Постанова

від 12.11.2014 по справі 922/2272/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2014 року Справа № 922/2272/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Костенко Т.Ф., Сибіги О.М. перевіривши матеріали касаційної скаргиТОВ "Теліані Трейдінг" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.09.2014 у справігосподарського суду Харківської області за позовомТОВ "Теліані Трейдінг" доЛенінського відділу державної виконавчої служба Харківського МУЮ третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаДержавна казначейська служба України простягнення 363 543,56 грн збитків в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача:не з'явились; від відповідача:не з'явились; від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачане з'явились; ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 07.08.2014 господарського суду Харківської області (суддя Бринцев О.В.) в задоволені позову відмовлено.

Постановою від 22.09.2014 Харківського апеляційного господарського суду (судді: Слободін М.М. - головуючий, Барбашова С.В., Гончар Т.В.) рішення від 07.08.2014 господарського суду Харківської області залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що у діях відповідача відсутні елементи складу цивільного правопорушення, зокрема шкоди, спричиненої діями відповідача.

Не погоджуючись з судовими рішеннями ТОВ "Теліані Трейдінг" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати посилаючись на порушення господарськими судами норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України; ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження". Скаржник вказує, що відповідач несвоєчасно виконав свої обов'язки під час здійснення виконавчого провадження чим завдав прямі збитки позивачеві.

Відзиви на касаційну скаргу інші учасники судового процесу не надали.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання рішення від 07.09.2011 господарського суду Харківської області зі справи №5023/6424/11, про стягнення з ТОВ "Малті" на користь ТОВ "Теліані Трейдінг" заборгованості у розмірі 363 543, 56 грн, видано наказ від 23.09.2011.

26.09.2011 ТОВ "Теліані Трейдінг" звернувся до Ленінського ВДВС Харківського міського управління юстиції із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі вказаного вище наказу господарського суду Харківської області.

04.10.2011 постановою старшого державного виконавця Ленінського ВДВС Харківського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП №29043713 та прийнято постанову про арешт коштів боржника ВП №29043713.

На звернення Ленінського ВДВС Харківського міського управління юстиції листом №3369/400-04-2 від 26.10.2011 ПАТ "ВТБ Банк" відповів, що станом на 26.10.2011 кошти на поточних рахунках відкритих ТОВ "Малті" в банку відсутні для виконання постанови; листом №1-2/11/1835 від 02.11.2011 ПАТ "ПроКредит Банк" також повідомив, що станом на день накладення арешту (01.11.2011) на арештованих коштах недостатньо коштів для виконання постанови в повному обсязі.

Як встановлено господарськими судами за період з 26.09.2011 по 25.11.2011 на рахунку ТОВ "Малті" №26009210163747, відкритому в ПАТ "ПроКредіт Банк", руху коштів не було; на час винесення постанови ВДВС Ленінського району Харківського міського управління юстиції про арешт коштів боржника від 04.10.2011 у виконавчому провадженні №29043713 коштів на вищезазначеному рахунку не було й в подальшому не надходило, остання операція з руху коштів по рахунку відбулася 18.07.2011 (письмове пояснення ПАТ "ПроКредит Банк" від 07.08.2014).

Відповідно підпункту 8 п. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" 25.11.2011 постановою Ленінського ВДВС Харківського міського управління юстиції виконавче провадження ВП №29043713 зупинено у зв'язку з порушенням господарським судом Харківської області провадження у справі №5023/9753/11 про банкрутство ТОВ "Малті".

Пунктом 3 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що постанова про зупинення виконавчого провадження може бути оскаржена у десятиденний строк в порядку, встановленому цим Законом. Строки зупинення виконавчого провадження можуть бути скорочені судом. Доказів оскарження постанови Ленінського ВДВС Харківського міського управління юстиції про зупинення виконавчого провадження господарським судам не надано.

05.04.2012 постановою Ленінського ВДВС Харківського міського управління юстиції виконавче провадження ВП №29043713 закінчено у зв'язку з прийняттям господарським судом Харківської області постанови від 07.02.2012 зі справи №5023/9753/11 про визнання ТОВ "Малті" банкрутом, як це передбачено п. 3 т. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою від 29.07.2014 господарський суд першої інстанції зобов'язав позивача надати копію заяви про визнання майнових вимог у справі про банкрутство №5023/9753/11, докази їх визнання/невизнання, докази їх задоволення/незавдоволення. Однак, позивачем ці докази не надані. Тому господарські суди дійшли висновку, що твердження позивача про неодержання ним коштів у справі №5023/9753/11 про банкрутство ТОВ "Малті" є недоведеним.

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно ч. 2 ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження" збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

За ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.

Задоволення позовних вимог про стягнення збитків може вважатись законним та обґрунтованим в разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов. Ними є наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.

Для висновку про наявність безпосереднього причинного зв'язку між невиконанням судового рішення, яке набрало законної сили, та заподіяною шкодою недостатньо встановити тільки факт невиконання судового рішення та неотримання кредитором присудженого судом. Під час розгляду справи суду необхідно встановити, чи могло бути таке судове рішення фактично виконане в момент пред'явлення його до виконання, зокрема, чи мав боржник майно, достатнє для виконання судового рішення в порядку та у спосіб, зазначений в ньому, чи не було це майно обтяжене іншими зобов'язаннями, які перешкоджали б виконанню рішення, чи були заявлені в цей час вимоги інших стягувачів на майно боржника тощо.

Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби.

Господарські суди дійшли висновку, що позивачем не доведено факту протиправної бездіяльності Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.

Відповідно ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, господарські суди встановили, що у державного виконавця була відсутня можливість для фактичного виконання рішення суду враховуючи відсутність у власності боржника коштів на поточних рахунках, виходячи з того, що позивачем допустимими доказами не доведено факт неправомірності дій державного виконавця Ленінського ВДВС Харківського міського управління юстиції під час виконання судового наказу, суди попередніх інстанції дійшли обґрунтованого висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, з яким погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.111 5 , п.1 ст.111 9 , ст.111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 22.09.2014 Харківського апеляційного господарського суду зі справи №922/2272/14 залишити без змін.

Головуючий В.С. Божок

Судді Т.Ф. Костенко

О.М. Сибіга