Рішення

від 07.08.2014 по справі 922/2272/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2014 р.Справа № 922/2272/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теліані Трейдінг", м. Київ; до Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, м. Харків третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державна казначейська служба України, м. Київ про стягнення 363.543,56 грн. збитків за участю представників:

позивача - Ортіков А.М., довіреність від 14.07.2014р.;

відповідача - Гусєйнов А.П., довіреність №11781 від 16.05.2014р.;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

10.06.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Теліані Трейдінг" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ТОВ "Теліані Трейдінг" грошових коштів в розмірі 363.543,56 гривень (триста шістдесят три тисячі п'ятсот сорок три гривні 56 коп.) в рахунок відшкодування збитків, завданих невиконанням службових зобов'язань Ленінським ВДВС ХМУЮ.

В обґрунтування позову позивач вказує на порушення відповідачем норм чинного законодавства України під час здійснення виконавчого провадження №29043713 про стягнення з ТОВ "Малті" заборгованості у розмірі 363.543,56грн. за наказом від 23.09.2011р. по справі №5023/6424/11, в результаті яких вказане рішення залишилось не виконаним і позивач не зміг одержати присуджені йому кошти. В якості правових підстав позивач посилається на норми ст.ст. 22, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст.25, 48 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 11, 27, 32, 87 Закону України "Про виконавче провадження".

Представник позивача у судовому засіданні 07.08.2014р. позов підтримує повністю та просить суд задовольнити позовні вимоги, з підстав вказаних у позовній заяві; звернувся до суду з клопотанням про долучення до матеріалів справи пояснень позивача (вх.№27515 від 07.08.2014р.) та доданих до них документів. Зокрема у своїх поясненнях позивач стверджує що з 28.09.2014р. по 25.10.2011р. на банківських рахунках ТОВ "Малті" були грошові кошти достатні для виконання судового наказу від 23.09.2011р. по справі №5023/6424/11 в повному обсязі, але відповідач безпідставно не звернув на них стягнення.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.08.2014р. проти позову заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні, з підстав вказаних у відзиві на позовну заяву про стягнення збитків №15740 від 23.06.2014р., наданому до суду 24.06.2014р. за вх.№21534 (а.с. 28-31), в якому відповідач, зокрема, вказує на те, що виконавчі дії під час виконання судового рішення за наказом від 23.09.2011р. по справі №5023/6424/11 здійснювалися у відповідності до положень Закону України "Про виконавче провадження", а відтак - відсутні підстави для стягнення збитків; звернувся із заявою (вх.№27514 від 07.08.2014р.) про долучення наданих ним доказів до матеріалів справи.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, свого повноважного представника у судове засідання не направила, доказів на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі не надала, причини неявки у судове засідання та невиконання судової ухвали - суду не повідомила, хоча про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с. 27, 73).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно вивчивши надані учасниками судового процесу докази і таким чином з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд установив наступне.

07.09.2011р. господарським судом Харківської області ухвалено рішення у справі №5023/6424/11 згідно якого з ТОВ "Малті" на користь ТОВ "Теліані Трейдінг" підлягає стягненню заборгованість у розмірі 363.543,56грн.

23.09.2011р. на підставі вказаного рішення від 07.09.2011р. у справі №5023/6424/11 господарським судом Харківської області видано наказ.

26.09.2011р. позивач ТОВ "Теліані Трейдінг" звернувся до відповідача Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу господарського суду Харківської області ухвалено від 23.09.2011р. у справі №5023/6424/11.

04.10.2011р. Старшим державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №29043713.

Крім того, 04.10.2011р. Старшим державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції винесено постанову про арешт коштів боржника ВП №29043713.

Установам банку вказана постанова про арешт коштів боржника від 04.10.2011р. ВП №29043713 була надіслана, як вважає позивач, із запізненням - 25.10.2011р.

ПАТ «ВТБ Банк» листом від 26.10.2011р. №3369/400-04-2 відповів, що стном на 26.10.2011р. кошти на поточних рахунках відкритих ТОВ "Малті" в банку відсутні для виконання постанови.

ПАТ «ПроКредит Банк» листом від 02.11.2011р. №1-2/11/1835 також повідомив, що станом на день накладення арешту (01.11.2011р.) на арештованих коштах недостатньо коштів для виконання постанови в повному обсязі.

25.11.2011р. виконавче провадження відкрите у відношенні ТОВ «Малті» було зупинено постановою про зупинення виконавчого провадження від 25.11.2011р. ВП №29043713 у зв'язку з порушенням господарським судом Харківської області провадження у справі №5023/9753/11 про банкрутство ТОВ «Малті».

05.04.2012р. виконавче провадження відкрите у відношенні ТОВ «Малті» було закінчено постановою про закінчення виконавчого провадження від 05.04.2012р. ВП №29043713 у зв'язку з визнанням господарським судом Харківської області ТОВ «Малті» банкрутом постановою у справі №5023/9753/11.

Платіжних вимог доручень про стягнення з ТОВ «Малті» на користь ТОВ "Теліані Трейдінг" 363.543,56 грн., як свідчать матеріали справи, у виконавчому провадженні ВП №29043713, державним виконавцем не виставлялось.

Як стверджує позивач в процедурі банкрутства його вимоги також задоволені не були.

