане, то висновки суду апеляційної інстанції, що рішення Тетіївської міської ради від 26.12.2013 р. №705, яким скасовано рішення Тетіївської міської ради від 18.12.2001р. № 103 не порушує прав позивача, як власника приміщення універмагу, розташованого по вулиці Леніна, 36 в м. Тетієві є такими, що не відповідає обставинам справи та приписам чинного законодавства, у зв"язку з чим судове рішення підлягає скасуванню.
Колегія суддів також не може погодитись з рішенням місцевого господарського суду від 18.03.2014 року у даній справі, з огляду на наступне.
Приписами статті 84 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення господарського суду ухвалюється іменем України і складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, при цьому, зокрема резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).
Вказаним вимогам, рішення місцевого господарського суду не відповідає, оскільки в резолютивній частині рішення суд задовольнив позовні вимоги, а саме визнав недійсним рішення Тетіївської міської ради від 26.12.2013 року №707 , яким скасовано рішення виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 24.12.2002 року №105 , яке не було предметом заявлених Тетіївським районним споживчим товариством позовних вимог у даній справі. Предметом позовних вимог, як це вбачається з матеріалів позовної заяви та вказано у вступній та описовій частині рішення суду першої інстанції, є визнання недійсним рішення Тетіївської міської ради від 26.12.2013 року №705 , яким скасовано рішення виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 18.12.2001 року № 103 .
Відповідно до ст.111 10 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення господарського суду Київської області від 18.03.2014 року , як такої що прийнята із порушенням норм процесуального права із направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.
При новому розгляді справи, суду слід врахувати вищевикладене, перевірити доводи позивача та відповідача, повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановленого та вимог закону, постановити законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Тетіївського районного споживчого товариства задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2014 року та рішення господарського суду Київської області від 18.03.2014 року у справі №911/203/14 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Київської області.
Головуючий М.М.Черкащенко
Судді Л.В.Жукова
Н.М.Нєсвєтова
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 06.08.2014 |
Оприлюднено | 08.08.2014 |
Номер документу | 40064353 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Черкащенко М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні