Рішення

від 21.03.2007 по справі 2-112/2007

РІПКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-112/2007р

Справа № 2-112/2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2007

року Ріпкинський районний суд Чернігівської області в складі: головуючого -

судді Шляхова В. І.,

при секретарі

Костюк Г. О., за участю первісних позивачів та представника зустрічного

позивача ОСОБА_1., розглянувши

у відкритому судовому засіданні в с. м. т. Ріпки справу за зустрічними позовами

ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ВАТ „Облтеплокомуненерго" про визнання недійсною

заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання та ВАТ

„Облтеплокомуненерго" до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за

спожиті послуги з теплопостачання,

встановив:

Подружжя ОСОБА_3

звернулися до суду з позовом до ВАТ „Облтеплокомуненерго" про визнання

недійсним нарахування відповідачем станом на 01 вересня 2006 року 725 грн. 31

коп.3аборгованості за спожиті послуги з теплопостачання. Вимоги обґрунтовані

пропуском відповідачем позовної давності. ВАТ „Облтеплокомуненерго"

пред'явив зустрічний позов до подружжя ОСОБА_3 про стягнення 1150 грн. 48

коп.3аборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, оскільки ОСОБА_3, як

працівнику освіти були нараховані кошти в погашення кредиторської

заборгованості державного бюджету з виплат, встановлених абзацом 1 ч. 4  ст.  57

Закону України „Про освіту" за 2000 - 2003 роки та 6 місяців 2004 року

щодо безоплатного користування житлом з опаленням та освітленням й вона вже

отримала 313 грн. з цих коштів.

У судовому

засіданні первісні позивачі підтримали заявлені вимоги обґрунтовуючи їх

обставинами викладеними у позовній заяві, зустрічний позов визнали на 55 грн.,

тобто різницю між нарахуванням та сумою боргу, що утворилася станом на 01. 01.

2002 року. Пояснили, що є співвласниками АДРЕСА_1, де й проживають.

Представник

зустрічного позивача заявлені вимоги підтримала з підстав викладених у позовній

заяві, а первісний позов не визнала зважаючи на наявність боргу, який ОСОБА_3.

держава вже частково компенсувала й продовжує компенсувати. Вважає що через

визнання державою кредиторської заборгованості перед педагогами позовна

давність застосуванню не підлягає. Пояснила, що сторони перебувають у

договірних відносинах. 3 01.01. 2006 року ОСОБА_3 обрали пільгу за послуги з

теплопостачання як діти війни, а не як педагогічний працівник, який працює у

селищі міського типу.

Вислухавши

учасників, дослідивши матеріали справи суд виходить з того, що за абзацом 1 ч.

4  ст. 

57 Закону України „Про освіту" педагогічним працівникам, які

працюють у селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали

педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них, держава

відповідно до чинного законодавства забезпечує безплатне користування житлом з

опаленням і освітленням у межах встановлених норм; п.п. 14; 17 Правил утримання

будинків та прибудинкової території власники квартир повинні своєчасно розраховуватися

за спожиті комунальні послуги;  ст.  10 Закону України "Про приватизацію

державного житлового фонду" наявна заборгованість, пов'язана з утриманням

будинку та оплатою комунальних послуг, стягується у судовому порядку;  ст.  1

Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених

статтею 57 Закону України "Про освіту" кредиторською заборгованістю

Державного бюджету України визнаються виплати, встановлені абзацом 1 ч. 4  ст.  57

Закону України „Про освіту" - у повному обсязі оплати, якщо вона

здійснювалася самими працівниками, а не за рахунок відповідного бюджету;  ст. 

257; ч. 3 -5  ст.  267 ЦК

України - загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки;

позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою

до винесення ним рішення, у цьому випадку його сплив є підставою для відмови у

позові, якщо суд не визнає поважними причини його пропущення.

У судовому засіданні встановлено, що первісні позивачі є

співвласниками приватизованої АДРЕСА_1 і користуються послугами ВАТ

„Облтеплокомуненерго". ОСОБА_3. є педагогічним працівником, який працює у

селищі міського типу (а.с.  21 -23). За

розрахунком ВАТ „Облтеплокомуненерго" ОСОБА_3 заборгували за спожиті

послуги з теплопостачання станом на 01. 03. 2007 року 1150 грн. 48 коп.