Викладені обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст.1166 ЦК України. Відповідно до її положень майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Також ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч.2 ст.87 Закону України «Про виконавче провадження» збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

На підставі зазначених правових норм, з урахуванням п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992р. №6 та з урахуванням п. 6 Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" від 01.04.1994р. №02-5/215 суд зазначає таке. Задоволення позовних вимог про стягнення збитків може вважатись законним та обґрунтованим в разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов. Ними є наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.

Відповідно до 1 і 2 абзаців п. 9 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994 № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" (в редакції роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.12.2007 № 04-5/239) у вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок невиконання рішення суду, господарським судам слід враховувати, що для висновку про наявність безпосереднього причинного зв'язку між невиконанням судового рішення, яке набрало законної сили, та заподіяною шкодою недостатньо встановити тільки факт невиконання судового рішення та неотримання кредитором присудженого судом. Під час розгляду справи суду необхідно встановити, чи могло бути таке судове рішення фактично виконане в момент пред'явлення його до виконання, зокрема, чи мав боржник майно, достатнє для виконання судового рішення в порядку та у спосіб, зазначений в ньому, чи не було це майно обтяжене іншими зобов'язаннями, які перешкоджали б виконанню рішення, чи були заявлені в цей час вимоги інших стягувачів на майно боржника тощо.

За правилами судового господарського процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 ГПК України). Виходячи з цього, відповідно до статей 22 та 1166 ЦК України позивач в даній справі повинен довести існування названих необхідних умов.

В даному разі цей обов'язок позивачем не виконано.

Так, позивачем не доведено факт заподіяння йому шкоди. Суд ухвалою від 29.07.2014р. зобов'язав позивача надати копію заяви про визнання майнових вимог у справі про банкрутство №5023/9753/11, докази їх визнання/невизнання, докази їх задоволення/незавдоволення. Позивачем ці докази не надані. Отже, твердження позивача про неодержання ним коштів у справі №5023/9753/11 про банкрутство ТОВ «Малті» залишились недоведеними.

Позивачем не доведено факт протиправної бездіяльності Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції. Згідно ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби або відмову від вчинення ними дій може бути подано скаргу до начальника відповідного органу державної виконавчої служби або до відповідного суду. Доказів оскарження бездіяльності державного виконавця в провадженні якого перебувало відповідне виконавче провадження позивачем не надано. З пояснень представника позивача, наданих ним у судовому засіданні, вбачається, що позивач не звертався з відповідними скаргами на бездіяльність державного виконавця Близнюкова Ю.В. ні до начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, ні до суду.

Інших доказів, які б підтверджували несвоєчасність відправлення на адреси установ банку постанови про арешт коштів, доказів які б підтверджували відсутність у матеріалах виконавчого провадження платіжних вимог доручень про списання коштів з рахунків ТОВ "Малті" позивачем не надано. При цьому суд зауважує, що ухвалою про порушення провадження у справі суд витребовував у позивача копію усіх документів виконавчого провадження №29043713. Але позивач не скористався своїм правом на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, правом зняття з них копій (ст.12 Закону України «Про виконавче провадження»), правом на подачу доказів (ст.22 ГПК України) і відповідних доказів на підтвердження своїх позовних вимог не надав.

Причинно-наслідковий зв'язок також не доведено позивачем, зокрема позивачем всупереч вимог ухвали суду від 29.07.2014р. не надано витребувані докази (докази наявності грошових коштів на рахунку ТОВ "Малті" (код 30291478) №26009210163747 в ПАТ "ПроКредіт Банк", станом час виконання банком постанови ВДВС Ленінського району Харківського міського управління юстиції про арешт коштів боржника від 04.10.2011р. ВП №29043713; докази перерахування коштів з рахунків відповідача в період з дати надходження виконавчого документу до ВДВС (26.09.2011р.) і до дати зупинення виконавчого провадження (25.11.2011р.). Відтак у суду відсутні підстави для висновку про те, що саме бездіяльність державного виконавця, яка на думку позивача полягає у зволіканні з направленням постанови про арешт коштів, та у не виставленні платіжних вимог-доручень про списання коштів з рахунків боржника, стала причиною невиконання відповідного рішення суду, а не відсутність коштів на цих рахунках боржника.

Більш того, обставини справи свідчать саме на користь останнього - рішення суду не було виконане саме з причин відсутності коштів на рахунках ТОВ "Малті". Так, на запит суду, вчинений 29.07.2014р., від ПАТ "ПроКредит Банк" надійшли пояснення №116-1-2/14/161 від 07.08.2014р. (вх.№27386 від 07.08.2014р.), в яких останній повідомляє, що за період з 26.09.2011 року по 25.11.2011 року на рахунку ТОВ "Малті" №26009210163747, відкритому в ПАТ "ПроКредіт Банк", руху коштів не було; на час винесення постанови ВДВС Ленінського району ХМУЮ про арешт коштів боржника від 04.10.2011р. у виконавчому провадженні №29043713 коштів на вищезазначеному рахунку не було й в подальшому не надходило, остання операція з руху коштів по рахунку відбулася 18.07.2011 року (тобто, до звернення позивача до ДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження (26.09.2011р.)).

За таких обставин, з урахуванням приписів наведених правових норм та на підставі матеріалів справи суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є незаконними, необґрунтованими, а відтак задоволенню не підлягають.

Судові витрати у даній справі, які складаються з 7.270,88грн. судового збору, у відповідності до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 224 ГК України, статями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 11.08.2014 р.

Суддя О.В. Бринцев

/Справа №922/2272/14/