Постанова

від 17.07.2014 по справі 2а-4978/11/1370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" липня 2014 р. м. Київ К/9991/34423/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Гаманка О.І.

суддів Білуги С.В.

Загороднього А.Ф.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах позивача ОСОБА_3 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної митної служби України, Львівської митниці про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

в с т а н о в и л а :

У квітні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державної митної служби України, Львівської митниці про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі представник позивача із посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 перебував на службі в митних органах України і 14 червня 1995 року прийняв Присягу державного службовця.

З 01.05.2008 року ОСОБА_3 призначений на посаду інспектора сектору митного посту „Смільниця", наказом по Львівській митниці № 1032-к з 11 листопада 2010 року переведений на посаду старшого інспектора відділу оперативних чергових.

Наказом Державної митної служби України № 798-к від 18.04.2011 року припинено з 18.04.2011 року перебування ОСОБА_3 на державній службі в митних органах України за порушення Присяги державних службовців відповідно до вимог ст. 17, п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України „Про державну службу" та наказом Львівської митниці від 19 квітня 2011 року 245-к „Про оголошення наказу Державної митної служби України № 798-к від 18.04.2011 року".

Підставою для видання вказаного розпорядження слугувала комплексна перевірка службової діяльності Львівської митниці за період роботи у 2008, 2009, 2010 роках по 11.03.2011 року.

Відповідно до Акту перевірки від 31.03.2011 року, комісією виявлені систематичні факти грубих порушень окремими посадовими особами Львівської митниці законодавства України та своїх службових обов'язків, що завдало збитків державі у великих розмірах, чи були скоєні одними і тими самими особами повторно, та за які не були притягнуті до дисциплінарної відповідальності.

Стосовно ОСОБА_3 проведено позачергову атестацію, за результатами якої він був визнаний таким,що відповідає займаній посаді.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди дійшли помилкового висновку, виходячи з наступного.

Статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, визначений Законом України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу" (далі - Закон № 3723-XII).

Статтею 14 Закону № 3723-ХІІ передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

Згідно із статтею 17 цього Закону громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу.

Складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Отже, під порушенням Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_3 прийняв Присягу державного службовця.

Відповідно до частини 6 статті 30 Закону України "Про державну службу" крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі, зокрема, відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.

Цією нормою визначено не окремий вид відповідальності державних службовців за порушення Присяги, а спеціальну підставу для припинення державної служби. Саме ж припинення державної служби відбувається у формі звільнення.

Таким чином, недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) норм може бути як порушенням Присяги так і дисциплінарним правопорушенням, проте дисциплінарне правопорушення пов'язується лише з порушенням правових вимог щодо проходження публічної служби.

Аналіз наведених норм, свідчить, що за вчинення посадовими особами місцевих державних адміністрацій порушень службової дисципліни, дисциплінарних правопорушень допускається застосування дисциплінарних стягнень, визначених Законом № 3723-XII та законодавством про працю, найбільш суворим з яких є звільнення.

При цьому необхідно враховувати, що у разі вчинення дисциплінарного правопорушення, наслідком якого може бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення є санкціями різних рівнів відповідальності, які не можуть застосовуватися як альтернативні.

Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності повинен бути не меншим, ніж під час звільнення за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 затверджено Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Порядок) Відповідно до цього Порядку стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування може бути проведено службове розслідування: у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян; у разі недодержання ними законодавства про державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства, порушення етики поведінки; на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри.

Отже, звільненню державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстав припинення державної служби за порушення Присяги, має передувати службове розслідування, яке регулюється Порядком і висновки якого є передумовою звільнення.

Звільнення за порушення присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можливо кваліфікувати як порушення Присяги.

В наказі Державної митної служби України № 798-к від 18.04.2011 року не вказано в чому полягає порушення ОСОБА_3 Присяги державного службовця та не наведено відповідних мотивів.

Таким чином, оцінюючи правомірність дій відповідача щодо видачі наказу про припинення державної служби, суди не звернули уваги на недотримання відповідачем процедури звільнення та на необґрунтованість наказу, що призвело до обмеження рівня юридичних гарантій захисту прав позивача в процедурі застосування до нього такого виду відповідальності.

Отже, рішення щодо звільнення позивача саме за порушення Присяги необґрунтоване, тобто прийняте без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладену в постанові від 21 травня 2013 року (справа № 21-403а12) за позовом ОСОБА_5 до Львівської митниці Державної митної служби України про поновлення на посаді та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, середня заробітна плата за час вимушеного прогулу обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Враховуючи задоволення позовних вимог ОСОБА_3, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення і поновлення її на посаді, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з Державної митної служби України на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18 квітня 2011 року по день поновлення на посаді з розрахунку середньомісячної заробітної плати 960,00 грн.

З огляду на те, що у справі зібрані всі докази, але суди першої та апеляційної інстанцій встановивши всі обставини по справі дали неправильну оцінку доказам та не вірно зробили висновок про відмову в задоволенні позову, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню, з постановленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах позивача ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2012 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_3 до Державної митної служби України, Львівської митниці про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати накази Державної митної служби України № 798-к від 18.04.2011 року та № 798-к від 18.04.2011 року" в частині, що стосується звільнення ОСОБА_3.

Зобов'язати Державну митну службу України поновити ОСОБА_3 на посаді старшого інспектора відділу оперативних чергових Львіввської митниці з 18 квітня 2011 року.

Зобов'язати Державну митну службу України нарахувати та виплатити ОСОБА_3 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу з 18 квітня 2011 року по день поновлення на посаді з розрахунку середньомісячної заробітної плати 960,00 грн. з вирахуванням відповідних внесків і платежів.

Постанову в частині поновлення на посаді та виплати йому середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий : О.І. Гаманко

Судді: С.В. Білуга

А.Ф. Загородній