(а.с.  33 -34). Цей розрахунок пільговий

статус ОСОБА_3. враховує частково й містить відомості про часткову оплату

наданих послуг, як й наявні квитанції (а.с. 

15 - 20). Згідно довідки відділу освіти Ріпкинської РДА (а.с.  35) на реалізацію наказу Міністерства освіти

і науки України від 28 листопада 2005 року N 679, зареєстрований в Міністерстві

юстиції України 8 грудня 2005 p. 3aN 1471/11751 „Про затвердження Порядку погашення

кредиторської заборгованості державного бюджету з виплат, установлених абзацом

першим частини четвертої статті 57 Закону України "Про освіту" щодо

безоплатного користування житлом з опаленням і освітленням" ОСОБА_3.

нараховано 842 грн. 59 коп. компенсації за сплачені у 2000 - 2004 роках

комунальні послуги згідно  ст.  57 Закону України „Про освіту" й станом

на 01. 02. 2007 року виплачено готівкою 313 грн. За зверненням ОСОБА_3 ВАТ

„Облтеплокомуненерго" (а.с.  8 - 9)

повідомило що з цих підстав сума заборгованості підлягає оплаті у повному

обсязі.

Зважаючи на те,

що ОСОБА_3. нарахована та частково виплачена кредиторська заборгованість

Державного бюджету України з виплат, встановлених абзацом 1 ч. 4  ст.  57

Закону України „Про освіту" в обсязі оплати, який вона здійснювала сама, а

не за рахунок відповідного бюджету, та суду не надано доказів поважності

пропуску звернення до суду, суд вважає за потрібне за заявою первісних

позивачів застосувати позовну давність.

За встановлених

обставин в межах позовної давності станом на 05 березня 2007 року розмір боргу

ОСОБА_3 перед ВАТ „Облтеплокомуненерго" підтверджено розрахунком на суму

445 грн. 11 коп. Це свідчить про підставність зустрічного позову і потребу його

часткового задоволення, так як ОСОБА_3 не виконали передбаченого Законом

обов'язку оплати спожитих комунальних послуг, чим порушили відповідне право

постачальника послуг на отримання коштів. Викладене свідчить про те, що  ст.  95

Конституції України;  ст.  68 ЖК України не регулюють спірні

правовідносини. Також з'ясовано, що 28. 11. 2005 року міністерством юстиції

України наказ № 679 не видавався.

Згідно  ст.  88

ЦПК України з первісних позивачів потрібно стягти судовий збір та кошти на

оплату витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи на

користь первісного відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних

вимог, які поніс останній при зверненні до суду (а.с.  31 - 32).

На підставі  ст.  10

Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";  ст.  1

Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених

статтею 57 Закону України "Про освіту";  ст. 

257; ч.3 -5  ст.  267 ЦК

України, керуючись  ст.   ст. 

10; 11; 58 -60; 209, 212- 215 ЦПК України, суд -

вирішив:

Зустрічні позови

задовольнити частково.

До вимог ВАТ

„Облтеплокомуненерго" застосувати позовну давність, внаслідок чого

стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ВАТ

„Облтеплокомуненерго" 445 (чотириста сорок п'ять) грн. 11 коп. в оплату

спожитих комунальних послуг, 19 грн. 74 коп. судового збору та 11 грн. 61 коп.

в оплату витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у

Ріпкинському районному суді Чернігівської області, а всього 476 (чотириста

сімдесят шість) грн. 46 коп.

В задоволенні

решти зустрічних позовних вимог відмовити

Рішення набирає

законної сили по закінченню строку на його оскарження.

Заяву про

апеляційне оскарження рішення може бути подано до апеляційного суду

Чернігівської області через Ріпкинський районний суд протягом десяти днів з дня

його проголошення, а апеляційна скарга в тому ж порядку протягом двадцяти днів

після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути

подана учасниками без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,

якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне

оскарження.